Рішення

від 19.12.2016 по справі 916/2001/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2016 р.Справа № 916/2001/16

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді В.С. Петрова

суддів С.П. Желєзної

ОСОБА_1

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від прокуратури - ОСОБА_2,

від відповідачів:

1) Затоківської селищної ради - не з'явився,

2) ПМП „Виробничо-комерційна фірма „Престиж» - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом виконувача обов'язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради та Приватного малого підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Престиж» про визнання незаконним і скасування рішення селищної ради про затвердження технічної документації із землеустрою та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 р. виконувач обов'язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Затоківської селищної ради та Приватного малого підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Престиж» про:

- визнання незаконним та скасування рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015 р. № 3458 „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПМП „ВКФ „Престиж» для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області» ;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 23.12.2015 р. між Затоківською селищною радою та Приватним малим підприємством „Виробничо-комерційна фірма „Престиж» щодо ділянки загальною площею 0,1738 га, розташованої в смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області, вул. Приморська, 69а, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:028:0198), строком на 49 років, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса ОСОБА_4, від 23.12.2015 р. № 27415225.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

14.06.2000 року між Затоківською селищною радою та Приватним малим підприємством „Виробничо-комерційна фірма „Престиж» укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,144 га, розташованої у смт. Затока м. Білгород-Дністровського, Центральний курортний район, база відпочинку „Престиж» для організації масового відпочинку населення строком на 5 років, зареєстрований у Міському відділі земельних ресурсів Держкомзему України, про що у книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі 27.06.2000 р. вчинено запис за № 180.

Як вказує прокурор, додатковою угодою від 18.05.2005 р., укладеною між Затоківською селищною радою та ПМП „ВКФ „Престиж» , зареєстрованою у Білгород-Дністровському міському відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04.05.506.00096 від 19.05.2005 р., внесено зміни до договору оренди від 14.06.2000 р., зокрема, п. 1 викладено в наступній редакції: „Земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» , п. 2.2.1 доповнено словами: „Продовжити на 5 років термін дії договору оренди земельної ділянки площею 0,144 га, яка використовується для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» у Центральному районі смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області.

За ствердженнями прокурора, в подальшому рішенням Затоківської селищної ради від 29.09.2014 р. № 2097 надано дозвіл ПМП „ВКФ „Престиж» на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а, смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Як вказує прокурор, рішенням Затоківської селищної ради від 20.08.2015 р. № 3458 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПМП „ВКФ „Престиж» площею 0,1738 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а смт. Затока м. Білгород- Дністровський Одеської області.

Як зазначає прокурор, рішенням Затоківської селищної ради від 29.09.2015 р. № 3562 надано ПМП „ВКФ „Престиж» в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 5110300000:02:028:0198) площею 0,1738 га, терміном на 49 років для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а, Центральний район, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області; затверджено проект договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5110300000:02:028:0198) площею 0,1738 га, терміном на 49 років для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а, Центральний район, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області між Затоківською селищною радою та ПМП „ВКФ „Престиж» .

За ствердженнями прокурора, на підставі зазначеного рішення між Затоківською селищною радою та ПМП „ВКФ „Престиж» 23.12.2015 р. укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1738 га, розташованої в смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області, Центральний район, вул. Приморська, 69а, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:028:0198) строком на 49 років, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 від 23.12.2015 р. № 27415225.

Прокурор зазначає, що таким чином, ПМП „ВКФ „Престиж» виготовлено, а Затоківською селищною радою затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно земельної ділянки площею 0,1738 га, що на 0,0298 га більше, ніж земельна ділянка, яка перебувала у користуванні ПМП „ВКФ „Престиж» та щодо якої розроблений проект відведення земельної ділянки.

У зв'язку з цим прокурор зазначає, що у даному випадку має місце формування нової земельної ділянки (з іншими межами, конфігурацією та площею), що в свою чергу вимагає виготовлення такого виду документації із землеустрою як проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відтак, прокурор вважає, що рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015 р. № 3458, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), має бути визнаним незаконним та скасованим, а договір оренди земельної ділянки від 23.12.2015 р. - недійсним у зв'язку з незаконним збільшенням розміру орендованої земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.07.2016 р. позовну заяву виконувача обов'язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/2001/16, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

Разом з тим слід зазначити, що чинним процесуальним законодавством передбачено право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до чинної на момент подачі позову редакції статті 29 ГПК України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва. Підстави представництва прокурором інтересів держави визначені статтею 23 Закону, а саме: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99, поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» , що міститься в частині другій статті 2 ГПК України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Із врахуванням того, що „інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах.

Також Конституційний суд у рішенні від 8 квітня 1999 року у справі N 3-рп/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Як зазначено прокурором у позові, чинним законодавством України не визначено суб'єкта контролю за законністю прийняття органом місцевого самоврядування рішень щодо відведення земельних ділянок та укладанням договорів оренди з відповідними повноваженнями на звернення до суду з позовами, тому прокурор самостійно виступив в якості позивача у даній справі.

