Постанова

від 26.12.2016 по справі 826/25194/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2016 року № 826/25194/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю СТА ЕЛЕКТРОНІКА доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СТА ЕЛЕКТРОНІКА (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2015р. №№21526552210 та 21426552210.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем правомірно сформовано витрати виробництва та податковий кредит.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях, аналогічні доводам та висновкам, викладеним в акті перевірки.

Зважаючи на неявку в судове засідання представника відповідача, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцію у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі постанови слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 06.04.2015 року та згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України було проведено перевірку позивача, за результатами якої 17.06.2015 року складено акт Про результати виїзної позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СТА Електроніка", код ЄДРПОУ 33152052 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово- господарських взаємовідносин ТОВ "Ентер Агро" код за ЄДРПОУ 39351922 за період 01.09.2014 року - 31.10.2014 року, ТОВ "Енкі Констракт" код за ЄДРПОУ 39035926 за період 01.09.2014 - 30.09.2014 року, ТОВ "Еліт Гехнолоджи" код за ЄДРПОУ 39247411 за період з 01.10.2014 - 31.10.2014 року, ТОВ "Леда Трейд Союз" код за ЄДРПОУ 39207190 за період з 01.10.2014 - 31.10.2014 року, ТОВ "Центрумбуд" код за ЄДРПОУ 39435897 за період з 01.11.2014 - 30.11.2014 року, ТОВ "Буда Плюс" код за ЄДРПОУ 39319260 за період з 01.11.2014 - 30.11.2014 року. №110/26-55-22-10/33152052 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки було встановлено порушення ТОВ "СТА Електроніка" п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1,198.3, 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість 585 890 грн. та п.п.14.1.27, ст.14 п.п. 139.1.9 ст.139 Податкового Кодексу України, внаслідок чого товариством занижено податок на прибуток за 2014 рік на загальну суму 517 128 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки відповідачем прийнято 02.07.2015 податкові повідомлення - рішення:

- №21426552210 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток 517 128,00 гри. та застосування 129 282,00 грн. штрафної санкції, та

- №21526552210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 585 890,00 гри. та застосування 292 945,00 грн. штрафної санкції.

Прийняття зазначених рішень мотивовано наступними обставинами, встановленими актом перевірки.

1. Перевіркою встановлено, що між ТОВ "СТА Електроніка" та ТОВ "Ентер Агро" було укладено договір поставки від 18.09.2014 року №1409-8.

ТОВ Ентер Агро зареєстроване платником ПДВ 15.09.2014 року, платником включено в загальну суму податкового кредиту за жовтень 2014 року суми ПДВ по податковим накладним, що виписані в вересні 2014 року, в загальну суму податкових зобов'язань за жовтень 2014 року суми ПДВ по податковим накладним, що виписані в вересні 2014 року.

Перевіркою ТОВ Ентер Агро встановлено, що придбання реалізованих товарно- матеріальних цінностей (наявні коди УКТ ЗЕД) не відбувалась відповідно до інформації, що міститься в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Ентер Агро з даною кількістю працюючих та не маючи в наявності будь-яких основних фондів та виробничих потужностей реалізовував широку номенклатуру товарів та виконував різноманітний комплекс робіт і послуг.

Номенклатура та обсяг реалізованих товарів (послуг) свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності такою кількістю людей без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування тощо та без залучення субпідрядних організацій.

2. Перевіркою встановлено, що позивачем та ТОВ "Енкі Констракт" було укладено договір поставки від 01.09.2014 року №0914-5.

Актом перевірки сформульовано висновок про відсутність реєстрації податкових накладних контрагентами постачальниками на адресу ТОВ "Енкі Констракт", у зв'язку з чим, на думку осіб, що проводили перевірку, придбання реалізованих товарно-матеріальних цінностей (наявні коди УКТ ЗЕД) не відбувалось, відповідно до інформації, що міститься в Єдиному реєстрі податкових накладних .

3. Перевіркою встановлено, що між ТОВ"СТА Електроніка" та ТОВ "Еліт Технолоджи" було укладено договір на виконання робіт від 30.09.2014 року №14/02.

Як вбачається з матеріалів справи даним договором було передбачено виконання для позивача робіт з монтажу елементів виставкової експозиції та їх демонтаж.

Крім того, позивачем та зазначеним контрагентом було укладено договір №09/14 від 10.09.2014р. на виготовлення поліграфічної продукції.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Еліт Технології має стан 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням); придбання товарів здійснювалося по податковій накладній із сумою податку на додану вартість менше 10 тис. грн., що унеможливлює відстеження номенклатури товарів.

4. Перевіркою було встановлено, що позивачем було придбано у ТОВ"Леда Трейд Союз" продукцію. Як вбачається з матеріалів справи позивачем з вказаним контрагентом було укладено договір поставки № 10-14 від 14.10.2014р. З огляду на те, що реєстрація податкових накладних контрагентами постачальниками на адресу ТОВ "Леда Трейд Союз" відсутня, відповідач дійшов висновків, що придбання реалізованих товарно-матеріальних цінностей не відбувалось, відповідно до інформації, що міститься в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Леда Трейд Союз", не маючи в наявності будь-яких основних фондів та виробничих реалізовував широку номенклатуру товарів та виконував різноманітний комплекс робіт і послуг. Акт перевірки містить висновки про те, що господарська діяльність ТОВ "Леда Трейд Союз" має ознаки нереальності здійснення операцій, а підприємство здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

5. Перевіркою було встановлено, що між ТОВ"СТА Електроніка" та ТОВ "Центрумбуд", в особі ОСОБА_2 було укладено договір поставки від 20.11.2014 року №20/11.

Акт перевірки містить посилання на те, що слідчим управлінням кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України проводиться досудове розслідування в кримінальному проваджені №32015000000000008 від 17.01.2015 року за ознаками складу злочину, передбаченому ч.1 ст. 205 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи приблизно у листопаді 2014 року придбали ТОВ "Центрумбуд" код 39435897 з метою прикриття незаконної діяльності. Згідно реєстраційних документів встановлено, що засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ "Центрумбуд" є гр. ОСОБА_2, який зареєстрований адресою: АДРЕСА_1.

З письмових показань ОСОБА_2, встановлено, що він зареєстрував своє ім'я ТОВ "Центрумбуд" на прохання третіх осіб за грошову винагороду обманним шляхом без мети здійснення фінансово-господарської діяльності. Гр. ОСОБА_2 фінансово - господарську діяльність підприємства не здійснював, угод з суб'єктами підприємницької діяльності не укладав та не підписував, реальних товарів, робіт, послуг не постачав та їх не отримував.

В судове засідання викликаний для допиту свідок ОСОБА_2 не з'явився.

6. Перевіркою встановлено, що між ТОВ"СТА Електроніка" та ТОВ "Буда Плюс" було укладено договір поставки від 28.10.2014 року №10-16. З огляду на відсутність підтвердження обставини постачання контрагенту позивача проданої ним позивачу продукції відповідач дійшов висновків про відсутність фактичного здійснення господарської операції.

У зв'язку з вищезазначеними обставинами відповідач дійшов висновку про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України при податковому обліку операцій з вищезазначеними контрагентами з підстав відсутності фактичного здійснення операцій.

Суд з зазначеним висновком погоджується, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, наданих позивачем відповідачу та суду документів, позивач стверджує, що ним було придбано у вищезазначених контрагентів послуги та товари за 2014 рік на суму 2929450 грн., при цьому загальні витрати позивача за цей період становлять 13706986грн.

Однак ні документи, надані на перевірку відповідачу, ні документи, надані суду не містять жодного пояснення щодо місця отримання придбаного у контрагентів, джерел інформації про контрагентів та товар, походження товару, гарантійні зобов'язання контрагентів тощо.

Також не містять матеріали справи будь - яких посилань відносно виконання конкретним контрагентом конкретного обсягу робіт на замовлення позивача. Не містять матеріали справи також жодних доказів та пояснень відносно персоніфікації осіб, якими виконувались роботи, дати, часу та місця їх виконання, засобу комунікації з шістьма контрагентами, перевірку повноважень посадових осіб, осіб, які представляли контрагентів тощо.

При цьому, як вбачається з акту перевірки, сума витрат по операціям з вищезазначеними контрагентами становить значну частину витрат позивача. Суд вважає, що за таких обставин, особи, що представляють контрагентів під час укладання та виконання угод, об'єктивно не можуть залишитися невідомими позивачу, у випадку реального вчинення господарських операцій.

З огляду на вищезазначене суд критично ставиться до тверджень позивача про надання йому послуг та використання послуг у власній господарській діяльності.

Відповідно до приписів пункту 14.1.36 статті 14.1 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд доходить висновків, що з урахуванням вищезазначених правових норм Податкового кодексу та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Також суд вважає, що пунктом 14.1.36 статті 14.1 Податкового кодексу України встановлено такий критерій господарської діяльності, як направлення діяльності на отримання доходу.

Згідно з п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати-сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються, серед іншого, згідно з п. 138.10.3 цієї статті.

Згідно з пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включається, серед іншого, витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема витрат на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Натомість позивачем не надано жодних доказів щодо наявності прямого або опосередкованого зв'язку витрат позивача з одержанням прибутку, або намаганням його одержати.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку.

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, що висловлена у постанові від 27 березня 2012 року по справі №21-737во10 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 24068062) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; - здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; - відсутність первинних документів обліку.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук