Рішення

від 22.12.2016 по справі 910/19384/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2016Справа № 910/19384/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю УКРХІМ СОЮЗ (далі - ТОВ УКРХІМ СОЮЗ ) до товариства з обмеженою відповідальністю АГРОХІМ ЮКРЕЙН (далі - ТОВ АГРОХІМ ЮКРЕЙН ) про стягнення 384 708,49 грн.,

за участі представників:

позивача: Трубнікової К.В. за довіреністю від 5 жовтня 2016 року № б/н,

відповідача: не з'явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2016 року ТОВ УКРХІМ СОЮЗ звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно умов договору поставки № 792, укладеного між ним та ТОВ АГРОХІМ ЮКРЕЙН 27 вересня 2016 року, позивач перерахував попередню оплату за товар у розмірі 382 799,74 грн. Оскільки відповідач у встановлений договором строк взяті на себе за вказаною угодою зобов'язання по поставці товару не виконало, ТОВ УКРХІМ СОЮЗ , посилаючись на статті 509, 536, 546, 549, 550, 624, 626, 629, 663 та 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173-175, 179, 193, 216, 219, 230, 232, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просило суд стягнути з відповідача вказану суму попередньої оплати, а також 73,41 грн. пені та двадцять п'ять процентів річних у розмірі 1 835,34 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року порушено провадження у справі № 910/19384/16. Розгляд даної справи призначено судом на 24 листопада 2016 року.

Ухвалою суду від 24 листопада 2016 року суд відклав розгляд справи на 8 грудня 2016 року. Крім того, даною ухвалою було відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, доданої до позовної заяви.

Ухвалою суду від 8 грудня 2016 року (з урахуванням ухвали виправлення описки від 9 грудня 2016 року) розгляд справи відкладено на 22 грудня 2016 року. Також даною ухвалою відмолено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову від 8 грудня 2016 року.

Під час судового засідання 22 грудня 2016 року представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у призначені судові засідання явку свого повноважного представника не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі від 25 жовтня 2016 року, про відкладення розгляду справи від 24 листопада 2016 року та 8 грудня 2016 року надіслані відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, йому надавалося достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих позивачем документів їх оригіналам, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2016 року між сторонами укладено договір поставки № 792, за умовами якого ТОВ АГРОХІМ ЮКРЕЙН зобов'язалось поставити ТОВ УКРХІМ СОЮЗ продукцію виробничо-технічного призначення, номенклатура, обсяги, строк поставки, місце поставки та ціни якої вказані в рахунках-фактури та специфікаціях, доданих до цього правочину, що є його невід'ємною частиною.

Даний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками. Строк дії вказаної угоди - до 31 грудня 2016 року (пункт 9.1 договору).

Відповідно до пунктів 2.3, 3.3 зазначеного правочину строк поставки товару встановлено протягом 3 робочих днів з моменту передплати продукції.

Згідно з пунктом 4.3 даної угоди оплата товару, що поставляється, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ АГРОХІМ ЮКРЕЙН на умовах 100 % оплати товару згідно виставленого рахунку-фактури від 27 вересня 2016 року № РФ-5010.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що максимальний термін прострочення для ТОВ АГРОХІМ ЮКРЕЙН на поставку товару за цим правочином складає 3 календарних дні. Після закінчення зазначеного терміну останній зобов'язаний у безспірному порядку за першою вимогою ТОВ УКРХІМ СОЮЗ повернути отриману передоплату з урахуванням індексу інфляції та сплатою відсотків за користування чужими коштами в розмірі 25 % річних від суми перерахованої ТОВ УКРХІМ СОЮЗ передоплати за весь період користування нею. Зазначена санкція застосовується за порушення грошового зобов'язання, сплачується крім неустойки, встановленої в пункті 8.3 договору, і припиняє нараховуватися в день повернення передоплати.

28 вересня 2016 року сторонами підписано специфікацію № 1 до вказаної угоди, відповідно до якої ТОВ АГРОХІМ ЮКРЕЙН зобов'язалося поставити аміачну селітру N34.3 % (біг бег 1 тн.), ГОСТ 2-85 у кількості 66 тонн на загальну суму 382 799,74 грн.

Також, відповідач виставив рахунок на оплату № РФ-5024 від 28 вересня 2016 року на вищевказану суму, яка була сплачена ТОВ УКРХІМ СОЮЗ 28 вересня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням № 11, копія якого наявна в матеріалах справи.

Звернувшись з даним позовом до суду, позивач просив стягнути з ТОВ АГРОХІМ ЮКРЕЙН 382 799,74 грн. сплаченої на користь останнього передоплати, оскільки поставку товару відповідач так і не здійснив.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 628 ЦК України до відносини сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Подання кредитором позовної заяви, адресованої господарському суду (а не боржнику) і надіслання останньому як відповідачеві копії такої заяви є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні зазначеної норми ЦК України.

Аналогічне положення міститься в пункті 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року № 14.

Дане твердження також міститься в пункті 8.4 укладеного між сторонами договору, в якому останні визначили, що повернення попередньої оплати ТОВ АГРОХІМ ЮКРЕЙН здійснюється за умови пред'явлення відповідачу відповідної вимоги.

З метою встановлення дійсних обставин справи ухвалою суду від 8 грудня 2016 року позивача було зобов'язано надати суду докази його звернення до відповідача з вищевказаною вимогою.

На виконання вимог суду представник позивача надав для огляду в судовому засіданні 22 грудня 2016 року адресовану відповідачу вимогу, поштовий конверт та опис вкладення в цінний лист.

За пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 5 березня 2009 року, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно вищезазначених Правил розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Таким чином, належними доказами відправлення відповідачу документів є опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Однак вказана вимога не містила дати її складання, а на описі вкладення в цінний лист в порушення вимог вищезазначених Правил був відсутній відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв'язку. Крім того, також був відсутній і фіскальний чек на підтвердження здійснення відправлення даного листа з претензією.

У зв'язку з наведеним, подані представником позивача для огляду документи не можуть вважатися належними та допустимими доказами відправлення відповідачу вимоги про повернення передоплати, необхідність якої обумовлена сторонами в договорі. Відтак підстави, з якими пункт 8.4 даного правочину пов'язує можливість повернення суми попередньої оплати, відсутні.

Після переходу до розгляду даної справи по суті представник ТОВ УКРХІМ СОЮЗ у судовому засіданні просив суд відкласти розгляд справи з метою надання належних доказів направлення відповідачу вказаної вимоги.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).

Разом із цим, провадження в цій справі було порушено ще 25 жовтня 2016 року та її розгляд здійснюється майже два місяці, які відповідно до приписів частини 1 статті 69 ГПК України складають граничний строк для розгляду даного спору. Крім того, розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, 8 грудня 2016 року з метою надання позивачем зазначених доказів.

Відтак, ТОВ УКРХІМ СОЮЗ надавалось достатньо часу для подання витребуваних документів. У той же час, заявляючи клопотання про відкладення розгляду даної справи, позивач жодним чином не довів наявність у нього належних доказів, які свідчать про відправлення ним вказаної вимоги відповідачу.

Враховуючи викладене, розглянувши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про повернення суми попередньої оплати є недоведеною та передчасною, у зв'язку з чим позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Крім того, ТОВ УКРХІМ СОЮЗ просило стягнути з відповідача 1 835,34 грн. двадцяти п'яти процентів річних, нарахованих на суму попередньої оплати в розмірі 382 799,74 грн. за період з 4 жовтня 2016 року по 10 жовтня 2016 року.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Із умов укладеного між сторонами договору слідує, що нараховані на суму попередньої оплати двадцять п'ять процентів річних підлягають сплаті разом із цією сумою передоплати лише за наявності відповідної вимоги позивача, адресованої відповідачу.

Однак, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази направлення позивачем ТОВ АГРОХІМ ЮКРЕЙН вказаної вимоги та судом не встановлено обов'язку останнього повернути позивачу зазначену суму попередньої оплати, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача зазначеної суми процентів, у зв'язку з чим у задоволенні позову й у цій частині слід відмовити.

Також, ТОВ УКРХІМ СОЮЗ просило стягнути з відповідача 73,41 грн. пені, нарахованої в зв'язку з несвоєчасною поставкою товару на зазначену суму за період з 4 жовтня 2016 року по 10 жовтня 2016 року.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 статті 230 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 8.3 договору передбачено, що в разі несвоєчасної поставки товару ТОВ АГРОХІМ ЮКРЕЙН зобов'язалось сплатити ТОВ УКРХІМ СОЮЗ пеню в розмірі 1 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день затримки його поставки.

Судом встановлено, що оскільки позивачем передоплата була сплачена 28 вересня 2016 року, то відповідно до пункту 2.3 договору, останнім днем строку поставки товару було 3 жовтня 2016 року, а перший день прострочення - 4 жовтня 2016 року.

Здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення пені за наведеною позивачем формулою розрахунку, суд дійшов висновку про те, що останній було здійснено з помилками, оскільки ТОВ УКРХІМ СОЮЗ не було враховано те, що загальна кількість днів у 2016 році дорівнює 366, а не 365, як вважав позивач.

Водночас, оскільки заявлений до стягнення розмір пені за обрахований позивачем період не перевищує граничного розміру, який може бути стягнутий за цей період згідно з умовами пункту 8.3 договору, суд дійшов висновку про задоволення даної вимоги в повному обсязі.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ТОВ УКРХІМ СОЮЗ до відповідача. У той же час у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АГРОХІМ ЮКРЕЙН (04116, місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 26, ідентифікаційний код 40338648) на користь товариства з обмеженою відповідальністю УКРХІМ СОЮЗ (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Світличної Ганни, будинок 59, кімната 17, ідентифікаційний код 40122388) 73 (сімдесят три) грн. 41 коп. пені, а також 1 (одну) грн. 10 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27 грудня 2016 року

Суддя Є.В. Павленко