Рішення

від 22.12.2016 по справі 305/2097/15-ц

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/2097/15-ц

Провадження по справі 2/305/165/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2016 року. Рахівський районний суд Закарпатської області

головуючого - судді Тулик І.І.

за участі секретаря -Шемота М.І.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представників відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Рахівської міської ради, Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про визнання незаконним і скасування рішення міської ради та скасування державної реєстрації прав

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 Михайлавна, інтереси якої, на підставі довіреності, представляє ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Рахівської міської ради, Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про визнання незаконним і скасування рішення міської ради та скасування державної реєстрації прав.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 24 вересня 2015 року Рахівською міською радою було прийнято рішення №878 «Про затверження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передання їх у власність громадян. Віповідним рішенням було, крім іншого, передано у власність громадянину ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,01 га (кадастровий номер 2123610100:01:001:0051) для будівництва індивідуального гаражу по вул. Миру блія будинку №15 та громадянину ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,01 га ( кадастровий номер 2123610100:01:001:0052) для будівництва індивідуального гаражу по вул. Миру блія будинку №15. Вважає вказане рішення органу місцевого самоврядування протиправним, оскільки передані у власність вище вказаним громадянам знаходяться в межах червоних ліній та там проходить заїзд до багатоквартирного будинку по вул. Миру, 15, знаходяться також, труби подачі гарячої води та підземний пожежний резервуар, і з нею, як із сусіднім землекористувачем, межі земельної ділянки не погоджували. Крім того, вона являється власником гаражу, що розташований по вул. Миру, б/н (біля будинку №15), гараж №2, і таким чином вона являється землекористувачем земельної ділянки, що призначена для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу. Відповідний гараж знаходиться на земелдьній діляеці, яка беспосередньо межує з спірними земельними ділянками, які передали у власність оскаржуваним рішенням. Водночас ніхто з нею, як із сусіднім землекористувачем, не погоджував межі земельної ділянки.Таким чином, рішення Рахівської міської ради в частині приватизації вищезазначених земельних ділянок було прийнято на підставі підроблених приватизаційних документів. Крім того, як їй стало відомо, при розробці детального плану територій для розміщення гаражів, нібито проводились громадські слухання з жителями багатоповерхового будинку по вул. Миру,15 в м. Рахів, Однік, ні їй, як жительці цього будинку, ні іншим сусудім про такі слухання нехто не повідомив, в засобах масової інформації відповідну інформацію також не розміщували. Враховуючи незаконність винесеного Рахівською міською радою рішення, державна реєстрація права власності на дані земельні ділянки за громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_6 проведена на підставі відповідних протиправних рішень, також підлягає скасуванню. На підставі наведенного просила визнати недійсним рішення Рахівської міської ради №878 від 24 вересня 2015 року в частині передачі в приватну власність громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,01 га (кадастровий номер 2123610100:01:001:0051) для будівництва індивідуального гаражу по вул. Миру блія будинку №15, визнати недійсним рішення Рахівської міської ради №878 від 24 вересня 2015 року в частині передачі в приватну власність громадянину ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,01 га (кадастровий номер 2123610100:01:001:0052) для будівництва індивідуального гаражу по вул. Миру блія будинку №15, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25161955 від 09.10.2015 року щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 2123610100:01:001:0051, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25161223 від 09.10.2015 року щодо реєстрвції за ОСОБА_7 на земельну ділянку кадастровий номер 2123610100:01:001:0052, та стягнути з відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні представник позивачки, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позові, просить такі задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 миколайович в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що не порушені жодні права позивачки, просить відмовити в задоволені позову.

Представник відповідача - ОСОБА_6 дмитровича, ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні ваимоги не визнав, пояснив, що не порушені жодні права позивачки, просить відмовити в задоволенні позову.

