Рішення

від 20.12.2016 по справі 903/833/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 грудня 2016 р. Справа № 903/833/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ІНЖИНІРИНГУ, МАРКЕТІНГУ І МЕНЕДЖМЕНТУВ» , м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університетуВ» , м. Луцьк

про стягнення 2600000 грн.

Суддя Вороняк А. С.

секретар судового засідання Чорний С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність №б/н від 25.10.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2 , довіреність №б/н від 15.11.2016р.

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю В«УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ІНЖИНІРИНГУ, МАРКЕТІНГУ І МЕНЕДЖМЕНТУВ» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університетуВ» про стягнення 100000 грн. за виконання проектно-кошторисних робіт по договору №15/1 від 01.10.2015р. та 2500000 грн. упущеної вигоди. Також просять судові витрати по справі покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №15/1 від 01.10.2015р. на виконання проектно-кошторисних робіт, акт прийому-передачі виконаних робіт від 04.03.2016р., рахунок-фактуру №СФ-0000001 від 04.03.2016р. на 100000 грн..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 14.11.2016р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 30.11.2016р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 30.11.2016р. було оголошено перерву до 07.12.2016р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 07.12.2016р. розгляд справи відкладено на 20.12.2016р. через неподання відповідачем всіх витребуваних судом документів та необхідність витребування нових доказів.

20.12.2016р. на адресу суду від відповідача надійшли: додаткові пояснення по справі, в яких просять в задоволенні позову в частині стягнення 2500000 грн. упущеної вигоди відмовити через необґрунтованість; пояснення щодо клопотання представника ТОВ «Освіта-Плюс» про залучення їх до у часті у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача; із супровідним листом витяг з ЄДРПОУ на ТОВ В«Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університетуВ» станом на 16.12.2016р., в якому місцезнаходженням останнього зазначено - 61000, Харківська обл., м. Харків, вул. 17-ГО ПАРТЗ'ЇЗДУ, буд. 38А.

У судовому засіданні 20.12.2016р. було оголошено перерву до 12:30 год. 20.12.2016р. для надання нових доказів по справі.

У судовому засіданні 20.12.2016р. представник позивача заперечила проти клопотання представника ТОВ «Освіта-Плюс» про залучення їх до у часті у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

У судовому засіданні 20.12.2016р. представник відповідача заперечив клопотання представника ТОВ «Освіта-Плюс» про залучення їх до у часті у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, з підстав наведених у відповідних поясненнях. Проти задоволення позову в частинні стягнення 100000 грн. не заперечував, в іншій частині(2500000 грн.) просив відмовити з підстав наведених в додаткових поясненнях(подані до суду 20.12.2016р.). Додатково повідомив, що у ТОВ В«Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університетуВ» змінилося місцезнаходження, на даний час відповідач перебуває за адресою: 61000, Харківська обл., м. Харків, вул. 17-ГО ПАРТЗ'ЇЗДУ, буд. 38А.

Згідно ч.3 ст.17 ГПК України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

За таких обставин, суд приходить висновку, що справі підсудна господарському суду Волинської області.

Щодо клопотання представника ТОВ «Освіта-Плюс» про залучення їх до у часті у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, суд зазначає таке.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що ТОВ «Освіта-Плюс» подано до Господарського суду Волинської області заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ В«Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університетуВ» . Така заява прийнята судом до розгляду, і підготовче судове засідання у справі призначено на 17.01.2017р.. На переконання ТОВ «Освіта-Плюс», подання позивачем відповідного позову про стягнення з відповідача 2600000 грн. та визнання відповідачем такого позову, є схемою штучного створення боржником кредитора-сателіта у процесі банкрутства ТОВ «В«Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університетуВ» для можливості отримати переважну кількість голосів в комітеті кредиторів, та відповідно, подальшого створення перешкод діям законних кредиторів, які будуть спрямовані на задоволення їх майнових вимог в процесі банкрутства. Вважають, що рішення в даній справі може вплинути на забезпечення реального стягнення з ТОВ «В«Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університетуВ» невиконаних зобов'язань перед ним ТОВ «Освіта-Плюс».

Згідно ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Згідно абз.5 п.1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Суд дійшов висновку, що представником ТОВ «Освіта-Плюс» не обґрунтовано та судом не встановлено, яким чином у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи ТОВ «Освіта-Плюс» буде наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому щодо однієї з сторін по справі, а відтак відсутня необхідність залучення останніх до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

З урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

встановив:

01.10.2015р. між ТОВ В«УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ІНЖИНІРИНГУ, МАРКЕТІНГУ І МЕНЕДЖМЕНТУВ» (далі - Проектувальник) та ТОВ «Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету»(далі - Замовник) було укладено договір №15/1 на виконання проектно-кошторисних робіт (далі - Договір)(а.с.26-28).

Згідно п.2.1 Договору, Замовник доручає, а Проектувальник приймає на себе розробку реконструкції з надбудовою нежитлових приміщень під учбово-офісний центр та житла тимчасового перебування в м. Луцьку по вул.Гетьмана Сагайдачного, буд.6 та вул. Електроапаратній, 3, що складається з: стадії «Проект» та стадії «Робочої документації».

Згідно п.3.3 Договору, роботи виконуються Проектувальником у 3 етапи: перший етап - розробка Предпроектної документації, другий етап - розробка проектної документації стадії «Проект», подання її на розгляд та затвердження, третій етап - розробка Робочої документації.

Згідно п.4.1 Договору, вартість робіт за цим Договором є договірною, розраховується на підставі заявленої загальної площі об'єкту. На момент підписання сторонами цього Договору вартість робіт становить: 2500000 грн.. При цьому вартість стадії "Предпроектна пропозиція" складає 100000 грн., стадії "Проект" складає 900000 грн., стадії "Робоча документація" складає 1500000 грн.. Оплата робіт здійснюється у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Проектувальника, зазначений у Договорі, а у випадку зміни вартості, що може бути обумовлено зміною у процесі Робіт зазначеної площі Об'єкту більше ніж на 10%, сторони укладають Додаткову угоду до цього договору.

Згідно п.4.2 Договору, Оплата робіт Проектувальнику здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з дня отримання Замовником рахунку та підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно п.6.1.2 Договору, Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі Проектувальнику, передбачені умовами цього Договору.

Згідно п.7.1 Договору, про закінчення виконання кожного етапу робіт, а також робіт в цілому, Проектувальник зобов'язаний повідомляти замовника у письмовому вигляді, шляхом надання останньому акту виконаних робіт протягом 5 днів з моменту закінчення виконання кожного етапу робіт.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

04.03.2016р. між сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі виконаних робіт(а.с.29) за Договором, яким сторони погодили, що: Проектувальником виконано, а замовником прийнято перший етап робіт за договором на виконання проектно-кошторисних робіт від 01.10.2015р. - Розробка предпроектних пропозицій з реконструкції з надбудовою нежитлових приміщень під учбово-офісний центр та житла тимчасового перебування в м. Луцьку по вул. Сагайдачного, 6 та вул. Електроапаратна, 3 роботи виконані якісно та в установлений Договором строк. Замовник будь-яких претензій до проектувальника не має, а вартість робіт з розробки предпроектних пропозицій становить 100000 грн. та має бути перерахована на рахунок проектувальника протягом 5 банківських днів з дня отримання замовником рахунку та підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

04.03.2016р. ТОВ «Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету» було отримано рахунок-фактуру №СФ-0000001 від 04.03.2016р. на суму 100000 грн.(а.с.45), про що свідчить відмітка на ньому, а також факт отримання вказаного рахунку не заперечив представник відповідача у судовому засіданні.

Проте, відповідача не провів оплату по рахунку у визначений Договором та актом строк.

Заборгованість в розмірі 100000 грн. відповідачем на час розгляду справи не сплачена та не заперечена.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

В даному випадку між сторонами виникли відносини підряду на проведення проектних робіт.

Згідно ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.889 ЦК України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Укладений між сторонами Договір предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавалися, сторонами розірваними не був (доказів протилежного суду не подано).

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами Договору, підписання сторонами акту приймання робіт по даному Договору, суд прийшов висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення в розмірі 100000 грн..

Щодо стягнення з відповідача 2500000 грн. упущеної вигоди, суд зазначає таке.

Листом від 09.09.2016р. ТОВ «Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету» повідомило ТОВ В«УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ІНЖИНІРИНГУ, МАРКЕТІНГУ І МЕНЕДЖМЕНТУВ» , про неможливість виконання Договору з боку ТОВ ТОВ «Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету» у зв'язку із відчуженням 24.05.2016р. об'єктів нерухомості за адресами: м. Луцьк, вул. Сагайдачного, 6 та м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3 на користь іншої юридичної особи(а.с.30).

Вимогами ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) .

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

За вказаних обставин пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі, якщо б відповідачем не було порушено його прав.

Згідно ст.218 Господарського Кодексу України(далі - ГК України), підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Стаття 225 ГК України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язань.

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладанні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - відшкодування збитків(упущеної вигоди) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно п.8.3 Договору, у разі односторонньої відмови Замовника від Договору, що не пов'язана з порушенням зобов'язання Проектувальником, Замовник зобов'язаний відшкодувати Проектувальнику упущену вигоду у розмірі різниці загальної вартості робіт визначеної у п.4.1 Договору та сплачених замовником коштів

Як зазначалося вище, згідно п.4.1 Договору, вартість робіт за цим Договором є договірною, розраховується на підставі заявленої загальної площі об'єкту. На момент підписання сторонами цього Договору вартість робіт становить: 2500000 грн.. При цьому вартість стадії "Предпроектна пропозиція" складає 100000 грн., стадії "Проект" складає 900000 грн., стадії "Робоча документація" складає 1500000 грн.. Оплата робіт здійснюється у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Проектувальника, зазначений у Договорі, а у випадку зміни вартості, що може бути обумовлено зміною у процесі Робіт зазначеної площі Об'єкту більше ніж на 10%, сторони укладають Додаткову угоду до цього договору.

Суд вважає, що позивачем доведено реальність намірів та можливість реального отримання прибутку, який визначено у підписному між сторонами Договорі(п.4.1 останнього). В підтвердження зазначеного свідчить проведений позивачем перший договірний етап робіт(акт прийому-передачі виконаних робіт від 04.03.2016р.).

Повідомлення ТОВ «Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету» від 09.09.2016р., про неможливість виконання договору з їх сторони через відчуження об'єктів нерухомості, щодо яких замовлялися проектні роботи, фактично одностороння відмова Замовника від Договору, що не пов'язана з порушенням зобов'язання Проектувальником, є підставою для застосування до відповідача санкції визначеною Договором у вигляді стягнення упущеної вигоди.

Проте суд не погоджується з розміром заявленої до стягнення з відповідача упущеної вигоди в сумі 2500000 грн., з огляду на таке.

Суд прийшов висновку про стягнення з відповідача 100000 грн. за виконання позивачем першого етапу робіт(розробка Предпроектної документації).

Виходячи з тексту погодженого між сторонами п.8.3 Договору, суд приходить до переконання що арифметично вірною сумою(у розмірі різниці загальної вартості робіт визначеної у п.4.1 Договору та сплачених замовником коштів) упущеної вигоди, буде сума 2400000 грн.(2500000 грн. - 100000 грн.), в протилежному випадку відбулося би подвійне стягнення 100000 грн. та перевищення договірної вартості робіт.

У зв'язку з тим, що відповідач допустив порушення по Договору(відмовився від нього), суд перевірив розрахунок розміру збитків(упущеної вигоди) прийшов висновку, що вимоги в частині стягнення 2500000 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 2400000 грн., а в частині стягнення 100000 грн. упущеної вигоди слід відмовити через безпідставність та необґрунтованість.

Доводи відповідача, щодо істотної зміни обставин з посиланням на ст.652 ЦК України, не приймаються судом, оскільки відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору . Умовами укладено сторонами Договору чітко передбачені права та обов'язки сторін, а також визначені можливості внесення змін до нього(п.10.4 Договору). Відчуження майна щодо якого замовлялися проектні роботи, не тягне за собою припинення, розірвання чи невиконання Договору укладеного сторонами.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача слід стягнути 100000 грн. - заборгованості за виконання проектно-кошторисних робіт по договору №15/1 від 01.10.2015р., 2400000 грн. - упущеної вигоди, а в частині стягнення 100000 грн. упущеної вигоди - відмовити через безпідставність та необґрунтованість.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.49 ГПК України, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторін та відсутність правових підстав для звільнення позивача та відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 37500 грн. судового збору, в іншій частині(1500 грн.) сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університетуВ» (61000, Харківська обл., м. Харків, вул. 17-ГО ПАРТЗ'ЇЗДУ, буд. 38А, код ЄДРПОУ 31572252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ІНЖИНІРИНГУ, МАРКЕТІНГУ І МЕНЕДЖМЕНТУВ» (04080, м.Київ, вул. Фрунзе, буд.14/18, код ЄДРПОУ 16296451) 100000 (сто тисяч гривень) грн. - заборгованості за виконання проектно-кошторисних робіт по договору №15/1 від 01.10.2015р., 2400000 (два мільйони чотириста тисяч гривень) грн. - упущеної вигоди та 37500 (тридцять сім тисяч п'ятсот гривень) грн. витрат позивача по оплаті судового збору.

3. У позовних Товариства з обмеженою відповідальністю В«УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ІНЖИНІРИНГУ, МАРКЕТІНГУ І МЕНЕДЖМЕНТУВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університетуВ» в частині стягнення 100000 грн. упущеної вигоди - відмовити .

Повний текст рішення складено

26.12.2016

Суддя А. С. Вороняк