Рішення

від 20.12.2016 по справі 925/1166/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р. Справа № 925/1166/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Голосінською Н.М., за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси у приміщенні суду справу

за позовом Канівського комунального підприємства теплових мереж, м. Канів

до Комунального підприємства "Місто", м. Канів

про стягнення 77222 грн. 40 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 77222 грн. 40 коп. штрафу за отриману теплову енергію без дозволу позивача (бездоговірне споживання тепла) та споживання теплової енергії понад обсяги, визначені договором від 20.01.2016 №306 на постачання теплової енергії в кількості 9,042 г/кал при приєднаному тепловому навантаженні 0,0108820 г/кал/год вартістю 15444,48 грн.

У відзиві на позовну заяву (а. с. 25-67) відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки факти викладені у позовній заяві є недоведеними та не підтверджені доказами. Акт №8/76, на який посилається позивач як на доказ споживання відповідачем теплової енергії понад встановлені договором обсяги, складений посадовими особами, які не наділені такими повноваженнями. Гаражні бокси, що зазначені в акті №8/76 від 16.02.2016, у відповідача у користуванні відсутні. У зазначеному акті не зазначено ні вулиці, ні номера будівлі чи споруди, також відсутнє місце розташування об'єктів, що перевірялися. З копії акту вбачається, що в ньому робилися виправлення, які не були оговорені у тексті. Позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку суми, що стягується.

Відповідач стверджує, що під час дії договору ним належним чином виконувались умови договору №306 від 20.01.2016. Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.09.2016 у справі № 925/839/16 вищевказаний договір був розірваний.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача подав додаткові пояснення до відзиву на позов, у яких зазначив, що позивач конкретно не зазначає, ані в позовній заяві, ані в акті від 16 лютого 2016 року № 8/76 які конкретно порушення були зі сторони відповідача чи то бездоговірне споживання теплової енергії, чи то споживання понад встановленні Договором обсяги теплової енергії. Якщо брати до уваги бездоговірне споживання теплової енергії, то станом на 16 лютого 2016 року між КП Місто та Канівським комунальним підприємством теплових мереж існував договір №306 на постачання теплової енергії, а якщо існував вказаний ОСОБА_3 то відсутні підстави вважати, що відповідач споживав теплову енергію без договору (бездоговірне споживання). Якщо ж брати до уваги споживання теплової енергії понад встановленні Договором обсяги, то позивач мав би до позову надати інший розрахунок ніж він надав. Зокрема, потрібно було б надати скільки відповідач спожив всього теплової енергії за договором та окремо понад встановлені Договором обсяги. Також позивач взагалі не зазначає, яка температура була у внутрішніх мережах та в самому приміщенні, які обстежувалися, так і температура зовнішнього повітря та якими засобами виміру, як площ приміщень, так і температурного режиму проводилися позивачем. Такі дані мають бути обов'язковими, оскільки за змістом Додатку №1 до Договору про постачання теплової енергії від 01.01.2016 зазначено, що перевищення розрахункової кількості теплової енергії при фактичній температурі зовнішнього повітря нижче від розрахункової не являється порушенням умов договору.

Розрахунок поданий позивачем складений таким чином, що з нього можна зрозуміти, що на майбутнє відповідач згідно площ, які зазначив позивач, має заплатити певну вартість за теплову енергію. Хоча доказів отримання відповідачем даної теплової енергії позивач не надає. На виконання Договору відповідачем подано акт звірки, в якому зазначено, що за період з 01.01.2016 по 20.04. 2016 заборгованість відсутня.

Також відповідач зазначає, що приміщення, які передані КП Місто на баланс, розташовані за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 100, в яких знаходилися внутнішньобудинкові мережі, що не під'єднані до мереж КПТМ, а відсутність акту балансового розмежування між сторонами та схеми внутрішньобудинкових мереж відповідача, ще раз підтверджує пояснення та заперечення відповідача. Подані письмові докази позивачем є недопустимі та неналежні зокрема і копія витягу з інвентарної справи приміщень з адресою: Черкаська область м. Канів вул. Леніна, 172а є не належним доказом так, як до цього часу власниками приміщень згідно органів реєстрації права власності на нерухоме майно є КП Управління ВКГ .

Представник відповідача проти позову заперечив та дотримувався позиції викладеної у відзиві на позов та додаткових письмових поясненнях.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду на підставі статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників у судовому засіданні, суд встановив наступне.

20.01.2016 між Канівським комунальним підприємством теплових мереж (Постачальником - відповідач по справі), в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту та Канівським комунальним підприємством «Місто» (Покупцем - позивач по справі), в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту, було укладено договір №306 на постачання теплової енергії (далі - ОСОБА_3 №306), за умовами якого Постачальник зобов'язується у 2016 році здійснити постачання теплової енергії (код Державного класифікатора 016-10-35.30.1), а Покупець прийняти і оплатити теплову енергію (п. 1 Договору №306).

Відповідно до умов договору позивач протягом 2016 року повинен надати, а відповідач прийняти та оплати теплову енергію для потреб опалення приміщень в м. Каневі, опалювальною площею 149,64 м.кв. (додаток №1 Договору).

Відповідальність Покупця за отримання теплової енергії без дозволу Постачальника або споживання понад встановлені договором обсяги теплової енергії сторонами визначена пунктом 7.4.1 Договору за яким у разі таких порушень Покупцю нараховується штраф у розмірі п'ятикратної вартості теплової енергії, спожитої із зазначеними порушеннями.

Відповідно до п. 10.1 Договору №306 та ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, тому цей ОСОБА_3 набирає чинності з 01 січня 2016 і діє до 31 грудня 2016, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Працівниками позивача за участю представника відповідача 16.02.2016 був складений акт №8/76, відповідно до якого відповідачем споживається теплова енергія для опалення гаражного боксу та майстерні.

Позивач зазначає, що він неодноразово на адресу відповідача направляв проект угоди та пропозиції щодо оплати теплової енергії, використаної для опалення гаражних боксів, однак відповідач угоди не підписав, протоколу розбіжностей не направляв, вартість використаної теплової енергії не сплатив.

Позивач стверджує, що відповідач порушив умови договору та норми Закону, здійснював бездоговірне споживання теплової енергії, понад встановлені договором обсяги, тому має сплатити позивачу штраф нарахований на підставі п. 7.4.1 Договору в сумі 77222 грн. 40 коп.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 № 306 на постачання теплової енергії (код ДК-016-10-35.30.1) від 20 січня 2016 року за своєю правовою природою є договором поставки. Він підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статей 173, 174, 193, 202 ГК України, статей 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Позивачем 16.02.2016 під час обстеження приміщень відповідача позивачем виявлено, що відповідач додатково без дозволу позивача споживає теплову енергію понад встановлені договором обсяги. Вказану обставину позивач підтверджує копією акта №8/76 від 16.02.2016 (а.с. 10).

Згідно з п. 7.4.1 Договору Покупець несе відповідальність за отримання теплової енергії без дозволу Постачальника (бездоговірне споживання тепла) або споживання понад встановлені Договором теплової енергії - штраф у розмірі п'ятикратної вартості теплової енергії, спожитої із зазначеними порушеннями.

На підставі п. 7.4.1 Договору позивач просить стягнути з відповідача 77222 грн. 40 коп. штрафу за отриману теплову енергію без дозволу позивача (бездоговірне споживання тепла) та споживання понад встановлені договором теплової енергії в кількості 9,042 г/кал при приєднаному тепловому навантаженні 0,0108820 г/кал/год вартістю 15444,48 грн.

