Ухвала

від 22.12.2016 по справі 389/680/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2164/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Письменний О. А.

УХВАЛА

Іменем України

22.12.2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Голованя А.М., Мурашка С.І.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 серпня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановила:

У березні 2016 року публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося в суд із зазначеним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 06.05.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», правонаступником прав і обов'язків якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір та додаткові угоди до нього, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 369 000 доларів США з оплатою по процентній ставці 17 % річних з остаточним строком повернення до 04 травня 2018 року. З метою забезпечення кредитних коштів 06.05.2008 року між ними було укладено іпотечний договір № МБИ-08/22-З. Згідно даного договору відповідач передав в іпотеку банку нежитлове приміщення дієтїдальні та прилягаючого до неї приміщення магазину, загальною площею 511,6 кв.м., а також житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 155,8 кв.м. Крім того, 01.10.2008 року між відповідачем та банком було укладено іпотечний договір № МБИ -08/22-З2, за умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку земельну ділянку, площею 0,0600 га. У зв'язку з порушенням договірних зобов'язань, банк звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.09.2010 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 08.02.2011 року, позов банку було задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь банку кредитну заборгованість в розмірі 5 696 019,88 грн., а також судові витрати. Проте, рішення суду не виконано, заборгованість не погашена та станом на 18.01.2016 року становить 73 971 675,15 грн., в тому числі: сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту -2 380 999,95 грн., сума простроченої заборгованості по основному кредиту - 6 616 327,05грн., сума строкової заборгованості по процентам - 76 477, 28 грн., сума простроченої заборгованості по процентам - 10 457 003,59 грн., пеня - 54 440 867,28 грн. Посилаючись на ці обставини, банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нежитлове приміщення дієтїдальні та прилягаючого до неї приміщення магазину № 178, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Тополіна, 27, загальною площею 511,6 кв.м., позначене за планом літерою «А», вартістю 117 200 грн., житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. 70 років Жовтня, 27, загальною площею 155,8 кв.м., вартістю 174 100 грн., земельну ділянку, площею 0,0600 га, що знаходиться за адресою: місто Знам'янка Кіровоградської області, вулиця 70 років Жовтня, 27, кадастровий номер 3510600000:50:008:0001, вартістю 44 600 грн., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 73 971 675,15 грн., виселити з житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Знам'янка, вул. 70 років Жовтня, 27, ОСОБА_2 та інших громадян, що мешкають за вказаною адресою, а також стягнути судові витрати.

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 серпня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Такий висновок суду є правильним та відповідає встановленим обставинам справи.

Судом встановлено, що 06 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого позичальнику було надано кредитні кошти в розмірі 369 000 доларів США, з оплатою по процентній ставці 17 % та остаточним поверненням до 04 травня 2018 року.

У забезпечення виконання зобов'язань між банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір № МБИ-08/22-З. Згідно даного договору відповідач передав в іпотеку банку нежитлове приміщення дієтїдальні та прилягаючого до неї приміщення магазину № 178, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Тополіна, 27, загальною площею 511,6 кв.м., позначене за планом літерою «А», житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. 70 років Жовтня, 27, загальною площею 155,8 кв.м. Крім того, 01.10.2008 року між відповідачем та банком було укладено іпотечний договір № МБИ-08/22-З2, за умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку земельну ділянку, площею 0,0600 га, що знаходиться за адресою: м. Знам'янка Кіровоградської області, вулиця 70 років Жовтня, 27, кадастровий номер 3510600000:50:008:0001.

Також встановлено, що у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань за даним кредитним договором, банк звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.09.2010 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 08.02.2011 року, позов банку було задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь банку кредитну заборгованість в розмірі 5 696 019,88 грн., а також судові витрати. Проте, рішення суду не виконано, заборгованість не погашена, та станом на 18.01.2016 року становить 73 971 675,15 грн., з яких: сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту -2 380 999,95 грн., сума простроченої заборгованості по основному кредиту - 6 616 327,05грн., сума строкової заборгованості по процентам - 76 477, 28 грн., сума простроченої заборгованості по процентам - 10 457 003,59 грн., пеня - 54 440 867,28 грн. /а.с.28-29, 30-31/.

Вказане рішення суду про стягнення заборгованості не виконано, заборгованість, яка була визначена банком станом на 01 червня 2010 року, не погашена.

Загальний розмір заборгованості станом на 18.01.2016 року становить 73 971 675,15 грн., в тому числі: сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту -2 380 999,95 грн., сума простроченої заборгованості по основному кредиту - 6 616 327,05грн., сума строкової заборгованості по процентам - 76 477, 28 грн., сума простроченої заборгованості по процентам - 10 457 003,59 грн., пеня - 54 440 867,28 грн./а.с.8-13/.

Відповідно до положень частини 2 статті 16 ЦК України, яка визначає способи судового захисту цивільних прав та інтересів особи, одним із таких способів захисту є визнання права, в тому числі визнання права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом даної норми власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права у суді, який, визначається законом чи договором.

Спеціальним законом, який регулює питання звернення стягнення на предмет іпотеки є Закон України «Про іпотеку».

Частинами першою, третьою статті 33 Закону «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до положень статті 36 вказаного Закону сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя, які визначають можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Частинами першою та третьою статті 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Таким чином, законом визначено судовий та позасудовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналогічні положення містять іпотечні договори укладені між сторонами.

Згідно п. 11.3.1 іпотечного договору від 06.05.2008 року та п.12.3.1 іпотечного договору від 01.10.2008 року, задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання за кредитним договором у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Отже, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання можлива виключно в позасудовому порядку, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для його скасування не вбачає.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.

Рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: