Рішення

від 19.12.2016 по справі 320/6280/16-ц

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 19.12.2016

Справа № 320/6280/16-ц

Провадження № 2/320/3821/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Горбачової Ю.В.,

при секретарі - Луценко П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнень просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку, площею 10,14 гектарів, яка розташована на території Полянівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323083500:02:019:0009, що належало ОСОБА_4, яка померла 24 листопада 2012 року, на підставі акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 018111 (ЗП-10-Пл-21557) , виданого Полянівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області від 25 листопада 2000 року. При цьому, позивачка посилається на те, що 24 листопада 2012 року померла її бабуся ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 10,14 гектарів, яка розташована на території Полянівської сільської ради Мелітопольського. району Запорізької області. 01 листопада 2012 року її бабуся ОСОБА_4 склала заповіт, яким належну їй земельну ділянку площею 10,14 гектарів, яка розташована на території Полянівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заповіла їй. Іншими спадкоємцями після смерті бабусі є її батько ОСОБА_1 та рідна тітка ОСОБА_3 Вона звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки вона не представила оригінали документів, які б підтверджували право власності заповідача на земельну ділянку, внаслідок чого на даний час вона позбавлена можливості у позасудовому порядку отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно у встановлений законом спосіб.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, надавши письмову заяву про розгляд справи за її відсутності на задоволенні позову наполягає.

У судове засідання відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не з'явилися, надавши письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 листопада 2012 року померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.11).

Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 10,14 гектарів, яка розташована на території Полянівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 018111 (ЗП-Ю-Пл-21557), виданого Полянівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області від 25 листопада 2000 року (а.с.12).

Відповідно до наданої копії кадастрового плану земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2323083500:02:019:0009.

01 листопада 2012 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким належну їй земельну ділянку площею 10,14 гектарів, яка розташована на території Полянівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заповіла позивачці, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Іншими спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є відповідачі по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що підтверджується копією спадкової справи, наданої на запит суду.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Позивач у відповідності з вимогами законодавства звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом. Однак в подальшому їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки вона не представила нотаріусу оригінали документів, які б підтверджували право власності заповідача на земельну ділянку (а.с.15).

Позивачка вказує, що неможливість надання оригіналів документів, які б підтверджували право власності заповідача на земельну ділянку, зумовлена тим, що вказаний документ був втрачений членами її родини. Копія акту про право власності на земельну ділянку, яка надана позивачкою до суду, збереглась у орендатора земельної ділянки, якому її бабуся, ОСОБА_4, за життя надавала землю в оренду.

Відповідно до ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Передумовою для застосування ст.392 ЦК є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. Наприклад, позов про визнання права власності у разі втрати документа, що засвідчує право власності особи на річ, подається за відсутності можливості одержати у відповідних органах дублікат правовстановлюючого документа.

Згідно положень норм чинного законодавства, право на отримання дубліката правовстановлюючого документа на нерухоме майно належить власнику даного майна, отже вирішити дане питання в позасудовому порядку не є можливим, оскільки власник майна помер.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 ЦК України, державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією з підстав для державної реєстрації прав власності є рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно довідки від 20.10.2016 року ФОП ОСОБА_5 оціночна вартість земельної ділянки (земельного паю), загальною площею 10,14 га, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, Полянівська сільська рада, становить 100 000 грн.

Таким чином, судом встановлено, що оскільки позивачка з об'єктивних причин позбавлена можливості у позасудовому порядку отримати документ про право власності на спадкове майно та здійснити державну реєстрацію цього майна у встановленому законом порядку, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 10,14 гектарів, яка розташована на території Полянівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323083500:02:019:0009, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла 24 листопада 2012 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 1261, 1268, 1299 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1), яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на земельну ділянку, площею 10,14 гектарів, яка розташована на території Полянівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323083500:02:019:0009, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла 24 листопада 2012 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: Ю.В. Горбачова