Постанова

від 21.12.2016 по справі 809/1540/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2016 р. Справа № 809/1540/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.

за участю секретаря Федів А.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до приватного підприємства "Перламутр" про стягнення податкового боргу в розмірі 1 161 460, 17 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

11.11.2016 Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства "Перламутр" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 1 161 460, 17 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, статтями 33, 49 Податкового кодексу України не сплатив податкові зобов'язання з сплати податку на додану вартість в розмірі 528 134, 69 гривень, штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 272 645, 50 гривень, пені в розмірі 265 907, 51 гривень, податку на прибуток в розмірі 65 329,53 гривень, штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6 772, 62 гривень, пені в розмірі 16 055, 04 гривень, та в порушення статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті не сплатив пеню, за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 6 615, 28 гривень, внаслідок чого утворено податковий борг в розмірі 1 161 460, 17 гривень, який ним не погашено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з мотивів викладених в позовній заяві. Суду пояснила, що у відповідності до довідки позивача за №14741/10/09-15-17-150/6508 від 20.12.2016, податкова вимога за №81-25 від 05.01.2015 станом на 20.12.2016 не відкликалася, оскільки, податковий борг відповідача не переривався. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, з мотивів викладених в письмовому запереченні, обґрунтованого тим, що податкова вимога за №81-25 від 05.01.2015 на суму 16 014, 23 гривень стосується пені, нарахованої за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за цією податковою вимогою відповідачем сплачено суму боргу, що підтверджується платіжним платіжного доручення за №64 від 27.01.2015, інших податкових вимог контролюючий орган відповідачу не направляв, тому посилання позивача на вручення податкової вимоги - відсутні. Крім того, Вищим адміністративним судом України відкрито провадження за касаційною скаргою відповідача на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду за №809/303/16, у якій податкові повідомлення-рішення за №0001492201 та №0001502201 від 18.03.2016 є предметом розгляду. Просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Перламутр" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, є платником податку на додану вартість, податку на прибуток.

Відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 1 161 460, 17 гривень, що виник в результаті несплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 528 134, 69 гривень, застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 272 645, 50 гривень та пені, нарахованої на суму грошових зобов'язань з цього платежу в розмірі 265 907, 51 гривень, несплати грошових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 65 329, 53 гривень, застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6 772, 62 гривень та пені, нарахованої на суму грошових зобов'язань з цього платежу в розмірі 16 055, 04 гривень, а також в результаті несплати пені, нарахованої за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 6 615, 28 гривень.

Суми невиконаних грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість визначені позивачем податковим повідомленням-рішенням за №0001492201 від 18.03.2016, яким визначено відповідачу суму грошового зобов'язання з цього платежу, за основним платежем в розмірі 545 291 гривня та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 272 645, 50 гривень, прийнятого на підставі акта Про результати планової виїзної документальної ПП Перламутр з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 до 30.09.2015 за №108/09-19-22-01/23799460. У зв'язку з частковою сплатою відповідачем податку на додану вартість, сума невиконаного податкового зобов'язання за цим платежем становить 528 134, 69 гривень.

Пеня, в розмірі 265 907, 51 гривень, визначена контролюючим органом самостійно.

Суми невиконаних грошових зобов'язань за платежем податок на прибуток визначені позивачем податковим повідомленням-рішенням за №0019521502 від 12.11.2015, яким застосовано штраф в розмірі 1 534, 12 гривень, прийнятого на підставі акта перевірки за №4281/15-02/23799460 від 30.10.2015 та податковим повідомленням-рішенням за №0001502201 від 18.03.2016, яким визначено грошове зобов'язання в розмірі 20 954 гривні, за основним платежем, та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5 238, 50 гривень, прийнятого на підставі акта перевірки за №108/09-19-22-01/23799460 від 04.03.2016, та визначені відповідачем самостійно податковою декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, поданої позивачу 02.03.2015, згідно якої податок на прибуток становить 44 375, 53 гривень, а саме за вересень 5 741, 53 гривень та за жовтень, листопад, грудень в сумі 12 878 гривень, за кожен місяць.

Пеня, в розмірі 16 055, 04 гривень, визначена контролюючим органом самостійно.

Крім того, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 за №809/303/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2016, у задоволенні позову приватного підприємства "Перламутр" до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень за №0001492201 та №0001502201 від 18.03.2016, відмовлено. Судове рішення набрало законної сили.

Сума невиконаних грошових зобов'язань за платежем: пеня, нарахована за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, визначена контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням за №0001992201 від 11.06.2015, прийнятого на підставі акта про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП Перламутр з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування з сфері ЗЕД за період з 01.02.2015 до 30.04.2015 за №2332/09-15-22-05/23799460 від 27.05.2015.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 8 Податкового кодексу України встановлено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

Відповідно підпунктів 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податок на прибуток, податок на додану вартість.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Згідно пункту 131.3 статті 131 Податкового кодексу України суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Як встановлено судом, проведеною перевіркою, що мала місце 27.05.2015, виявлено, що на виконання контракту №18 від 22.10.2014 укладеного з нерезидентом P.Kruecken GmbH&Co. KG (Germany), Altenbergerstarasse, 23 50668 Koln, Deutschland, ПП Перламутр експортувало нерезиденту насіння вики, код товару 12092945 МД №008152 від 19.11.2014 на суму 10 186 євро. Граничний строк надходження валютної виручки - 17.02.2015. Дана заборгованість станом на 20.05.2015 (дата завершення перевірки) не погашена. В зв'язку з відсутністю розрахунків за експортовано продукцію ПП Перламутр звернулося з позовною заявою до Господарського суду Івано-Франківської області.

На виконання №РС140001171 від 13.11.14 укладеного з нерезидентом Poortman Holland, Mr.van Coothsraat 7A, 5141ER Waalwijk Postbus 260, 5140 AG WaaLwijk ПП Перламутр експортувало нерезиденту насіння вики, код товару 12092945 по МД №008141 від 19.11.2014 на суму 9 900 євро. Граничний строк надходження валютної виручки - 17.02.2015.

Валютна виручка, частково в сумі 7 281 євро, згідно даних попередньої перевірки поступила 14.01.2015 у встановлені законодавством терміни та валютна виручка в сумі 2 619 євро від Poortman Holland, Mr.van Coothsraat 7A, 5141ER Waalwijk поступила згідно банківської виписки б/н від 17.03.2014 на суму 2 619 євро з порушенням граничних термінів розрахунків на 28 днів.

Таким чином, позивачем встановлено порушення відповідачем статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні розрахунків з фірмою Poortman Holland, Mr.van Coothsraat 7A, 5141ER Waalwijk Postbus 260, 5140 AG WaaLwijk по контракту №РС140001171 від 13.11.14 та з фірмою P.Kruecken GmbH&Co. KG (Germany), Altenbergerstarasse, 23 50668 Koln, Deutschland, №18 від 22.10.2014.

Статтею 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У відповідності до частини 2 статті 4 даного Закону у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (частина 4 статті 4 даного Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 року за №1409 затверджено Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, який визначає механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строків проведення розрахунків за такими операціями.

Таким чином, позивачем правомірно податковим повідомленням-рішенням за №0001992201 від 11.06.2015, прийнятого на підставі акта Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП Перламутр з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування з сфері ЗЕД за період з 01.02.2015 до 30.04.2015 за №2332/09-15-22-05/23799460 від 27.05.2015 визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, яка відповідачем в розмірі 6 615, 28 гривень не сплачена.

Відповідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що позивач правомірно, податковими-повідомленнями-рішеннями за №0000292201 від 24.02.2012 року та за №0000442201 від 21.09.2011 року, за порушення відповідачем статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , на підставі актів перевірки за №7606/22-0/35516893 від 20.09.2011 року та за №900/22-0/35516893 від 10.02.2012 року, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та у відповідності до статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, яка відповідачем, в розмірі 15932,80 гривень, не сплачена.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача із сплати плати податку на додану вартість в розмірі 545 291 гривня, штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 272 645, 50 гривень та податку на прибуток в розмірі 65 329, 53 гривень, штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6 772, 62 гривень, з сплати пені, нарахованої за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 6 615, 28 гривень, є узгодженими, у відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України - з моменту подання позивачем вказаної вище податкової декларації, у до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України - з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Статтею 60 Податкового кодексу України визначено відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги, згідно підпункту 60.1.1 пункту 60.1 податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Згідно пункту 60.2 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

У відповідності до пункту 60.6 статті 60 даного Кодексу якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу за №81-25 від 05.01.2015 на суму 16 014, 23 гривень, за якою відповідач сплатив вказану суму боргу, що підтверджується платіжним платіжного доручення за №64 від 27.01.2015. Однак, у відповідності до довідки позивача за №14741/10/09-15-17-150/6508 від 20.12.2016, станом на 20.12.2016 податкова вимога не відкликалася, оскільки, податковий борг відповідача не переривався.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконав грошові зобов'язання з сплати податку на додану вартість, податку на прибуток та пені, нарахованої за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4 цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як встановлено судом, позивачем на суму невиконаних відповідачем грошових зобов'язань з сплати податку на додану вартість нарахована пеня в розмірі 265 907, 51 гривень, з сплати податку на прибуток нарахована пеня в розмірі 16 055, 04 гривень.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, 528 134, 69 гривень податку на додану вартість, 272 645, 50 гривень штрафних (фінансових) санкцій, 265 907, 51 гривень пені, 65 329, 53 гривень податку на прибуток, 6 772, 62 гривень штрафних (фінансових) санкцій, 16 055, 04 гривень пені та 6 615, 28 гривень пені, нарахованої за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності утворюють податковий борг відповідача в розмірі 1 161 460, 17 гривень, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який нею не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що їй належить.

Щодо твердження відповідача про те, що Вищим адміністративним судом України відкрито провадження за касаційною скаргою відповідача на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду за №809/303/16, а провадження у даній справі підлягає зупиненню до моменту розгляду справи Вищим адміністративним судом України, суд зазначає, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 за №809/303/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2016, у задоволенні позову приватного підприємства "Перламутр" до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень за №0001492201 та №0001502201 від 18.03.2016, відмовлено, то судове рішення в адміністративній справі за №809/303/16 набрало законної сили, у відповідності до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутні підстави для зупинення провадження у справі до розгляду справи у Вищому адміністративному суді України, а відповідач клопотання про зупинення провадження в даній справі, під час її розгляду суду не заявляв.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство "Перламутр" (код ЄДРПОУ 23799460, вул. Краківського, будинок 4А, офіс 4, місто Івано-Франківськ, 76019) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід Державного бюджету податковий борг в розмірі 1 161 460 (один міліон сто шістдесят одна тисяча чотириста шістдесят) гривень 17 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 26.12.2016 року.