Постанова

від 04.12.2019 по справі 305/2097/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 грудня 2019 року

м. Київ

справа №305/2097/15

провадження № 61-33146св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя - доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Рахівська міська рада, Реєстраційна служба Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_4 , на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2016 року у складі судді Тулик І. І. та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 11 травня 2017 року у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Фазикош Г. В., Готри Т. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Рахівської міської ради, Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень Рахівської міської ради та скасування рішень про державну реєстрацію права власності.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 24 вересня 2015 року Рахівською міською радою було прийнято рішення № 878 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передання їх у власність громадян . Відповідним рішенням було, крім іншого, передано у власність громадянину ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0, 01 га (кадастровий номер 2123610100:01:001:0051) для будівництва індивідуального гаражу на АДРЕСА_1 та громадянину ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,01 га (кадастровий номер 2123610100:01:001:0052) для будівництва індивідуального гаражу на АДРЕСА_1 . Вважає вказане рішення органу місцевого самоврядування протиправним, оскільки передані у власність вищевказаним громадянам земельні ділянки знаходяться в межах червоних ліній, по ним проходить заїзд до багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 , знаходяться також труби подачі гарячої води та підземний пожежний резервуар, і з нею, як із сусіднім землекористувачем, межі земельної ділянки не погоджували.

Крім того, їй на праві власності належить гараж № НОМЕР_1 , розташований на АДРЕСА_1 ), і таким чином вона є землекористувачем земельної ділянки, яка призначена для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу. Відповідний гараж знаходиться на земельній ділянці, яка безпосередньо межує зі спірними земельними ділянками, які передали у власність оскаржуваним рішенням. Водночас ніхто з нею, як із сусіднім землекористувачем, не погоджував межі земельної ділянки. Таким чином, рішення Рахівської міської ради в частині приватизації вищезазначених земельних ділянок було прийнято на підставі підроблених приватизаційних документів.

При розробці детального плану територій для розміщення гаражів нібито проводились громадські слухання з жителями багатоповерхового будинку на АДРЕСА_1 , Однак ні їй, як жительці цього будинку, ні іншим сусідам про такі слухання ніхто не повідомив, в засобах масової інформації була відсутня інформація про такі слухання. Враховуючи незаконність винесеного Рахівською міською радою рішення, державна реєстрація права власності на дані земельні ділянки за громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведена на підставі протиправних рішень та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила визнати недійсним рішення Рахівської міської ради №878 від 24 вересня 2015 року в частині передачі в приватну власність громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,01 га (кадастровий номер 2123610100:01:001:0051) для будівництва індивідуального гаражу на АДРЕСА_1 та в частині передачі в приватну власність громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,01 га (кадастровий номер 2123610100:01:001:0052) для будівництва індивідуального гаражу на АДРЕСА_1 , скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25161955, від 09 жовтня 2015 року щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2123610100:01:001:0051, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25161223, від 09 жовтня 2015 року щодо реєстрації за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2123610100:01:001:0052.

Короткий зміст попередніх судових рішень

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 11 травня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з урахуванням положень ЗК України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою КМУ №555 від 25 травня 2011 року, дії міської ради при виділенні земельних ділянок відповідачам не суперечать вищевказаним нормам закону та позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що оскаржуваним рішенням порушуються будь-які її права та інтереси.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2017 року представник позивача ОСОБА_4 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення процесуального права, просила скасувати рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 11 травня 2017 року.

В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог статей 212, 214 ЦПК 2004 року не надав належну оцінку доказам у справі - копії генерального плану (схеми) розміщення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , копії плану теплопостачання житлових мікрорайонів від міської котельні, викопіюванням із схеми водопровідної та каналізаційної мережі м. Рахів, а обмежився висновком про відсутність порушень законодавства відповідачем, у зв`язку з наявністю у проектах землеустрою позитивних погоджень уповноважених органів влади.

Повідомлення про проведення громадських слухань, опубліковане у газеті Зоря Рахівщини , не відповідає вимогам Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №555 від 25 травня 2011 року, та не може вважатися належним.

Крім того, оспорювані земельні ділянки відповідачів знаходяться на прибудинковій території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , а тому порушуються права всіх співвласників будинку.

Також судом не враховано, що сусіднім землекористувачем, який мав погоджувати відповідні межі земельних ділянок є ОСОБА_1 , а не ОСОБА_5 . Разом з тим, такого землекористувача як ОСОБА_6 взагалі не існує.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Рахівського районного суду Закарпатської області.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Від відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких вони просили касаційну скаргу залишити без задоволення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Рахівської міської ради №878 від 24 вересня 2015 року Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передання їх у власність громадян передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,01 га (кадастровий номер 2123610100:01:001:0051) для будівництва індивідуального гаража на АДРЕСА_1 , а у власність ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 0,01 га (кадастровий номер 2123610100:01:001:0052) для будівництва індивідуального гаража на АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є власником гаража АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим на підставі рішенням виконкому Рахівської міської ради №112 від 19 листопада 2009 року.

Як встановлено судами, орган місцевого самоврядування, приймаючи оскаржувані рішення, виходив із погоджень уповноважених органів влади відповідно до статті 186-1 ЗК України, згідно інформації яких були відсутні дані про наявність будь-яких обтяжень відносно спірних земельних ділянок.

Відповідно до статті 13 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою КМУ № 555 від 25 травня 2011 року, з 20 червня по 21 липня 2015 року на підставі розпорядження міського голови від 15 червня 2015 року №51 було проведено громадські слухання щодо розроблення містобудівних документацій. Мету проведення таких заходів було висвітлено в районному засобі масової інформації - газеті Зоря Рахівщини №47-48 від 20 червня 2015 року.

Витягом з протоколу № 33 від 21 липня 2015 року підтверджується, що за період громадських слухань з приводу розроблення детального плану територій м. Рахів, жодних письмових чи усних пропозицій або ж зауважень від мешканців будинку по АДРЕСА_1 , в тому числі від позивача, не надходило, тому дорадчим комітетом Рахівської міської ради було схвалено представлені матеріали детальних планів територій та скеровано їх на затвердження сесії міської ради.

Суди встановили, що ОСОБА_1 на момент реєстрації права власності на гараж АДРЕСА_2 не виготовила технічну документацію із землеустрою щодо земельної ділянки для будівництва та обслуговування гаража та не набула в установленому порядку право власності на вказану земельну ділянку.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своє право власності на спірні земельні ділянки зареєстрували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту б частини першої статті 81 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття спірних рішень Рахівською міською радою, далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі зокрема безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно частин другої та третьої статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин шостої, сьомої, восьмої, дев`ятої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для, зокрема, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина перша статті 122 ЗК України).

Як вбачається з частин першої, другої, шостої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, такі положення закону були дотримані, дорадчим комітетом Рахівської міської ради було схвалено надані матеріали детальних планів територій, жодних дій, які б свідчили про протиправність дій посадових осіб Рахівської міської ради при ухваленні оскаржених рішень та самих відповідачів щодо отримання ними земельних ділянок не встановлено.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України (частина перша статті 153 ЗК України).

Суди, належним чином дослідивши докази по справі, з урахуванням положень ЗК України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою КМУ від 25 травня 2011 року № 555, та тієї обставини, що відповідачі в установленому законом порядку зареєстрували право власності на спірні земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно , а позивач ОСОБА_1 не оформила право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться гараж АДРЕСА_2 , дійшли правильного висновку, що дії міської ради при виділенні земельних ділянок відповідачам не суперечать вищевказаним нормам закону, а позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що оскаржуваним рішенням порушуються будь-які її права та інтереси, та про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, їм надана належна правова оцінка та вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_4 , залишити без задоволення, а рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 11 травня 2017 року залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 11 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов СуддіВ. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов