Ухвала

від 19.12.2016 по справі 752/5379/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5379/16 № апеляційного провадження: 22-ц/796/15512/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Мирошниченко О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.

при секретарі: Горбачовій І.В.

за участю: позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору та поділ майна подружжя,

за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про поділ майна подружжя, визнання майна особистою приватною власністю та за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання частини майна особистою приватною власністю.

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 1 листопада 2016 року заяву відповідача ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, про визнання недійсним договору та поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, про поділ майна подружжя, визнання майна особистою приватною власністю, та за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання частини квартири особистою приватною власністю - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу де ставила питання щодо її скасування та прийняття нової про задоволення заяви щодо забезпечення позову. Вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Представник ОСОБА_4 підтримала подану апеляційну скаргу у повному обсязі та просила суд її задовольнити.

Позивач не визнав подану апеляційну скаргу, заперечував проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви виходив з того, що заява про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_1, є передчасною без заявлення позовних вимог щодо зазначеного нерухомого майна. А тому відсутні передбачені законом підстави, для її задоволення. Оскільки на час вирішення питання за поданою заявою про вжиття заходів забезпечення позовних вимог, між сторонами у справі відсутній спір з приводу квартири АДРЕСА_1.

Звертаючись з апеляційною скаргою ОСОБА_4 зазначала, що в позовній заяві нею зазначено вимоги на суму 213593, 85 гривень. Жодних доходів, окрім пенсії ОСОБА_3 не має, тому у неї є необхідність забезпечити свої вимоги накладенням заборони на відчуження нерухомого майна належного ОСОБА_3 Оскільки останній здійснив відчуження квартири у покращення якої було вкладено грошові кошти ОСОБА_4, про що було надано докази. А відтак є необхідність у накладенні арешту на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та яку договором дарування - правочином, було відчужено без її згоди.

Колегія суддів вважає, що зазначені доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали суду так як не грунтуються на нормах діючого законодавства та матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачень цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно положень ч. 1 ст. 152 ЦПК України, видами забезпечення позову є, зокрема, накладення арешту на майно, що належать відповідачеві та знаходяться у нього або інших осіб, а також заборона вчиняти дії.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову ОСОБА_4 просила суд накласти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1.

На момент її звернення зазначена вище квартира належала на праві власності ОСОБА_7 згідно договору дарування від 27.02.2014 року що був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, тобто не перебувала у власності відповідача ( за зустрічним позовом).

При цьому слід зазначити, що ОСОБА_7 не була залучена до участі в справі та до неї сторонами не було пред'явлено позовних вимог. Квартири АДРЕСА_1 не входила також до переліку майна, заявленого до поділу. Також ОСОБА_4, як позивач за зустрічним позовом не ставила питання щодо визнання за нею права власності на частку в ній.

Відтак, ухвала суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з зазначених вище підстав повністю узгоджується з нормами діючого законодавства.

Не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду і доводи апеляційної скарги, що накладення заборони на відчуження квартири є необхідним перед поданням відповідачем ( позивачем за зустрічним позовом) позову про визнання недійсним договору дарування, який було укладеного без її згоди.

Так як у відповідності до діючих норм ЦПК, законодавчо визначено лише порядок забезпечення позову до подання позовної заяви з метою запобігання порушення права інтелектуальної власності ч. 4 ст. 151 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 311, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: