Постанова

від 21.12.2016 по справі 815/2253/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2253/15

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз», в якій позивач просив суд стягнути з рахунків Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 11355,36 грн., в тому числі, пеню у розмірі 269,63 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 02.04.2015 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 11355,36 грн., в т.ч., недоїмка - 11085,73 грн., залишок несплаченої пені - 269,63 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області направило відповідачу податкову вимогу № 31-25 від 06.01.2015 року на суму 7374,85 грн., яку ПАТ «Одесагаз» отримало 06.02.2015 року.

З наданого ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області розрахунку суд першої інстанції встановив, що заборгованість відповідача з основного платежу по земельному податку виникла 30.07.2014 року, термін сплати 30.07.2014 року в сумі 6901,56 грн., 31.07.2014 року недоїмка становить 6901,56 грн.

Отже, виходячи з положень п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку, що йдеться про виникнення недоїмки за платежем «орендна плата за землю» за червень 2014 року (строк сплати 30.07.2014 року).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач 18.06.2014 року подав до АТ «Єврогазбанк» платіжне доручення № 13283 від 18.06.2014 року на суму 6901,56 грн. з призначенням платежу - орендна плата за травень 2014 року, яке прийняте банком до виконання 18.06.2014 року, проте АТ «Єврогазбанк» згідно платіжного доручення ПАТ «Одесагаз» № 13283 від 18.06.2014 року кошти у сумі 6901,56 грн. не перерахував до державного бюджету, що спричинило виникнення заборгованості у відповідача по сплаті орендної плати за землю за травень 2014 року.

ПАТ «Одесагаз» листом № 116 від 26.06.2014 року повідомив ДПІ про отримання АТ «Єврогазбанк» платіжного доручення № 13283 від 18.06.2014 року на сплату орендної плати за землю за травень 2014 року в сумі 6901,56 грн. і про те, що з вини банку зарахування вказаної суми до бюджету не було проведено.

Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані відповідачем обставини не мають відношення до предмету позовних вимог в даній справі, оскільки стосуються іншого податкового періоду, строк сплати за який настав 30.06.2014 року, а не 30.07.2014 року, та сума коштів по орендній платі за яким не увійшла до розрахунку основного платежу по орендній платі, що склав суму недоїмки.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній задовольняючи заявлені вимоги позивача, з огляду на викладене.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Крім того, п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків, крім випадків визначених цим Кодексом.

Згідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Статтею 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування плати за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні ділянки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 19.02.2014 року відповідач подав до ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області податкову декларацію № 9008441235 від 10.02.2014 року з плати за землю, згідно якої відповідач визначив зобов'язання по платі за землю за адресою: вул. Ген. Плієва 16а, вул. Кравченко 28, Московська, 32а за січень-листопад 2014 року по 6901,45 грн., за грудень 2014 року - 6901,60 грн.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач подав до АТ «Єврогазбанк» платіжне доручення № 13283 від 18.06.2014 року на суму 6901,56 грн. з призначенням платежу - плата за землю за травень 2014 року, яке прийняте банком до виконання 18.06.2014 року.

Проте, наведені платежі відповідача не були зараховані в рахунок погашення податкового зобов'язання з плати за землю згідно вказаної податкової декларації, у зв'язку із чим, в обліковій картці ПАТ «Одесагаз» платіж з плати за землю за травень 2014 року згідно податкової декларації № 9008441235 від 10.02.2014 року був відображений позивачем в якості недоїмки.

За даними витребуваної судом апеляційної інстанції облікової картки ПАТ «Одесагаз» за платежем: плата за землю, судом апеляційної інстанції встановлено, що протягом червня - грудня 2014 року ПАТ «Одесагаз» здійснювало погашення податкових зобов'язань з плати за землю згідно податкової декларації № 9008441235 від 10.02.2014 року у строки, встановлені п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Однак, суми згідно зазначених платежів зараховувались податковим органом відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України в рахунок погашення виниклого раніше податкового боргу ПАТ «Одесагаз», розпочинаючи з травня 2014 року, з місяця, податкове зобов'язання за який, не було зараховано до сплати за платіжним дорученням від 18.06.2014 року № 13283.

Не зарахування платежу відповідача за платіжним дорученням від 18.06.2014 року № 13283 на погашення податкового зобов'язання з плати за землю за травень 2014 року стало підставою для нарахування позивачем пені та застосування до відповідача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов'язань з плати за землю по податковій декларації № 9008441235 від 10.02.2014 року податковими повідомленнями - рішеннями від 24.12.014 року №№ 0012991501, 0012951501, 0013001501, 0013061501, 0013071501, 0012961501, 0013021501, 001301501, а також підставою для направлення позивачем ПАТ «Одесагаз» податкової вимоги № 1194-25 від 03.07.2014 року.

Не погоджуючись із вказаної податковою вимогою, ПАТ «Одесагаз» звернулось до суду з позовом про її скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі № 815/92/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року, вказана податкова вимога скасована.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2015 року у відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача відмовлено.

Вирішуючи наведений спір, суд у вказаній справі дійшов висновку, що формування податковим органом податкової вимоги № 1194-25 від 03.07.2014 року не ґрунтується на вимогах законодавства, посилаючись на те, що ПАТ «Одесагаз» до обслуговуючого банку - АТ «Єврогазбанк» 17.06.2014 року подано платіжне доручення № 13283 від 18.06.2014 року на сплату податку за земельні ділянки вул. Кравченко, Ген. Плієва за травень 2014 року у сумі 6901,56 грн., отримувач - УДКСУ у Біляївському районі, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області.

Також, суд у наведеній справі зазначив, що, при цьому, на адресу ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області ПАТ «Одесагаз» було надіслано заяву № 116 від 26.06.2014 року, якою повідомлено про подання 18.06.2014 року до АТ «Єврогазбанк» платіжного доручення № 13183 на перерахування до бюджету орендної плати за земельні ділянки вул. Кравченко, Ген. Плієва за травень 2014 року в сумі 6901,56 грн. за Одеське міжрайонне управління експлуатації газового господарства, проте, по вині банка, зарахування податку до бюджету не було проведено, та зазначено про відсутність його відповідальності за несвоєчасне перерахування банком податку до бюджету.

Суд у вказаній справі вказав, що в якості підтвердження проведеної сплати, до податкового органу в якості письмового доказу було надано копію платіжного доручення № 13283 від 18.06.2014 року на суму 6901,56 грн. з призначенням платежу - орендна плата за земельні ділянки вул. Кравченко, Ген. Плієва за травень 2014 року, одержана АТ «Єврогазбанк» 18.06.2014 року, про що свідчить штамп банку.

За результатом розгляду справи № 815/92/15 судом було встановлено, що на платіжному доручені № 13283 від 18.06.2014 року, наявна відмітка банку «одержано банком» з датою « 18 чер 2014» та підписом працівника банку, ознаки того, що банком було повернуто дане платіжне доручення без виконання - відсутні.

За викладених обставин, суд у наведеній справі дійшов висновку про відсутність з боку ПАТ «Одесагаз» порушень щодо перерахування до бюджету податкового зобов'язання у строк, встановлений законом.

Колегія суддів враховує, що рішення суду, яке набрало законної сили - має преюдиціальне значення, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України (обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини), а відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Тобто, зазначене судове рішення є обов'язковим для суду, в силу зазначених положень ч. 1 ст. 72 та ст. 255 КАС України.

Таким чином, враховуючи, що рішенням суду, що набрало законної сили, встановлено своєчасність сплати відповідачем плати за землю за травень 2014 року, скасовано вимогу про сплату цього податкового зобов'язання з огляду на відсутність податкового боргу у ПАТ «Одесагаз» за цей період, колегія суддів приходить до висновку, що у позивача не було підстав для облікування податкових зобов'язань ПАТ «Одесагаз» з плати за землю за травень 2014 року в якості податкового боргу та зарахування подальших платежів відповідача з цього податку в рахунок його погашення, нарахування пені та застосування до відповідача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату цих зобов'язань, і відповідно звернення до суду з цим позовом про їх стягнення.

Встановлені судом апеляційної інстанції у цій справі обставини повністю спростовують висновок суду першої інстанції щодо періоду виникнення податкового боргу, який просить стягнути з ПАТ «Одесагаз» позивач, що призвело до неправильного вирішення даної справи та безпідставного неврахування доказів, що свідчать про своєчасність сплати відповідачем податкових зобов'язань з плати за землю згідно податкової декларації № 9008441235 від 10.02.2014 року.

Колегія суддів зазначає, що доходячи наведених висновків щодо періоду виникнення податкового боргу, що є предметом стягнення даної справи, суд першої інстанції безпідставно не дослідив облікову картку ПАТ «Одесагаз» за платежем: плата за землю та не врахував положення п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Так, за правилами наведеної статті ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

В даному випадку, позивач, керуючись саме наведеними положеннями Податкового кодексу України, здійснював зарахування сплачених відповідачем зобов'язань з плати за землю в рахунок погашення виниклого раніше податкового боргу ПАТ «Одесагаз», а саме виниклого в травні 2014 року внаслідок не зарахування сум податку сплачених ПАТ «Одесагаз» платіжним дорученням від 18.06.2014 року № 13283, що і стало підставою для облікування за ПАТ «Одесагаз» податкового боргу з цього податку та звернення до суду з даним позовом про його стягнення.

Проте, протиправність таких дій позивача встановлена рішенням суду, що набрало законної сили, що відповідно свідчить про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог у цій справі.

Зазначені обставини помилково не були встановлені та враховані судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до її неправильного вирішення по суті, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні заявлених вимог позивача.

Також, в порядку ст. 94 КАС України підлягають перерозподілу судові витрати, понесені сторонами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» про стягнення коштів - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» про стягнення коштів - відмовити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39486386) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» (код ЄДРПОУ 03351208) сплачений ним судовий збір за платіжним дорученням № 416 від 16.07.2015 року в розмірі 913,50 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець