Постанова

від 26.12.2016 по справі 826/15745/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2016 року № 826/15745/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Балась Т.П. , суддів Літвінової А.В. Мазур А.С. , розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Запорізької обласної громадської організації "Народний захист" в особі Голови правління Заболотної Наталії Олександрівни до Третя особа Державної фіскальної служби України Комунальна установа "Запорізька обласна клінічна лікарня" провизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ВСТАНОВИВ:

Запорізька обласна громадська організація «Народний захист», в особі Голови правління Заболотної Н.О. звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа: комунальна установа «Запорізька обласна клінічна лікарня» про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні відповіді на запит від 24 травня 2016 року та зобов'язання надати публічну інформацію.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі, а ухвалою суду від 03 листопада 2016 року призначено справу до судового розгляду колегією суддів.

В судовому засіданні 23 листопада 2016 року оголошено ухвалу про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження згідно з частиною 6 статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Запорізька обласна громадська організація «Народний захист», в особі: Голови правління Заболотної Н.О. 24 травня 2016 року звернулась до Державної фіскальної служби України із запитом, в якому посилаючись на вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації» просила надати копію акту перевірки за 2016 рік комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» з додатками.

Відповідач листом від 30 травня 2016 року №5663/3/99-99-14-03-01-14 відмовив позивачу у наданні запитуваних документів, посилаючись на конфіденційність такої інформації та право платника податків на нерозголошення контролюючим органом відомостей про такого платника без його письмової згоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Відповідно до пункту 17.1.9 Податкового кодексу України платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.

Разом з тим, положеннями частини 5 статті 6 Закону визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Крім того, відповідно до частини 7 статті 6 Закону обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Положеннями частини 1 статті 7 Закону визначено, що конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

Відповідно до статті 19 Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Статтею 22 Закону визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Отже, позивачем при зверненні до відповідача із запитом на інформацію дотримано вимоги чинного законодавства.

Разом з тим, посилання Державної фіскальної служби України на конфіденційність такої інформації є неправомірним, оскільки положеннями частини 5 статті 6 Закону визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів.

Оскільки факт проведення у 2016 році відповідачем перевірки третьої особи, та відповідно наявність акту такої перевірки сторонами не доведено, при цьому враховуючи положення частини 3 статті 22 Закону, суд, користуючись правом, встановленим ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 69-71, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України при наданні відповіді на запит Голови правління ЗОГО «Народний захист» Заболотної Наталії Олександрівни щодо доступу до публічної інформації від 24 травня 2016 року.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України повторно розглянути запит Голови правління ЗОГО «Народний захист» Заболотної Наталії Олександрівни щодо доступу до публічної інформації від 24 травня 2016 року та надати відповідь відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

4. Присудити на користь Запорізької обласної громадської організації «Народний захист» (код ЄДРПОУ 36534850, 09005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 115-129) понесені витрати із сплати судового збору в розмірі 689,00 (шістсот вісімдесят дев'ять гривень, 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8).

5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.П. Балась

Судді А.В. Літвінова

А.С. Мазур