Рішення

від 21.12.2016 по справі 927/1079/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

21 грудня 2016 р. справа № 927/1079/16

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром»,

вул. Щусєва, 36, м. Київ, 04060

До відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство «Наукове» Національної академії аграрних наук України»,

вул. Гедройця, 4, с. Прогрес, Козелецький район, Чернігівської обл., 17035

про стягнення 1 199 899грн.98коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 представник довіреність №06/12/16 від 06.12.2016

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1199899,98грн. за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №ПТМЦ 01/06/11-04 від 01.06.2011.

Від позивача надійшло пояснення №03-30/11/16 від 30.11.2016, в якому просив залучити документи до матеріалів справи та зазначив, що докази проведення відповідачем часткової оплати в сумі 38688,00грн. за платіжним дорученням №321 від 08.09.2011 та в сумі 2520,00грн. за платіжним дорученням №322 від 08.09.2011 і докази повернення відповідачем товару на суму 80073,34грн. у позивача відсутні, ймовірно у зв'язку із знищенням під час затоплення приміщення, здійснення цих господарських операцій сторонами підтверджено в акті звіряння розрахунків станом на 16.09.2013 та не заперечується позивачем. Вказане пояснення та додані до нього документи долучені до матеріалів справи.

Від позивача надійшло клопотання №04-30/11/16 від 30.11.2016 про вихід за межі позовних вимог, в якому зазначив, що позивач допустився арифметичної помилки при розрахунку ціни позову, в позовній заяві позивач просив стягнути заборгованість в розмірі 1199899,98грн., проте після перерахунку заборгованості було встановлено, що заборгованість становить 1254688,32грн., розрахунок заборгованості в обох випадках здійснювався на підставі одних і тих самих документів та просив суд вийти за межі позовних вимог з метою захисту прав і законних інтересів позивача, в тому числі, але не виключно, при розрахунку загальної суми заборгованості.

Розглянувши подане клопотання про вихід за межі позовних вимог, суд зазначає, що відповідно до пункту 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»), під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Суд, приймаючи рішення, розглядає спір у справі в межах предмету позову на підставах, які визначає позивач на власний розсуд згідно частини 1 ст.12, ст.20 Цивільного кодексу України.

Разом із тим, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення збільшити чи зменшити розмір позовних вимог, до початку розгляду справи по суті має право змінити предмет або підставу позову.

Вихід суду за межі позовних вимог допустимий у виключних випадках і не замінює собою права позивача визначитися з предметом та підставами позову на власний розсуд, та обов'язку позивача довести свої вимоги належними та допустимими доказами та дотриматися процесуальних правил подання позову та заяв в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення позовних вимог або зміну предмету або підстав позову, зокрема, оплатити відповідні вимоги судовим збором (абзац другий частини 2 ст.6 Закону України «Про судовий збір») та направити копію заяви сторонам (ст.ст.22, 56 Господарського процесуального кодексу України, пункт 3.11 постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Суд зазначає, що помилки при подачі позовної заяви, при визначенні ціни позову, підлягають виправленню шляхом вчинення позивачем такої процесуальної дії як подача заяви про збільшення позовних вимог, що позивач не позбавлений права та можливості направлення відповідачу заяви про збільшення позовних вимог з дотриманням вимог до останньої, а відтак суд відмовив в задоволенні вищезазначеного клопотання, про що вказано в ухвалі від 06.12.2016.

Від позивача до початку судового засідання надійшов супровідний лист №03-12/12/16 від 12.12.2016 з доданими документами, які залучені до матеріалів справи.

Від позивача надійшло пояснення №01-12/12/16 від 12.12.2016, в якому зазначив, що товариство не може надати податкові накладні та декларації в зв'язку з їх втратою під час переїзду та знищенням в зв'язку із затопленням приміщення, в якому вони зберігалися, що підтверджується складеними актами та іншими документами, що податкові накладні та декларації не є первинними документами та не свідчать про отримання чи неотримання товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, при цьому відтиск печатки підприємства на первинних документах є свідченням участі такого підприємства як юридичної особи у здійсненні певної господарської операції, крім того, з аналогічних підставі у позивача також відсутні банківські виписки щодо проведення відповідачем часткової оплати та повернення відповідачем товару, замовити банківські виписки не вбачається можливим, оскільки на сьогодні такої банківської установи як «УніКредитБанк» не існує, а всі документи знаходяться в архівах, що утруднює їх отримання та значно збільшує їх вартість, позивач не заперечує про здійснення відповідачем платежів та повернення товару.

У судовому засіданні 14.12.2016 суд перейшов до розгляду справи по суті. Представник позивача виклав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Від позивача до початку судового засідання надійшло пояснення №01-19/12/16 від 19.12.2016, в якому зазначив, що в позовній заяві ТОВ «ТД «Украгропром» при розрахунку суми заборгованості зазначило, що 01.10.2015 відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 80073,34грн., що є помилкою, оскільки повернення товару не відбувалось, зокрема, операція на суму 80073,34грн. є односторонньою заявою ТОВ «ТД «Украгропром», якою позивач в порядку ст.601 ЦК України ініціював зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами, в тому числі по договору купівлі-продажу №ПТМЦ 01/06-11-04, в свою чергу, позивач при розрахунку боргу не зазначив в своєму позові повернення відповідачем товару на суму 7401,60грн., яке підтверджується накладною на повернення №10 від 01.04.2015 на суму 7401,60грн. Корегування повернення товару було проведено в бухгалтерській та податковій звітності позивача, про що вказано в податковій декларації з ПДВ за квітень 2014 та додатку №1 до цієї декларації. Таким чином, загальна сума заборгованості за договором підлягає коригуванню з урахуванням вказаних обставин.

Від позивача до початку судового засіданні надійшов супровідний лист №01-20/12/16 від 20.12.2016 з додатком документів, який долучений до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 21.12.2016 надав клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Відповідач відзив на позов не надав. Повноваженого представника відповідач в судове засідання не направив. Ухвали про порушення провадження у справі від 23.11.2016 та про відкладення розгляду справи від 06.12.2016, від 14.12.2016, направлені на адресу відповідача (вул. Гедройця, 4, с. Прогрес, Козелецький район, Чернігівської обл.) повернулися до суду з відміткою відділу поштового зв'язку - «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно інформації отриманої на офіційному сайті Міністерства юстиції України та згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань в реєстрі значиться Державне підприємство «Дослідне господарство «Наукове» Національної академії аграрних наук України», ідентифікаційний код 37225438, місцезнаходження: вул. Гедройця, 4, с. Прогрес, Козелецький район, Чернігівська обл.; дані про перебування юридичної особи в процесі припинення підприємницької діяльності, банкрутства - відсутні; засновник юридичної особи - Національна академія аграрних наук України, вул.Суворова,9, м. Київ, 01010.

Ухвали про відкладення розгляду справи від 06.12.2016, від 14.12.2016 були направлені на адресу засновника відповідача - Національну академію аграрних наук України та отримані останньою згідно поштових повідомлень №1400604012017, №1400604036498 відповідно.

Від засновника відповідача - Національної академії аграрних наук України до суду не надходило заяв, клопотань.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

У п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами), зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були направлені відповідачу по справі за вказаною позивачем у позові адресою, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також приймаючи до уваги, що явка відповідача обов'язковою не визнавалась, суд приходить висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Як свідчать матеріали справи, 01.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром» (позивачем у справі) та Державним підприємством «Дослідне господарство «Наукове» НААН України (відповідач у справі), укладений договір купівлі-продажу №ПТМЦ 01/06/11-04, відповідно до п.1.1. якого продавець (позивач у справі) зобов'язується поставити та передати у власність покупця (відповідача у справі), а покупець зобов'язаний прийняти і сплатити за товарно-матеріальні цінності (товар), згідно рахунків-фактур на кожну окрему партію на умовах даного договору.

Згідно п.2.1 договору ціна, кількість та асортимент товару вказуються у рахунках-фактурах та видаткових накладних на кожну окрему партію товару, які є невід'ємною частиною договору. Товар вважається прийнятим за кількістю в момент отримання його представником покупця від представника продавця у відповідності до видаткової товарної накладної (п.2.4 договору).

Відповідно до п.3.2 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту поставки товару та підписання представниками сторін видаткових накладних на відповідну партію товару.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1399550,00грн. згідно видаткових накладних: №498 від 01.06.2011 на суму 46559,28грн., №499 від 01.04.2011 на суму 49509,90грн., №546 від 02.06.2011 на суму 64478,53грн., №497 від 06.06.2011 на суму 61970,40грн., №587 від 30.06.2011 на суму 1036,80грн., №564 від 30.06.2011 на суму 23785,13грн., №745 від 01.07.2011 на суму 23580,34грн., №653 від 01.07.2011 на суму 2674,56грн., №690 від 22.07.2011 на суму 38688,00грн., №781 від 02.08.2011 на суму 13200,00грн., №856 від 25.08.2011 на суму 25506,89грн., №859 від 29.08.2011 на суму 669,29грн., №930 від 31.08.2011 на суму 25037,26грн., №931 від 31.08.2011 на суму 27665,98грн., №951 від 31.08.2011 на суму 3883,01грн., №954 від 31.08.2011 на суму 29039,04грн., №1007 від 14.09.2011 на суму 111283,20грн., №1035 від 19.09.2011 на суму 2412,00грн., №1030 від 19.09.2011 на суму 47948,28грн., №1051 від 21.09.2011 на суму 10718,40грн., №1061 від 22.09.2011 на суму 48503,88грн., №1086 від 27.09.2011 на суму 109249,92грн., №1208 від 30.09.2011 на суму 163874,88грн., №1194 від 30.09.2011 на суму 93864,00грн., №1193 від 30.09.2011 на суму 76457,74грн., №1311 від 27.10.2011 на суму 75330,00грн., № 1407 від 28.10.2011 на суму 2006,29грн., №1713 від 29.11.2011 на суму 146544,00грн., №1779 від 30.11.2011 на суму 44472,60грн., №159 від 13.02.2012 на суму 29600,40грн.

При цьому підписання покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.4.1 договору покупець бере на себе зобов'язання провести оплату за поставлений товар в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Оплату за товар покупець проводить на протязі 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури продавця.

Позивачем до матеріалів справи подані копії примірників рахунків на оплату: №163 від 01.06.2011 на суму 46559,28грн., №160 від 01.06.2011 на суму 49509,90грн., №1600 від 02.06.2011 на суму 64478,53грн., №200 від 06.06.2011 на суму 61970,40грн., №290 від 30.06.2011 на суму 1036,80грн., №293 від 30.06.2011 на суму 23785,13грн., №292 від 30.06.2011 на суму 23580,34грн., №347 від 01.07.2011 на суму 2674,56грн., №466 від 22.07.2011 на суму 38688,00грн., №503 від 02.08.2011 на суму 13200,00грн., №671 від 25.08.2011 на суму 25506,89грн., №719 від 29.08.2011 на суму 669,29грн., №722 від 31.08.2011 на суму 25037,26грн., №723 від 31.08.2011 на суму 27665,98грн., №724 від 31.08.2011 на суму 3883,01грн., №725 від 31.08.2011 на суму 29039,04грн., №745 від 14.09.2011 на суму 111283,20грн., №799 від 19.09.2011 на суму 2412,00грн., №800 від 19.09.2011 на суму 47948,28грн., №801 від 21.09.2011 на суму 10718,40грн., №802 від 22.09.2011 на суму 48503,88грн., №905 від 27.09.2011 на суму 109249,92грн., №943 від 30.09.2011 на суму 163874,88грн., №944 від 30.09.2011 на суму 93864,00грн., №945 від 30.09.2011 на суму 76457,74грн., №1012 від 27.10.2011 на суму 75330,00грн., №946 від 28.10.2011 на суму 2006,29грн., №1016 від 29.11.2011 на суму 146544,00грн., №1024 від 30.11.2011 на суму 44472,60грн., №1283 від 13.02.2012 на суму 29600,40грн.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи те, що сторони договору є платниками податку на додану вартість, відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в редакції на час поставки товару відповідачу, при поставці товару за видатковими накладними позивач, як продавець, повинен був надати відповідачеві, як покупцю, податкову накладну з податку на додану вартість з відображенням змісту господарської операції та сум зобов'язань перед державним бюджетом з вказаного податку. До Єдиного реєстру податкових накладних, порядок ведення якого затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, позивач повинен був внести відомості що містяться у накладній.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

На виконання вимог Податкового кодексу України, позивачем згідно поставки товару за договором №ПТМЦ 01/06/11-04 від 01.06.2011р. було виписано на користь відповідача податкові накладні, примірники яких додані до матеріалів справи: №11 від 01.06.2011 на суму 46559,28грн., №8 від 01.06.2011 на суму 49509,90грн., №16 від 02.06.2011 на суму 64478,53грн., №25 від 06.06.2011 на суму 61970,40грн., №115 від 30.06.2011 на суму 1036,80грн., №100 від 30.06.2011 на суму 23785,13грн., №41 від 01.07.2011 на суму 23580,34грн., №17 від 01.07.2011 на суму 2674,56грн., №89 від 22.07.2011 на суму 38688,00грн., №10 від 02.08.2011 на суму 13200,00грн., №67 від 25.08.2011 на суму 25506,89грн., №72 від 29.08.2011 на суму 669,29грн., №143 від 31.08.2011 на суму 25037,26грн., №144 від 31.08.2011 на суму 27665,98грн., №157 від 31.08.2011 на суму 3883,01грн., №160 від 31.08.2011 на суму 29039,04грн., №41 від 14.09.2011 на суму 111283,20грн., №66 від 19.09.2011 на суму 2412,00грн., №62 від 19.09.2011 на суму 47948,28грн., №85 від 21.09.2011 на суму 10718,40грн., №95 від 22.09.2011 на суму 48503,88грн., №125 від 27.09.2011 на суму 109249,92грн., №243 від 30.09.2011 на суму 163874,88грн., №254 від 30.09.2011 на суму 93864,00грн., №255 від 30.09.2011 на суму 76457,74грн., №84 від 27.10.2011 на суму 75330,00грн., №106 від 28.10.2011 на суму 2006,29грн., №120 від 29.11.2011 на суму 146544,00грн., №232 від 30.11.2011 на суму 44472,60грн., №20 від 13.02.2012 на суму 29600,40грн.

У вище перелічених видаткових накладних, податкових накладних та у рахунках на оплату йде посилання на договір №ПТМЦ 01/06-11-04 від 01.06.2011.

Відповідач порушив платіжні зобов'язання - вартість товару не оплатив.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено відповідачу рекомендованим листом вимогу №14/08/15-09 від 14.08.2015 щодо оплати заборгованості по договору №ПТМЦ 01/06/11-04 від 01.06.2011р. на суму на суму 1372360,00грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Направлення відповідачу зазначеної вимоги підтверджується фіскальним чеком від 14.08.2015 за №2423, копія якого надана позивачем до матеріалів справи. У зазначеній вимозі, окрім іншого, позивач посилається на проведення відповідачем часткової оплати на суму 41208,00грн. та на часткове повернення товару на суму 30981,94грн.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Позивач у позовній заяві та наданих суду письмових поясненнях визнає проведення відповідачем часткової оплати отриманого товару на суму 41208,00грн. (платіжні доручення №321 від 08.09.2011 на суму 38688,00грн. та №322 від 08.09.2011 на суму 2520,00грн.), часткове повернення відповідачем товару на суму 23580,34грн. згідно накладної на повернення №94 від 23.12.2011, копія якої надана позивачем до матеріалів справи.

Крім того, позивач у письмових поясненнях від 19.12.2016 за №01-19/12/16 повідомляє, що внаслідок неуважності в позові не було враховано повернення відповідачем товару на суму 7401,60грн. та визнає повернення відповідачем товару на суму 7401,60грн. по накладній №10 від 01.04.2014, проведення відповідного корегування в бухгалтерській та податковій звітності, та зазначення про це в податковій декларації з ПДВ за квітень 2014 (р.8 і р.8.1) та додатку №1 до цієї декларації (р.2), копії яких додані позивачем до матеріалів справи.

А також, позивач у письмових поясненнях від 19.12.2016 за №01-19/12/16 повідомляє, що в позовній заяві при розрахунку суми заборгованості зазначено, що 01.10.2015 року відповідач повернув позивачу товар на суму 80073,34грн., що є помилкою допущеною представником позивача, оскільки повернення товару не відбулося. Зокрема, вказана операція на суму 80073,34грн. є односторонньою заявою ТОВ «ТД «Украгропром», якою позивач в порядку ст.601 ЦК України ініціював зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами, в тому числі по договору купівлі-продажу №ПТМЦ 01/06-11-04. До матеріалів справи позивачем подана заява про зарахування зустрічних однорідних вимог вих.№01/09/15-02 від 01.09.2015, згідно якої зобов'язання ДП «ДК «Наукове» НААН перед ТОВ «Торговий дім «Украгропром» по договору купівлі-продажу №ПТМЦ 01/06/11-04 від 01.06.2011 у сумі 1372360,06грн. є такими, що частково припинені в сумі 80073,34грн.

