Рішення

від 19.12.2016 по справі 637/368/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.12.2016

№ 637/368/16-ц

№ 2/637/175/16

РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2016 року с.м.т. Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Островської Н.І.,

за участю секретаря Катренко Ю.С.,

позивач: ОСОБА_1, представник за довіреністю ОСОБА_2,

відповідач: представник за довіреністю ОСОБА_3,

відповідач: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом ,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Як підставу позову зазначив, що 12 серпня 2011 року помер ОСОБА_6, який заповідав належне йому майно ОСОБА_1. Вказує, що рішенням апеляційного суду Харківської області від 24.03.2016 року за ним визнано право на 3/4 частини спадщини в порядку спадкування за заповітом, а за ОСОБА_7 право на обов'язкову частку у спадщині у розмірі 1/4 спадкового майна. 22 травня 2015 року він прийняв спадщину і отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, ставши власником 3/4 частин земельних ділянок та квартири № 1 по вул. Лермонтова-8 у с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області. Звернувшись до нотаріуса з питання оформлення спадщини у вигляді автомобіля, отримав відмову в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на автомобіль. Зазначає, що на момент смерті ОСОБА_6 він мешкав у м. Харкові, тому не мав доступу до правовстановлюючих документів спадкодавця, які фактично знаходились у ОСОБА_7, дружини ОСОБА_6, яка відмовлялася їх передавати. Звернувшись із заявою до регіонального сервісного центру в Харківській області МВС України, отримав відповідь, що на ОСОБА_6 був зареєстрований автомобіль марки «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_1, який 14.02.2012 року був знятий з обліку по дорученню ОСОБА_4, а 17.02.2012 року перереєстрований на ОСОБА_5. Просить визнати за ним право власності на 3/4 частини автомобіля в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6.

Уточнивши позов, просив також визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаного автомобіля.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов, наполягали на його задоволенні.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, заперечував проти його задоволення, пояснивши, що про існування заповіту ОСОБА_6 дізнався у 2014 році, перереєстрація автомобіля була здійснена у відповідності до діючого законодавства.

Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнав, заперечував проти його задоволення, посилаючись на наступне.

Відповідно до генеральної довіреності, виданої від імені ОСОБА_6, померлого 12.08.2011 року, на ім'я ОСОБА_4, останній мав право розпоряджатися транспортним засобом, а саме легковим автомобілем марки «ВАЗ-2101», 1971 р.в., кузов № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, на власний розсуд. 14.02.2012 року ОСОБА_4 реалізував своє право, та перереєстрував автомобіль на ОСОБА_5 відповідно до вимог законодавства України. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає свої повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків. Крім того, ОСОБА_6 помер 12.08.2011 року, а ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 12.04.2016 року, тобто більш ніж через 4 роки. Просить застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що правових підстав для задоволення позову немає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено наступне.

12 серпня 2011 року помер ОСОБА_6 (а.с. 3).

Згідно заповіту, посвідченого 14.04.1994 року Шевченківською державною нотаріальною конторою Харківської області № 499, все належне йому майно заповідав ОСОБА_1 (а.с. 4).

24 березня 2015 року рішенням апеляційного суду Харківської області за ОСОБА_1 визнано право на 3/4 частини спадщини в порядку спадкування за заповітом. За ОСОБА_7 визнано право на обов'язкову частку у спадщині у розмірі 1/4 спадкового майна, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 у с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області та земельну ділянку, розташовану на землях Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області, розміром 8,0546 га на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 142908 від 03.07.2008 року (а.с. 5-8).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.05.2015 року ОСОБА_1 оформив спадщину у вигляді 3/4 частин земельної ділянки за кадастровим номером: 6325784000:03:000:0041 площею 8,0546 га; 3/4 частин земельної ділянки за кадастровим номером: 6325755100:03:000:0143 площею 0,0475 га, розташованих на території Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області та на 3/4 частини квартири АДРЕСА_2 у с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області, після смерті ОСОБА_6 (а.с. ).

Згідно листу нотаріуса ОСОБА_1 відмовлено в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_6 в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на автомобіль (а.с. 9).

Відповідно до інформації регіонального сервісного центру в Харківській області МВС України на ОСОБА_6 був зареєстрований автомобіль марки «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_1, який 14.02.2012 року знятий з обліку по дорученню ОСОБА_4 та 17.02.2012 року зареєстрований на ОСОБА_5 (а.с. 21).

Уточнивши позов, ОСОБА_1 просив визнати договір купівлі-продажу спірного автомобіля недійсним, разом з тим не зазначив підстав, за яких потрібно визнати договір недійсним.

У частині 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставив справи: роз'яснює особам , які беруть участь у справі їх права та обов'язки , попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках , встановлених цим кодексом.

В судовому засіданні сторонам роз"яснені положення ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, у тому числі щодо надання договору купівлі - продажу автомобіля. Натомість, належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 суду не надав.

Вимоги щодо визнання права власності на спірний автомобіль не підлягають задоволенню, оскільки автомобіль перереєстровано, не є спадковою масою.

За змістом статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З даним позовом ОСОБА_1 до суду не звертався, та не позбавлений такої можливості.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 60 ЦПК України на сторін покладено обов»язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, давши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності не підлягають задоволенню, оскільки в позові відмовлено по суті.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України ,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Шевченківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

ОСОБА_8