Ухвала

від 26.12.2016 по справі 308/3865/16-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3865/16-ц

У Х В А Л А

26.12.2016 р. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючої судді Сарай А.І.

при секретарі Струтинська Н.Ю.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Соло Інвест» та ОСОБА_3 про витребування безпідставно набутого майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_1, звернувся в суд з позовною заявою до ТОВ «Соло Інвест» та ОСОБА_3 про витребування безпідставно набутого майна.

Представником позивача ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову в даній справі, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ТОВ «Соло Інвест». Заяву мотивує тим, що ОСОБА_2 подано до суду позов до ТОВ «Соло Інвест», ОСОБА_3 про порушення Закону України «Про захист прав споживачів» та витребування безпідставно набутого майна. ОСОБА_4 державного реєстру судових рішень позивачу стало відомо, що відповідачем неодноразово вчинялися порушення права третіх осіб при здійсненні продажу автомобілів. В результаті таких протиправних дій існує загроза що посадові особи ТОВ «Соло Інвест» почнуть вчиняти дії щодо відчуження майна товариства чи здійснювати інші дії щодо виведення коштів з товариства, що в результаті утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду щодо поновлення прав споживача та витребування безпідставно набутого майна, що є предметом даного позову. На думку позивача слід застосувати в якості забезпечення позову накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ТОВ «Соло Інвест» і знаходяться у нього.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву про забезпечення позову підтримав та просив її задовольнити з підстав наведених у ній.

В порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, прав яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 7 ст. 319 ЦК України передбачено, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадку і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

В заяві про забезпечення позову не наведено переконливих доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України обов'язок по доведенню наявності таких обставин лежить саме на особі, яка звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

Крім того, до поданої заяви не надано жодного доказу того, що не вжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснень Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, судом не вбачається достатніх правових підстав для забезпечення позову за поданою заявою, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Соло Інвест» та ОСОБА_3 про витребування безпідставно набутого майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5