Ухвала

від 22.12.2016 по справі 671/1625/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 671/1625/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чорний С.Б.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

22 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 18 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Волочиської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 22.10.2015 року щодо відмови у відведенні земельної ділянки, зобов'язання розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельноі ділянки для ведення садівництва,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Волочиської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 22.10.2015 року щодо відмови у відведенні земельної ділянки, зобов'язання розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельноі ділянки для ведення садівництва.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 18 листопада 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України, а саме: заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати, а матеріали адміністративного позову направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За приписами п.1 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи із наступного.

Із матеріалів позову встановлено, що в користуванні ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка, орієнтовною площею 0,05 га, що розташована по вулиці З.Космодем'янської, 20 в с.Користова Волочиського району Хмельницької області. 01.10.2015 року позивач, з метою приватизації вказаної земельної ділянки, звернулась до Користовецької сільської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо її відведення.

Рішенням виконавчого комітету Користовецької сільської ради від 22.10.2015 року № 297, ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні заяви на тій підставі, що відповідно до рішення 3 сесії ХХІ скликання Користовецької сільської ради від 01.04.1994 року дана земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_3

Не погоджуючись з рішенням Користовецької сільської ради від 22.10.2015 року № 297, позивач звернулась до суду з даним позовом, в якому просила визнати його незаконним та скасувати, а також зобов'язати відповідача, як правонаступника Користовецької сільської ради, розглянути її заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться в с.Користова по вулиці З.Космодем'янської, 20.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спори, які виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на слідуюче.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Згідно з пунктом б статті 12 Земельного Кодексу України (далі ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Так, згідно статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений положенням статті 118 ЗК України.

Частиною 1 цієї статті передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Частина шоста статті 118 ЗК України передбачає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 7 статті 118 ЗК України).

Системний аналіз наведених норм права дає суду підстави вважати, що надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є наданням земельної ділянки у власність. Тобто, відповідач при винесенні спірного рішення діяв як суб'єкт владних повноважень через реалізацію своїх контрольних функцій у сфері управлінської діяльності. Тому даний спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду і, відповідно, не підлягає розглядові в порядку, визначеному ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, як спір про захист цивільних прав особи, що виникають із земельних відносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19 січня 2016 року у справі №824/167/15-а.

Крім того, в своєму рішенні від 01.04.2010 № 10-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що повноваження сільських, селищних, міських рад визначені пунктами "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу охоплюються зазначеним у статті 143 Конституції України поняттям "інші питання місцевого значення", а тому при їх здійсненні сільські, селищні, міські ради виступають як суб'єкти владних повноважень.

Таким чином, висновок у справі, що розглядається, предметом якої є відмова в наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, про те, що при його винесенні Користовецька сільська рада не здійснювала владні управлінські функції, ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права, оскільки в цих правовідносинах остання реалізувала свої контрольні функції у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Відповідно до вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Згідно з п.4 ст. 204 КАС підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 18 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Волочиської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 22.10.2015 року щодо відмови у відведенні земельної ділянки, зобов'язання розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельноі ділянки для ведення садівництва скасувати.

Матеріали адміністративного позову направити до Волочиського районного суду Хмельницької області для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5