Відповідач у відзиві на позов та у додаткових поясненнях до відзиву на позов не визнав отримання теплової енергії без дозволу позивача оскільки станом на 16 лютого 2016 року на час проведення позивачем перевірки, за результатами якої був складений акт № 8/7, між КП Місто та Канівським комунальним підприємством теплових мереж існував договір №306 на постачання теплової енергії, а якщо існував вказаний ОСОБА_3 то відсутні підстави вважати, що відповідач споживав теплову енергію без договору (бездоговірне споживання). Лише 05.09.2016 рішенням господарського суду Черкаської області у справі № 925/839/16 договір №306 від 20.01.2016 був розірваний. Якщо ж брати до уваги споживання теплової енергії понад встановленні Договором обсяги, то позивач не надав обґрунтованого розрахунку нарахування таких санкцій. Крім того, акт №8/76 на який посилається позивач як на доказ споживання відповідачем теплової енергії понад встановлені договором обсяги, складений посадовими особами, що не наділені такими повноваженнями. Гаражні бокси, що зазначені в акті №8/76 від 16.02.2016 у відповідача відсутні, крім того у цьому акті не зазначено ні вулиці, ні номера будівлі чи споруди також відсутнє місце розташування об'єктів що перевірялися.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що наявність у відповідача об'єктів, що перевірялись, а саме будівель боксу, підтверджується даними відділу комунального майна та земельних ресурсів у м. Каневі від 19.12.2016 №227, а також вважає безпідставними твердження відповідача щодо відсутності у відповідача працівника ОСОБА_6 за участю якого була проведена ревізія 16.02.2016.

Судом встановлено, що станом на 16.02.2016 між сторонами існували договірні відносини на постачання теплової енергії. Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.09.2016 у справі №925/839/16 договір на постачання теплової енергії №306 від 20.01.2016 був розірваний.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на акт №8/76 від 16.02.2016 року складений комісією у складі: ОСОБА_7, ОСОБА_8І, ОСОБА_9 та ОСОБА_6, з тексту якого йдеться, що відповідач додатково без дозволу позивача споживає теплову енергію понад встановлені договором обсяги.

Разом з тим, як встановлено у судовому засіданні, наданий акт №8/76 від 16.02.2016 обстеження приміщень (а.с. 10) не містить відомостей про місцезнаходження об'єктів перевірки, посилання на спосіб та прилади опалення обстежених приміщень, температуру повітря у приміщеннях, які перевірялись, та інші обставини, які б вказували на споживання тепла у приміщеннях відповідача понад установлених договором норм.

У позовних матеріалах (а. с. 11-12) міститься розрахунок кількості теплової енергії для опалення об'єктів (гаражі, бокси, майстерня по вул.. Леніна, 172/А в м. Каневі), вчинений згідно з актом обстеження №8/76 від 16.02.2016, та розрахунок вартості теплової енергії по цих об'єктах за період із січня по серпень 2016 року на суму 15444 грн. 48 коп.

З такого розрахунку вбачається, що за відповідачем станом на 01.09.2016 рахується заборгованість за спожиту теплову енергію згідно договору №306 від 20.01.2016. Розрахунок штрафних санкцій позивачем не наданий.

Отже, вимоги позивача повністю ґрунтуються на обставинах, зазначених у акті №8/76 від 16.02.2016 обстеження приміщень, який фактично не містить відомостей про неправомірне споживання відповідачем тепла.

До матеріали справи позивачем були додані пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо обставин проведення обстеження приміщень 16.02.2016. Суд не може прийняти зазначені пояснення як докази, оскільки зазначені особи є техніками Канівського комунального підприємства теплових мереж, тобто являються працівниками зацікавленої особи - позивача у справі. Окрім того, пояснення також не містять відомостей про реальне споживання тепла у приміщеннях, які знаходяться на балансі відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Згідно з ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд вважає, що позивачем не надано суду доказів неправомірного споживання відповідачем тепла, а тому у позові належить відмовити повністю.

На підставі ст. 49 ГПК України понесені у даній справі судовий збір повністю покладаються на позивача та йому не відшкодовуються, з позивача підлягають відшкодуванню 4060 грн. витрат на послуги адвокат по даній справі, як такі, що підтверджені матеріалами справи, квитанцією, договором із адвокатом, ордером серія ЧК №41393.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Канівського комунального підприємства теплових мереж (вул. Енергетиків, 30, м. Канів, Черкаська область, код ЄДРПОУ 02082657) на користь Комунального підприємства Місто (вул. 1-го Травня, 21, м. Канів, Черкаська область, код ЄДРПОУ 31423140) 4060 грн. витрат на послуги адвоката.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне судове рішення складено 26.12.2016.

Суддя О.В. Чевгуз