КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2016 р. Справа№ 910/8684/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Мальченко А.О.
Дикунської С.Я.
секретар судового засідання Яценко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Індикатор-4 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 року
у справі № 910/8684/16 (суддя - Спичак О.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства Київенерго
до Житлово-будівельного кооперативу Індикатор-4
про стягнення 61 428, 60 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Іваненко І.П., довіреність №91/2016/07/27-2 від 27.07.2016
від відповідача: Караванська З.М., паспорт серії НОМЕР_1, виданий Ленінградським РУ ГУМВС України 25.03.1997; Сенчило В.В., довіреність №5 від 16.06.2016
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство Київенерго звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу Індикатор-4 про стягнення 66918, 19 грн.
17.06.2016 року Публічне акціонерне товариство Київенерго подало заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути основний борг в сумі 58 796,45 грн, інфляційні втрати в сумі 1646, 30 грн, 3 % річних в розмір 985,85 грн, разом 61 428,60 грн. Подана заява прийнята судом до розгляду.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на несплату відповідачем вартості спожитої теплової енергії, у зв'язку з чим просить стягнути основний борг та нараховані на нього інфляційні втрати та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу Індикатор-4 на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго основний борг в сумі 58 796, 45 грн, 3% річних в сумі 985,85 грн, інфляційні втрати в розмірі 1627, 84 грн та судовий збір 1377, 59 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Місцевий господарський суд, приймаючи рішення у справі, виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено фактичне споживання теплової енергії відповідачем, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору та приписів цивільного законодавства є підставою для проведення оплати з постачальником.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Житлово-будівельний кооператив Індикатор-4 подав апеляційну скаргу (вх. № 06-29.2/6436 від 06.10.2016), в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що Господарський суд міста Києва, на думку апелянта, неповно дослідив обставини справи, не встановив дійсних правовідносин між сторонами, обставин укладення та підписання зі сторони відповідача всіх Додатків до договору та реального існування у Житлово-будівельного кооперативу Індикатор-4 заборгованості з оплати вартості теплової енергії.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.16 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Індикатор-4 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 року прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я. та призначено розгляд справи на 30.11.16.
30.11.2016 від позивача у справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Публічне акціонерне товариство Київенерго заперечило проти доводів апеляційної скарги, позивач надав свої пояснення по суті спору, зокрема щодо періоду виникнення заборгованості та підстави її стягнення, вважає висновки Господарського суду міста Києва такими, що відповідають дійсним обставинам справи, а тому просив рішення суду залишити без змін.
У судовому засіданні 30.11.2016 Київський апеляційний господарський суд відповідно до ч. ст. 77 ГПК України оголосив перерву до 21.12.2016.
У судовому засіданні 21.12.2016 представники відповідача у справі підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі № 910/8684/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Представник позивача у справі у судовому засіданні 21.12.2016 заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі №910/8684/16 залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
01.03.2015 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (постачальник за договором, позивач у справі) та Житлово-будівельним кооперативом Індикатор-4 (споживач за договором, відповідач у справі) було укладено договір №820104 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.
Пунктом 2.2.1 договору №820104 від 01.03.2015 передбачено, що постачальник зобов'язаний безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.
Відповідно до п.2.3.1 договору №820104 від 01.03.2015 споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.
Додатком № 1 до договору №820104 від 01.03.2015 сторони погодили обсяги постачання теплової енергії.
Згідно п. 8 Додатку №2 до договору у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку або ненадання споживачем показників приладів обліку у встановлені цим додатком терміни, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається: 1) на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в Додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; 2) на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в Додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.
Відповідно до п.9 додатку № 2 до договору №820104 від 01.03.2015 споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в РТМ Святошино за адресою: вул. Краснова, 3, оформлений постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.
Пунктом 10 додатку № 2 до договору №820104 від 01.03.2015 передбачено, що споживач щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.
У додатку № 5 до договору №820104 від 01.03.2015 контрагенти погодили умови припинення подачі теплової енергії.
Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2015р. (п.4.1 договору №820104 від 01.03.2015).
З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №820104 від 01.03.2015 як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків з поставки електричної енергії. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що у зв'язку з укладення договору за №820104 від 01.03.2015 у сторін виникли зобов'язальні правовідносини, в яких позивач, як постачальник теплової енергії зобов'язався надавати теплову енергію відповідачу в обсягах та на умовах визначених договором, а останній відповідно набув право вимагати виконання позивачем вказаного обов'язку, при цьому у споживача виникає зустрічний обов'язок оплатити фактично спожиту теплову енергію, чому кореспондує право позивача вимагати проведення такої оплати.
Як вбачається з позовних вимог та наданих письмових поясненнях по суті спору предметом спору є стягнення з відповідача оплати за спожиту теплову енергію у лютому 2015.
Згідно зі ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1 Закону України Про теплопостачання визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Водночас, статтею 1 Закону України Про теплопостачання передбачено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Споживачем теплової енергії згідно Закону України Про теплопостачання є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частиною третьої статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Як вбачається із розділу 6 договору №820104 від 01.03.2015 споживач прийняв перерахування обсягів спожитою теплової енергії у лютому 2015 року - 165,996 Гкал на суму 57 686,80 грн з ПДВ та зобов'язався сплатити вказану суму протягом 4-х місяців з дати підписання договору.
В апеляційній інстанції відповідач заперечує проти існування спірної умови договору на момент його підписання директором ЖБК Індикатор-4 , однак з представленого до суду оригіналу договору, вбачається що договір підписано саме в зазначеній редакції, при цьому відповідач в підтвердження своїх доводів не надав жодного письмового документа та не надав свого оригіналу договору, в якому були би відсутні вищевикладені умови. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інтонації дійшов висновку, що, сторони, користуючись правом, наданим їм ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України погодили, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які виникли між сторонами до моменту його укладення, тобто на відносини щодо споживання у лютому 2015 теплової енергії.
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Так, взаємовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем (власником/балансоутримувачем будинку, групи будинків, житлового комплексу) регулюються, зокрема, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі ПКТЕ), що також передбачено сторонами у п.2.1 договору.
Згідно з пунктом 17 ПКТЕ для обліку відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, або ті, що пройшли державну метрологічну атестацію.
Як передбачено абз. 2 п.20 ПКТЕ у разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Аналогічні положення закріплено у п.8 Додатку №2 до договору, яка містить посилання саме на вищевказаний пункт Правил.
Відповідно до п. 23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Відповідно до додатку №1 до договору №820104 від 01.03.2015 сторони визначили обсяги постачання теплової енергії, а саме п. 1.4. проведено розподіл теплової енергії в гігакалоріях по кварталам та зазначено заявлений обсяг до споживання теплової енергії на рівні 209,6 Гкал. Згідно п. 3 цього ж додатку розраховано орієнтовану вартість теплової енергії, на поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору у розмірі 74 222,74 грн з ПДВ.
Згідно представлених позивачем до матеріалів справи облікової картки за березень 2015 та Відомості обліку споживання теплової енергії (а.с. 146-147), кількість виставленої теплової енергії в Гкал складає 112,78 для потреб центрального опалення та 53,216 гарячого водопостачання, разом 166 гКал за ціною 295,17 грн без ПДВ, що складає 58 796,14 грн разом з ПДВ.
Таким чином, поданими позивачем документами підтверджується, що у лютому 2015 відповідачем було фактично спожито теплову енергію на загальну суму 58 796,14 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно підпункту 2 п. 36 Правил теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачеві інформацію про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни), порядок оплати, методики і нормативи розрахунку, режими споживання на умовах, визначених договором. Даному обов'язку кореспондується право споживача згідно п. 39 Правил вимагати від теплопостачальної організації надання достовірної інформації про тарифи на теплову енергію та відшкодування, умови оплати, методики і нормативи розрахунку та нарахування, режими теплоспоживання тощо; перевіряти достовірність розрахунку та нарахування плати за теплову енергію, згідно з умовами договору.
Враховуючи, що факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань з поставки теплової енергії підтверджений матеріалами справи, то у відповідача відповідно до умов договору та наведених приписів законодавства виник обов'язок з оплати таких послуг.
При цьому, посилання Житлово-будівельного кооперативу Індикатор-4 на подвійну оплату позивачеві вартості наданої ним теплової енергії у спірний період, оскільки Публічним акціонерним товариством Київенерго з фізичними особами (споживачами) були укладені окремі прямі договори про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, які були чинними у спірний період, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідач, взявши на себе зобов'язання за договором №820104 від 01.03.2015 в тому числі і щодо оплати послуг за лютий 2015, повинен був виконати такий обов'язок у визначеному порядку відповідно до умов договору, термін дії якого згідно п.4.1 був чинним до 31.12.2015. Вказаний договір регулює окремі відносини між позивачем та відповідачем, доказів припинення (розірвання) якого сторонами до суду не надано, та доказів припинення зобов'язань за ним також не надано. Відтак, оскільки факт споживання теплової енергії у лютому 2015 році доведений належними доказами у справі, що відповідно зобов'язує споживача - ЖБК Індикатор-4 , оплатити вартість такого споживання, то існування договірних відносин у позивача з фізичними особами, не може бути підставою для звільнення відповідача від взятого на себе зобов'язання та від оплати за спожиту теплову енергію.
Посилання апелянта на укладення ним з ПАТ Київенерго договору №820104 від 18.02.2015 про співпрацю під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності (а.с. 83) також не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки цей договір регулює інші правовідносини між сторонами, а саме щодо забезпечення належних умов для передачі (транзиту) теплової енергії та гарячої води тепловими мережами, зовнішньо-внутрішньо-будинковими системами включаючи обладнання індивідуальних теплових пунктів, вузлів обліку та вузлів приєднання, які перебувають в експлуатації ЖБК Індикатор-4 , при наданні ПАТ Київенерго послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам цих послуг. Відтак, укладений договір про співпрацю не регулює правовідносин між сторонами, що виникли на підставі іншого договору, а саме договору про постачання теплової енергії в гарячій воді, а тому такий договір не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплатити спожиту теплову енергію.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що апелянт обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, та належних і допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України належного виконання своїх обов'язків за договором №820104 від 01.03.2015 не надав, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Київенерго до Житлово-будівельного кооперативу Індикатор-4 про стягнення основного боргу в сумі 58 796,45 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, ПАТ Київенерго на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України заявило вимоги про стягнення з ЖБК Індикатор-4 також три відсотків річних в розмірі 985,85 грн та інфляційні втрати в розмірі 1646,30 грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши представлений позивачем до заяви про зміну ціни позиву розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що він є арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю: інфляційні втрати в розмірі 1646,30 грн та 985,85 грн 3 % річних.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, однак, враховуючи помилковий розрахунок судом інфляційних втрат, дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.
Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання позову та перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на відповідача, Житлово-будівельний кооператив Індикатор-4 .
Керуючись ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п.3 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Індикатор-4 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі №910/8684/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського міста Києва від 19.09.2016 у справі №910/8684/16 скасувати частково.
3. Резолютивну часину рішення викласти в наступній редакції.
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Індикатор-4 (03134, м.Київ,Святошинський район, Дорога Кільцева, буд.3, ЄДРПОУ 22893911) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м.Київ, Площа Івана Франка, буд.5, ЄДРПОУ 00131305) основний борг в сумі 58 796 (п'ятдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто шість) грн 45 коп, інфляційні втрати в сумі 1 646 (одна тисяча шістсот сорок шість) грн 30 коп, 3 % річних в розмір 985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн 85 коп та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.
5. Справу № 910/8684/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді А.О. Мальченко
С.Я. Дикунська
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2016 |
Оприлюднено | 03.01.2017 |
Номер документу | 63761296 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Жук Г.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні