Постанова

від 15.12.2016 по справі 910/8326/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2016 р. Справа№ 910/8326/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Стойков М.С. - представник;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 10.08.2016р.

у справі №910/8326/16 (суддя СмирноваЮ.М.)

за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Товариство з обмеженою відповідальністю «Креткорм»

про стягнення 35 696,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі - МТСБУ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» 35 696,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП)виплачено відшкодування власнику автомобіля марки Chevrolet, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем в силу положень п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» отримано право звернення із регресним позовом до власника транспортного засобу. Оскільки власником транспортного засобу - автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_2, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», відповідач вказує, що обов'язок з відшкодування шкоди в порядку регресу покладається на відповідача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.08.2016р. у справі №910/8326/16 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просив рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт вважає рішення необґрунтованим та таким, що суперечить законодавству України.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції невірно встановлено особу відповідальну за збитки, заподіяні автомобілемVolkswagen, державний номер НОМЕР_2, внаслідок ДТП, в результаті чого автомобіль Сhevrolet, державний номер НОМЕР_1, отримав механічні ушкодження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016р. порушено апеляційне провадження у справі №910/8326/16, апеляційну скаргу призначено до розгляду, викликано повноважних представників сторін в судове засідання.

У судові засідання представники третіх осіб не з'являлися, про причини неявки суд не повідомляли, у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення осіб про дату та час розгляду справи.

Конверт, надісланий на адресу ТОВ «Креткорм», повернувся із відміткою «вибув». Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначена юридична особа у процесі припинення не перебуває, зареєстрована за адресою, за якою направлялася кореспонденція суду.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Як вбачається з відмітки про відправку, яка міститься на звороті останньої сторінки оригіналу ухвали Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016р., якою порушено апеляційне провадження та призначено справу до розгляду, копії вказаного процесуального документу було відправлено учасникам судового процесу у даній справі - 17.10.2016р.

Таким чином, учасники судового процесу про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Явка представників учасників судового процесу не визнавалася обов'язковою.

Разом з тим, будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми в судових засіданнях від третіх осіб до суду не надходило.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, виходячи зі змісту ст. 77 ГПК України, Київський апеляційний господарський не бачить підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням того, що розгляд апеляційної скарги обмежений процесуальними строками, зокрема ст. 102 ГПК України, а відкладення справи призведе лише до необґрунтованого затягування розгляду даної справи.

Більше того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016р. розгляд справи відкладався, про що повторно повідомлялися учасники судового процесу.

За таких обставин справи судова колегія визнала можливим розгляд апеляційної скарги та прийняття рішення за відсутності представників третіх осіб, повідомлених належним чином.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

05.03.2014р. о 18 год. 30 хв. по проспекту Визволителів в м. Києві сталася ДТП, а саме: ОСОБА_3, керуючи автомобілем Volkswagen, державний номер НОМЕР_2, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Chevrolet, державний номер НОМЕР_1, який належав ОСОБА_4, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.04.2014р. у справі №755/7549/14-п, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Як свідчать матеріали справи, станом на 05.03.2014р. (дата ДТП) цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen, державний номер НОМЕР_2, застраховано не було.

Згідно з п.п. а п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

24.03.2014р. ОСОБА_4, як власник пошкодженого транспортного засобу (потерпіла), звернулася до МТСБУ із заявою про здійснення відшкодування оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що сталася 05.03.2014р.

Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до звіту № 521 про оцінку автомобіля, складеного суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Chevrolet, державний номер НОМЕР_1 (що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу), в результаті його пошкодження при ДТП складає 42 835,30 грн.

На підставі наказу №2448 від 06.05.2014р. позивач, виконуючи свої зобов'язання згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сплатив потерпілому суму страхового відшкодування у розмірі 35 696,08 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1/1-23099 від 07.05.2014р.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з інформацією з бази даних Єдиного державного реєстру МВС, наданою Головним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ України на запит суду, станом на 05.03.2014р., власником транспортного засобу Volkswagen, державний номер НОМЕР_2, було ТОВ«Порше Лізинг Україна».

Рішенням Господарського суду м. Києва позовні вимогиМТСБУ задоволено у повному обсязі, зТОВ "Порше Лізинг Україна", як власника транспортного засобу, який заподіяв шкоду в результаті ДТП під керуванням ОСОБА_3, стягнуто на користь позивача 35 696, 08 грн. страхового відшкодування та судовий збір у розмірі 1 378,00грн.

