Ухвала

від 14.12.2016 по справі 619/5559/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала іменем україни 14 грудня 201 6рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоЧервинської М.Є., суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М., Мазур Л.М., Писаної Т.О., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно з умовами укладеної між ним та відповідачем ОСОБА_7 21 червня 2011 року угоди про порядок розрахунків він набув право на нерухоме майно внаслідок невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати за спірне майно в обумовлені строки та розмірі.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року позовну заяву ОСОБА_6 задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, житловою площею 148,00 кв. м, загальною площею 530,40 кв. м, надвірні будівлі і споруди: зливну яма - літ. «В» (залізобетон), огорожу - літ. «N - N 3» (цегла), колонку - літ. «N4» (труби азбоцементні), земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0994 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована по АДРЕСА_1; земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0994 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована по АДРЕСА_2

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2016 року рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України, виходив із того, що відповідач умови угоди про порядок розрахунків за спірний житловий будинок та земельні ділянки не виконав, кошти у визначений в угоді термін не сплатив, а тому згідно з умовами вказаної угоди позивач набуває право власності на спірні об'єкти нерухомості.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції вирішив спір не залучивши до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_8, якій на праві спільної сумісної власності належить спірне нерухоме майно, чим позбавив останню можливості скористатися процесуальним правами, передбаченими ст. 27 ЦПК України, щодо заперечення проти вимог позову.

Такі висновки є правильними та відповідають обставинам у справі.

Судами встановлено, що на підставі нотаріально посвідчених договорів від 21 червня 2011 року ОСОБА_6 передав у власність ОСОБА_7 житловий будинок по АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (далі - спірне нерухоме майно).

На придбання вказаного нерухомого майна відповідач отримав кредитні кошти відповідно до укладеного 21 червня 2011 року між публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та ОСОБА_7 кредитного договору № 0103/11/37/NW.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_9 21 червня 2011 року було укладено договір поруки № 0103/11/37/-NW (П-1).

21 червня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у простій письмовій формі була укладена угода про порядок розрахунків.

Відповідно до цієї угоди сторони встановили факт здійснення правочинів, а саме: купівлі-продажу спірного житлового будинку та земельних ділянок.

Згідно з умовами угоди відповідач зобов'язувався протягом шести місяців від дати укладання угоди, тобто до 21 грудня 2011 року, сплатити на користь позивача 1 257 800 грн 32 коп. У разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань за угодою, право на спірний житловий будинок та земельні ділянки підлягали поверненню позивачу.

Апеляційний суд, встановивши, що спірне нерухоме майно було придбане відповідачем у період перебування в шлюбі із ОСОБА_8, у зв'язку з чим спірне нерухоме майно в силу ст. 60 СК України є спільною сумісною власністю, правильно скасував рішення місцевого суду та відмовив у задоволені позову, який місцевим судом вирішений без залучення співвласника спірного майна.

Згідно з положеннями ст. 32 ЦПК України у разі, якщо предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох осіб, то позов пред'являється до кількох відповідачів, а в разі пред'явлення позову лише до одного відповідача, суд відповідно до ст. 33 ЦПК України має право за клопотанням позивача залучити до участі у справі співвідповідача.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська Судді: І.М. Завгородня В.М. Коротун Л.М. Мазур Т.О. Писана