Постанова

від 28.11.2016 по справі 813/5822/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2016 року № 813/5822/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З,

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Червонограді ДПС Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 р, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 р в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.09.2015 року касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 р та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 р скасовано, справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

В судовому засіданні в порядку ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) допущено заміну Державну податкову інспекцію у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області правонаступником Червоноградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали. Подали додаткові пояснення на адміністративний позов, в яких вказали, що у позивача є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують правомірність дій останнього, тому вважає що вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 не порушував. Зокрема, зазначає що господарські операції з контрагентом ТОВ "Волинська інвестиційна компанія" були реальні, спрямовані на настання юридичних наслідків, що підтверджується первинними документами.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, з підстав наведених у письмових запереченнях та додаткових поясненнях у справі, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно заслухавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 21.02.2005р. виконавчим комітетом Червоноградської міської ради Львівської області, взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 22.02.2005р. Станом на момент проведення перевірки перебував на обліку в ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС.

У період що перевірявся був платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за наслідком якої складено Акт від 12.04.2013р. №345/17-2/НОМЕР_1 в якому встановлено, що Підприємцем порушено п.5 Розділу ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. №1395, п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.177.1, п.177.2, п.177.4, п.п.177.5.3 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями (далі - ПК України), в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від провадження господарської діяльності за 2012 рік в сумі 82 488,10грн. та порушено п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.4 ст.198 ПК України, в результаті чого донараховано ПДВ в сумі 89 583,34грн. (в т.ч. за квітень 2012р. в сумі 15 983,33грн., за травень 2012р. в сумі 25 316,67грн., за червень 2012р. в сумі 8 866,67грн., за вересень 2012р. в сумі 39 416,67грн.).

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013р. №0000951720, яким Підприємцю збільшено суму податкового зобов'язання за платежем В«податок з доходів фізичних осібВ» на суму 101 489,98 грн., в т.ч. основний платіж на суму 82 488,10 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 19 001,88 грн. та від 01.06.2013р. №0000961720, яким Підприємцю збільшено суму податкового зобов'язання за платежем В«податок на додану вартістьВ» в сумі 111 979,18грн., в т.ч. основний платіж на суму 89 583,34грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 22 395,84грн.

Не погоджуючись з винесеними ДПІ податковими повідомленнями - рішеннями від 01.06.2013р. №0000951720 та №0000961720, Підприємець звернувся з позовом до суду за захистом порушених прав.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Як вбачається з акта перевірки (ар. акта 5), ДПІ у м.Червонограді отримано Акт від 05.04.2013р. №441/22.7/37319934, складений працівниками Луцької ОДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ В«Волинська інвестиційна компаніяВ» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ФО-П ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що стан платника ТОВ В«Волинська інвестиційна компаніяВ» - В«до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженнямВ» . Згідно даних акта, свідоцтво платника ПДВ ТОВ В«Волинська інвестиційна компаніяВ» анульоване 12.12.2012р., за квітень 2012р. подана податкова декларація з ПДВ №9028481931 від 21.05.2012р. - згідно р.9 усього податкових зобов'язань 92 768грн., згідно р.17 усього податкового кредиту 93 069грн., за червень 2012р. - Податкова Декларація з ПДВ №26804 від 20.07.2012р. - нульова, за вересень 2012р. - Податкова декларація з ПДВ №42346 від 22.10.2012р. - нульова.

В результаті проведеного ДПІ співставлення даних податкової звітності з ПДВ та розшифровок податкових зобов'язань і податкового кредиту у розрізі контрагентів, виявлено розбіжності між даними додатку 5 задекларованими ФО-П ОСОБА_1 та даними ТзОВ В«Волинська інвестиційна компаніяВ» .

Окрім того, в акті перевірки зазначено, що з аналізу представлених до перевірки документів щодо взаємовідносин ФО-П ОСОБА_1 та ТОВ В«Волинська інвестиційна компаніяВ» (код ЄДРПОУ 37319934) ДПІ прийшла до висновку про відсутність у ФО-П ОСОБА_1 належним чином оформлених первинних документів: товарно-транспортних накладних, актів про фактичну якість і комплектність отриманої продукції, актів приймання - передачі товару. До перевірки не представлено первинні документи щодо ведення складського обліку та розвантаження - відвантаження ТМЦ.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки встановлено їх завищення за 2012 рік в сумі 447 916,66грн. внаслідок включення до витратної частини декларації вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей у ТОВ В«Волинська інвестиційна компаніяВ» по безтоварних операціях та відповідно завищено суму податкового кредиту на 89 583,34 грн., чим, на думку ДПІ, порушено вимоги податкового законодавства.

З такими твердження податкового органу суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно із п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Згідно із пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено з матеріалів справи, що 02 квітня 2012 року між ТОВ В«Волинська інвестиційна компаніяВ» (Постачальник) та Підприємцем (Покупець) в особі ОСОБА_1, Продавець продає, а Покупець купує вугілля по ціні 700,00 грн. з ПДВ за одну тонну, в кількості 4000 тонни на загальну суму 2 800 000 грн. Згідно п.2.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк у власність Покупця товар в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені в п.1 Договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити йогор на умовах Договору. Згідно до умов п.2.9 Договору: доставка товару здійснюється автотранспортом Покупця.

На виконання умов Договору, Подавцем - ТОВ В«Волинська інвестиційна компаніяВ» виписано видаткові та податкові накладні на загальну суму 537 500 грн. з яких ПДВ - 89 583,34 грн., в тому числі ПДВ за квітень 2012р. в сумі 41 300,00 грн., за червень 2012р. в сумі 8 866,67грн., за вересень 2012р. в сумі 39 416,67 грн. Судом встановлено, що розрахунки між учасниками договірних відносин проводились у безготівковій формі.

Згідно поданих до перевірки та представлених суду реєстрів отриманих податкових накладних, податкових накладних квітня, червня, вересня 2012 року, які внесені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних квітня, травня, червня, вересня 2012 року, внаслідок відображення в податковій звітності результатів господарських операцій з ТОВ В«Волинська інвестиційна компаніяВ» Підприємець отримав право на формування податкового кредиту, тобто право на податкову вигоду та сформував витрати.

В акті перевірки податковий орган дійшов до висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки позивачем не надано доказів доставки відповідного товару автотранспортом, як це передбачено договором, а зміни до договору від 02.04.2012 року № 18/102012 щодо обов'язку перевезення товарів продавцем, а не позивачем, не вносилися. Доказів щодо транспортування придбаного товару третіми особами також не надано.

Крім того, в акті перевірки зазнчаено, що у податкових та видаткових накладних в графі В«одиниця виміру товаруВ» замість В«тоннВ» зазначено В«штукиВ» , а у накладних за вересень 2012 року в графі В«відпустивВ» не зазначено відповідальної особи та відсутня назва підприємства, від імені якого складено накладні, що свідчить про невідповідність їх вимогам первинних документів.

З приводу відсутності товарно-транспортних накладних суд зазначає, податковий орган не прийняв до уваги наявні документи щодо подальшої реалізації вугілля, оскільки за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, дана обставина не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, бо відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Крім того, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В матеріалах справи містяться документи: договір, накладні, податкові накладні , видаткові накладні,платіжні доручення, документи, що підтверджують реалізацію вугілля тощо, які складені між позивачем та його контрагентом. Наведені документи підтверджують реальність господарських операцій.

Разом з тим доводи відповідача ґрунтуються виключно на результатах податкової звірки контрагента позивача, без належної правової оцінки первинних документів, про які зазначено вище.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обовязок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобовязання.

Відповідачем конкретних доказів, на підставі яких можна дійти висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства, суду надано не було.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 01.06.2013 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 2 075 (дві тисячі сімдесять п'ять гривень ).

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 30 листопада 2016 року.

Суддя Гулкевич І.З.