Рішення

від 27.12.2016 по справі 420/1824/16-ц

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 27.12.2016

ЄУ № 420/1824/16-ц

Провадження №2/420/893/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.

за участю секретаря Потапенко Л.В.

прокурора Полинюка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за первісним позовом керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Можняківської сільської ради Новопсковського району Луганської області до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, Можняківської сільської ради Новопсковського району Луганської області про розірвання договору оренди землі

в с т а н о в и в :

Керівник Старобільської прокуратури Луганської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить: внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного 07.12.2012 між Можняківською сільською радою та ОСОБА_1, який зареєстровано в Державному реєстрі земель, запис від 16.05.2014 за № 5691119, а саме:

-пункт 5 договору викласти в наступній редакції: «5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 61 139,62 гривень»;

-пункт 9 договору викласти у наступній редакції: «9. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на р/р 35410001001534 в управління державного казначейства у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 24046834, код платежу 13050200».

Підставою свого позову позивач зазначив необхідність приведення даного договору у відповідність до чинного земельного законодавства.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між Можняківською сільською радою та ОСОБА_1 07.12.2012, та скасувати його державну реєстрацію.

В обґрунтування свого позову позивач за зустрічним позовом посилається на те, що у зв'язку з суттєвим підвищенням орендної плати за договором оренди земельної ділянки він не має фінансової можливості сплачувати орендну плату та добровільно відмовляється від права користування земельною ділянкою.

Прокурор у запереченні на зустрічну позовну заяву просить у її задоволенні відмовити, посилаючись на те, що відповідно до ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України позивач за зустрічним позовом реалізував своє право користування земельною ділянкою під будівлею, яка розташована на спірній земельній ділянці.

Прокурор у судовому засіданні наполягав на задоволенні свого позову, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом у заяві № 478 від 07.11.2016 просить справу розглянути без його участі.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом до судового засідання не прибув, у заяві від 14.11.2016 просив у задоволенні первісного позову відмовити і задовольнити зустрічний позов, справу просив розглянути без його участі.

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні 05.12.2016 просив у задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити зустрічний позов, у заяві від 04.20.2016 справу просив розглянути без його участі.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд виходить з такого.

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.

За змістом ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Статтею 181 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Таким чином, оскільки Можняківська сільська рада Новопсковського району Луганської області могла самостійно звернутися до суду з вимогою про внесення змін до вказаного договору оренди землі, але не зробила цього, тому Керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області правомірно звернувся до суду з позовом щодо приведення умов договору у відповідність до чинного законодавства.

07.12.2012 між Можняківською сільською радою Новопсковського району Луганської області (позивач, орендодавець) та ОСОБА_1 (відповідач, орендар) було укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться в межах населеного пункту на території, яка за даними державного земельного кадастра враховується в межах Можняківської сільської ради за адресою: с.Можняківка, вул. Комсомольська, 4.

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,12 га, в т.ч. під забудовою - 0,0846 га, ріллі - 0,0354 га.

Пунктом 3 договору передбачено, що на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, господарські будівлі.

Згідно з п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.07.1995 становить 8702 грн. 34 коп.

Відповідно до п.8 договору його укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі у сумі 30 грн. 26 коп. на рік з розрахунку для земель під забудовою - трикратного розміру земельного податку; для сільськогосподарських угідь 1,5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки до місцевого бюджету Можняківської сільської ради (п.9 договору).

Відповідно до п. 13 договору орендна плата переглядається один раз на три роки: зміни умов господарювання, передбачених законом; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, на послуги якими користується селищна рада, т.ч. внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджуються документами, в інших випадках, передбачених законом.

З набранням з 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України було змінено розмір орендної плати та встановлений її мінімальний та максимальний розміри.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Рішенням Можняківської сільської ради № 52/1 від 10.07.2015 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Можняківської сільської ради (с. Можняківка, с-ще Радгоспний) Новопсковського району Луганської області» затверджено нову нормативну грошову оцінку з 01.01.2016 та зобов'язано землекористувачів до 01.01.2016 внести зміни до договорів оренди землі в частині розрахунку орендної плати земельної ділянки.

Вказане рішення оприлюднено шляхом друкування в ЗМІ, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.08.2016 № 10-28-0.4-514/15-16 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Можняківка, вул. Комсомольська, 4, становить - 61139 грн. 62 коп.

Як визнано сторонами у справі, відповідач за зустрічним позовом отримував додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, однак не погодився її укласти, оскільки вважає новий розмір орендної плати надвеликим.

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Можливість внесення змін до договору оренди землі передбачена чинним земельним законодавством та умовами договору оренди (п.34 договору).

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи викладене, наявні докази, аналізуючи наведене вище законодавство, доводи сторін, визнані сторонами факти, первісний позов підлягає задоволенню повністю.

Що стосується вимог зустрічного позову суд зазначає таке.

Відповідно до п. 35 договору оренди землі дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в прядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря; у разі виявлення власника на земельну ділянку. Договір також припиняється в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 36 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною вигодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню. А також з інших підстав ,визначених законом.

Пунктом 37 договору передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати. Орендодавець зобов'язаний: передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого надавати органу доходів і зборів за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган доходів і зборів про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем. Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що договір слід розірвати, оскільки він не в змозі сплачувати новий розмір орендної плати, запропонований позивачем за первісним позовом.

Суд не приймає до уваги доводи позивача за зустрічним позовом, оскільки неспроможність сплачувати оренду плату не є підставою для розірвання договору оренди землі.

Також укладений сторонами договір оренди землі не підлягає роз ірванню з огляду на таке.

Згідно умов договору та вбачається з матеріалів справи, що на спірній земельній ділянці розташовано домоволодіння загальною площею 36,4 кв.м., за адресою: с. Можняківка, вул. Комсомольська, 4, яке належить позивачу за зустрічним позовом на праві власності, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів.

Відповідно до ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

Отже, до позивача за зустрічним позовом перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розташовано домоволодіння, а тому даний договір оренди землі не може бути розірвано.

За таких обставин, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.

Судові витрати за первісним позовом слід стягнути з відповідача за первісним позовом на користь прокуратури Луганської області, судові витрати за подання зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 8,10, 57, 59, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Можняківської сільської ради Новопсковського району Луганської області до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного 07.12.2012 між Можняківською сільською радою та ОСОБА_1, який зареєстровано в Державному реєстрі земель, запис від 16.05.2014 за № 5691119, а саме:

-пункт 5 договору викласти в наступній редакції: «5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 61 139,62 гривень»;

-пункт 9 договору викласти у наступній редакції: «9. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на р/р 35410001001534 в управління державного казначейства у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 24046834, код платежу 13050200».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Луганської області судовий збір у сумі 1378 грн., перерахувавши його на р/р 35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 02909921.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, Можняківської сільської ради Новопсковського району Луганської області про розірвання договору оренди землі відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27.12.2016.

Суддя О.С. Стеценко