Рішення

від 08.02.2017 по справі 637/368/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/1381/17 Головуючий 1 інст. - Островська Н.І.

Справа № 637/368/16-ц Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: спадкові

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кружиліної О.А.

суддів Кіся П.В., Хорошевського О.М.

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2016 року

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому, після його уточнення, просив визнати договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-2101 , 1971 року випуску, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсним та визнати право власності на цей автомобіль в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування вказаних вимог зазначив, що 12 серпня 2011 року помер ОСОБА_4, який заповідав належне йому майно ОСОБА_1

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24 березня 2016 року визнано за позивачем право на 3/4 частини спадщини в порядку спадкування за заповітом, а за ОСОБА_5 право на обов'язкову частку у спадщині у розмірі 1/4 спадкового майна.

22 травня 2015 року він прийняв спадщину і отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, ставши власником 3/4 частин земельних ділянок та квартири № 1 по вул. Лермонтова-8 у смт. Шевченкове Шевченківського району Харківської області. Звернувшись до нотаріуса з питання оформлення спадщини у вигляді автомобіля, отримав відмову у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на автомобіль.

На момент смерті ОСОБА_4 позивач мешкав у м. Харкові, тому не мав доступу до правовстановлюючих документів спадкодавця, які фактично знаходились у ОСОБА_5, дружини ОСОБА_4, яка відмовлялася їх передавати.

Звернувшись із заявою до регіонального сервісного центру в Харківській області МВС України, отримав відповідь, що на ОСОБА_4 був зареєстрований автомобіль марки ВАЗ-2101 , державний номер НОМЕР_1, який 14 лютого2012 року був знятий з обліку по дорученню ОСОБА_3, а 17 лютого2012 року перереєстрований на ОСОБА_2

У зв'язку викладеним просив визнати за ним право власності на 3/4 частини автомобіля в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 та визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаного автомобіля.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Шевченківського районного суду Харківської області скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість рішення, винесеного з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, а обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, суд першої інстанції виходив з того, що спірний автомобіль перереєстровано, а тому не є спадковою масою.

З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 помер 12 серпня 2011 року, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-ВЛ № 317405, актовий запис № 15 (а.с. 3).

За свого життя, 14 квітня 1994 року, ОСОБА_4 склав заповіт, відповідно до якого все своє майно з чого б воно не складалось, та де б таке не знаходилось, яке йому належить за законом та буде належати за законом на випадок смерті, заповідав ОСОБА_1. Зазначений заповіт посвідчений державним нотаріусом Шевченківської державної нотаріальної контори 14 квітня 1994 року за реєстровим № 499 (а.с. 4).

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24 березня 2015 року визнано за ОСОБА_5 право на обов'язкову частку у спадщині, яка відкрилась після смерті чоловіка ОСОБА_4 на 1/4 частину квартири № 1 житлового будинку № 8, розташованого за адресою: Харківська область, селище Шевченкове, вул. Лермонтова.

Визнано за ОСОБА_5 право на обов'язкову частку у спадщині, яка відкрилась після смерті чоловіка ОСОБА_4 на 1/4 частину земельної ділянки, розташованої на землях Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області, розміром 8,0546 га на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 142908 від 03 липня 2004 року. (а.с. 5-8).

22 травня 2015 року ОСОБА_1 прийняв спадщину і отримав у приватного нотаріуса свідоцтво на право на спадщину за заповітом і став власником 3/4 частин земельних ділянок та квартири.

Відповідно до відповіді територіального сервісного центру в Харківській області МВС України від 30 березня 2016 року за № 77 на момент смерті ОСОБА_4 на його ім'я був зареєстрований автомобіль ВАЗ-2101 , державний номер НОМЕР_1, який 14 лютого 2012 року був знятий з обліку для реалізації в межах України по дорученню (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 17 лютого 2012 року легковий автомобіль ВАЗ-2101 був зареєстрований за ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, за життя ОСОБА_4 була видана генеральна довіреність на ім'я ОСОБА_3, згідно якої останній мав право розпоряджатися транспортним засобом, а саме легковим автомобілем марки ВАЗ-2101 , 1971 року випуску.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.

Обставини щодо невідкладності справ при переоформленні автомобіля, на які посилався відповідач як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог ОСОБА_1, при виконанні повноважень, наданих ОСОБА_4, матеріали справи не містять. Тому вони не можуть бути визнані судом такими обставинами, які були б в розумінні пункту 6 частини 1 статті 248 ЦК України невідкладними, і не давали ОСОБА_3 підстав знімати з реєстрації спірний автомобіль і продавати іншій особі.

Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що спірний автомобіль входив до складу спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_4, а ОСОБА_3 не мав законних підстав для його відчуження, оскільки на момент продажу автомобіля він не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, як того вимагає частина 2 статті 203 ЦК України.

Відповідно частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою.-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, то його позовні вимоги щодо визнання права власності на 3/4 частини автомобіля та визнання договору купівлі-продажу цього автомобіля недійсним є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи зазначені обставини, апеляційний суд, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 307 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення по суті позовних вимог, яким задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі з підстав передбачених пунктами 1, 4 частини 1 статті 309 ЦПК України .

Керуючись ст.ст. 11, 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 1,4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2016 року - скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ 2101, 1971 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, недійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини автомобіля ВАЗ 2101, 1971 року випуску, кузов № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого 12 серпня 2011 року.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

ОСОБА_6