Рішення

від 27.12.2016 по справі 918/1224/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 р. Справа № 918/1224/16

Господарський суд Рівненської області у складі суду: суддя Романюк Р.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноресурс-Р"

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №03-05/1/1 від 04.01.2016 р.);

від відповідача: не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноресурс-Р" про стягнення 71 584 грн. 18 коп. заборгованості за надані послуги, 5 994 грн. 65 коп. пені, 2 030 грн. 44 коп. 3% річних та 7 544 грн. 89 коп. інфляційних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі договору № 1305 від 01.10.2013 р. надав відповідачу теплову енергію, вартість якої останнім не оплачена, а тому існуючу заборгованість з урахуванням інфляційних і 3 % річних та нараховану пеню, просить суд стягнути у примусовому порядку.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2016 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 27.12.2016 р. підтримав позовні вимоги, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача, в судове засідання 07.12.2016 р. та 27.12.2016 р. не з'явився, відзив на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи (а.с. 37).

Дослідивши зібрані у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноресурс-Р" (Споживач) було укладено Договір на постачання теплової енергії № 1305 (далі - Договір), за умовами якого, з урахуванням додатків до договору, Підприємство зобов'язується надавати Споживачу теплову енергію, а Споживач, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору, теплова енергія подається Споживачу за адресою: м. Рівне, вул. С. Петлюри, 35.

Згідно п. 5.4 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Даний Договір укладається терміном на 1 рік і набуває чинності з дня його підписання та поширює свою дію на правовідносини, що виникли з 22 серпня 2013 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін (п. 9.1 та п. 9.4 Договору).

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

На виконання умов Договору позивач в період лютого 2015 року по жовтень 2016 року відпускав відповідачу теплову енергію, вартість якої останній не оплатив і станом на 11.11.2016 р. заборгованість відповідача перед ТОВ "Рівнетеплоенерго" становить 71 584 грн. 18 коп.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, враховуючи, що наявність заборгованості в сумі 71 584 грн. 18 коп. за поставлену в період з 01 лютого 2015 року по 11 листопада 2016 року згідно Договору, теплову енергію, підтверджується зібраними у справі доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Крім того, пунктом 6.3.3. Договору сторони обумовили, що порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 5.4 цього договору - сплачує пеню у розмірі не менше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3 % річних від простроченої суми.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання по оплаті за спожиту теплову енергію, позивачем нараховано пеню за періоди з 11.03.2015 р. по 08.09.2015 р.; 11.04.2015 р. по 09.10.2015 р.; 11.05.2015 р. по 08.11.2015 р., розмір якої складає 5 994 грн. 65 коп.

Подані позивачем розрахунки пені та період її нарахування перевірено судом та визнано їх обґрунтованими.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 12.12.11 в справі №07/238-10).

На підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 01.02.2015 р. по 10.11.2016 р. в розмірі 2 030 грн. 44 коп. та інфляційні за період з 01.03.2015р. по червень 2016 р. в розмірі 7 544 грн. 89 коп.

Суд, перевіривши подані позивачем розрахунки 3% річних встановив, що останні є арифметично вірними та відповідають вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, перевіривши подані розрахунки та період нарахування інфляційних, судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено позивачем з порушенням порядку нарахування. Так зокрема, у визначеному позивачем періоді інфляційні складають 6 728 грн. 99 коп., а отже обґрунтованою судом визнається саме ця сума.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 71 584 грн. 18 коп. заборгованості за надану згідно Договору теплову енергію, 5 994 грн. 65 коп. пені, 2 030 грн. 44 коп. 3% річних та 6 728 грн. 99 коп. інфляційних.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноресурс-Р" (33028, м. Рівне, вул. С. Петлюри, буд. 35, код ЄДРПОУ 33803736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, буд. 27, код ЄДРПОУ 36598008) 71 584 (сімдесят одну тисячу п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 18 коп. заборгованості, 5 994 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 65 коп. пені, 2 030 (дві тисячі тридцять) грн. 44 коп. 3% річних та 6 728 (шість тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 99 коп. інфляційних.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "28" грудня 2016 року

Суддя Романюк Р.В.