Ухвала

від 27.12.2016 по справі 820/15672/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

27 грудня 2016 року К/800/30621/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2016

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016

у справі № 820/15672/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроспромпостач»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 у справі № 820/15672/14.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.11.2016 касаційну скаргу було залишено без руху на підставі ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржник, порушуючи питання про поновлення процесуального строку на подачу касаційної скарги, не наводить поважних причин пропуску встановленого строку на касаційне оскарження та не надає доказів на підтвердження таких обставин, та запропоновано скаржнику протягом тридцяти днів навести суду касаційної інстанції поважні підстави та надати належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 15.11.2016 була направлена на адресу скаржника та отримана ним 21.11.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.11.2016 відповідачем надіслано клопотання від 19.12.2016, в якому зазначено, що причиною несвоєчасного подання касаційної скарги була неможливість сплати судового збору на час подання первинної касаційної скарги через відсутність кошторисних призначень на ці видатки. Скаржник зазначає, що касаційна скарга вперше була подана до суду касаційної інстанції з дотриманням строку, встановленого ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, однак була залишена без руху через несплату судового збору. У зв'язку із виділенням коштів на сплату судового збору, усунуто умови, що перешкоджали поданню касаційної скарги. При цьому, надані відповідачем копії повідомлень лише фіксують факт здійснення безспірного списання коштів з рахунків ДПІ на підставі відповідних наказів.

Вказані обставини не можна визнати поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що касаційна скарга має бути подана протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи наведене, вказані відповідачем обставини не можна визнати поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій.

При цьому, суд враховує, що оскаржувані судові рішення набрали законної сили в квітні 2016, а касаційна скарга подана у листопаді 2016, тобто, з моменту набрання законної сили судовим рішенням і до моменту його оскарження минув значний період часу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Суддя-доповідач зазначає, що у даному випадку вказані відповідачем причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип res judicata.

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

З огляду на те, що причини пропуску строку, зазначені Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області у клопотанні про поновлення строку, визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження має бути відмовлено на підставі абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 у справі № 820/15672/14.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику, а касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко