Рішення

від 20.12.2016 по справі 927/1121/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

==================================================================================================================================================================

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"20" грудня 2016 року Справа № 927/1121/16

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Торгова Аграрна Компанія»

04050, вул. Мельникова, 12, м. Київ;

поштова адреса: 04070, вул. Борисоглібська, 6Б, м. Київ;

до відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство «Деснянське»

Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва

Національної академії агарних наук України

15502, вул. Шевченка, б.26А, с. Новоселівка,

Чернігівський р-н, Чернігівська обл.;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національна академія аграрних наук України

01010, вул. Суворова, 9, м.Київ

про стягнення 80135,72грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 17/08/16-07, від 17.08.2016 - представник;

від відповідача: не прибули;

від третьої особи : не прибули;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Деснянське" Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, за участю третьої особи яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - "Національної академії аграрних наук України" про стягнення заборгованості в сумі 80135,72 грн., з яких 74312,96грн. повернення передоплати, 3909,51грн. інфляційних, 1913,25грн. 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за форвардним контрактом №ФКЯ-15/12-11-03 від 15.12.2011 щодо поставки товару у відповідній кількості, у зв'язку з чим позивач просить відповідача повернути передоплату в сумі 74312,96грн..

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.11.2016 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 12.12.2016, після чого розгляд справи відкладався до 20.12.2016.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 20.12.2016.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не прибули, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвали №1402000479726 та № 0101035694812.

До початку судового засідання через загальний відділ документального забезпечення Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшло клопотання № 39 від 08.12.2016 про відкладення судового розгляду справи у зв'язку із перебуванням директора на лікарняному.

Представник позивача проти клопотання про відкладення розгляду справи заперечив.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи те, що явка представника відповідача обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, а також приймаючи до уваги, що судом відкладався розгляд справи для надання відповідачу можливості надати свої заперечення на позов та документи, які їх підтверджують, але відповідач своїм правом не скористався, господарський суд вважає за можливим розглянути дану справу за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

15.12.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова аграрна компанія» (Покупець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Деснянське" НААН України» (Продавець), було укладено форвардний контракт №ФКЯ-15/12-11-03 (далі-Договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах визначених цим Контрактом Продавець зобов'язується виростити власними силами та передати Покупцю у власність базовий акти-сільськогосподарську продукцію (ярові) урожаю 2012року, у номенклатурі, кількості та за цінами, вказаними в цьому Контракті, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його у кількості, строки та за ціною передбачених цим Контрактом.

Відповідачем у справі є Державне підприємство "Дослідне господарство "Деснянське" Прилуцької дослідної станції інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 00497348).

Згідно з отриманим судом безкоштовним запитом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.12.2016 Державне підприємство "Дослідне господарство "Деснянське" Прилуцької дослідної станції інституту садівництва Національної академії аграрних наук України зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 00497348, дата державної реєстрації - 14.04.2004. У Єдиному державному реєстрі відсутні відомості про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення; дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа.

Відповідно до п.6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118, ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб'єктам забороняється.

На підставі цих доказів суд приходить до висновку, що Державним підприємством "Дослідне Господарство "Деснянське" Національної академії аграрних наук УкраїниВ» було перейменовано у Державне підприємство "Дослідне господарство "Деснянське" Прилуцької дослідної станції інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, оскільки ідентифікаційний код цих підприємств один і той же.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 2.1. Договору, базовим активом (Товар) за контрактом є: Пшениця ( далі-Товар 1) власного урожаю 2012року, або набуте Продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ-П-3768:2009 «Пшениця. Технічні умови»: у кількості 168,00тонн в заліковій вазі елеватора; овес (далі-Товар 2) власного урожаю 2012року, що відповідає ДСТУ 4963.2008 «Овес. Технічні умови», у кількості 608,00 тон в заліковій вазі елеватора. Також сторонами п.2.1.1 Договору визначені технічні умови пшениці та овесу, які підлягали поставці.

Зі змісту форвардного контракту №ФКЯ-15/12-11-03 від 15.12.2011 вбачається, що за юридичною природою вказаний контракт є договором поставки.

Відповідно до п. 4.1. Договору, ціна однієї тони товару-1 в заліковій вазі елеватору на базисі поставки EXW (франко-елеватор), відповідно до умов п. 3.1. контракту, встановлюється сторонами у сумі 1233,33 грн., ПДВ - 246.67грн., загальна вартість 1480,00грн.; ціна однієї тони Товару-2 в заліковій вазі елеватору на базисі поставки EXW (франко-елеватор), відповідно до умов п. 3.1. контракту, встановлюється сторонами у сумі 625,00грн., ПДВ - 125,00грн., загальна вартість 750,00грн.

Вартість контракту, відповідно до п. 4.3. складає 704640,00грн. є кінцевою і зміні не підлягає.

У відповідності до п.2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що оплата вартості товару проводиться покупцем на умовах часткової попередньої оплати траншами, у сумах та строки погоджені сторонами, з кінцевим строком розрахунку до 31.12.2012.

Зобов'язання покупця щодо оплати товару вважаються виконаними з моменту списання останнього траншу з розрахункового рахунку покупця. Продавець у день надходження кожного траншу на свій поточний рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму (п. 5.2.,5.3. Договору).

Так, відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача 263121,00грн., згідно платіжних доручень: №391138975 від 08.11.2011 на суму 3500,00грн.; №391742019 від 12.11.2012 на суму 200,00 грн.; №395699079 від 19.11.2012 на суму 30000,00грн.; №398273279 від 21.11.2011 на суму 37000,00грн.; №400670617 від 28.11.2011 на суму 1734,00грн.; №416400715 від 27.12.2011 на суму 6000,00грн.; №416400716 від 27.12.2011 на суму 153677,00грн.; №83 від 01.04.2013 року на суму 15400,00грн., копії яких додано до матеріалів справи. В призначенні платежу зазначено: передоплата за пшеницю/овес, згідно по договору № ФКЯ-15/12-11-03.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що поставка товару за цим контрактом здійснюється на умовах Інкотермс 2010 EXW (франко-елеватор) з сертифікованого елеватора, визначеного Покупцем.

Кінцевий строк поставки товару за цим контрактом встановлюється сторонами 01 вересня 2012року (п. 3.2. Договору).

Позивачем надано суду копію товарної накладної №137 від 12.09.2012, відповідно до якої відповідач поставив позивачу пшеницю «Печерянка» 3 класу у кількості 127573кг на суму 188808,04грн..

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по контракту повністю не виконав і весь товар в установлений строк не поставив.

Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

09.11.2015 року позивачем була направлена відповідачу вимога №09/11/15-05, в тому числі на суму 74312,96грн. за контрактом № ФКЯ-15/12-11-03 від 15.12.2011 з проханням повернути перераховану суму попередньої оплати протягом 7 календарних днів з моменту отримання вимоги, що підтверджується фіскальним чеком від 10.11.2015 та описом вкладення в цінний лист.

Отримання відповідачем даної вимоги підтверджується інформацією Укрпошти про відстеження пересилання поштових відправлень, з Інтернет сторінки http://ukrposhta.com згідно якої відправлення вручене представнику адресата за довіреністю 16.11.2015. Проте, вимогу відповідач залишив без задоволення, суму попередньої оплати в розмірі 74312,96грн. грн. позивачу не повернув.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України встановлений загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність), у три роки .

За приписами ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 4.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарський спорів" передбачено, що у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що товар повинен бути повністю поставлений покупцеві до 01.09.2012 року.

Пунктом 9.10. Договору сторони передбачили, що якщо Продавець, який одержав суму попередньої оплати Товару, не передав Покупцеві Товар у встановлений цим контрактом строк, і прострочення поставки складає більше 3 робочих днів, Покупець має право за власним вибором вимагати передання оплаченого Товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже право вимоги передоплати виникло з 06.09.2012.

Таким чином, початок перебігу строку позовної давності починається з 06.09.2012.

Відповідно до положень статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Положеннями Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" передбачено, що правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі таке.

У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

- визнання пред'явленої претензії;

- зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

- письмове прохання відстрочити сплату боргу;

- підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

- письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

- часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Позивачем надано суду акт звірки станом на 01.05.2014 (оригінал якого було судом оглянуто в судовому засіданні), що підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений їх печатками, відповідно до якого відповідач має заборгованість в сумі 74312,96грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки 01.05.2014 уповноваженими представниками відповідача було підписано акт звірки про наявність заборгованості в сумі 74312,96грн., тоді строк позовної давності переривається з 01.05.2014.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (стаття 264 Цивільного кодексу України).

Отже, відлік строку позовної давності починається знову з 01.05.2014 та закінчується відповідно 01.05.2017.

Відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся із позовом до господарського суду 29.11.2016 - тобто в межах встановленого 3-х річного строку позовної давності.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 74312,96грн. суми попередньої оплати по форвардному контракту №ФКЯ-15/12-11-03 від 15.12.2011 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3. ст.693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 3% річних за період з 26.11.2015 по 04.10.2016 в сумі 1913,25грн. та інфляційних за період з 26.11.2015 по 04.10.2016 в сумі 3909,51грн..

За перерахунком суду 3% річних за період з 26.11.2015 по 04.10.2016 складають 1913,25грн., нарахування яких відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає задоволенню.

За перерахунком суду інфляційні за період з 26.11.2015 по 04.10.2016 складають 5317,51грн..

Оскільки позивачем заявлено до стягнення інфляційні з 26.11.2015 по 04.10.2016 в сумі 3909,51грн., нарахування яких відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, а тому такі вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 6 ст.84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збірВ» від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1378,00грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.75, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства В«Дослідне господарство В«ДеснянськеВ» Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії агарних наук України (15502, вул. Шевченка, б.26А, с.Новоселівка, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., р/р 260048948 в АТ «ОСОБА_2 Аваль» м.Чернігів, МФО 353348, код ЄДРПОУ 00497348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торгова Аграрна КомпаніяВ» (04050, вул. Мельникова, 12, м.Київ; поштова адреса: 04070, вул. Борисоглібська, 6Б, м.Київ, код ЄДРПОУ 37469662) 74312,96грн. основного боргу, 1913,25грн 3% річних, 3909,51грн. інфляційних, а всього 80135,72грн., а також 1378,00грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 26 грудня 2016 року

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна