Постанова

від 21.12.2016 по справі б-39/125-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № Б-39/125-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Жукової Л.В., Погребняка В.Я., за участю представників сторін:

ПП "ЛСВ Моноліт" - Курячого О.П.,

ПАТ "ВТБ Банк" - Разумова М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 (щодо заміни кредитора) у справі № Б-39/125-10 про банкрутство Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт", -

в с т а н о в и в:

18.05.2016 до господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Правничий дім України" надійшло клопотання про заміну кредитора в даній справі, а саме про заміну кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харброксервіс" (далі - ТОВ "Харброксервіс") на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Правничий дім України" (далі - ТОВ "Правничий дім України"), яке обґрунтовано укладенням договору купівлі-продажу права вимоги від 01.03.2016.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.08.2016 у справі № Б-39/125-10 (суддя Яризько В.О.) задоволено заяву ТОВ "Правничий дім України" про заміну кредитора, здійснено заміну кредитора - ТОВ "Харброксервіс" на його правонаступника - ТОВ "Правничий дім України".

27.01.2016 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення № 27678 про проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості по продажу права вимоги ТОВ "Харброксервіс" (код ЄДРПОУ 33206013) до ПП "ЛСВ Моноліт" у розмірі 54 460,00 грн (продаж майна в провадженні у справі про банкрутство).

26.02.2016 на сайті Вищого господарського суду України під № 28634 опубліковано повідомлення про результати проведення аукціону, згідно якого організатор аукціону ТОВ "Торговий будинок "Форвард" повідомив, що аукціон з можливістю зниження початкової вартості, який призначений на 25.02.2016, з продажу майна підприємства-банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Харброксервіс" (код ЄДРПОУ 33206013), а саме: права вимоги ТОВ "Харброксервіс" до ПП "ЛСВ Моноліт" у розмірі 54 460 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста шістдесят) грн. 00 коп. Початкова вартість 34 854 (тридцять чотири тисячі вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 40 коп. без урахування ПДВ, визнано таким, що відбувся.

Переможцем аукціону по вказаному лоту визнано юридичну особу, яка запропонувала найвищу ціну, а саме 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. без урахування ПДВ.

За результатами аукціону, 01.03.2016 між переможцем - ТОВ "Правничий дім України" (покупець) та ТОВ "Харброксервіс" в особі ліквідатора Лялюка В.М. (продавець) було укладено договір купівлі-продажу права вимоги, за умовами якого продавець зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти право вимоги ТОВ "Харброксервіс" до ПП "ЛСВ Моноліт" у розмірі 54 460 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста шістдесят) грн. 00 коп. та сплатити грошову суму, вказану у розділі 4 цього договору і виконати визначені в Договорі умови.

03.03.2016 ТОВ "Правничий дім України" перерахувало на рахунок ТОВ "Торговий будинок "Форвард" 2 000,00 грн. в рахунок оплати за право вимоги згідно договору купівлі-продажу права вимоги від 01.03.2016 (транзитний платіж), що, як встановлено господарським судом, підтверджується платіжним дорученням № 15.

04.03.2016 ТОВ "Правничий дім України" та ТОВ "Харброксервіс" складений акт приймання - передачі від продавця до покупця права вимоги ТОВ "Харброксервіс" до ПП "ЛСВ Моноліт".

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що в договорі купівлі-продажу права вимоги від 01.03.2016 та в акті приймання-передачі від 04.03.2016 невірно зазначений код ПП "ЛСВ Моноліт", тобто невірно зазначений код підприємства-боржника, чия заборгованість була предметом договору купівлі-продажу прав вимоги від 01.03.2016.

Проте, 07.03.2016 між ТОВ "Правничий дім України" (покупець) та ТОВ "Харброксервіс" в особі ліквідатора Лялюка В.М. (продавець) була укладена додаткова угода № 1 до договору купівлі-продажу права вимоги, якою сторони внесли виправлення до коду підприємства-боржника.

Керуючись ст. 204 ЦК України, господарський суд зазначив, що суду не надано доказів недійсності або визнання судом недійсним договору купівлі-продажу права вимоги від 01.03.2016 та додаткової угоди № 1 до договору, а в тексті договору купівлі-продажу права вимоги від 01.03.2016 та в акті приймання-передачі від 04.03.2016, на думку суду першої інстанції, допущена технічна описка в коді підприємства, право вимоги до якого продається, яка була виправлена сторонами.

Враховуючи зазначене, господарський суд дійшов висновку, що за вказаним договором купівлі-продажу предметом договору є право вимоги ТОВ "Харброксервіс" саме до ПП "ЛСВ Моноліт", щодо якого розглядається дана справа № Б-39/125-10 про банкрутство, що додатково підтверджується текстом оголошення про проведення аукціону, до якого в якості доказу, що підтверджує право вимоги, яке виставлено на аукціон, вміщено текст ухвали суду від 27.01.2015 у даній справі, якою затверджений реєстр вимог кредиторів, до якого включені вимоги ТОВ "Харброксервіс" в сумі 54 460,00 грн (четверта черга).

Щодо заперечень розпорядника майна про те, що укладений договір купівлі-продажу права вимоги від 01.03.2016 фактично є договором факторингу, суд першої інстанції зазначив, що вказаний договір був укладений в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "Харброксервіс", укладання такого договору врегульовано положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.2013, оскільки відповідно до п.1-1 Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Розділ X доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 5405-VI від 02.10.2012 ) положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Керуючись ч. 1 ст. 50, ст. 68 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дослідивши умови договору купівлі-продажу права вимоги від 01.03.2016, господарський суд дійшов в ухвалі від 11.08.2016 висновку, що умови такого договору відповідають положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , а твердження розпорядника майна, що даний договір є договором факторингу, є помилковими, оскільки, виходячи із аналізу вимог ч. 1 ст. 50 та ст. 68 Закону про банкрутство, за результатами проведення аукціону щодо продажу права вимоги укладається саме договір купівлі-продажу права вимоги боржника, який обов'язково повинен передбачати, що перехід права вимоги здійснюється тільки після його повної оплати.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 512 ЦК України, ст. 25 ГПК України, ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону до 19.01.2013, суд першої інстанції дійшов висновку, що за договором купівлі-продажу права вимоги від 01.03.2016 від ТОВ "Харброксервіс" перейшло до ТОВ "Правничий дім України" право вимоги до ПП "ЛСВ Моноліт" у сумі 54 460,00 грн, у зв'язку з чим господарський суд задовольнив заяву ТОВ "Правничий дім України" та здійснив заміну кредитора з ТОВ "Харброксервіс" на ТОВ "Правничий дім України".

Не погодившись із винесеною судом першої інстанції ухвалою від 11.08.2016 щодо заміни кредитора, арбітражний керуючий Бихно Олександр Миколайович звернувся із апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду.

Апеляційна скарга арбітражного керуючого Бихна О.М. обґрунтована тим, що справа № Б-39/125-10 розглядається відносно ПП "ЛСВ Моноліт" (код ЄДР 34015769), а згідно укладеного договору від 01.03.2016 та акту приймання-передачі до нього ТОВ "Правничий дім України" придбало вимоги до підприємства з кодом 31982336. Сторонами надано до суду додаткову угоду №1 від 07.03.2016 про внесення змін в частині коду ЄДР підприємства щодо якого придбано право вимоги, однак господарським судом не звернуто уваги на той факт, що 07.03.2016 був вихідним днем та вказана додаткова угода не містить одного з обов'язкових реквізитів, а саме відбитку печатки підприємства ТОВ "Харброксервіс".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 у справі № Б-39/125-10 (головуючий суддя: Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Бихна О.М. задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 11.08.2016 у справі № Б-39/125-10 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Правничий дім України" про заміну кредитора з ТОВ "Харброксервіс" на ТОВ "Правничий дім України" відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 та залишити без змін ухвалу господарського суду Харківської області від 11.08.2016, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 513, 639 ЦК України, ч. 1 ст. 43 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняту судом апеляційної інстанції постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 18.05.2016 до господарського суду Харківської області від ТОВ "Правничий дім України" надійшло клопотання про заміну кредитора в даній справі, а саме про заміну кредитора ТОВ "Харброксервіс" на його правонаступника ТОВ "Правничий дім України", з тих підстав, що 01.03.2016 між ТОВ "Правничий дім України" (покупець) та ТОВ "Харброксервіс" в особі ліквідатора Лялюка В.М. (продавець) укладено договір купівлі-продажу права вимоги ТОВ "Харброксервіс" до ПП "ЛСВ Моноліт" у розмірі 54 460 грн. 04.03.2016 ТОВ "Правничий дім України" та ТОВ "Харброксервіс" складений акт приймання - передачі від продавця до покупця права вимоги ТОВ "Харброксервіс" до ПП "ЛСВ Моноліт".

Згідно вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 638 ЦК України , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту укладеного договору купівлі-продажу права вимоги від 01.03.2016, а саме п. 2.1. договору, суд апеляційної інстанції правомірно встановив, що договором не визначена така істотна умова договору як предмет договору, тобто не зазначено на підставі яких зобов'язань, на яких умовах та в якому обсязі виникло у ТОВ "Харброксервіс" право вимоги до ПП "ЛСВ Моноліт" у розмірі 54 460,00 грн.

Згідно вимог ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону чинній з 19.01.2013, положення цього Закону, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цього Закону.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Згідно з ч. 2 ст. 58 Закону про банкрутство, під час продажу на аукціоні права вимоги про проведення аукціону також повідомляється боржник.

Суд касаційної інстанції зазначає, що виходячи із вимог ч. 2 ст. 58 Закону про банкрутство, обов'язковою умовою під час продажу на аукціоні права вимоги є повідомлення про проведення такого аукціону підприємства - боржника, щодо права вимоги до якого проводиться аукціон.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановила, що в даному випадку в матеріалах справи відсутні докази повідомлення боржника - ПП "ЛСВ Моноліт" про проведення аукціону щодо продажу права вимоги до нього в межах справи про банкрутство кредитора - ТОВ "Харброксервіс".

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу права вимоги від 01.03.2016 продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти право вимоги ТОВ "Харброксервіс" (код ЄДРПОУ 33206013) до ПП "ЛСВ Моноліт", м. Харків (ідентифікаційний код юридичної особи 31982336) у розмірі 54 460,00 грн та сплатити грошову суму, вказану у розділі 4 цього договору і виконати визначені в договорі умови.

Відповідно до п. 1. акту приймання-передачі, складеного між ТОВ "Правничий дім України" та ТОВ "Харброксервіс" на виконання умов договору купівлі-продажу №б/н від 01.03.2016 продавець передав, а покупець прийняв права вимоги ТОВ "Харброксервіс" (код ЄДРПОУ 33206013) до ПП "ЛСВ Моноліт" (код ЄДРПОУ 31982336).

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, боржник у даній справі - Приватне підприємство "ЛСВ Моноліт" має код ЄДРПОУ 34015769, що відрізняється від коду ЄДРПОУ, зазначеного в договорі купівлі-продажу права вимоги від 01.03.2016 та акті приймання-передачі від 04.03.2016.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що код ЄДРПОУ (Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України) це унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, створеному 1996 року на виконання положень Постанови КМУ від 22 січня 1996 року № 118 .

Згідно пунктів 5, 6, 7 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 , присвоєння кодів ЄДРПОУ (ідентифікаційних кодів) з Реєстру здійснюється державними реєстраторами, органами державної статистики, відповідними центральними органами виконавчої влади України в порядку визначеному діючим законодавством.

Код ЄДРПОУ (ідентифікаційний код) зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним.

Ідентифікаційний код є обов'язковим для використання в усіх видах звітних та облікових документів суб'єкта і зазначається на його печатках та штампах.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що розпорядником майна було зроблено запит та отримано з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформацію, що в ЄДР міститься понад 100 одиниць Приватних підприємств з назвою "Моноліт".

04.08.2016 до суду першої інстанції від ТОВ "Правничий дім України" надійшло клопотання (вх. №25754) про долучення до матеріалів справи копії додаткової угоди №1 до договору купівлі-продажу права вимоги від 07.03.2016, укладеної між ТОВ "Правничий дім України" (покупець) та ТОВ "Харброксервіс" в особі ліквідатора Лялюка В.М. (продавець), відповідно до п. 2.1. якої сторони внесли виправлення до коду підприємства-боржника, а саме зазначили, що продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти право вимоги ТОВ "Харброксервіс" (код ЄДРПОУ 33206013) до ПП "ЛСВ Моноліт", м. Харків (ідентифікаційний код юридичної особи 34015769) у розмірі 54 460,00 грн та сплатити грошову суму, вказану у розділі 4 цього договору і виконати визначені в договорі умови.

Відповідно до п. 5. додаткової угоди ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання зобов'язань за договором.

Проте, як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, на додатковій угоді №1 від 07.03.2016 відсутня печатка ТОВ "Харброксервіс".

Також, суд касаційної інстанції зазначає, що згідно ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону.

В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 69 Закону про банкрутство протокол про проведення аукціону складається організатором аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця.

До протоколу додається засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ст. 640 ЦК України , договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Із оголошення, що офіційно оприлюднено на веб-сайті ВГСУ 27 січня 2016 року № 27678, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що організатором аукціону розміщено проект договору купівлі-продажу та зазначено, зокрема, що переможець аукціону (покупець) повинен протягом 5 днів з дня одержання проекту договору купівлі-продажу підписати його та перерахувати кошти за придбане майно.

Зазначеним проектом договору купівлі-продажу, а саме положеннями преамбули, пунктів 8.1., 8.3., 8.6., 8.7 проекту договору, передбачено, зокрема, нотаріальне посвідчення договору купівлі - продажу.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що дана обставина не суперечить і положенням частин першої та четвертої статті 209 ЦК України, якими визначено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Частиною четвертою статті 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Тому, враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що надаючи заяву про участь в аукціоні ТОВ "Правничий дім України" погодилось з умовами участі в ньому, в тому числі, щодо оформлення результатів у разі оголошення ТОВ "Правничий дім України" переможцем.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що договір купівлі-продажу від 01.03.2016, підписаний на аукціоні між ТОВ "Харброксервіс" та ТОВ "Правничий дім України", на підставі якого ТОВ "Правничий дім України" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про заміну кредитора з ТОВ "Харброксервіс" на ТОВ "Правничий дім України", є неукладеним, з огляду на відсутність в договорі такої істотної умови як предмет договору (ст.ст. 514, 656 ЦК України) та недотримання сторонами нотаріальної форми договору (ст. 639 ЦК України ), а тому судом апеляційної інстанції правомірно скасовано ухвалу суду першої інстанції від 11.08.2016 та прийнято в зв'язку із зазначеним нове рішення у справі про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Правничий дім України" про заміну кредитора з ТОВ "Харброксервіс" на ТОВ "Правничий дім України".

Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку правові підстави для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 у справі № Б-39/125-10 - відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 (щодо заміни кредитора) у справі №Б-39/125-10 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Жукова Л.В. Погребняк В.Я.