Рішення

від 22.12.2016 по справі 916/1603/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2016Справа №916/1603/16

За позовом Об'єднання громадян Садівниче товариство ВИНОГРАДАР

до 1) Одеської обласної ради,

2) Відділу Держгеокадастру в Овідіопольському районі Одеської області,

3) Державного підприємства Одеський науково-дослідний та проектний Інститут землеустрою ,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Громадська організація Садоводи Таїрова

про визнання частково недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Севердін М.С.;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились;

від відповідача-3: Орлова К.Г.;

від третьої особи: Калюжний А.Є.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об'єднання громадян Садівниче товариство ВИНОГРАДАР (далі -позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської обласної ради (далі -відповідач 1), Відділу Держгеокадастру в Овідіопольському районі Одеської області (далі -відповідач 2) та Державного підприємства Одеський науково-дослідний та проектний Інститут землеустрою (далі - відповідач 3) про:

1) скасування рішення Одеської обласної ради від 22 грудня 2006 року № 137- V Про затвердження Проекту землеустрою щодо зміни меж смт Таїрове Одеської області в частині затвердження цифрових значень просторових координати поворотних точок зовнішніх меж селища с.м.т. Таїрове, вздовж яких пролягає межа між смт Таїрове та земельною ділянкою ОГСТ Виноградар , зазначених у Каталогу координат зовнішніх меж земельної ділянки смт Таїрове 2006 року під назвою пунктів :

125 Т: ? Х- 5128274, 56 124 Т: ? Х- 5129050, 46

? У- 3389174, 14 ? У- 3389120, 00

2) зобов'язання відділу Держгеокадастру в Овідіопольському районі Одеської області, внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру, повернувши просторовим координатам поворотних точок зовнішніх меж селища смт Таїрове, під назвою пунктів 125 Т та 124 Т (по яких пролягає межа між смт Таїрове та земельною ділянкою ОГСТ Виноградар ) їх попереднє значення, тобто цифрові значення відображені у Каталогу координат зовнішніх меж селища смт Таїрове 2003 року, а саме:

Т125 (Т143 20гр ) ? X- 5128273,93 124Т (Т143 20гр) ? Х- 5129049,89

? У- 3389179,62 ? У- 3389126,25

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.07.2016 провадження у справі № 916/1603/16 за позовом Об'єднання громадян "Садівниче товариство"ВИНОГРАДАР" до Одеської обласної ради, відділу Держгеокадастру в Овідіопольському районі Одеської області, Державного підприємства "Одеського науково-дослідного та проектного Інституту землеустрою" про визнання частково недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.07.2016 у справі № 916/1603/16 скасовано, справу № 916/1603/16 направлено до Господарського суду Одеської області для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2016 справу № 916/1603/16 передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

28.09.2016 матеріали справи № 916/1603/16 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 дану справу прийнято до провадження суддею Бондарчук В.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 20.10.2016.

20.10.2016 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача-3 повторно подав клопотання, у якому просив суд припинити провадження у справі № 916/1603/16, оскільки дана справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Через відділ автоматизованого документообігу суду 20.10.2016 від представника Громадської організації Садоводи Таїрова надійшло клопотання про залучення останньої до участі у справі у якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, обґрунтовуючи тим, що земельна ділянка Об'єднання громадян Садівниче товариство ВИНОГРАДАР зі сходу, тобто зі сторони, де розташовані межові знаки (репери № 20 та № 21) та оспорюються координати поворотних точок, межує із земельними ділянками, наданими у власність членам Громадської організації Садоводи Таїрова , тобто позивач фактично оспорює належність членам Громадської організації Садоводи Таїрова частини земельних ділянок, переданих їм у власність у 2011 році.

У судовому засіданні 20.10.2016 представник відповідача-3 заявив клопотання про припинення провадження у даній справі, обґрунтовуючи тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України та відповідно до правил предметної підсудності адміністративних справ, визначених ст. 18 КАС України повинен розглядатися Одеським окружним адміністративним судом у порядку адміністративного судочинства, яке було відхилене судом.

