Рішення

від 19.12.2016 по справі 234/1347/16-ц

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/1347/16-ц

Провадження № 2/234/1442/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року Краматорський міський суду Донецької області у складі:

головуючого - судді Лутай А.М.

при секретарі - Пагуліч Д.Г.

за участю: представника позивача- Чумакової О.І.

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Краматорська Донецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Житлово-комунальна компанія МК 2010В« до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальна компанія МК 2010» (далі - ТОВ «ЖКК МК 2010») 29.01.2016 року звернулося до Краматорського міського суду Донецької області з вищезазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому зазначило, що ТОВ «ЖКК МК 2010» з 01.01.2011 року надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій згідно з рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради №892 від 15.12.2010 року «Про визначення виконавця послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків» та №756 від 09.11.2012 року. Вартість послуг (тариф) затверджена рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради №22 від 16.01.2007 року «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду територіальної громади м.Краматорська», який відкоригований рішенням №166 від 24.03.2010 року «Про корегування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду громади міста Краматорська» та введений в дію з 01.02.2011 року рішенням №43 від 19.01.2011 року «Про внесення змін до Рішення №166 від 24.03.2010 року». Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 мешкає за адресою: м.Краматорськ, вул.Паркова, 89/120 та користується послугами з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Між позивачем та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій на підставі відкритого особового рахунку №13285. Вказує, що відповідач не своєчасно оплачує спожиті послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, у зв'язку з чим, за період з 01.01.2011 року по 31.07.2015 рік, у нього утворилася заборгованість по оплаті на загальну суму 7540грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Крім того, позивач, з посиланням на норми ст.625 ЦК України, просить стягнути з відповідача, за порушення грошового зобов'язання, інфляційні витрати у розмірі 4122,43грн. та 3% річних у розмірі 492, 08грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1339,80грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні та заначила, що позивач ТОВ «ЖКК МК 2010» подаючи позовну заяву про стягнення заборгованості у тому числі і за ненадані послуги, неодноразово порушив цілий ряд законодавчих актів, а саме: 1) на її письмові звернення укласти Договір, який відповідав би Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та надати можливість ознайомлення з розрахунками по економічному обґрунтуванню тарифів, вона одержала однозначну відповідь, що Договір беззаперечний, а її обов'язок вчасно та в повному обсязі оплачувати згідно затвердженим переліку послуг та місячній сумі. Такі дії надавача послуг суперечать ст.ст.20,21,30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів». На даний час двосторонній Договір з вини надавача послуг не укладений, тому Відповідач не є Боржником; 2) особливий рахунок, на базі якого накопичувалась заборгованість, відкрити з грубим порушенням п.1.1. та 1.2. ст.11 Закону України «Про захист персональних даних». В пункті 8.2., пред'явленого до підписання Договору, зазначено, що Споживач надає дозвіл Виконавцю на обробку та використання його персональних даних. Представник відповідача зазначає, що цей договір не був узгоджений і підписаний і тому Виконавець не отримав дозволу суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних. Таким чином, особовий рахунок, доданий до позову, як підтвердження підстав для виникнення заборгованості, не може бути взятий судом в якості доказів, оскільки вони отримані внаслідок порушення Закону, оскільки персональні дані відповідача отримані і обробляються з порушенням прав відповідача та Закону України «Про захист персональних даних»; 3) в своїх діях та відповідях на її запити позивач користується виключно правом в односторонньому порядку на свою користь, оскільки не узгоджений перелік послуг, що не створює зобов'язань до їх оплати, та відмовлено в можливості ознайомлення з економічним обґрунтуванням тарифів, що підтверджує їх невідповідність фактичним витратам; 4) виконавцем деякі послуги, із затвердженого переліку, або взагалі не виконуються, або виконуються не в повному обсязі. Так, не проводилось обслуговування димовентиляційних каналів, не виконувалися роботи по ремонту конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, по підготовці житлових будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період, ремонту контейнерів, прибирання сходових клітин, вивезення негабаритних відходів та опалого листя, утримання аварійної служби ; 5) нарахування індексу інфляції та 3-х відсотків річних на суму заборгованості не передбачені ні в Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ні в Договорі. Вважає, що не менш вагомою підставою для заперечення проти нарахування індексу інфляції свідчить і той факт, що і держава за вказаний період не підвищувала жодні соціальні виплати на зростання індексу інфляції; 6) в позовній заяві позивач в якості підстав для стягнення заборгованості використовує ст.20 та ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», при чому ст.20 в частині 3 «обов'язки споживача», не звертаючи увагу на частину 1 цієї статті «споживач має право», пункт 2, який цілком проігноровано позивачем. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачає порядок нарахування при відсутності Договору; 7) про вибірковість виконання обов'язків позивачем, визначених основним Законом у сфері житлово-комунальних послуг, підтверджує і той факт, що ігнорується виконання ст.11 «Громадські слухання та громадський контроль у сфері житлово-комунальних послуг», ст.ст.27, 28 «застосування конкурсних засад при наданні житлово-комунальних послуг та укладенні договорів»; «порядок проведення конкурсу при укладанні договорів на надання послуг». Крім того, представник відповідача зазначила, що сума заборгованості нарахована за період, який перевищує згідно ст.257 ЦК України трирічний строк загальної позовної давності.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги», визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Суб'єктами цього закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (ст.1, ч.2 ст.3, ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту житлових на нежитлових приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, згідно з законодавством. Житлово-комунальні послуги - сукупність нормативних характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_2, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 20.11.1992 року, на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.

Позивач - ТОВ «ЖКК МК 2010» є юридичною особою, одним із видів діяльності якого є утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради №892 від 15.12.2010 року ТОВ «ЖКК МК 2010» з 01.01.2011 року визначено виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків, що відносяться до житлового фонду територіальної громади м.Краматорська, в тому числі будинком №89 по вул..Парковій в м.Краматорську, згідно з додатком до рішення.

Вартість послуг (тариф) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджена рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради №22 від 16.01.2007 року «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду територіальної громади м.Краматорська», який відкоригований рішенням №166 від 24.03.2010 року «Про корегування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду громади міста Краматорська» та введений в дію з 01.02.2011 року рішенням №43 від 19.01.2011 року «Про внесення змін до Рішення №166 від 24.03.2010 року». Цими ж рішеннями затверджено також періодичність виконання робіт з обслуговування будинків та прибудинкових територій. Так, для будинку №89 по вул..Парковій тариф складає 2,56 грн. за 1м.кв. загальної площі житлового приміщення.

Згідно з переліком (додатку №4 до рішення виконкому №22 від 16.01.2007 року) до послуг, які надаються ТОВ «ЖКК МК2010», входять: прибирання сходових клітин, прибирання прибудинкової території, вивіз негабаритних відходів та опалого листя, прибирання підвалів та технічних поверхів, технічне обслуговування ліфтів, обслуговування систем диспетчеризації, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення та зливної каналізації, дератизація, дезінсекція, обслуговування димвентеляційних каналів, поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, злівної каналізації та технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, підготовка житлових будинків до осінньо-зимового періоду, освітлення місць загального користування, енергопостачання ліфтів, видача розрахункових книжок, довідок, ремонт контейнерів та утримання аварійної служби.

На підтвердження виконання вказаних робіт ТОВ «ЖКК МК 2010» надало суду: акти про проведення прибирання прибудинкової території, акти здачі-прийняття робіт з прийому та розміщення твердих побутових відходів, акти про проведення прибирання сходових клітин, рахунки за електроенергію, акти здачі-прийняття робіт з формування електронного реєстру реєстрації громадян, інформацію по виконаню робіт по дератизації та дезінсекції, відомості по вивозу твердих побутових відходів, акти про вартість технічного обслуговування ліфтів і диспетчерських систем, акти прийняття-передавання товарної продукції, акти про проведення прибирання підвалів та технічних поверхів, договора з підрядними організаціями на виконання робіт з дератизації та дезінсекції, прибирання будинкової та прибудинкової території і сходових клітин, договір аренди контейнерів для збирання сміття та витрати на їх ремонт, акти на періодичну перевірку та прочистку димових та вентиляційних каналів.

Докази звернення відповідача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо відсутності або надання неякісних житлово-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, доводи представника відповідача про те, що позивач нараховує плату за послуги, які не надаються, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.32 вказаного Закону, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно п.п.7, 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ №45 від 24.01.2006р., власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Власники, наймачі приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, суд вважає, що саме на власника квартири покладений обов'язок по оплаті за послуги по обслуговуванню будинку та прибудинкової території, і саме він несе відповідальність за невиконання цього обов'язку.