Представник Рахівської міської ради ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що відповідно до ст.118 ЗК України громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_6 звернулися до міської ради із клопотанням та доданими до нього картографічними матеріалами, що слугували в прийнятті оскаржуваного рішення. На підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та висноків Держземагенства у Рахівському районі про погодження проектів землеустрою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на жодну із згаданих земельних ділянок не встановлено обтяжень. Також позивач зазначає, що міською радою не було проведено громадські слухання, одна це не відповідає дійсності. Так, з 2 червня по 20 липня 2015 року було проведено громадські слухання щодо розроблення містобудівних документацій, що підтверджується розпорядженням міського голови від 15.06.2015 року №51, також дана інформація висвітлювалася в засобах масової інформації, а саме в районному виданні «Зоря Рахівщини» від 20 червня 2015 року №47-48. Витягом з протоколу №33 від 21 липня 2015 року вбачається, що за період громадських слухань жодних письмових чи усних пропозицій (зауважень) від мешканців будинку по вул. Миру,15 в м. рахів, а також від самої позивачки не надходило, тому дорадчим комітетом Рахівської міської ради було схвалено представлені матеріали проектів детальних планів територій та скеровано їх на затвердження сесії міської ради. Щодо твердження позивача, що рішення Рахівської міської ради в частині приватизації було прийнято на підставі підроблених докуменитів, що підпадає під ознаки злочину є абсолютно не обгрунтованим, так як міська рада не несе відповідальності за справжність підписів, що вбачається з Договору №81-82 від 19 червня 2015 року, укладеним між виконавцем робіт ФОП ОСОБА_8 та замовниками ОСОБА_2 та ОСОБА_6 передбачено додаткові умови, в яких зазначено, що замовник бере на себе зобов»язання погодити межі з сусідніми землевласниками і несе відповідальність за справжність їх підписів. У зв"язку з наведеним просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача - Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області в судове засідання не з»явився. В ході розгляду справи ним позовні вимоги не визнавалися з тих підстав, що реєстраційна служба не може виступати відповідачем у справі та громадяни ОСОБА_2 і ОСОБА_6 подали на реєстрацію нерухомого майна відповідні, законодавству документи. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 81 ЗКУ передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, серед іншого, й на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Статтею 116 ЗКУ визначено підстави набуття права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності. Частиною 3 цієї статті встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗКУ, провадиться один раз по кожному виду використання

Частиною 6 статті 118 ЗКУ встановлено порядок отримання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян в межах безоплатної приватизації.

Так, рішенням Рахівської міської ради №878 від 24 вересня 2015 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передання їх у власність громадян" передано у власність відповідача ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,01 га (кадастровий номер 2123610100:01:001:0051) для будівництва індивідуального гаража по вул. Миру біля будинку №15 в м. Рахів Закарпатської області.

Рішенням Рахівської міської ради №878 від 24 вересня 2015 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передання їх у власність громадян" передано у власність відповідача ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,01 га (кадастровий номер 2123610100:01:001:0052) для будівництва індивідуального гаража по вул. Миру біля будинку №15 в м. Рахів Закарпатської області.

Разом з цим, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_5 являється власником гаража №2, розташованого по вул. Миру, б/н, в м. Рахів Закарпатської області, що стверджено Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане рішенням виконкому Рахівської міської ради 19 листопада 2009 року №112.

Позивач ОСОБА_5 порушення свого права вбачає у незаконності дій органу місцевого самоврядування - Рахівської міської ради з надання земельних ділянок у власність відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які знаходяться в межах червоних ліній, тобто мережах тепло та водопостачання, і межі відносно яких, вона як сусідній землекористувач, не погоджувала.

Однак з таким твердженням позивача суд не погоджується, оскільки як встановлено обставинами справи, підтвердженими належними доказами, позивач своє право на земельну ділянку для обслуговування івндивідуального гаража не оформила у вигляді Державного акту.