Крім того, представник відповідача-3 у судовому засіданні 20.10.2016 надав письмове клопотання, у якому просить суд залучити до участі у справі Громадську організацію Садоводи Таїрова у якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 залучено Громадську організацію Садоводи Таїрова третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, а також за клопотанням представника позивача витребувано від Відділу Держгеокадастру в Овідіопольському районі Одеської області належним чином завірені копії наступних документів: копію Проекту встановлення меж смт Таїрове Овідіопольського району Одеської області 2002 р.; копію Технічного звіту по встановленню адміністративних меж смт Таїрове, Овідіопольського району Одеської області 2003 р.; копію Проекту землеустрою щодо змін меж смт Таїрове, Овідіопольського району Одеської області 2006 р.; копію Технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі адміністративних меж смт Таїрове, Овідіопольського району Одеської області 2007 р. Розгляд справи відкладено на 07.11.2016.

Представник позивача у судовому засіданні 20.10.2016 підтримав та просив суд задовольнити подану раніше заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Суд відклав розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову на наступне судове засідання.

03.11.2016 представник відповідача-3 через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності.

Представником відповідача-1 через відділ автоматизованого документообігу суду 04.11.2016 подано відзив на позов, у якому Одеська обласна рада також просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи 07.11.2016 через відділ автоматизованого документообігу суду подав заяву, у якій просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності.

У судовому засіданні 07.11.2016 суд, розглянувши заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову, відмовив у її задоволенні з підстав необґрунтованості. При цьому, суд відзначає, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2016 у справі № 916/1603/16 Об'єднанню громадян Садівниче товариство ВИНОГРАДАР відмовлено у задоволенні аналогічної заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Розгляд справи відкладався згідно п.п. 1-2 ст. 77 ГПК України.

19.12.2016 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав письмові пояснення, в яких зазначає, що внаслідок безпідставної зміни цифрових значень координат поворотних точок на межі смт. Таїрове, земельна ділянка довжиною 777, 79 м, загальною площею 4 519, 00 м 2 (в межах населеного пункту), вздовж якої пролягала межа між смт Таїрове та земельною ділянкою Об'єднання громадян Садівниче товариство ВИНОГРАДАР , перестала бути власністю не тільки садівничого товариства ВИНОГРАДАР , а і власністю селищної громади, оскільки опинилась за межами населеного пункту.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача-3 заперечив проти задоволення позовну та додатково надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що рішенням Одеської обласної ради від 22.12.2006 № 137-V затверджено не проект землеустрою та технічна документація із землеустрою, а межі смт Таїрове Овідіопольського району Одеської області загальною площею 846,9 га із включенням додатково в межі населеного пункту 241,5 га земель, проте межі смт Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі сторони розташування Об'єднання громадян Садівниче товариство ВИНОГРАДАР вказаним рішенням не змінювались.

Представник третьої особи заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представники відповідача-1 та відповідача-3 у судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили, однак про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвал суду.

Приймаючи до уваги, що представники відповідачів-1,2 були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача-1 та відповідача-2 не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.12.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача-3 та третьої особи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Таїровської селищної ради народних депутатів № 14 від 18.02.1993 у колективну власність членам кооперативу Виноградар було передано земельну ділянку площею 29,3 га. з подальшою передачею членам кооперативу земельних ділянок у приватну власність.

Як стверджує позивач, вздовж земельних ділянок №№ 1-41, які належать членам садівничого товариства, пролягає земельна ділянка довжиною 777, 79 м, шириною від 6,13 м до 5, 50 м, яка є невід'ємною частиною земельної ділянки Об'єднання громадян Садівниче товариство ВИНОГРАДАР і відноситься до земель загального користування об'єднання.

03.09.2002 Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області прийнято рішення № 57 Про зміну меж селища міського типу Таїрове Овідіопольського району , відповідно до якого, розглянувши матеріали щодо коригування меж селища міського типу Таїрове, вирішено внести пропозиції до районної ради, щодо збільшення площі смт Таїрове до 605, 4 га.

Зокрема, включити додатково до меж смт Таїрове 390,2 га, в тому числі:

- до промислової зони - 183,7 га, з них фактично діючі підприємства, розміщені за межами існуючих меж населеного пункту - 55,4 га,

- до перспективної житлової забудови - 74,4 га,

- зона відпочинку (колективні сади) - 40, 0 га, з них в рекреаційній зоні- 12,7 га,

- землі Інституту виноградарства і виробництва ім. В.В. Таїрова, та дослідного господарства Таїровське - 66,0 га,

- землі надані у власність громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - 26,1 га.

Отже, Рішенням Одеської обласної ради від 08.07.2003 № 203-ХХІУ, на підставі ст.ст. 8, 173, 174 Земельного кодексу України, п. 26 ч. 1 ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 11 Закону України Про основи містобудування , відкоригованого генерального плану розвитку смт Таїрове Овідіопольського району, затвердженого рішенням Таїровської селищної ради Овідіопольського району від 19.06.2003 № 184 Про затвердження коригування генерального плану забудови смт Таїрове , позитивного комплексного експертного висновку Одеської обласної служби Української державної інвестиційної експертизи від 03.07.2003 № 272, погоджень суміжних Іллічівської міської ради та Сухолиманської сільської ради Овідіопольської районної ради від 15.05.2003 № 123-ХХІУ, розглянувши проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту, розробленого Одеським філіалом інституту землеустрою, вирішено:

1. Затвердити межі смт Таїрове Овідіопольського району загальною площею - 605, 4 гектара, згідно з описом та балансом території, з включенням додатково в межі селища 390, 2 гектара земель Таїроської селищної ради.

2. Таїровській селищній раді Овідіопольського району забезпечити, зокрема, встановлення межі селища в натурі (на місцевості).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеської обласної ради від 22.12.2006 № 137-V Про зміни меж селища міського типу Таїрове Таїровської селищної ради Овідіопольського району на підставі ст.ст. 8, 173, 174 Земельного кодексу України, п. 26 ч. 1 ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 11 Закону України Про основи містобудування , Положень про порядок вирішення питань адміністративного-територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної ради Української РСР від 12.03.1981 № 1654-Х, враховуючи рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району від 14.12.2006 № 225-V, Овідіопольської районної ради від 15.12.2006 № 76-V, позитивний висновок державної землевпорядної експертизи проектної документації із землеустрою, розглянувши проект землеустрою щодо зміни меж населеного пункту, розроблений державним підприємством Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , вирішено:

1. Затвердити межі смт Таїрове Овідіопольського району загальною площею 846,9 га згідно з описом та балансом території, із включенням додатково в межі населеного пункту 241, 5 га земель Таїровської селищної ради.

2. Зобов'язати Таїровську селищну раду Овідіопольського району, зокрема, забезпечити встановлення межі селища міського типу в натурі (на місцевості).

Так, додатком № 1 до рішення обласної ради від 22.12.2006 № 137-V є Опис меж смт Таїрове Овідіопольського району, в якому наведено детальний опис старих меж смт Таїрове і нових, додатково включених до смт Таїрове земель.

Як вказує позивач, згідно рішення № 137-V від 22.12.2006 межа смт Таїрове змінилась лише у тому місці, де за рахунок додатково включених земель до неї були приєднані землі сільськогосподарського призначення, що знаходяться у власності громадян площею 241 га.

Також, позивач зазначає, що доказами змін меж смт Таїрове лише на кордоні з додатково включеними землями, при цьому, межі смт Таїрове, затверджені рішенням Одеської обласної ради від 08.07.2003 № 203-ХХІУ залишились незмінними, є наявність пояснювальної записки до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі адміністративних меж смт Таїрове, виготовленої ДП Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою у 2006 році.

Крім того, при виготовленні нового каталогу координат зовнішніх меж смт Таїрове, Державним підприємством Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , цифрові значення просторових координат поворотних точок зовнішніх меж селища смт Таїрове 20 гр і 21 гр, закріплені у 2003 році межовими знаками № 20 і № 21, вздовж яких пролягала межа між смт Таїрове та земельною ділянкою ОГСТ Виноградар , на думку позивача, змінені незаконно.

У новому каталозі координат зовнішніх меж смт Таїрове (замість раніше визначених назв пунктів 20 гр і 21 гр) поворотним точкам присвоєну нову назву - пункт № 125 Т і пункт № 124 Т, а також змінено просторові координати поворотних точок з наступним цифровим значенням:

125 Т: ? Х- 5128274, 56 124 Т: ? Х- 5129050, 46

? У- 3389174, 14 ? У- 3389120, 00

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що в результаті безпідставної зміни цифрових значень координат поворотних точок на межі смт Таїрове, земельна ділянка довжиною 777, 79 м, загальною площею 4 519, м 2 (в межах населеного пункту), вздовж якої пролягала межа між смт Таїрове та земельною ділянкою Об'єднання громадян Садівниче товариство ВИНОГРАДАР перестала бути власністю не тільки позивача, а і власністю селищної громади, оскільки опинилась за межами населеного пункту, у зв'язку з чим просить суд визнати недійсним рішення Одеської обласної ради від 22 грудня 2006 року № 137- V Про затвердження Проекту землеустрою щодо зміни меж смт Таїрове Одеської області в частині затвердження цифрових значень просторових координат поворотних точок зовнішніх меж селища с.м.т. Таїрове, вздовж яких пролягає межа між смт Таїрове та земельною ділянкою ОГСТ Виноградар , зазначених у каталогу координат зовнішніх меж земельної ділянки смт Таїрове 2006 року під назвою пунктів:

125 Т: ? Х- 5128274, 56 124 Т: ? Х- 5129050, 46

? У- 3389174, 14 ? У- 3389120, 00

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу. Отже, підставою звернення до суду є наявність порушеного, не визнаного або оспорюваного права та інтересу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено такі способи захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним та визнання незаконними рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, а порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Відповідно до вказаної норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі, шляхом поновлення прав юридичних і фізичних осіб, порушених внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності державних органів або посадових осіб органів місцевого самоврядування. Але, у будь-якому випадку, спосіб захисту порушеного права та інтересу має відповідати характеру допущених порушень. Отже, суб'єкт, якому належить право, вправі сам визначити межі і спосіб захисту свого права, якщо воно порушене, з урахуванням допущених невизнання, оспорювання або порушення цього права.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 26.01.2000 N 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Частиною 2 статті 84 Земельного кодексу України передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу п. а ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 2, 11 частини 1 статті 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації , місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону; погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч. 1 ст. 117 Земельного кодексу України).

В силу ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Враховуючи вищевказані приписи чинного законодавства, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування є вільними у реалізації права розпорядження землею та у виборі суб'єкта щодо надання йому права на землю, у порядку, встановленому законом.

Таким чином, питання надання земельних ділянок у власність чи користування віднесені до виключної компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

Аналогічну правову позицію викладено у пункті 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних правовідносин .

Частиною 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції або законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Закон України Про місцеве самоврядування в Україні , відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання, зокрема прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і в порядку, визначених законом.

Так, рішенням Одеської обласної ради від 22.12.2006 № 137-V Про зміни меж селища міського типу Таїрове Таїровської селищної ради Овідіопольського району на підставі ст.ст. 8, 173, 174 Земельного кодексу України, п. 26 ч. 1 ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 11 Закону України Про основи містобудування , Положень про порядок вирішення питань адміністративного-територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної ради Української РСР від 12.03.1981 № 1654-Х, враховуючи рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району від 14.12.2006 № 225-V, Овідіопольської районної ради від 15.12.2006 № 76-V, позитивний висновок державної землевпорядної експертизи проектної документації із землеустрою, розглянувши проект землеустрою щодо зміни меж населеного пункту, розроблений державним підприємством Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеюстрою , вирішено:

1. Затвердити межі смт Таїрове Овідіопольського району загальною площею 846,9 га згідно з описом та балансом території, із включенням додатково в межі населеного пункту 241, 5 га земель Таїровської селищної ради.

2. Зобов'язати Таїровську селищну раду Овідіопольського району, зокрема забезпечити встановлення межі селища міського типу в натурі (на місцевості).

Згідно п. ж ст. 8 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на

території області належить, зокрема встановлення та зміна меж сіл, селищ.

Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською чи Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад (ч. 2 ст. 174 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Крім того, ст. 11 Закону України Про основи містобудування (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що до компетенції обласних і районних рад у сфері містобудування на їх території належить:

- визначення територій, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб відповідно до законодавства;

- забезпечення розроблення та затвердження схем планування територій, містобудівних програм відповідно області чи району;

- затвердження регіональних містобудівних програм;

- підготовка обґрунтування затвердження місцевих правил забудови селищ і сільських населених пунктів у межах чинного законодавства відповідно до закону;

- встановлення та зміна меж населених пунктів.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що нормами законодавства, чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення, прямо передбачено повноваження Одеської обласної ради на встановлення та зміну меж населених пунктів, що виключає перевищення останньою своїх повноважень під час прийняття рішення від 22.12.2006 № 137-V Про зміни меж селища міського типу Таїрове Таїровської селищної ради Овідіопольського району .

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення обласної ради прийнято із врахуванням та на підставі рішень Таїровської селищної ради Овідіопольського району від 14.12.2006 № 225-V Про зміну меж селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області , Овідіопольського районної ради від 15.12.2006 № 76-V Про погодження проекту землеустрою щодо зміни меж смт Таїрове Овідіопольського району Одеської області , розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 14.12.2006 № 1665 Про погодження проекту землеустрою щодо зміни меж смт Таїрове Овідіопольського району Одеської області (наявні у матеріалах справи).

Крім того, проект землеустрою щодо зміни меж смт Таїрове, погоджений висновком державної експертизи землевпорядної документації від 04.12.2006 № 3375 з урахуванням виправлених зауважень та пропозицій до землевпорядної документації, наведених у п. 10 вказаного висновку; висновком Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області від 21.12.2006 № 6255/03-06-12; висновком відділу містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 13.11.2006 № 3906; висновком управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації від 20.12.2006 № 8700; висновком Овідіопольського районного відділу земельних ресурсів від 07.11.2006 № 749-в; Одеською обласною державною адміністрацією від 22.12.2006 № 01-23-6385, а також Державною санітарно-епідеміологічною службою Одеської області від 20.12.2006 № 3-1/6510.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд не вбачає порушення Одеською обласною радою на момент прийняття оскаржуваного рішенням норм законодавства, що регулюють відносини в частині зміни меж адміністративно-територіальної одиниці.

При цьому, ст. 173 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до цього Кодексу.

Отже, юридичний зміст розпорядження земельними ділянками передбачає їх відчуження, в тому числі шляхом безоплатної передачі у власність, передачу в оренду тощо, тоді як обласна рада, приймаючи рішення про зміну меж смт Таїрове Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, не вирішувала питання відчуження або передачі в оренду земельної ділянки, а лише включила її до складу меж відповідного населеного пункту, не змінюючи при цьому її статусу в частині форми власності або цільового призначення.

Таким чином, зміна меж населеного пункту не передбачає зміну форми та власності на таку земельну ділянку.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивачем належними засобами доказування не доведено, яким чином прийняття обласною радою рішення про зміну меж смт Таїрове вплинуло на права та обов'язки користувачів та власників земельних ділянок, за рахунок яких здійснено таку зміну меж селища міського типу, окрім як зміни адміністративної юрисдикції відповідного органу місцевого самоврядування, як і не доведено те, яким чином позбавило можливості реалізувати в установленому законодавством порядку оформлення своїх речових прав на земельну ділянку.

Позивач просить суд визнати недійсним рішення Одеської обласної ради від 22 грудня 2006 року № 137- V Про затвердження Проекту землеустрою щодо зміни меж смт Таїрове Одеської області в частині затвердження цифрових значень просторових координат поворотних точок зовнішніх меж селища с.м.т. Таїрове, вздовж яких пролягає межа між смт Таїрове та земельною ділянкою ОГСТ Виноградар , зазначених у Каталогу координат зовнішніх меж земельної ділянки смт Таїрове 2006 року під назвою пунктів:

125 Т: ? Х- 5128274, 56 124 Т: ? Х- 5129050, 46

? У- 3389174, 14 ? У- 3389120, 00

Проте, суд відзначає, що з оскаржуваного рішення Одеської обласної ради від 22 грудня 2006 року № 137- V не вбачається затвердження останньою цифрових значень просторових координат поворотних точок зовнішніх меж селища міського типу Таїрове, адже таким рішенням були затверджені лише межі смт Таїрове Овідіопольського району Одеської області загальною площею 846,9 га із включенням додатково в межі населеного пункту 241,5 га земель, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вимога в частині визнання недійсним рішення Одеської обласної ради від 22 грудня 2006 року № 137- V Про затвердження Проекту землеустрою щодо зміни меж смт Таїрове Одеської області щодо затвердження цифрових значень просторових координат поворотних точок зовнішніх меж селища с.м.т. Таїрове, вздовж яких пролягає межа між смт Таїрове та земельною ділянкою ОГСТ Виноградар , зазначених у каталогу координат зовнішніх меж земельної ділянки смт Таїрове 2006 року, не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відділу Держгеокадастру в Овідіопольському районі Одеської області внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру, повернувши просторовим координатам поворотних точок зовнішніх меж селища смт Таїрове, під назвою пунктів 125 Т та 124 Т (по яких пролягає межа між смт Таїрове та земельною ділянкою ОГСТ Виноградар ) їх попереднє значення, тобто цифрові значення відображені у Каталогу координат зовнішніх меж селища смт Таїрове 2003 року, а саме:

Т125 (Т143 20гр ) ? X- 5128273,93 124Т (Т143 20гр) ? Х- 5129049,89

? У- 3389179,62 ? У- 3389126, 25,

суд відзначає таке.

Відповідно до матеріалів справи, каталог координат зовнішніх меж земельної ділянки смт Таїрове з урахуванням їх зміни є частиною Проекту землеустрою щодо зміни меж смт Таїрове, який розроблений ДП Одеський науково-дослідний та проектний Інститут землеустрою на виконання умов договору № 3455 від 25.10.2006, укладеного з Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області.

Відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), розгляд і затвердження землевпорядної документації

проводиться в такому порядку:

а) прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

б) проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

в) проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки;

г) проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і

затверджуються власниками землі або землекористувачами;

ґ) робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.

Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, які затвердили ці проекти.

Прогнозні матеріали використання і охорони земель, проекти землеустрою, матеріали державного земельного кадастру, проекти з питань використання і охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічні матеріали обґрунтувань використання і охорони земель підлягають державній експертизі, яка здійснюється органом по земельних ресурсах відповідно до закону.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації (в редакції, чинній на момент складання проекту), обов'язковій державній експертизі підлягають: загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель; схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень; проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень ; проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів; проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань; технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

З матеріалів справи вбачається, що проект землеустрою щодо зміни меж смт Таїрове Оводіопольського району Одеської області, пройшов державну експертизу землевпорядної документації (висновок від 04.12.2006 № 3375), був погоджений Овідіопольською районною державною адміністрацією (розпорядження № 1665 від 14.12.2006), Овідіопольською районною радою (рішення № 76-V від 15.12.2006), Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини (висновок № 8700 від 20.12.2006), Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (висновок № 6255/03-06-12 від 21.12.2006), Одеською обласною державною адміністрацією (висновок № 01-23-6385 від 22.12.2006), Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів (висновок № 749-в від 07.11.2006), Державною санітарно-епідеміологічною службою Одеської області (висновок № 3-1/6510 від 20.12.2006), Відділом містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації (висновок № 3906 від 13.11.2006), Таїровською селищною радою Оводіопольського району Одеської області (висновок № 739 від 17.10.2006).

Таким чином, проект землеустрою щодо зміни меж смт Таїрове, розроблений у 2006 році ДП Одеський науково-дослідний та проектний Інститут землеустрою на виконання умов договору № 3455 від 25.10.2006, укладеного з Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області є таким, що розроблений та затверджений у відповідності до вимог діючого на момент складання проекту законодавства України.

Крім того, суд звертає увагу, що у постанові Апеляційного суду Одеської області від 04.02.2015 у справі № 509/5184/13-ц (провадження № 22-ц/785/348/15) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Об'єднання громадян Садівниче товариство ВИНОГРАДАР , про зобов'язання привести земельну ділянку у придатний для використання стан та її звільнення, за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 2995/24 від 10.11.2014 встановлено, що репери №20 і №21 (бетонні стовпи), закопані на місцевості, не є поворотними точками земельної ділянки смт Таїрове.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 26.12.2016.

Суддя Бондарчук В.В.