Рішення

від 20.12.2016 по справі 910/20659/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2016Справа №910/20659/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С_В_Р"

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

про стягнення заборгованості 481 331,95 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Цвік Г.В. (довіреність № 171 від 19.02.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "С_В_Р" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (відповідач) про стягнення 481 331,95 грн., з яких: 432597,96 грн. - сума боргу; 14654,80 грн. - 3% річних; 34079,19 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині оплати послуг Аудіотекс, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 432597,96 грн. Також на підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 14654,80 грн. - 3% річних; 34079,19 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 порушено провадження по справі № 910/20659/16 та призначено її до розгляду на 01.12.2016.

30.11.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та документи по справі. Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на те, що послуги Аудіотекс надавались виключно абонентам, відповідачу; акт звіряння тарифного доходу станом на 26.11.2014 не підписаний відповідачем; послуги Аудіотекс, надані абонентам у період з 01.07.2014 по 10.07.2014 є позадоговірними, а тому підлягають оплаті з урахуванням розподілу часток між позивачем та відповідачем; позивачем не було виставлено відповідачу рахунок на оплату, а тому строк оплати не настав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2016 розгляд справи №910/20689/16 на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 20.12.2016.

12.12.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву, в яких в заперечення позовних вимог, зазначено, що надання послуг Аудіотекс у спірний період зумовлене тим, що позивачем не було здійснено відключення свого обладнання від телекомунікаційної мережі відповідача. Також відповідач зазначив, що лист позивача №44 від 10.09.2015 не можна вважати вимогою, а нарахування інфляційних витрат та 3% річних слід здійснювати від вимоги позивача вих. №09 від 19.10.2016.

Відповідачем було надано власний контррозрахунок позовних вимог, згідно із яким частка позивача від суми фактично наданих послуг за період з 01.07.2014 по 10.07.2014 становить 256272,19 грн., сума 3% річних нарахованих за період з 04.11.2016 по 11.12.2016 становить 800,41 грн., інфляційні втрати за листопад 2016 року - 4612,90 грн.

13.12.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі та пояснення на відзив відповідача. Позивачем у своїх пояснення[, зокрема, зазначено, що у зв'язку із припиненням дії договору відсутні підстави для розподілу часток у вказаному відповідачем співвідношенні, а саме: 60% - ТОВ "С_В_Р" та 40% - ПАТ "Укртелеком" відповідно.

Представник позивача в судове засідання 20.12.2016 не з'явився.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.2016 надав пояснення по суті заперечень на позов.

Враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 20.12.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, заслухавши пояснення представника відповідача на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, 27.01.2010 між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (відповідач, Укртелеком), та Товариством з обмеженою відповідальністю "С_В_Р" (позивач, оператор) укладено договір №888311-32 про надання послуг Аудіотекс (далі - договір), предметом якого є забезпечення споживачів телекомунікаційних послуг (абонентів) доступом до обладнання оператора для отримання послуг Аудіотекс, встановлення порядку взаємодії сторін та взаєморозрахунків, як учасників технологічного процесу при наданні абонентам послуг Аудіотекс.

Послуги Аудіотекс, згідно із пп. 1.2. п. 1. договору, визначені як телекомунікаційні послуги, що надаються Абонентам за встановленими тарифами і полягають у забезпеченні абонентам доступу до інформації оператора за визначеним кодом доступу. Опис послуг надається в додатку № 1/порядковий номер.

У відповідності до п. 3.1. договору, відповідач зобов'язався забезпечити пропуск трафіка з мережі Укртелекому до обладнання оператора за кодом доступу; здійснювати облік та тарифікацію дзвінків від абонентів за надані послуги Аудіотекс відповідно до тривалості наданих послуг та тарифів; здійснювати адміністративні роботи, пов'язані з наданням послуг Аудіотекс; готувати та надавати оператору звіт про обсяги наданих послуг Аудіотекс з даними про обсяги трафіку послуг Аудіотекс, звіряння нарахованих тарифних доходів за послуги Аудіотекс, надані Абонентам (звіт про обсяги наданих послуг) за формою, наведеною у додатку №3 до договору; проводити розрахунки з оператором у порядку, передбаченому розділом 4 цього договору; протягом 20 днів розглядати та погоджувати нові послуги Аудіотекс шляхом підписання відповідного додатку №1/порядковий номер або направляти оператору вмотивовану відповідь щодо неможливості запуску нової послуги Аудіотекс.

Позивач згідно із п. 3.2. договору, зобов'язався, зокрема, використовувати обладнання для надання послуг Аудіотекс, що має сертифікат (сертифікати), який дозволяє експлуатацію цього обладнання на території України; надавати тільки послуги Аудіотекс, описані в додатку №1/порядковий номер за формою, встановленою у додатку №1/0; у разі необхідності використання абонентами системи управління вибором послуги Аудіотекс у режимі тонального набору забезпечити в рекламі та перед наданням послуги Аудіотекс попередження абонентів про необхідність використання кінцевих телефонних пристроїв з функцією тонального набору; не використовувати нетарифікований інтервал (перші 12 секунд для безкоштовного голосового повідомлення) для надання окремих послуг (телеголосування тощо); не розміщувати реклами послуг Аудіотекс, яка б закликала або провокувала неповнолітніх скористатись цими послугами; не розміщувати рекламу про послуги Аудіотекс без зазначення тарифів з урахуванням ПДВ; не адресувати послуги Аудіотекс неповнолітнім та психічно хворим особам; у разі зміни тарифів на послуги Аудіотекс письмово повідомити Укртелеком про нові тарифи не пізніше ніж за 30 днів до їх впровадження; встановлювати такі тарифи на послуги Аудіотекс, частка Укртелекому в яких не менше від тарифу на послуги міжміського телефонного зв'язку в межах України з 8.00 до 18.00 годин у робочі дні; надавати протягом двох тижнів всю інформацію щодо зміни ліцензії і нових ліцензій, які так чи інакше стосуються відносин за договором.

Пунктом 4.6. договору визначено, що розрахунки між сторонами здійснюються шляхом розподілу нарахованих у розрахунковому періоді доходів від надання послуг Аудіотекс.

Відповідно до п. 4.7 договору необхідною підставою для виставлення оператором рахунка Укртелекому для одержання своєї частки від нарахованих Укртелекомом у розрахунковому періоді доходів за надані абонентам послуги Аудіотекс є підписаний сторонами акт здавання-приймання наданих послуг. Розмір частки оператора від нарахованих Укртелекомом у розрахунковому періоді доходів за кожною окремою послугою Аудіотекс визначається в додатку № 1/порядковий номер.

Відповідно до пункту 10.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 04.11.2010. Умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.01.2010.

Продовження дії договору оформляється укладанням додаткової угоди до нього (п. 10.2. договору).

Додатковою угодою №1/2 від 24.01.2011 до договору сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2011 та погодили, що її умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 05.11.2011.

Додатковою угодою №2/744 від 20.12.2011 до договору сторони подовжили термін дії договору до 31.01.2012, а також передбачили, що у разі коли жодна зі сторін за сім днів до закінчення строку дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, договір вважається продовженим на кожний наступний місяць на таких самих умовах.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що після закінчення строку дії договору (30.06.2014) позивач у період з 01.07.2014 по 10.07.2014 здійснював забезпечення абонентів доступом до послуги Аудіотекс, у зв'язку із чим сума наданих послуг за розрахунком відповідача становить 432597,96 грн.

Відповідачем також складено Акт звіряння тарифного доходу від 26.11.2014, згідно із яким тарифний дохід розрахункового періоду з ПДВ становить 432 597,96 грн.

За поясненнями позивача акт здавання-приймання наданих послуг у липні 2014 року не складався у зв'язку із відсутністю у цей період діючого між сторонами договору.

10.09.2015 позивач направив на адресу відповідача лист вих. № 44 від 10.09.2015 з вимогою про сплату фактично наданих послуг на суму 432597,96 грн.

Також 24.10.2016 позивач направив на адресу відповідача вимогу вих. № 09 від 19.10.2016 про сплату боргу у сумі 432597,96 грн., що з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат становить 480863,99 грн.

У зв'язку із тим, що вимоги позивача не були задоволені відповідачем, вартість тарифного доходу позивача за період з 01.07.2014 по 10.07.2014 у сумі 432597,96 грн. сплачена не була, позивачем заявлено у судовому порядку вимоги про стягнення з відповідача боргу за надані послуги Аудіотекс у розмірі 432597,96 грн., 3% річних у розмірі 14654,80 грн. та інфляційних втрат у розмірі 34079,19 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 905 Цивільного кодексу України передбачає, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Як встановлено судом між позивачем та відповідачем було укладено договір №888311-32 про надання послуг Аудіотекс від 27.01.2010, згідно із яким сторони погодили порядок забезпечення споживачів телекомунікаційних послуг (абонентів) доступом до обладнання оператора для отримання послуг Аудіотекс, встановлення порядку взаємодії сторін та взаєморозрахунків, як учасників технологічного процесу при наданні абонентам послуг Аудіотекс.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2015 у справі № 910/23120/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С_В_Р" до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення 1 983 406,54 грн. встановлено, що листом №11/800571/503-800000-473 від 30.05.2014 ПАТ "Укртелеком" повідомив ТОВ "С_В_Р" про відсутність наміру продовжувати договірні відносини за договором №888311-32 про надання послуг Аудіотекс від 27.01.2010, термін дії якого закінчується 30.06.2014. Вказаним рішенням встановлено, що договір є таким, що припинив свою дію 30.06.2014 на законних підставах і з додержанням умов чинного законодавства та домовленостей сторін.

Приписами статті 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В пункті 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Обставини щодо закінчення 30.06.2014 строку дії договору були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2015 у справі № 910/23120/14, яке набрало законної сили, і тому в силу ст. 35 ГПК України не доказуються при розгляді даного спору.

Як встановлено судом, між сторонами підписано звіт про фактично надані послуги Аудіотекс ТОВ "С_В_Р" від 30.09.2015, згідно із яким, позивачем у період з 01.07.2014 по 10.07.2014 було надано відповідачу послуги Аудіотекс на суму 355933,60 грн. без ПДВ, 427120,32 грн. (з ПДВ).

Вказана сума послуг була визначена позивачем і в акті звіряння фактично наданих послуг Аудіотекс позадоговірними відносинами від 24.11.2015 за період 01.07.2014 по 10.07.2014.

Факт надання позивачем та відповідно прийняття ПАТ "Укртелеком" у спірний період послуг Аудіотекс на суму 427120,32 грн. (з ПДВ) відповідачем не заперечується та підтверджується підписаним сторонами та засвідченим печатками сторін звітом про фактично надані послуги Аудіотекс ТОВ "С_В_Р" від 30.09.2015.

Наявний в матеріалах справи Акт звіряння тарифного доходу, відповідно до якого сума послуг Аудіотекс, наданих у період з 01.07.2014 по 10.07.2014, становить 432597,96 грн., з боку відповідача у зазначеній частині не погоджений, борг за вказаний період не підтверджений. З огляду на зазначене, Акт звіряння тарифного доходу не може бути прийнятий судом як належний доказ в підтвердження факту надання позивачем у період з 01.07.2014 по 10.07.2014 відповідачу послуг Аудіотекс у сумі 432597,96 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження того, що у період з 01.07.2014 по 10.07.2014 позивачем були надані послуги Аудіотекс саме на суму 432597,96 грн.

Натомість, матеріалами справи підтверджено, що вартість послуг Аудіотекс у спірний період становить 427120,32 грн.

Згідно із протоколом засідання робочої групи ПАТ "Укртелеком" щодо визначення комерційних умов розподілу доходів між учасниками технологічного процесу при наданні послуг Аудіотекс, з 01.07.2014 ПАТ "Укртелеком" було впроваджено розподіл доходів як 40% на користь ПАТ "Укртелеком" та 60% - на користь власника коду 900.

Отже, враховуючи те, що договір №888311-32 про надання послуг Аудіотекс від 27.01.2010, укладений між позивачем та відповідачем, припинив свою дію 30.06.2014, враховуючи вищенаведений розподіл доходу, суд вважає обґрунтованими посилання відповідача на необхідність розподілу часток у співвідношенні: 60% - ТОВ "С_В_Р" та 40% - ПАТ "Укртелеком" відповідно.

