Постанова

від 14.12.2016 по справі 910/5733/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2016 р. Справа№ 910/5733/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: Гіппіус Р.О. - дов. б/н від 08.10.2016р.

від відповідача-3: не з'явились

від третьої особи: Діденко С.М. - дов.№132 від 22.02.2016р.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2016р.

у справі № 910/5733/16 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом APV Logistics Sp.z.o.o.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІЯ-ТРАНС" (відповідач-1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМАГРОКОМ"(відповідач-2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинський олійно-жировий комбінат" (відповідач-3)

третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ "Перший Український міжнародний банк"

про стягнення коштів

В судовому засіданні 14.12.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016р. APV Logistics Sp.z.o.o. звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІЯ-ТРАНС» (відповідача-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМАГРОКОМ» (відповідача-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нововолинський олійно-жировий комбінат» (відповідача-3) про стягнення 263 980,62 Євро, 47 925,69 доларів США.

Позовні вимоги до відповідача-1 мотивовані порушенням останнім взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару за контрактом поставки №NRD200514 від 20.05.2014р., які виконані частково. Сторони контракту дійшли згоди, що контракт діє до 26.02.2016р., а попередня оплата, на яку не поставлений товар має бути повернута позивачу в строк до 26.02.2016р. в розмірі, встановленому додатковою угодою №4 від 31.12.2014р., додатковою угодою №5 від 19.02.2016р.).

Вимоги до відповідачів -2 та 3 ґрунтуються відповідно на договорах поруки № 200514/1-SA від 20.05.2014р. та № 200514/2-SA від 20.05.2014р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2016р. у справі №910/5733/16 позов задоволено.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІЯ-ТРАНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМАГРОКОМ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нововолинський олійно-жировий комбінат» на користь APV Logistics Sp.z.o.o. 263 980,62 Євро, 47 925,59 доларів США.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІЯ-ТРАНС» на користь APV Logistics Sp.z.o.o. 134 963,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, та не врахуванням обставин, що мають істотне значення для справи.

В суді апеляційної інстанції розгляд справи відбувався різними колегіями суддів.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/4786/16 від 15.09.2016р., у зв'язку з перебуванням судді Ільєнок Т.В. у відрядженні, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5733/16.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу третьої особи 15.09.2016р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2016р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Михальська Ю.Б. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, склад колегії суддів змінювався, відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався, останній раз на 14.12.2016р.

Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції 14.12.2016р. підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції 14.12.2016р. підтримав апеляційну скаргу третьої особи, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представники позивача, відповідачів -1 та 3 в судове засідання апеляційної інстанції 14.12.2016р. не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Оскільки їх явка обов'язковою в судове засідання не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача, відповідачів -1 та 3 за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.05.2014р. між APV Logistics Sp.z о.о. (юридична особа за законодавством Республіки Польща) (покупець) та Товариство обмеженою відповідальністю «ОЛІЯ-ТРАНС» (продавець) уклали контракт поставки № NRD200514 (далі - Контракт), відповідно до п.1.1. якого продавець продає, а покупець купує олію соняшникову рафіновану, виморожену, дезодоровану, марки «П» (код товару по ТНЗЕД 151299010) наливом, українського походження (далі - товар).

Згідно п. 2.1. Контракту загальна кількість товару, що поставляється за даним Контрактом, становить 3000 (три тисячі) тон +/- 10 % на розсуд покупця.

Ціна за одну тону товару відповідно до пункту 3.1. Контракту зазначається в специфікаціях. Загальна вартість товару, відповідно до пункту 3.2. Контракту, складає загальну суму товару, зазначену у всіх специфікаціях.

Відповідно до п. 3.3. Контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 18.06.2014р.) валюта Контракту - Євро або долар США.

Відповідно до п. 5.2. Контракту (в редакції додаткової угоди №2 від 28.10.2014р.) покупець має право оплатити товар (партію товару) на підставі даного Контракту шляхом попередньої оплати.

Пунктом 5.1. Контракту (в редакції додаткової угоди №2 від 28.10.2014р.) встановлено, що оплата за товар проводиться в Євро банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунка-фактури (інвойсу) отриманого від продавця, шляхом 100% оплати та документів, передбачених пунктом 4.8. Контракту (товарно-транспортна накладна міжнародного зразку (СМR), рахунок-фактура, сертифікат відповідності, протокол сертифікаційних випробувань, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи, посвідчення якості, сертифікат походження, документи необхідні для митного очищення товару на території Європейського союзу).

Строк поставки товару до 31.12.2014р. (п. 4.3. Контракту).

В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «ОЛІЯ-ТРАНС» за Контрактом № NRD200514 від 20.05.2014р. між позивачем та ТОВ «ЕКСІМАГРОКОМ» (відповідачем-2) укладено договір поруки № 200514/1-SA від 20.05.2014р., між позивачем та ТОВ «Нововолинський олійно-жировий комбінат» (відповідачем-3) також укладено договір поруки № 200514/2-SA від 20.05.2014р.

Відповідно до п. 1.1 вказаних договорів поруки, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником будь-яких грошових зобов'язань за контрактом поставки, в тому числі, але не обмежуючись, зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій, штрафів, неустойок, повернення попередньої оплати, тощо.

Поручитель відповідає перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань. У разі порушення боржником зобов'язання за Контрактом боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо (п. 1.2 договорів).

На виконання умов Контракту позивачем перераховано на рахунок відповідача-1 попередню оплату в розмірі 67 925,69 Доларів США та 685892,00 Євро, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по руху коштів за банківськими рахунками.

У свою чергу, відповідач-1 в строк до 31.12.2014р. на виконання умов контракту поставив товар лише на 413 904,37 Євро.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 1 додаткової угоди № 4 від 31.12.2014р. до Контракту позивач та відповідач-1 погодили, що у зв'язку з економічною недоцільністю продовжувати подальшу закупівлю товару згідно контракту № NRD200514 від 20.05.2014р., ТОВ «ОЛІЯ-ТРАНС» зобов'язується повернути попередню оплату в розмірі 283 980, 62 Євро та 67 925,69 доларів США не пізніше 31.12.2016р.

Додатковою угодою №5 від 19.02.2016р. до контракту № NRD200514 від 20.05.2014р. сторони досягли згоди, що в строк до 26.02.2016р. відповідач-1 поверне позивачеві попередню оплату в розмірі 263 980,62 Євро і 47 925,69 доларів США, та погодили внесення змін до п.10.1 контракту щодо строку його дії до 26.02.2016р.

Додаткова угода №5 від 19.02.2016р. до контракту № NRD200514 від 20.05.2014р. підписана уповноваженими представниками сторін, доказів визнання її недійсною в судовому порядку матеріали справи не містять.

На виконання умов додаткової угоди №5 від 19.02.2016р. Відповідач-1 в строк до 26.02.2016р. попередню оплату в розмірі 263 980,62 Євро і 47 925,69 доларів США не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача-1 перед позивачем в сумі 263 980,62 Євро і 47 925,69 доларів США належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем-1 не спростований.

На момент звернення з позовом до суду строк виконання відповідачем-1 зобов'язання з повернення коштів настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Як випливає зі змісту ст. 553 ЦК України, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Договір поруки не передбачає виникнення або, навпаки, припинення будь-яких прав та обов'язків боржника. Він зазвичай лише здійснює підготовчі дії до укладення договору поруки, підшукуючи поручителя і одержуючи його згоду.

Згода боржника на укладення договору поруки не вимагається.

Частиною 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договори поруки № 200514/1-SA від 20.05.2014р. та № 200514/2-SA від 20.05.2014р., укладені позивачем з відповідачами 2 та 3 є чинними, у встановленому законом порядку не визнані недійсними, строк виконання відповідачем-1 свого зобов'язання з повернення коштів за контрактом (з урахуванням умов додаткової угоди №5 від 19.02.2016р.) настав, отже відповідачі 2 та 3, як поручителі за вказаними договорами поруки, відповідно до п.1.1 договорів, несуть солідарну відповідальність разом з боржником (відповідачем-1) перед позивачем в повному обсязі.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позову та солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 263 980,62 Євро і 47 925,69 доларів США попередньої оплати згідно контракту № NRD200514 від 20.05.2014р.

Заявлені третьою особою та відповідачем-2 в суді апеляційної інстанції аналогічні за змістом та обґрунтуваннями клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої, судово-технічної та судово-бухгалтерської експертиз, які під час розгляду справи в суді першої інстанції не заявлялись, колегія суддів вважає надуманими та спрямованими на затягування розгляду справи, оскільки питання, які заявники просять поставити для проведення судово-бухгалтерської експертизи не потребують спеціальних знань, матеріали справи містять належні докази надходження коштів від позивача відповідачеві -1 на виконання умов Контракту, додатковою угодою №5 від 19.02.2016р. до контракту № NRD200514 від 20.05.2014р., підписаною уповноваженими представниками сторін, доказів визнання якої недійсною в судовому порядку матеріали справи не містять, чітко визначено розмір попередньої оплати 263 980,62 Євро і 47 925,69 доларів США, яка підлягає поверненню відповідачем-1.

Договори поруки № 200514/1-SA від 20.05.2014р. та № 200514/2-SA від 20.05.2014р., укладені позивачем з відповідачами 2 та 3 є чинними, у встановленому законом порядку не визнані недійсними.

При цьому у клопотаннях про призначення почеркознавчої та технічної експертиз заявники жодним чином не заперечуючи підписання договорів поруки уповноваженими представниками відповідача 2 та 3, без будь-яких об'єктивних причин ставлять під сумнів їх підписання уповноваженою особою позивача та нанесення відбитку печаток сторін 20.05.2014р.

З огляду на викладене, заявлені клопотання колегією суддів залишені без задоволення.

Посилання апелянта на відсутність позивача у списку кредиторів відповідача-2 не свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову за обставин, викладених вище.

Оскільки на момент порушення провадження у справі про банкрутство відповідача-2 не було підстав для стягнення з нього як солідарного боржника за зобов'язаннями відповідача-1, коштів попередньої оплати по Контракту, яке виникло лише після 26.02.2016р., відповідно у проміжному ліквідаційному відповідача-2 станом на 10.11.2015р. відсутня заборгованість в сумі 263 980,62 Євро і 47 925,69 доларів США.

Посилання апелянта на відсутність в рішенні суду посилань на дослідження кредитного договору 2, укладеного між банком та відповідачем-2, не спростовує правомірність та обґрунтованість висновків суду про задоволення позовних вимог.

Обставини неповідомлення банка відповідачем-2 при отриманні кредиту про наявність договору поруки, укладеного з позивачем, не впливає на чинність договору поруки, доки його не буде визнано недійсним у судовому порядку.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції 26.05.2016р. представниками позивача, відповідача-3 та третьої особи подавалась спільна заява про надання часу на врегулювання спору мирним шляхом (а.с.27, т.2), у відзивах на позовну заяву представник відповідача-1 (а.с.36, т.2), представник відповідача-2 (а.с.37-38, т.2) та представник відповідача-3 (а.с.39, т.2) визнали позов APV Logistics Sp.z.o.o. повністю.

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2016р. у справі № 910/5733/16 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2016р. у справі №910/5733/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/5733/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко