Постанова

від 15.12.2016 по справі 925/413/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2016 р. Справа№ 925/413/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Власова Ю.Л.

Тищенко А.І.

За участі представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Олександрівка" на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.05.2016 у справі №925/413/16 (суддя Потапенко В.В.)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Олександрівка"

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про визнання додаткової угоди укладеною, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 по справі №925/413/16 у задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Олександрівка" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 25.05.2011 - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обумовлені статтею 33 Закону України Про оренду землі умови для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 25.05.2011 - відсутні, оскільки орендодавцем висловлено у встановлений строк заперечення щодо продовження строк оренди, а також не досягнуто згоди щодо орендної плати у зв'язку з непроведенням нормативної грошової оцінки та об'єкту оренди - розміру земельної ділянки.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне сільськогосподарське підприємство "Олександрівка" повторно звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 по справі №925/413/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

Апелянт в апеляційній скарзі посилався на те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди. Апелянт зазначав, що суд при винесенні рішення не взяв до уваги доводи представника позивача про те, що відбулось зменшення розміру орендованої земельної ділянки з внаслідок виділу частини земельних ділянок площею 24,916 га фізичним особам. Позивач продовжує використовувати земельну ділянку площею 191,6645 га та продовжує сплачувати орендну плату. Позивач неодноразово повідомляючи відповідача про намір поновити договір оренди землі від 25.05.2011, виконав вимоги Закону України Про оренду землі , а також вимоги ст. 188 Господарського кодексу України, направивши клопотання (лист - повідомлення) з проектом додаткової угоди. Крім того, протягом місяця після закінчення строку дії договору, відповідні заперечення від відповідача позивачу не надходили, у зв'язку з чим апелянт зазначає про наявність обумовлених ст. 33 Закону України Про оренду землі підстав для визнання договору оренди поновленим та той же строк та на тих же умовах.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Олександрівка" на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.05.2016 у справі №925/413/16 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Олександрівка" на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.05.2016 у справі №925/413/16 прийнято до провадження, порушено апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 19.10.2016.

Через канцелярію суду від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (за підписом представника Костюк І.Я.) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його відповідність нормам матеріального та процесуального права. Відповідач вказував на те, що 01.10.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 166,7485 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в адміністративних межах Олександрівської сільської ради Жашківського району за межами населеного пункту. В порядку, визначеному статтею 33 Закону України Про оренду землі Головним управлінням 20.11.2015 за № 4957/0/300-15 надано позивачу лист - заперечення щодо поновлення договору оренди землі внаслідок недотримання позивачем вимог ст.ст. 15,33 Закону України Про оренду землі та статті 18 Закону України Про оцінку земель . 13.01.2016 відповідач повторно отримав клопотання позивача про поновлення договору, на який відповідач листом від 11.02.2016 надав відповідь про те, що на порушене питання відповідь відповідача вже надана.

Крім того, відповідач зазначав, що відбулось зменшення розміру орендованої земельної ділянки з внаслідок виділу частини земельних ділянок площею 24,916 га фізичним особам, внаслідок чого змінились межі земельної ділянки, таким чином змінився об'єкт оренди.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 розгляд апеляційної скарги відкладено до 08.11.2016.

Розпорядженням начальника відділу від 08.11.2016, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Корсакової Г.В., яка не є головуючим суддею, відповідно п.п. 2.3.25, 2.3.49 пункту 23 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/413/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.11.2016, справу №925/413/16 передано на розгляд визначеної колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л.,Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Олександрівка" на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.05.2016 у справі № 925/413/16 прийнято до провадження колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Тищенко А.І., розгляд апеляційної скарги призначено на 08.12.2016.

В судове засідання призначене на 08.12.2016 представники позивача (апелянта) та відповідача у справі не з'явились, вимоги ухвали суду в справі не виконали.

Проте, через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів суду шляхом електронного повідомлення від позивача (апелянта) надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника позивача (апелянта) бути присутнім в даному судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2016 розгляд справи відкладено до 15.12.2016.

В судове засідання 15.12.2016 апелянт представників не направив, про розгляд справи повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження.

Крім того, 08.12.2016 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника бути присутнім в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, розглянувши заявлене клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, дослідивши наявні матеріали справи, дійшла висновку, що заявлене позивачем клопотання задоволенню не підлягає, оскільки неявка представника не є перешкодою для розгляду справи по суті за наявності поданих сторонами доказів та заперечень. Крім того, розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями позивача.

В судове засідання 15.12.2016 відповідач представників не направив. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив розглянути апеляційну скаргу без представника управління.

Відповідно до п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.11р. №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 3.9.2 зазначеної вище постанови Пленуму у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.

У п. 3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії-" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши наявні матеріали, враховуючи те, що усі сторони були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, зокрема і апелянт, неявка представників сторін не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду, визначених ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 25.05.2011 між Жашківською районною державною адміністрацією Черкаської області, як орендодавцем, та Приватним сільськогосподарським підприємством "Олександрівка", як орендарем, було укладено договір оренди землі (земельної ділянки), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове патне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в адмінмежах Олександрівської сільської ради, Жашківського району, Черкаської області (далі - Договір). Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Жашківському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 22.07.2011 року за №7120900025001214.

Пунктом 2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 191,6645 га, у т.ч. землі запасу 131,1916 га (рілля - 131,1916 га) та землі резерву - 60,4729 га (рілля - 60,4729 га).

Згідно пункту 5 Договору, сторони узгодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не встановлена, грошова оцінка одного гектара ріллі становить 16 224 грн.

Пунктом 8 Договору визначено, що договір укладено терміном на 5 років з 01.01.2011 по 01.01.2016. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 33 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

25.05.2011 між між Жашківською районною державною адміністрацією Черкаської області, як орендодавцем, та Приватним сільськогосподарським підприємством "Олександрівка", як орендарем, підписано Акт приймання - передачі в оренду земельної ділянки.

Як зазначав позивач у позові, і що не заперечувалось відповідачем, у період дії Договору за рахунок земель запасу та резервного фонду, що перебували в користуванні ПСП "Олександрівка" згідно договору оренди від 25.05.2011 року в адмінмежах Олександрівської сільської ради за межами населеного пункту, було виділено 13 земельних ділянок учасникам АТО загальною площею 24,916 га, у результаті чого розмір орендованої земельної ділянки було зменшено до 166.7485 га. Вказані обставини підтверджені довідкою №19-28-0.6-384/15-16 від 14.04.2016 року, виданою відділом Держгеокадастру у Жашківському районі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що площа земельної ділянки, і відповідно, її межі - змінились, проте, жодних змін в Договір щодо уточнення площі орендованої земельної ділянки сторонами внесено не було і доказів протилежного ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції надано не було.

01.10.2015 позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення Договору оренди земельної ділянки площею 166.7485 га терміном на 48 років до 01.01.2064 року.

За результатом розгляду заяви відповідач листом - запереченням №4957/0/300-15 від 20.11.2015 року повідомив позивача про те, що заперечує плоти поновлення договору оренди землі, зазначивши, що позивачем не дотримано вимог статей 15, 33 Закону України "Про оренду землі" та статті 18 Закону України "Про оцінку земель" і позитивне вирішення питання не є можливим.

13.01.2016 позивачем відповідачу було подано клопотання (лист-повідомлення вих. №8), в якому позивач просив продовжити термін дії договору оренди (поновлення договору оренди землі на новий строк земельної ділянки площею 166,7485 га. (сільськогосподарські угіддя - рілля), терміном на 15 років, для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах (за межами населеного пункту) Олександрівської сільської ради, Жашківського району Черкаської області.

За результатом розгляду клопотання позивача від 13.01.2016, відповідач листом - запереченням № 2470/2-16 від 11.02.2016 року повідомив позивача про те, що листом - запереченням № 4957/0/300-15 від 20.11.2015 вже було повідомлено позивача та надано відповідь з порушеного питання.

В свою чергу, позивач, не погоджуючись з відмовою відповідача щодо поновлення договору оренди землі на новий строк, звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом, в якому просив:

- визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 25.05.2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Жашківському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 22.07.2011 року за №7120900025001214, в наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА"

про поновлення договору оренди землі від 25.05.2011 року, зареєстрованому у відділі Держкомзему у Жашківському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 22.07.2011 року за №7120900025001214

м.Черкаси ми, що нижче підписались: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області в особі в.о. начальника Мироненко Дмитро Олександрович, який діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03.02.2015р. №14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2015 р. за №177/26622, надалі "ОРЕНДОДАВЕЦЬ", з однієї сторони, та Приватне сільськогосподарське підприємство "Олександрівка", в особі директора Покотила Олександра Івановича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, керуючись ст.181,188 Господарського кодексу України, ст.33 Закону України "Про оренду землі", Уклали дану Додаткову угоду про наступне:

п.2 "В оренду передаються земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 166,7485 га, з них:

1) площею 22,7797 га (сільськогосподарські угіддя-рілля), кадастровий номер земельної ділянки - 7120980400:02:001:0034;

2) площею 9,2538 га (сільськогосподарські угіддя-рілля), кадастровий номер земельної ділянки - 7120980400:02:001:0035:

3) площею 13,1568 га(сільськогосподарські угіддя-рілля), кадастровий номер земельної ділянки - 7120980400:02:001:0036:

4) площею 21,8887 га(сільськогосподарські угіддя-рілля), кадастровий номер земельної ділянки - 7120980400:02:301:0038;

5) площею 36,1894 га (сільськогосподарські угіддя-рілля), кадастровий номер земельної ділянки - 7120980400:02:001:0039;

6) площею 15,5364 га (сільськогосподарські угіддя-рілля), кадастровий номер земельної ділянки - 7120980400:02:001:0040;

7) площею 2,2292 га (сільськогосподарські угіддя-рілля), кадастровий номер земельної ділянки - 7120980400:02:001:0042;

8) площею 28,7207 га (сільськогосподарські угіддя-рілля), кадастровий номер земельної ділянки - 7120980400:02:001:0785;

9) площею 16,9938 га (сільськогосподарські угіддя-рілля), кадастровий номер земельної ділянки - 7120980400:02:001:0816, розташованих за межами населеного пункту, в адмістративних межах Олександрівської сільської ради Жашківського району."

п. 5 "Нормативна грошова оцінка земельних ділянок підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря на протязі трьох місяців з моменту державної реєстрації права оренди земельних ділянок із поданням орендарем у встановленому законом порядку впродовж цього строку технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок на розгляд та затвердження відповідному органу місцевого самоврядування та укладанням угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативної грошової оцінки.

До моменту набрання чинності угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативної грошової оцінки та орендної плати, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього договору, здійснюється за даними про розмір нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Олександрівській сільській раді, що для даних земельних ділянок становить 3379123,34 грн. (три мільйони триста сімдесят дев'ять тисяч сто двадцять три гривні 34 копійки) з розрахунку за 1 га площі ріллі - 20264,79 грн. (двадцять тисяч двісті шістдесят чотири грн. 79 копійок) з урахуванням коефіцієнта індексації - 3,997 станом на 01.01.2015 року.

Сторони дійшли згоди, що в разі, якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, більшим за розмір орендної плати, визначений згідно цього пункту договору оренди та сплачений орендарем, то сума різниці між вказаними розмірами підлягає сплаті орендарем до відповідного бюджету у місячний строк з дня набрання чинності угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки."

п. 8 "Поновити на 15 (п'ятнадцять) років до 01 січня 2031 року договір оренди землі, укладений 25 травня 2011 між Жашківською районною державною адміністрацією Черкаської області та Приватним сільськогосподарським підприємством "Олександрівка", у відділі Держкомзему у Жашківському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис 22.07.2011 року за №7120900025001214.

Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію."

п.9 "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 152060,55 грн. (сто п'ятдесят дві тисячі шістдесят грн. 55 коп.) на рік, що становить 4.5 (чотири цілих п'ять десятих) відсотки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок."

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, код ЄДРПОУ 39765890, 18000, м. Черкаси вул. С'мілянська, 131.

Орендар: Приватне сільськогосподарське підприємство "Олександрівка", код ЄДРПОУ 03792544, 19212, Черкаська область, Жашківський район, с. Олександрівка. вул. Колгоспна 11.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 по справі №925/413/16 у задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Олександрівка" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 25.05.2011 - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обумовлені статтею 33 Закону України Про оренду землі умови для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 25.05.2011 - відсутні, оскільки орендодавцем висловлено у встановлений строк заперечення щодо продовження строк оренди, а також не досягнуто згоди щодо орендної плати у зв'язку з непроведенням нормативної грошової оцінки та об'єкту оренди - розміру земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є об'єкт оренди, строк дії договору оренди; орендна плата із призначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно пункту 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17 травня 2011 року N 6, у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011).

Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Право на поновлення договору оренди землі передбачене у ст. 33 Закону України „Про оренду землі, яка визначає відповідний порядок звернення орендаря до орендодавця. Так, за змістом вказаної статті визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у разі недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Аналогічну позицію виклав Верховний Суд України у постанові від 25.02.2015р. у справі № 6-219 цс14 від 25.02.2015, щодо застосування норм ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що факт наявності листа - заперечення унеможливлює поновлення (пролонгації) договору оренди землі в обох випадках, і є визначальним при дослідженні правовідносин сторін в контексті певного господарського спору.

Суд апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку, встановив, що 01.10.2015 позивач до закінчення терміну оренди звернувся до відповідача з заявою про поновлення Договору оренди земельної ділянки площею 166.7485 га терміном на 48 років до 01.01.2064 року. Тобто, у вказаному звернення позивачем ставилось питання про поновлення Договору, проте, на більший строк, ніж передбачено Договором, і об'єкт оренди визначено в меншому розмірі, ніж площа об'єкту оренди за Договором.

За результатом розгляду заяви відповідач листом - запереченням №4957/0/300-15 від 20.11.2015 повідомив позивача про те, що заперечує проти поновлення договору оренди землі, зазначивши, що позивачем не дотримано вимог статей 15, 33 Закону України "Про оренду землі" та статті 18 Закону України "Про оцінку земель" і позитивне вирішення питання не є можливим, тобто, відповідачем до закінчення терміну оренди за Договором висловлено заперечення щодо пролонгації строку його дії, що оформлено відповідним листом.

13.01.2016 позивачем відповідачу було подано клопотання (лист-повідомлення вих. №8), в якому позивач просив продовжити термін дії договору оренди (поновлення договору оренди землі на новий строк земельної ділянки площею 166,7485 га. (сільськогосподарські угіддя - рілля), терміном на 15 років, для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах (за межами населеного пункту) Олександрівської сільської ради, Жашківського району Черкаської області. Тобто, у вказаному звернення позивачем ставилось питання про поновлення Договору, проте, на більший строк, ніж передбачено Договором, і об'єкт оренди визначено в меншому розмірі, ніж площа об'єкту оренди за Договором.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що строк оренди, запропонований позивачем відповідачу у листах-пропозиціях у 48 років та у 15 років - також не узгоджено сторонами двосторонньо.

За результатом розгляду клопотання позивача від 13.01.2016, відповідач листом - запереченням № 2470/2-16 від 11.02.2016 року повідомив позивача про те, що листом - запереченням № 4957/0/300-15 від 20.11.2015 вже було повідомлено позивача та надано відповідь з порушеного питання.

Тобто, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що орендодавцем було висловлено як до закінчення строку Договору, так і після закінчення строку його дії, заперечення щодо його продовження, що унеможливлює поновлення (пролонгації) договору оренди землі в обох випадках згідно з статтею 33 Закону України Про оренди землі . При цьому, доводи апелянта про те, що він продовжує користуватися земельною ділянкою відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки обставина користування земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору при наявності заперечень орендодавця щодо продовження Договору - не породжують право позивача використовувати земельну ділянку на умовах оренди саме за Договором.

Такж, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно довідки Відділу Держгеокадастру у Жашківському районі Черкаської області за рахунок земель резервного фонду, який знаходився в орендному користуванні ПСП "Олександрівка" учасникам АТО виділено 13 земельних ділянок загальною площею 24,916 га у власність. Фактична площа орендованих земельних ділянок змінилась, а змін до Договору у відповідний пункт внесено не було.

Звертаючись до відповідача з проектом додаткової угоди позивач вказує площу земельної ділянки в розмірі 166,7485 га, тобто з меншою площею ніж та, яка вказана в Договорі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Договором визначено, що загальний розмір земельної ділянки становить 191,6645 га, проте, за час оренди площа земельної ділянки, і відповідно, її межі - змінились, що сторонами спору не заперечувалось, проте, жодних змін в Договір щодо уточнення площі орендованої земельної ділянки сторонами внесено не було і доказів протилежного ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції надано не було, при цьому, об'єкт оренди є істотною умовою Договору і у будь-якому випадку має бути двосторонньо узгоджений сторонами.

Частиною 10 статті 33 Закону України "Про оренду земель" передбачено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди

При цьому, доводи апелянта про те, що суд при винесенні рішення не взяв до уваги доводи представника позивача про те, що відбулось зменшення розміру орендованої земельної ділянки внаслідок виділу частини земельних ділянок площею 24,916 га фізичним особам - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскілки не є такими, що спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності обумовлених законом підстав для задоволення позову. Крім того, позивач не був позбавлений права уточнити межі та площу орендованої земельної ділянки та запропонувати відповідачу внести відповідні зміни.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обумовлені статтею 33 Закону України Про оренду землі умови для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 25.05.2011 - відсутні, оскільки орендодавцем висловлено у встановлений строк заперечення щодо продовження строк оренди, а також сторонами не досягнуто у встановленому законом порядку згоди щодо орендної плати у зв'язку з непроведенням нормативної грошової оцінки об'єкту оренди, розміру земельної ділянки, у зв'язку з чим заявлений ПСП "Олександрівка" позов задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду Черкаської області від 30.05.2016 у справі №925/413/16 - у суду апеляційної інстанції відсутні.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Олександрівка" на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.05.2016 у справі №925/413/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 30.05.2016 у справі №925/413/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/413/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Ю.Л. Власов

А.І. Тищенко