Судова колегія апеляційного суду не погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки вважає, що місцевим господарським судом, при прийнятті рішення, не взято до уваги договір про фінансовий лізинг №00003808 від 13.01.2012р. (надалі - Договір про фінансовий лізинг), укладений між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «Креткорм», додаток до вищезазначеного договору та акт прийому-передачі до договору лізингу №00003808 від 13.01.2012р.(том 1 а.с. 44-51).

Відповідно до положень Договору про фінансовий лізинг та додатку до нього, який визначає загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу, автомобіль VolkswagenCaddyKombi було передано у лізинг лізингоодержувачу (ТОВ «Креткорм»).

Пунктом 4.1 Договору про фінансовий лізинг визначено, що ТОВ «Порше ЛізингУкраїна» зберігатиме за собою право власності на об'єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об'єкта лізингу впродовж строку дії договору.

Відповідно до п.4.7 Договору про фінансовий лізинг ТОВ «Порше Лізинг Україна» не несе відповідальності за будь-яку шкоду, завдану третім особам внаслідок експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувачем. Лізингоодержувач забезпечить захист ТОВ «Порше Лізинг Україна» від такої відповідальності і в законний спосіб та в максимально можливій мірі забезпечує незалучення ТОВ «Порше Лізинг Україна» в жодні судові розгляди та процеси.

Згідно з ч. 1 ст.2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом.

Відповідно до ч.2 ст.806 ЦКУкраїни, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, що встановлюються цим параграфом та законом.

Частиною2 ст.780 ЦК України визначено, що шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.

Частинами 1,2 ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи вищевикладене, до зазначених правовідносини застосовуються положення ч. 1,2 ст.1187 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом (у даному випадку правовідносини найму). Таким чином, ТОВ «Креткорм» є відповідальною за заподіяні збитки, як юридична особа, яка на відповідній правовій підставі експлуатувала транспортний засіб (договір фінансового лізингу).

Отже, страховик, що виплатив страхове відшкодування потерпілій особі за договором добровільного страхування наземного транспорту, отримав право вимоги потерпілої особи до безпосереднього заподіювача шкоди - ТОВ «Креткорм», який, в свою чергу, може пред'явити позов в порядку регресу до ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, заподіяної під час експлуатації транспортного засобу Volkswagen, державний номер НОМЕР_2.

Вищезазначена позиція кореспондується із практикою Верховного Суду України: Постанова ВСУ від 23.12.2015 №6-2587цс15, від 04.112014 №3-165гс14(910/17223/13, від 28.08.2012 №3-38гс12(23/279).

Посилання позивача на те, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Порше Лізинг Україна» суд відхиляє, як необґрунтовані, оскільки позивач, на виконання ухвали суду, не надав належних і допустимих доказів на підтвердження цього факту.

Натомість, відповідачем 13.12.2016р. через відділ моніторингу за забезпечення виконання документообігу суду подано докази того, що ОСОБА_3 ніколи не перебував у трудових відносинах з ТОВ «Порше Лізинг Україна».

Крім того, факт перебування ОСОБА_3 (який керував транспортним засобом в момент ДТП) у трудових відносинах із ТОВ «Креткорм» не впливає на вирішення справи по суті і може бути лише предметом розгляду іншої справи.

Враховуючи вищевикладене, суд безпідставно не взяв до уваги договір про фінансовий лізинг, обґрунтувавши це тим, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах із ТОВ «Креткорм». Як свідчать акт прийому-передачі до договору лізингу від 13.01.2012р. автомобіль перебуває у володінні ТОВ «Креткорм» на підставі договору лізингу.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду-скасуванню.

Керуючись ст.ст.99,101-103,104,106 ГПК України,Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2016р. у справі №910/8326/16 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2016р. у справі №910/8326/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02152, м.Київ, проспект Павла Тичини, будинок 1В, ідентифікаційний код 35571472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (02154, м.Київ, Русанівський бульвар, будинок 8, ідентифікаційний код 21647131) витрати по сплаті судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги в розмірі 1 515,80 грн.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи №910/8326/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Б.В. Отрюх

Ю.Б. Михальська