Позивач стверджує, що загальна сума заборгованості підлягає коригуванню з урахуванням вказаних обставин.

У судовому засіданні 21.12.2016 уповноважений представник позивача ОСОБА_1, який представляє інтереси позивача на підставі довіреності №06/12/16 від 06.12.2016, стверджує про проведення зарахування у сумі 80073,34грн. по бухгалтерському обліку позивача і про відсутність вимоги до відповідача про сплату коштів у сумі 80073,34грн. та у сумі 7401,60грн. повернутого відповідачем товару, що не порушує прав позивача та не призводить до збільшення розміру заборгованості відповідача за отриманий товар.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами складено двосторонній Акт звірки взаємних розрахунків станом на 29.11.2013, який ними підписаний та скріплений відповідними печатками юридичних осіб, акт містить посилання, зокрема, на договір №ПТМЦ 01/06-11-04 від 01.06.2011. В акті звірки зазначено дати та суми продажу товару позивачем відповідачу по договору №ПТМЦ 01/06-11-04 від 01.06.2011, які співпадають з датами та сумами продажу по кожній господарській операції, зазначеній у видаткових накладних, перелік яких наведено у даному рішенні вище. В акті звірки зафіксовано проведення відповідачем оплат: 08.09.2011 на суму 38688,00грн. та 2520,00грн., повернення товару 01.02.2012 на суму 23580,34грн.

Окрім того, в акті звірки також зазначено про повернення позивачем відповідачу коштів 27.05.2011 на суму 45000,00грн., які враховані в загальну суму заборгованості відповідача по договору №ПТМЦ 01/06-11-04 від 01.06.2011 - 1379761,66грн.

Позивачем до матеріалів справи подано копію платіжного доручення №450001 від 27.05.2011 про перерахування позивачем на рахунок відповідача 45000,00грн. з призначенням платежу «повернення коштів за гречку ОСОБА_1 зг.рах.№188 від 31.01.11 ПДВ (20%) 7500,00грн.» з відміткою установи банку про проведення платежу 27.05.2011.

Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив, що платіжне доручення №450001 від 27.05.2011 на сум 45000,00грн. не визначено позивачем підставою позову та не включено відповідачем в розрахунок боргу відповідача по договору №ПТМЦ 01/06-11-04 від 01.06.2011, а відповідно сума 45000,00грн. не є предметом спору у даній справі.

На час розгляду справи в суді відповідачем у відповідності до приписів ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України не подано доказів оплати товару отриманого на виконання договору купівлі-продажу №ПТМЦ 01/06/11-04 у повному обсязі, вимоги позивача не спростовані.

Враховуючи подані позивачем докази та пояснення по справі, суд дійшов висновку, що позивачем здійснено поставку товару відповідачу по договору купівлі-продажу №ПТМЦ 01/06/11-04 на загальну суму 1399550,00грн. За даними позивача на час розгляду справи у суді в рахунок часткового погашення боргу відповідачем здійснено оплат на суму 41208,00грн. (платіжні доручення №321 від 08.09.2011 на суму 38688,00грн. та №322 від 08.09.2011 на суму 2520,00грн.), повернуто товару та прийнято відповідачем на загальну суму 30981,94грн. (23.12.2011 на суму 23580,34грн. та 01.04.2011 на суму 7401,60грн.), позивачем зараховано зустрічних однорідних вимог на суму 80073,34грн., у зв'язку з чим залишок заборгованості відповідача становить 1247286,72грн.

Однак відповідно до Господарсько-процесуального законодавства при зверненні до суду позивач самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише оцінює наявність підстав для захисту в межах заявленої вимоги. Враховуючи, що позивачем згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України не подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог, з огляду на принцип рівності сторін перед судом та законом, вимога про стягнення з відповідача заборгованості розглядається судом в межах заявленого позивачем розміру.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1199899,98грн. підлягає задоволенню.

Оскільки, відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно і в повному обсязі не розрахувався, вимоги позивача не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 1199899,98грн.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 17998,50грн.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Наукове» Національної академії аграрних наук України (вул. Гедройця, 4, с. Прогрес, Козелецький район, Чернігівської обл., ідентифікаційний код 37225438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром» (вул. Щусєва, 36, м. Київ, ідентифікаційний код 36529168) 1199899грн.98коп. боргу, 17998грн.50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 26.12.2016

Суддя Н.Ю.Книш