При цьому, посилання позивача на відсутність підстав для розподілу доходу у зазначеному вище співвідношенні є безпідставними, оскільки у відповідності до правовідносин, що виникли між сторонами та з огляду на характер послуг, за надані позивачем послуги Аудіотекс відповідач отримує частку доходу внаслідок забезпечення пропуску трафіка послуги Аудіотекс.

Будь-яких доказів на спростування розподілу доходів між учасниками технологічного процесу при наданні послуг Аудіотекс, визначеного у комерційних умовах відповідача, а також наявності заперечень щодо відповідного розподілу доходу під час надання послуг у період з 01.07.2014 по 10.07.2014, позивачем суду надано не було.

За таких обставин, частка позивача доходу за фактично надані послуги Аудіотекс у період з 01.07.2014 по 10.07.2014 становить 256272,19 грн. (60% від загальної суми послуг Аудіотекс 432597,96 грн.).

Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В пункті 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" вказано, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Лист вих. №44 від 10.09.2015 про сплату фактично наданих послуг Аудіотекс на суму 432597,96 грн. відповідач отримав 14.09.2015 (відмітка про отримання вх. №5295/0/172-15 від 14.09.2015), а тому мав сплатити заборгованість за надані позивачем послуги Аудіотекс в строк до 21.09.2015 включно.

При цьому, посилання відповідача на ст. 6 ГПК України визнається судом безпідставним, оскільки положеннями вказаної норми встановлені вимоги до претензії, пред'явлення якої здійснюється, коли сторонами встановлено досудовий порядок врегулювання спору (ст. 5 ГПК України). В той час, як лист вих. №44 від 10.09.2015 є вимогою про сплату заборгованості у розумінні статті 530 ЦК України.

Щодо доводів відповідача про ненастання строку оплати у зв'язку із відсутністю рахунку на оплату та не направлення його на адресу відповідача, то суд зазначає, що оскільки договір №888311-32 про надання послуг Аудіотекс від 27.01.2010 закінчив свою дії, то строк оплати послуг Аудіотекс не залежить від виставлення позивачем рахунку як це було визначено вказаним договором.

Крім того, не приймаються судом до уваги і твердження відповідача про надання послуг Аудіотекс після закінчення строку дії договору виключно абонентам, оскільки в силу правової природи надання послуги Аудіотекс, як вже зазначалось судом, відповідач отримує тарифний дохід та має обов'язок сплатити позивачу належну йому частку від тарифного доходу.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки, невиконане відповідачем зобов'язання з оплати за фактично надані послуги Аудіотекс документально підтверджується у сумі 256272,19 грн., то суд задовольняє позовні вимоги у цій частині частково, у зв'язку із чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг у розмірі 256272,19 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 14654,80 грн. грн. (нараховані за період з 17.09.2015 по 02.11.2015) та інфляційні втрати у розмірі 34079,19 грн. (нараховані за період з 17.09.2015 по 02.11.2015).

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

З урахуванням того, що лист вих. №44 від 10.09.2015 про сплату фактично наданих послуг Аудіотекс відповідач отримав 14.09.2015, то нарахування 3% річних, з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України, слід здійснювати з 22.09.2015.

За розрахунком суду сума 3% річних нарахованих на суму 256272,19 грн. за період з 22.09.2015 по 02.11.2016 становить 8593,89 грн.

В пункті 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З огляду на вищенаведене, розрахунок інфляційних втрат має здійснюватись з жовтня 2015 року.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат на суму заборгованості у розмірі 256272,19 грн. суд встановив, що розмір інфляційних втрат (в межах визначеного позивачем періоду) становить 27929,50 грн.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "С_В_Р" частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18; код ЄДРПОУ 21560766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С_В_Р" (02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, будинок 201/203, код ЄДРПОУ 21462118) борг у розмірі 256272,19 грн., 3% річних у розмірі 8593,89 грн., інфляційні втрати у розмірі 27929,50 грн. та судові витрати у розмірі 4391,93 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2016.

Суддя С.О. Турчин