Постанова

від 21.12.2016 по справі 923/738/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2016 р.Справа № 923/738/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів: Головея В.М., Савицького Я.Ф,

секретар судового засідання Максіміхіна Ю.В.

за участю представників сторін у судовому засіданні від 21.12.2016:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Хлібороб-1980"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 31.10.2016

по справі № 923/738/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка ОСОБА_3"

до відповідача: Фермерського господарства "Хлібороб-1980"

про стягнення 179090,98 грн.

У судовому засіданні 21.12.2016 згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка ОСОБА_3" (далі також - ТОВ "Каховка ОСОБА_3", Товариство, позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Хлібороб-1980" (далі також - ФГ "Хлібороб-1980", Господарство, відповідач) про стягнення з останнього штрафних санкцій за порушення умов договору поставки від 27.04.2016 № 10 ПС/16 у розмірі 179090,98 грн., з яких 32090,98 грн. - пеня за порушення строків поставки товару та 147000,00 грн. - штраф за непоставку товару.

У правове обґрунтування позову Товариство послалось на ст.ст. 526, 530, 673 ЦК України, ст.ст. 20, 193, 230, 232 ГК України.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 31.10.2016 по справі № 923/738/16 (суддя Немченко Л.М.) позовні вимоги задоволено частково - у сумі 53727,29 грн. Стягнуто з Фермерського господарства "Хлібороб-1980" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка ОСОБА_3" 9627,29 грн. пені та 44100,00 грн. штрафу. У решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог. Разом з цим, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру пені до 9627,29 грн. та штрафу до 44100,00 грн. (що складає 30 % від нарахованих сум), які, як вважає суд, є достатньою сатисфакцією для позивача за допущені відповідачем порушення умов договору з метою мотивації дотримання дисципліни договірних відносин відповідачем.

Не погодившись з рішенням суду, ФГ "Хлібороб-1980" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи. Так, скаржник зазначив, що наявний в матеріалах справи договір поставки № 10 ПС/16 від 27.04.2016 не є належним доказом існування між сторонами договірних відносин, оскільки цей договір підписаний від імені відповідача не головою Господарства (ОСОБА_4О.), а іншою особою, відомості про яку в матеріалах справи відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

У засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали свої правові позиції.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов неправильних висновків щодо обґрунтованості позовних вимог, оскільки не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 2 ст. 101 ГПК України).

У матеріалах справи наявний договір поставки № 10 ПС/16 від 27.04.2016 (далі також - Договір), який начебто укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Каховка ОСОБА_3В» (Покупець) та Фермерським господарством В«Хлібороб - 1980В» , в особі голови ОСОБА_4 (Постачальник), за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити та передати Покупцю сою урожаю 2015 року, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити вартість товару на умовах та в строки, визначені в Договорі.

За п. 2.1 Договору умови поставки визначаються та приймаються згідно даного Договору, його невід'ємних частин (Специфікацій, Додатків).

Згідно п. 4.1 Договору насіння сої, яке поставляється, повинно бути в здоровому стані, без самозігрівання і теплового ушкодження під час сушіння, мати форму, колір і запах, властиві нормальному насінню сої (без затхлого, пліснявого та сторонніх запахів).

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за порушення строків поставки товару, визначених Договором та додатками до нього, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості непоставленого/недопоставленого товару, рахуючи від дати, коли товар мав бути поставлений Покупцю. Пеня нараховується за весь час прострочення виконання договірних зобов'язань Постачальником.

За непоставку товару у визначені в додатках до Договору строки Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю штраф в розмірі 30% від вартості непоставленого товару, зазначеного у відповідній Специфікації до Договору, протягом 7 календарних днів, рахуючи від дати, коли товар мав бути поставлений Покупцю (п. 7.3 Договору).

У пункті 10.1 Договору встановлено, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання.

Як зазначив позивач, 27 квітня 2016 року сторони уклали Специфікацію № 1, якою визначено порядок розрахунку залікової ваги та ціни товару, а також Специфікацію №2, за якою Постачальник зобов'язався передати Покупцю 50 тонн сої за ціною 9800,00 грн. за 1 тонну строком до 29.04.2016 (включно).

17 травня 2016 року Товариство звернулось до Господарства з пропозицією (лист від 17.05.2016 вих. № 392) здійснити поставку непоставленого товару у кількості 50 тонн строком до 01.06.2016. Однак, відповідач даний лист залишив без уваги та поставку обумовленого товару у вказаний строк не здійснив.

02 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. № 428 від 02.06.2016) про сплату штрафних санкцій за порушення умов договору поставки № 10 ПС/16 від 27.04.2016, на яку відповіді не отримав.

У зв'язку з вищевикладеним, позивачем згідно п. 7.2 Договору було здійснено нарахування пені за період з 30.04.2016 по 04.07.2016 за порушення строків поставки в сумі 32090,98 грн., а також штрафу за непоставку товару у відповідності до п. 7.3 Договору в сумі 147000,00 грн.

Відповідач заперечував факт укладення сторонами договору поставки № 10 ПС/16 від 27.04.2016, зазначаючи, що у вказаному договорі наявний підпис не голови Господарства - ОСОБА_4, а іншої особи, у зв'язку з чим ФГ "Хлібороб-1980" надано клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Місцевим господарським судом задоволено клопотання відповідача та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу з метою встановлення, чи виконано підписи в Договорі та додатках до нього (Специфікації № 1 та № 2) ОСОБА_4

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 22.09.2016 № 320, проведеної Херсонським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, підписи на згаданих документах вчинені не ОСОБА_4, а іншою особою.

Розглядаючи справу по суті, господарський суд першої інстанції прийняв до уваги доводи позивача щодо системного використання підпису невідомої особи як у згаданому Договорі, так і на інших господарських документах, які відповідачем сприймались як такі, що мають юридичні наслідки. Суд встановив, що відповідачу було відомо про існування договірних зобов'язань за Договором ще в червні 2016 року, що підтверджується надісланням позивачем на адресу відповідача вищезгаданої претензії від 02.06.2016, але останній не надав будь-якої відповіді та не звернувся до правоохоронних органів щодо перевірки підробки підпису на даному Договорі. Відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку, що, скріплюючи підпис невідомої особи печаткою, голова фермерського господарства погодив укладення цього Договору, тому договір поставки від 27.04.2016 № 10 ПС/16 є правочином, який відображає волевиявлення сторін, є укладеним, чинним та за ним виникли договірні зобов'язання у сторін.

Судова колегія не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.03.2016 особа, яка уповноважена представляти Фермерське господарство "Хлібороб-1980", - керівник, підписант ОСОБА_4.

Як вбачається з Висновку № 320 судово-почеркознавчої експертизи від 22.09.2016, проведеної в рамках даної справи Херсонським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, підписи в графах В«від постачальникаВ» та В«Голова ФГ В«Хлібороб-1980В» на третій сторінці в розділі 11 в договорі № 10 ПС/16 від 27.04.2016, на другій сторінці специфікації №1 та специфікації №2 виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

Частиною 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно роз'яснень, наведених у п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", в силу припису ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину.

У пункті 8 вказаної постанови зазначено, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК України тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

За таких обставин, оскільки, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, договір поставки від 27.04.2016 № 10 ПС/16 від імені відповідача не підписувався головою ФГ В«Хлібороб-1980В» ОСОБА_4, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний договір є не вчиненим (не укладеним) відповідно до ст. 207 ЦК України.

Судова колегія зазначає, що наявність відтиску печатки ФГ В«Хлібороб-1980В» на Договорі не доводить факту вчинення його відповідачем, оскільки згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін, однак у пункті 10.1 Договору передбачено, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання, тобто умовами Договору обов'язковість скріплення Договору печаткою не визначена.

Відтак, колегія суддів вважає, що наявність у договорі поставки від 27.04.2016 № 10 ПС/16 відтиску печатки ФГ В«Хлібороб-1980В» не доводить факт укладення цього договору Господарством.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає вказаний договір не вчиненим, а отже, підстави для задоволення позову - відсутні, оскільки підставою позову

ТОВ "Каховка ОСОБА_3" є порушення умов договору поставки від 27.04.2016 № 10 ПС/16, а згідно ст. 22 ГПК України зміна підстав позову є правом тільки позивача і виключно до прийняття рішення по справі.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевим господарським судом не надано належної оцінки всім зазначеним вище обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення господарського суду першої інстанції - скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог через їх безпідставність.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 31.10.2016 по справі № 923/738/16 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка ОСОБА_3" до Фермерського господарства "Хлібороб-1980" відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка ОСОБА_3" на користь Фермерського господарства "Хлібороб-1980" 2955,00 грн. судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати наказ з зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст складено 26.12.2016.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: В.М. Головей

Суддя: Я.Ф. Савицький