Рішення

від 20.12.2016 по справі 917/1233/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2016 р. Справа № 917/1233/16

За позовом Фермерського благодійного господарства "Васюта" міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка, с. Миколаївка, Полтавська область, Полтавський р-н,38715

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,38753

про розірвання договору

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача : Дем"янов В.А., Васюта В.М.

від відповідача : ОСОБА_4

20.12.2016 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть справи: Розглядається позовна заява про розірвання договору від 03.11.2014 року, укладеного між Фермерським благодійним господарством Васюта міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

Позивач на задоволенні позову наполягає.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву на позов від 03.11.2016р. (у матеріалах справи).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

03 листопада 2014 року між Фермерським благодійним господарством Васюта міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка (код ЄДРПОУ 21061371) (далі - Відповідач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Позивач), було укладено Договір (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Замовник (Відповідач) доручає за грошову винагороду, а Виконавець (Позивач) зобов'язується надати багаторічний комплекс послуг та виконати роботи із обробітку ґрунту, вирощування, збирання, переробки і реалізації урожаю овочевих та садових сільськогосподарських культур на умовах цього договору.

Згідно із пунктом 2.1. Договору, об'єктом обробітку являється земельна ділянка площею 93,4 га, право постійного користування оформлено земельним актом серія ПЛ № 19-00141 від 27.01.1997 року, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 2.3. Договору, виконавець (Позивач), серед іншого, зобов'язаний:

- дотримуватися сівозміни, безпечних правил використання технічних засобів обробітку ґрунту, внесення мінеральних та органічних добрив, хімікатів санітарних і протипожежних норм при проведенні робіт та надання послуг, дотримуватися та виконувати земельне та екологічне законодавство України;

- отримати по акту та зберігати передані земельні знаки;

- за власний кошт організувати та забезпечити належний технічно справний стан технічних засобів обробітку ґрунту, перевезення та зберігання урожаю при наданні договірних послуг та виконання комплексу договірних робіт;

- за власний кошт закуповує паливно мастильні матеріали, здійснює ремонт техніки, організовує набір, оформлення та організовує роботу працівників, персоналу по найму на цивільно правових умовах, та веде із ними передбачені розрахунки;

- забезпечує вчасне внесення та закупівлю мінеральних та органічних добрив;

- забезпечує купівлю посівного матеріалу та саджанців, вчасний посів та посадження посівного матеріалу та саджанців, повне їх зберігання, догляд та збереження і збір урожаю;

- надавати в будь-який передбачений законом спосіб замовникові (ФБГ Васюта ) акти наданих послуг та виконаних робіт в триденний термін від дня завершення виконання робіт та послуг;

- забезпечити необхідний для вирощування урожаю щорічний та щосезонний обробіток земельної ділянки 93,4 га, право постійного користування замовника (Відповідача) оформлено земельним актом серія ПЛ № 19-00141 від 27.01.1997 року;

- здійснює збір та збереження урожаю;

- виконує письмові організаційні розпорядження замовника (Відповідача) по організації сівозміни, контролю за обробітком земель, строків збору урожаю.

За умовами Договору Виконавець має право:

- визначає вид посівного матеріалу, саджанців, право на отримання по передоплаті урожаю в рахунок наданих послуг та виконаних робіт, відшкодування за рахунок урожаю вартості ремонту задіяного транспорту.

До зобов'язань Замовника належать:

- передати згідно акту для виконання договірних зобов'язань зазначену в договорі земельну ділянку, межові знаки, не перешкоджати виконавцю та не втручатися у виконанні ним договірних зобов'язань;

- в триденний термін з дня оформлення актів виконавцем (Позивача) перевірити та підписати їх ;

- сприяти виконавцю (Позивачу) у виконані ним договірних зобов'язань;

- вчасно здійснювати розрахунки за умовами договору.

Відповідно до наданого Позивачем Акту приймання-передачі від 03 листопада 2014 року: Замовник (Відповідач) передав Виконавцю (Позивачу) земельну ділянку площею 93,4 га, в т.ч. і межові знаки у кількості 47 штук, яка відображена в державному акті на право постійного користування землею ПЛ № 19-00141.

Замовник листом від 04.06.2015р. вих. № 10 (а.с.18) повідомив виконавця про відмову від договору від 03.11.2014р. з 05.07.2015р., заборонивши здійснювати будь-які дії, пов'язані з обробітком, вирощуванням, збором, зберіганням, переробкою і реалізацією урожаю на земельній ділянці площею 93,4 га без письмового погодження з ФГ "Васюта". Виконавець відмовився від розірвання договору, що підтверджується листом від 05.06.2016р. вих № 1 (а.с. ). Тобто, сторони не досягли згоди щодо припинення договору, і він є на час розгляду справи в суді діючим. Позивач просить суд розірвати договір від 03.11.2014р., посилаючись на те, що відповідачем допущено істотне порушення умов договору. У обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 526, 610, 611, 614, 629, 907 ЦК України.

Так, згідно тверджень позивача, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, відповідач повністю знищив насадження суниці; знищив систему зрошення; здійснив самовільний посів технічної культури - соняшника, що призвело до виснаження ґрунту та неможливості використання його для вирощування плодових і ягідних культур; за актом приймання-передачі від 25.08.2015р. розподілено врожай не було, натомість він був вивезений і проданий відповідачем; відповідачем також було повністю зібрано весь урожай яблук; у 2016 році відповідач переорав 6,5 га полуниці і самовільно засіяв 35,0 га землі позивача кукурудзою; садки оброблено не було. Так, позивач стверджує, що такими діями відповідача йому завдано значних збитків, та позивач позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що на момент укладення договору товарно-матеріальні цінності, капітальні і тимчасові споруди, обладнання і будівлі на земельній ділянці були відсутні, тому посилання позивача на знищення зрошувальної системи є безпідставними; позивач був обізнаний про те, що на земельній ділянці засіяно соняшник, оскільки 25.08.2015р. підписав Акт приймання-передачі, відповідно до якого Замовник передає, а Виконавець приймає врожай сільськогосподарських (яблука, соняшник, тощо) культур, який буде зібраний з земельної ділянки площею 93,4 га, яка передана Відповідачу згідно оспорюваного договору; відповідач здійснив реалізацію і розподіл прибутку за отриманий врожай, про що свідчить квитанція та довідка установи банку від 11.05.2016р. (квитанція суду не надана, довідка ПАТ "Полтава-банк" від 11.05.2016р. вих. №15/2016 - в матеріалах справи). Крім того, відповідач наголошує на тому, що наведені в позовній заяві розрахунки позивача, з яких виходить останній при визначенні розміру завданих збитків, є надуманими і необґрунтованими, а рішенням господарського суду Полтавської області у справі №917/2083/15 від 20.10.2015р, яке набрало законної сили, встановлено, що з земельної ділянки, яка оброблялась за договором на площі 93,4 га зібрано врожай вагою 28600 кг на суму 215 930,00 грн. (згідно звіту про оцінку врожаю), а не на суму 1 606 240,00 грн., як вказує у позові позивач.

При прийнятті рішення судом враховано наступне:

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст.626,628 ЦК України).

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому випадку погодити предмет, ціну та строк дії договору (ст.180 ГК України).

Тобто, у будь-якому випадку умови про предмет є істотною умовою договору. Так, п.1.1 договору від 03.11.2014р. визначено його предмет: "За цим договором замовник доручає за грошову винагороду, а виконавець зобов'язується надати багаторічний комплекс послуг та виконати роботи із обробітку ґрунту, вирощування, зберігання, переробки і реалізації урожаю овочевих та садових сільськогосподарських культур на умовах цього договору".

Крім того, п.2.2 договору встановлено (конкретизовано), що об'єктом вирощування і зберігання є овочеві і садові сільськогосподарські культури, вирощені на об'єкті обробітку.

П.2.3 договору встановлений обов'язок виконавця надавати у будь-який передбачений законом спосіб замовнику акти наданих послуг та акти виконаних робіт в триденний термін від дня завершення робіт і послуг, а замовник зобов'язаний в триденний термін з дня оформлення актів виконавцем перевірити і підписати їх.

Викладені вище умови є істотними умовами договору, дотримання яких вправі вимагати замовник (позивач), а виконавець (відповідач) - виконувати.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 , 651 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір від 03.11.2014р. не містить умов стовно розірвання договору, тому у даному випадку слід застосовувати виключно положення чинного законодавства.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст.651 ЦК України).

Згідно з приписами ст.188 ГК України, сторона договору, яка бажає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє про результати її розгляду другу сторону. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом вих.№10 від 04.06.2015р. (арк.справи 18) повідомив відповідача про відмову від договору з 05.07.2015р. та категорично заборонив здійснювати будь-які дії, пов'язані з обробітком, вирощуванням, збором, зберіганням, переробкою і реалізацією врожаю на земельній ділянці площею 93,4 га без письмового погодження з ФГ Васюта . Викликане таке звернення було саме тим, що відповідач без погодження з позивачем самовільно здійснив комплекс робіт на вказаній земельній ділянці, який не передбачений умовами договору, а саме: посів технічної культури - соняшника. Листом від 05.06.2016р. вих.№1 (арк.справи 19) відповідач повідомив позивача, що одностороння відмова від договору не допускається, оскільки інше не передбачено укладеними сторонами договором; в договорі передбачено виконання комплексу робіт та надання послуг з вирощування і зберігання овочевих та сільськогосподарських культур, але імперативної заборони на вирощування технічних культур договір не містить; законом посів соняшника також не заборонено; жодних письмових вказівок стосовно виконання будь-яких робіт від позивача не надходило, що теж є порушенням умов договору. З подальшого листування сторін (арк.справи 21-30) вбачається, що між ними не було досягнуто ні згоди щодо розірвання договору, ні будь-якого порозуміння стосовно подальшої співпраці, у зв'язку з чим позивач просить розірвати договір у судовому порядку, посилаючись на істотне порушення відповідачем його умов.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 18.09.2013р. №6-75цс 13 та є обов'язковою для суду, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених абз.2 ч.2 ст.651 ЦК України. Вирішуючи питання істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але і наявність шкоди, завданої цим порушенням, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона могла отримати.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустила ся порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

З матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору сторонами був погоджений його предмет (що є істотною умовою договорів будь-якого виду): надання багаторічного комплексу послуг та виконання робіт із обробітку грунту, вирощування, зберігання, переробки і реалізації врожаю овочевих та садових сільськогосподарських культур на умовах цього договору. Об'єктом вирощування та зберігання є овочеві та садові сільськогосподарські культури, вирощені на об'єкті обробітку; об'єктом обробітку є земельна ділянка площею 93,4 га, право постійного користування якою оформлено актом серії ПЛ №19-00141 від 27.01.1997р. (п.2.1,2.2 договору).

В порушення умов договору, відповідачем на земельній ділянці знищено насадження суниці, на вирощуванні якої спеціалізувався позивач та які були висаджені відповідно до бюджетної програми Закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками і ягідниками , затв.Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005р. Про затвердження порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (що підтверджується листом Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації від 10.03.2015р. №02-02-17/13 (арк.справи 17,16). При цьому факт переорання вказаних насаджень та засіяння земель кукурудзою та соняшником не заперечується і самим відповідачем, як вбачається з вищезгаданого листування сторін (наявне у матер.справи), і додатково підтверджується поясненнями позивача стосовно його звернень до правоохоронних органів по цьому факту (досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016170300000579 від 26.04.2016р.., повідомлення - арк.справи 91).

Очевидно, що недотримання відповідачем істотної умови договору та використання земельної ділянки з іншою метою, ніж та, що погоджена у договорі (п.1.1 договору), самовільна зміна виконавцем об'єкту вирощування та зберігання, встановленого п.2.2 договору, позбавило позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. Крім того, судом встановлено, що жодних актів наданих послуг та актів виконаних робіт ні в триденний термін від дня завершення виконання робіт та послуг, як це передбачено п.2.3. договору, ні будь-коли взагалі відповідачем позивачу не надавалось; перелік робіт не узгоджувався; письмові організаційні розпорядження замовника по організації сівозмін, контролю за обробітком земель, строків збору урожаю відповідач від позивача не отримував; акти звірки між сторонами жодного разу не укладалися; замовник фактично втратив будь-які права здійснювати контроль за виконанням виконавцем своїх обов'язків по договору, за умовами зберігання врожаю та посівів, за кількістю посівного матеріалу та його використанням (як це було передбачено умовами договору).

Сам по собі факт перерахування відповідачем позивачу грошових коштів у сумі 11 356,00 грн з призначенням платежу грошова компенсація за умовами договору від 03.11.2014р. (квитанція №28Р19110 від 20.12.2016р.) та 11 000,00 грн з призначенням платежу компенсація за використання земельної ділянки по договору від 03.11.2014р. згідно квитанції №28Р2440 від 24.02.2016р. (довідка вих.№15/2016 від 11.05.2016р.) не свідчить про належне виконання відповідачем умов договору та не спростовує викладені вище істотні порушення його умов.

Суд вважає, що при укладенні договору позивач не розраховував на отримання значних прибутків (враховуючи п.3.5 договору, за яким відповідачу відходить 95% від вартості валового доходу з продаж врожаю), проте достеменно розраховував на збереження і правомірно очікував на розвиток на своїй землі насаджень саме садових та овочевих сільськогосподарських культур, на вирощуванні яких досить успішно спеціалізувалося господарство (відповідні докази - в матер.справи, в т.ч. фотоматеріали та письмові пояснення позивача).

Судом також в процесі розгляду справи досліджувалися інші судові рішення, винесені в спорах за участю сторін - учасників даного судового провадження та стосуються правовідносин за договором від 03.11.2014р. Так, в обгрунтування заперечень проти позову відповідач посилався на рішення господарського суду Полтавської області від 20.10.2015р. у справі №917/2083/15 за позовом ФОП ОСОБА_1 до 1. ФБГ Васюта Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка та ФОП ОСОБА_6 (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції) про звільнення майна з-під арешту та визнання права власності. Рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.11.2015р., яка набрала законної сили, відмовлено у задоволенні заяви ФБГ Васюта Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та його скасування, рішення залишено без змін. Даним рішенням, серед іншого, встановлено, що на підставі п.3.3 та 3.5 договору між сторонами договору було укладено Акт приймання-передачі від 25.08.2015р., згідно з яким замовник (позивач у даній справі) передав, а виконавець (відповідач) прийняв врожай сільськогосподарських культур (яблука, соняшник, тощо), зібраний з земельної ділянки площею 93,4 га, що передана останньому для надання багаторічного комплексу робіт на підставі договору від 03.11.2014р. (незавірена копія даного акту- арк.справи 67). Представник відповідача зазначав, що саме укладенням цього акту позивач схвалив засіювання землі саме соняшником. Проте суд ставиться до таких тверджень відповідача критично та приймає до уваги пояснення позивача про те, що засіювання земель соняшником відбулося навесні, акт складений у серпні (25.08.2015р.), тому ні про яке погодження мова не іде. За поясненнями позивача, даний акт був підписаний позивачем заднім числом під впливом відповідача саме з метою отримання судового рішення про зняття арешту з урожаю соняшнику у кількості 28 600,00 кг, на яке 11.09.2015р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції при примусовому виконанні наказу по іншій судовій справі про стягнення з ФБГ Васюта Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка на користь ФОП ОСОБА_6 97 785,00 грн накладено арешт.

Крім того судом встановлено, що господарським судом Полтавської області розглянута справа №917/85/16 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ФБГ Васюта Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка про стягнення 814 151,35 грн вартості виконаних послуг з обробітку грунту, закупівлі та внесення добрив, гербіцидів, посівного матеріалу соняшнику, обрізки та комплексного підживлення та догляду саду, проведених на підставі договору від 03.11.2014р. за період з 04.11.2014р. по 27.05.2015р. Вищий господарський суд України, скасовуючи постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2016р. (якою було скасовано рішення господарського суду Полтавської області від 25.02.2016р. про задоволення позову та відмовлено у позові) та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, констатував , що за своєю правовою природою договір від 03.11.2014р.є договором про надання послуг , та звернув увагу на те, що судами не досліджено, чи виконувалися роботи позивачем за договором від 03.11.2014р. (з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні докази надання виконавцем актів наданих послуг та виконаних робіт в триденний термін від дня завершення їх виконання, докази їх перевірки та підписання замовником у триденний термін, відсутність укладених актів звірки, передбачених п.2.3 договору.

На час винесення судом даного рішення справа №917/85/16 була скерована Вищим господарським судом України до господарського суду Полтавської області на новий розгляд, тому посилання сторін на факти, встановлені постановою Харківського апеляційного суду України від 21.06.2016р. у даній справі, судом до уваги не беруться у зв'язку зі скасуванням даної постанови Вищим господарським судом.

При цьому суд, дослідивши та проаналізувавши умови договору від 03.11.2014р., погоджується з Вищим господарським судом у тому, що за своєю правовою природою договір є договором про надання послуг, і саме вживання в договорі термінології ...виконати роботи не перетворює його на договір підряду та не свідчить про наявність у ньому елементів кількох договорів (т.зв. змішаний договір) (так, наприклад, п.4.1 договору від 03.11.2014р. встановлено, що у випадках, не врегулюваних контрактом, сторони керуються п.3.2 - обов'язки роботодавця, однак це ж не перетворює даний договір на трудовий).

Таким чином, застосовуючи положення статей 33 , 43 ГПК України , відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності керуючись законом, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати, понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду, в силу ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати договір від 03.11.2014р., укладений між Фермерським благодійним господарством "Васюта" Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка (с. Миколаївка, Полтавська область, Полтавський р-н,38715) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,38753).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,38753, вдентиф.код НОМЕР_1, інші реквізити невідомі) на користь Фермерського благодійного господарства "Васюта" Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка (с. Миколаївка, Полтавська область, Полтавський р-н,38715, код ЄДРПОУ 21061371, інші реквізити невідомі) 1378,00 грн. судового збору.

Повне рішення складено 26.12.2016р.

Суддя Мацко О.С.