Ухвала

від 07.10.2016 по справі 202/3583/16-ц

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/3583/16-ц

УХВАЛА

07 жовтня 2016 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Шклярук Д.С., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», треті особи: Орган опіки та піклування Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, про встановлення факту проживання дитини та визнання іпотечного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла зазначена позовна заява ОСОБА_1.

07 жовтня 2016 року ОСОБА_1 подав через канцелярію Індустріального районного суду м. Дніпропетровська заяву про забезпечення доказів, в якій просить суд витребувати у ПАТ «ПроКредитБанк» кредитну справу за кредитними договорами, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «Морефрост 2004» та ПрАТ «ПроКредитБанк», у тому числі укладена Рамкова угода № FW1501.2265 від 12.12.2001 року, в забезпечення виконання яких між ОСОБА_2 та ПрАТ «ПроКредитБанк» укладені договори поруки № 225302-ДП2 від 12.12.2011 року та іпотеки № 225302-ІДІ від 20.12.2011 року.

Вважаю, що зазначена заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 135 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається судом, який розглядає справу, а якщо позов ще не пред'явлено, - місцевим загальним судом, у межах територіальної підсудності якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.

Відповідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору .

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Приписами ч. 1 ст. 134 ЦПК України встановлено, що у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Відповідно ч. 2 ст. 134 ЦПК України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 121 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 121 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Частиною 8 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року № 10 роз'яснено, що сплата судового збору у випадку, передбаченому підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише за умови, що така заява розглядається у процесуальному порядку, визначеному статтею 135 ЦПК, а не за подання клопотань про витребування доказів (виклик до суду свідків, призначення експертизи, витребування письмових чи речових доказів тощо), які розглядаються відповідно до статті 130 ЦПК у попередньому судовому засіданні чи статті 168 ЦПК у судовому засіданні.

Статтею 168 ЦПК України встановлено, що заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі , про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню з інших підстав.

Отже, приходжу до висновку, що подана ОСОБА_1 заява про забезпечення доказів не відповідає вимогам ст. 119, ст. 120 ЦПК України, а саме: до заяви не додані документи, які підтверджують сплату судового збору в повному обсязі, що визначений Законом України «Про судовий збір», відповідно до ставки за подання заяви фізичною особою про забезпечення доказів у розмірі 275,60 грн., а також не додані копії заяви відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Також вважаю за необхідне зазначити, що відповідно до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року № 10 судовий збір в даному випадку повинен бути сплачений за подання заяви фізичною особою про забезпечення доказів в повному обсязі у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», оскільки заяву було подано через канцелярію Індустріального районного суду в порядку ст. 135 ЦПК України, а не заявлено в судовому засіданні, з урахуванням думки решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі в розумінні ст. 168 ЦПК України, оскільки, відповідно до статті 130 ЦПК, попереднє судове засідання не проводилося.

Враховуючи вищевикладене, вважаю необхідним залишити зазначену заяву без руху з наданням строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів - залишити без руху та надати заявникові строк для усунення недоліків до 07 листопада 2016 року, але не більше п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.С. Шклярук