Постанова

від 26.12.2016 по справі 826/15456/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26 грудня 2016 року 10 год. 40 хв. № 826/15456/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут автоматизації промисловості" до Першої київської державної нотаріальної контори, треті особи: Київська місцева прокуратура №1 та Голосіївське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, про зобов'язання вчинити дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут автоматизації промисловості" (далі - позивач, ПАТ "НДІавтопром") до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач) , треті особи: Київська місцева прокуратура №1 (далі - третя особа-1) та Голосіївське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - третя особа-2) , про зобов'язання відповідача зняти арешт з усіх приміщень (будівельних споруд), які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Предславинська, 28, що накладений постановою від 21 січня 2002 року старшого слідчого прокуратури Голосіївського району міста Києва Василевського О.В. та зареєстрований відповідачем за №1490054, запис від 23 листопада 2004 року.

В обґрунтування позову зазначено, що Першою київською державною нотаріальною конторою, незважаючи на постанову старшого слідчого прокуратури Голосіївського району міста Києва Сайчук А.Ф. про зняття накладення арешту на майно від 03 жовтня 2002 року, протиправно відмовлено ПАТ "НДІавтопром" у знятті арешту з усіх приміщень (будівельних споруд), які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Предславинська, 28, що накладений постановою від 21 січня 2002 року старшого слідчого прокуратури Голосіївського району міста Києва Василевського О.В., чим порушено права та законні інтереси ПАТ "НДІавтопром".

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/15456/16 (далі - справа) , яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

При цьому, у відповідному судовому засіданні судом, згідно зі ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , допущено заміну первинного відповідача на належного - Першу київську державну нотаріальну контору (далі - відповідач) , у зв'язку з чим, у подальшому, до суду через канцелярію представником ПАТ "НДІавтопром" подано уточнену позовну заяву, а саме про зобов'язання відповідача скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 23 листопада 2004 року №1490054 про накладення арешту на усі приміщення (будівельні споруди), які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Предславинська, 28.

Вказану уточнену позовну заяву у справі судом, відповідно до ч. 1 ст. 137 КАС України, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано відповідні докази, представник третьої особи-1 зазначила про неможливість розгляду справи у порядку адміністративного судочинства.

Представники відповідача та третьої особи-2 у відповідне судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач та третя особа-2 повідомлені належним чином. У подальшому, до суду через канцелярію від представника відповідача надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

У подальшому, відповідною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи-1 про закриття провадження у справі.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2003 року виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано ПАТ "НДІавтопром" свідоцтво серії НБ №010007794 про право власності на нежилий будинок - інженерний корпус, площею 6243,4 кв.м, який розташований за адресою: місто Київ, вулиця Предславинська, 28 (літера А).

Водночас, 21 січня 2002 року старшим слідчим прокуратури Голосіївського району міста Києва Василевським О.В. у кримінальній справі №59-1955 прийнято постанову про накладення арешту на майно, якою накладено арешт на всі будівлі (будівельні споруди), розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Предславинська, 28, копію вказаної постанови направлено відповідачу для накладення арешту.

На підставі вказаної вище постанови від 21 січня 2002 року відповідачем 25 січня 2002 року до Єдиного реєстру заборон внесено відомості про накладення арешту за реєстровим №3-74.

При цьому, як стверджувало ПАТ "НДІавтопром", про вказаний вище арешт відповідачем 23 листопада 2004 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис за №1490054.

У подальшому, у зв'язку з прийняттям 03 жовтня 2002 року старшим слідчим прокуратури Голосіївського району міста Києва Сайчук А.Ф. у кримінальній справі №59-1955 постанови про зняття накладення арешту на майно, якою знято арешт на всі приміщення (будівельні споруди), розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Предславинська, 28, ПАТ "НДІавтопром" з метою зняття вказаного арешту звернулося до відповідача, проте останній листом від 21 вересня 2016 року №7914/01-16 повідомив про необхідність надання ПАТ "НДІавтопром" належним чином оформленої постанови прокуратури Голосіївського району міста Києва від 03 жовтня 2002 року у кримінальній справі №59-1955, а саме її оригінал, скріплений гербовою печаткою, а у випадку неможливості її надання звертатися до суду.

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01 липня 2004 року (далі - Закон №1952-IV) , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2, ч.ч. 2-4 ст. 3, п. 4 ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 1, п. 5 ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з ч. 3 цієї статті, та у випадках, визначених ст. 28 цього Закону.

Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;

3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Державний реєстратор, зокрема, відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Отже, в межах спірних правовідносин відповідно до законодавства відповідач наділений повноваженнями щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що дійсно 03 жовтня 2002 року старшим слідчим прокуратури Голосіївського району міста Києва Сайчук А.Ф. у кримінальній справі №59-1955 прийнято постанову про зняття накладення арешту на майно, якою знято арешт на всі приміщення (будівельні споруди), розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Предславинська, 28. Крім того, згідно п. 2 резолютивної частини вказаної постанови вирішено направити копію даної постанови відповідачу.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно із ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч.ч. 1, 2, 7 ст. 319, ч.ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, зокрема, звертаючи увагу на те, що арешт накладений постановою від 21 січня 2002 року старшого слідчого прокуратури Голосіївського району міста Києва Василевського О.В. знято та повідомлено про це відповідача, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не вчинено відповідних дій щодо зняття арешту з усіх приміщень (будівельних споруд), які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Предславинська, 28, що накладений вказаною вище постановою від 21 січня 2002 року.

Водночас, позовна вимога ПАТ "НДІавтопром" щодо зобов'язання відповідача скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 23 листопада 2004 року №1490054 про накладення арешту на всі приміщення (будівельні споруди), які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Предславинська, 28, не підлягає задоволенню, оскільки ПАТ "НДІавтопром" не надано належних доказів, а з матеріалів справи не вбачається, що відносно вказаного вище обтяження відповідачем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис від 23 листопада 2004 року №1490054.

Поряд з цим, згідно із ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 162 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, враховуючи встановлення судом протиправного не вчинення відповідачем дій щодо зняття арешту з усіх приміщень (будівельних споруд), які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Предславинська, 28, що накладений постановою від 21 січня 2002 року старшого слідчого прокуратури Голосіївського району міста Києва Василевського О.В., суд приходить до висновку, що з метою повного захисту прав та інтересів ПАТ "НДІавтопром" необхідним є зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії щодо зняття арешту з усіх приміщень (будівельних споруд), які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Предславинська, 28, що накладений вказаною вище постановою від 21 січня 2002 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут автоматизації промисловості" до Першої київської державної нотаріальної контори, треті особи: Київська місцева прокуратура №1 та Голосіївське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, про зобов'язання вчинити дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Першу київську державну нотаріальну контору вчинити відповідні дії щодо зняття арешту з усіх приміщень (будівельних споруд), які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Предславинська, 28, що накладений постановою старшого слідчого прокуратури Голосіївського району міста Києва Василевського О.В. від 21 січня 2002 року.

3. Присудити на користь публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут автоматизації промисловості" (код ЄДРПОУ 00233520) здійснений ним судовий збір у розмірі 1450,00 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Першої київської державної нотаріальної контори (код ЄДРПОУ 02901807).

Копії постанови направити сторонам та третім особам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин