Постанова

від 22.12.2016 по справі 359/10133/16-к

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/10133/16-к

Провадження №1-кп/359/521/2016

УХВАЛА

22 грудня 2016 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючий суддя ОСОБА_1

за участі прокурора ОСОБА_2

при секретарі ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4

потерпіла ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110100001934 від 24.09.2016 року за обвинуваченням відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Старе Бориспільського району Київської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, тимчасово не працюючий, одружений, маючий на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

29.05.2002 судимий за ч. З ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

25.08.2004 року судимий за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. З ст. 357 КК України до 10 років позбавлення волі; 20.09.2013 звільнений на підставі ст. 81 КК України,-

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ

Ухвалою суду від 26.09.2016 року міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано - тримання під вартою строком до 22.11.2016 року, ухвалою суду від 21.11.2016 року запобіжний захід продовжено до 23.12.2016 року.

В ході підготовчого судового провадження вирішується питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.

Прокурор просить суд продовжити тримання обвинуваченого під вартою враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 , 2 ст.177 КПК України.

Потерпіла просить винести рішення на розсуд суду, обвинувачений при можливості просить змінити запобіжний захід на більш м;який , можливо на домашній арешт.

Вислухавши думку всіх учасників кримінального провадження, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом запобіжного заходу зі спливу строку 60 днів у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку , передбаченого главою 18 чинного КПК.

Враховуючи ризики передбачені п.1, п.4, п.5 ч.1 ст.177КПК України, та згідно з ч.1 ст.183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України", при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, у зв`язку з чим на досудовому розслідуванні йому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Раніше він судимий за умисний корисливий особливо тяжкий злочин, і ця судимість не погашена.

Ці обставини в сукупності свідчать про наявність ризиків, що під впливом тяжкості покарань, які загрожують обвинуваченому, він буде переховуватись від суду та у такий спосіб перешкоджатиме розгляду кримінального провадження. Тому суд також не виключає вчинення спроб обвинуваченого , передбачених п.1, п.4, п.5 ч.1 ст.177 КПК України , та також враховує данні ризики.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в тому числі й домашній арешт, не зможе запобігти вище зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.

Суд, з урахуванням конкретних обставин , зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», вважає, що продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 є необхідним.

Тому суд дійшов до переконання, що обвинуваченому належить продовжити тримання під вартою на 2 місяці.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, - 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,- продовжити строк тримання під вартою до 20.02.2017 року і утримувати його в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області.

Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

Головуючий: ОСОБА_1