При ухваленні рішення суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо відсутності між відповідачем і позивачем письмового договору щодо надання вказаних послуг та відповідно обов'язку відповіда сплачувати ці послуги , оскільки поведінка сторін свідчить про те, що даний договір є - позивач надає відповідачу житлово-комунальні послуги, тобто вчиняє певні дії з утримання будинку та прибудинкової території, а відповідач їх частково оплачує.

Таким чином, враховуючи норми ст.11 ЦК України, згідно з якою права та обов'язки виникають, зокрема, із дій осіб, що передбачені законом, відповідач ОСОБА_2 в силу фактично існуючого договору зобов'язаний проводити оплату за обслуговування будинку, в якому знаходиться його квартира, та прибудинкової території.

Хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживачів оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності письмового договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі ( Постанова ВСУ від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання по оплаті житлово-комунальних послуг виконував не належним чином, у зв'язку з чим, як вбачається з розрахунку заборгованості по особистому рахунку №13285, відкритому на ОСОБА_2, станом на 01 серпня 2015 року, остаточна заборгованість відповідача за вказані послуги складає 7540грн. та рахується за ним, починаючи з січня 2011 року.

Також при ухваленні рішення суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про не відповідність затверджених тарифів на житлово-комунальні послуги фактичним витратам, порушення позивачем вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо проведення громадських слухань та громадського контролю у сфері житлово-комунальних послуг, застосування конкурсних засад при наданні житлово-комунальних послуг та укладенні договорів, щодо порядку проведення конкурсу при укладанні договорів на надання послуг, порушення вимог Закону України «Про захист персональних даних», оскільки ці питання не є предметом даного позову.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача повинні бути задоволені, однак заборгованість варто стягнути в межах трирічного строку позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК України, яку представник відповідача просила застосувати до заборгованості, тобто з 01 серпня 2012 року по 31 липня 2015 року, що становить 4414,84грн., з урахуванням наступного.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості 29.01.2016 року, відповідно до частини 3 ст.118 ЦПК України після скасування 26 січня 2016 року за заявою боржника ОСОБА_2 судового наказу від 19.11.2015 про стягнення з нього заборгованості за послуги з централізованого опалення. Звернення ТОВ «ЖКК МК 2010» з заявою по видачу судового наказу у вересні 2015 року відповідно до частини 2 ст.264 ЦК України перервало перебіг строку позовної давності.

Вимоги позивача, що виходять за межі зазначеного періоду, не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом частини 1 ст. 901, частини 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що правовідносини, які склалися між сторонами про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена п. 10 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» норма щодо відповідальності боржника у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків ч.2 ст.625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 ЦК. Крім того, застосування положень ч.2 ст.625 ЦК до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п.3 ч.1 ст.96 ЦПК нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості (постанови Верховного Суду України від 20 червня 2012 р. у справі N 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі N 6-59цс13).

Враховуючи викладене, те, що відповідач порушив свої зобов'язання по своєчасній оплаті послуг по утриманні будинку та прибудинкової території, суд вважає необхідним стягнути з нього на користь позивача інфляційні втрати за період з 01серпня 2012 року по 31 липня 2015 року в сумі 222,08грн, та 3% річних за цей же період заборгованості в сумі 2243,89грн.

Крім того, на підставі ст..88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1339,80грн.

Керуючись Житловим Кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Житлово-комунальна компанія МК 2010В« до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН №1314935212, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Житлово-комунальна компанія МК 2010В« , адреса розташування: 83331, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Паркова, 28:

- на п/р 2600801302428 в АТ «БМ Банк», МФО 380913, ЄДРПОУ 37231001 - заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, яка утворилася за період з 01 серпня 2012 року по 31 липня 2015 року в сумі 4414,84грн. (чотири тисячі чотириста чотирнадцять гривень, 84коп);

- на п/р 26000060528665 в КБ «ПриватБанк», МФО 335548, ЄДРПОУ 37231001 - індекс інфляції за період з 01серпня 2012 року по 31 липня 2015 року в сумі 222,08грн, та 3% річних за цей же період заборгованості в сумі 2243,89грн, а разом 2465,97грн (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять гривень, 97коп);

- на п/р 26000060528665 в КБ «ПриватБанк», МФО 335548, ЄДРПОУ 37231001 - витрати по сплаті судового збору в сумі 1339,80грн (одна тисяча триста тридцять дев'ять гривень, 80коп).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Вступна і резолютивна частини рішення виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 19 грудня 2016 року. Повний текст рішення виготовлений 23 грудня 2016 року.

Головуючий суддя: А.М.Лутай