Отже, на момент реєстрації права власності на гараж (2009 рік), позивачка ОСОБА_5 не мала право власності на земельну ділянку, цільовим призначенням якої б було будівництво та обслуговування індивідуального гаража, а свідоцтво про право власності на таке нерухоме майно не є документом, який підтверджує право власності на земельну діляну в розумінні ст. 126 ЗК України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктом права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади. Суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ч. 5 ст. 60 цього ж Закону, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

У сенсі положень статті 2 вказаного Закону, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті осбавини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як встановлено судом, орган місцевого самоврядування, приймаючи оскаржувані рішення, виходив із позитивних погоджень уповноважених органів влади відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України , та згідно інформації яких, були відсутні дані про наявність будь-яких обтяжень відносно спірних земельних ділянок.

Також твердження позивачки про порушення Рахівською міською радою процедури розроблення детального плану територій для розміщення гаражів, що в свою чергу породжує наслідки недійсності оскаржуваних рішень міської ради, спростовані матеріалами справи. З яких зокрема вбачається, що відповідно до ст..13 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.. 21 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою КМУ від 25.05.2011 року №555, з 20 червня по 21 липня 2015 року, на підставі розпорядження міського голови від 15.06.2015 року №51, було проведено громадські слухання щодо розроблення містобудівних документацій. Серед цього, мету проведення таких заходів було висвітлено в районному засобі масової інформації, газеті «Зоря Рахівщини» від 20 червня 2015 року №47-48.

При цьому, витягом з протоколу №33 від 21 липня 2015 року стверджено, що за період громадських слухань з приводу розроблення детального плану територій м. Рахів, жодних письмових чи усних пропозицій або ж зауважень від мешканців будинку по вул. Миру,15, в тому числі і позивачки зокрема, не надходило, тому дорадчим комітетом Рахівської міської ради було схвалено представлені матеріали детальних планів територій та скеровано їх на затвердження сесії міської ради.

Поряд з цим, як було встановлено судом, позивачкою ОСОБА_5 не виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо земельної ділянки для будівництва та обслуговування гаража, більше того, відсутнє рішення органу місцевого самоврядування на право здійснення таких дій. Відтак позивачкою не доведено, порушення відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_6 норм земельного чи цивільного законодавства при виготовленні технічної документації на право власності на земельну ділянку, а наявність підпису на акті про погодження меж земельної ділянки, що виконаний не позивачкою, а іншою особою, не свідчить про його підробку з боку відповідачів.

Отже, суд констатує, що при прийнятті оскаржуваного рішення Рахівська міська рада Закарпатської області діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні та іншими законами, що регулюють сферу земельних відносин, прав та законних інтересів жителів міста, оскаржувані рішення не порушують, жодних належних та допустимих доказів того, що саме прийнятим рішенням порушені права позивачки ОСОБА_5 суду не надано, а отже не виявлено факту порушення її прав, а відтак вимоги позивачки про скасування рішення органу місцевого самоврядування є безпідставними.

Згідно ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до вимог ч.2 ст.14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своє власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України,власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як встановлено в судовому засіданні, в даний час відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 своє право власності на оспорювані земельні ділянки зареєстрували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що і не заперечено позивачкою, оскільки ставиться вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки, розташовані по вул. Миру (біля будинку №15), в м. Рахів Закарпатської області.

Згідно ч.2 ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 153 Земельного кодексу України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Слід зазначити, що рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування таких рішень є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видані оспорювані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Враховуючи, що суд не знайшов підстав для скасування рішень органу місцевого самоврядування, з якими нерозривно пов"язані оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки, вимога в частині їх скасування так само не підлягає до задоволення.

Крім того, враховуючи, що по справі були вжиті заходи забезпечення позову згідно ухвали суду від 23 листопада 2015 року, то такі в силу ст. 154 ЦПК України підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 131, 209, 212- 215, 223, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Рахівської міської ради, Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про визнання незаконним і скасування рішення міської ради та скасування державної реєстрації прав відмовити.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 23 листопада 2015 року скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Тулик І.І.

з оригіналом вірно:

Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.