29.08.2016 р. прокурором були подані до суду пояснення стосовно неможливості виконання вимог суду щодо надання витребуваної судом технічної документації, затвердженої оспорюваним рішенням селищної ради № 3458 від 20.08.2015 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2016 р. справу № 916/2001/16 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

За результатами проведеного автоматичного визначення складу колегії суддів для розгляду справи № 916/2001/16 було визначено наступний склад колегії: головуючий суддя - Петров В.С., судді - Желєзна С.П. та Бездоля Ю.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2016 р. справу № 916/2001/16 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді - Петрова В.С., суддів - Желєзної С.П. і ОСОБА_1 та розгляд справи призначено в засіданні суду.

21.10.2016 р. прокурором була подана до суду заява про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 158-160), згідно якої прокурор просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015 р. № 3458 „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПМП „ВКФ „Престиж» для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області» , та рішення Затоківської селищної ради від 29.09.2015 р. № 3562 „Про надання ПМП „ВКФ „Престиж» в оренду земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:028:0198) площею 0,1738 га, терміном на 49 років для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області» , а також визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 23.12.2015 р. між Затоківською селищною радою та Приватним малим підприємством „Виробничо-комерційна фірма „Престиж» щодо ділянки загальною площею 0,1738 га, розташованої в смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області, вул. Приморська, 69а, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:028:0198), строком на 49 років, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса ОСОБА_4, від 23.12.2015 р. № 27415225.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Також до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

При цьому за положеннями ч. 2 ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Як зазначено в п. 3.12 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Разом з тим статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд розцінює її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (п. 3.11 Постанови Пленуму ВГСУ № 18). У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в Постанові Пленуму ВГСУ № 18. При цьому збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

В абз. 6 п. 3.12 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Наразі слід зазначити, що в заяву прокурора про збільшення позовних вимог останнім заявлені додаткові вимоги про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради від 29.09.2015 р., що не були предметом позову, тобто йдеться фактично про збільшення немайнових вимог, а саме доповнення позову новими вимогами. В свою чергу суд розцінює таку заяву як подання іншого позову.

Враховуючи вищенаведене та те, що заява прокурора про збільшення позовних вимог суперечить вимогам чинного законодавства, господарським судом було відмовлено у задоволенні вказаної заяви прокурора з приєднанням її до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.12.2016 р. прокурор заявив клопотання про витребування у ФОП ОСОБА_5 (сертифікат інженера-землевпорядника від 30.01.2013 р. № 002173) технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування бази відпочинку Престиж за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 69а, оскільки вказана особа є розробником технічної документації із землеустрою, яка затверджена оспорюваним рішенням селищної ради № 3458 від 20.08.2015 р., про що вказано у листі Відділу Держгеодакадастру у м. Білгород-Дністровському Одеської області від 29.11.2016 р. № 10-1529.013-2590/2-16. Вказане клопотання було задоволено судом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2016 р. про відкладення розгляду справи № 916/2001/16 було зобов'язано ФОП ОСОБА_5 надати терміново у строк не пізніше 19.12.2016 р. копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування бази відпочинку Престиж за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 69а, яка в подальшому була затверджена оспорюваним рішенням Затоківської селищної ради № 3458 від 20.08.2015 р.

Відповідач - Затоківська селищна рада відзив на позов не надав, також представник відповідача у судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим з'ясувати його думки стосовно заявленого позову не уявляється можливим.

Відповідач - ПМП „Виробничо-комерційна фірма „Престиж» у відзиві на позов (а.с. 137-139, а.с. 177-183) та додаткових поясненнях по справі проти позову прокурора заперечував. Так, відповідач зазначив, що стан додержання вимог ПМП „Виробниче-комерційна фірма „Престиж» земельного законодавства Білгород-Дністровською місцевою прокуратурою саме вивчено, а не проведено перевірку його додержання, як то передбачається діючим законодавством України. До того ж така перевірка не проводилась жодним уповноваженим на те органом, в тому числі органами прокуратури. Жодного документу перевірки стану додержання вимог земельного законодавства ПМП Виробниче-комерційна фірма Престиж не складено, до позов ної заяви не додано, до того ж акту перевірки не існує, посадових осіб підприємства з таким актом не ознайом лено, акт не підписано, пояснень не отримано. На думку відповідача, як би перевірку було би проведено, позивачу стало би відомо, що з 2000 року жоден камінь, паркан, стіна, що знаходяться на межі зазначеної земельної ділянки не були переміщені. У своїх ме жах в натурі земельна ділянка не змінювалась. Як стало відомо, помилка в підрахунку площі була допущена під час першого укладання договору оренди та не була виправлена і під час укладання дода ткової угоди у 2005 році. У 2010 році додаткова угода між відповідачами не укладалась та з цього приводу МПМ ВКФ Престиж зверталась до суду. Під час встановлення меж земельної ділянки в на турі у 2014 році було з'ясовано, що в тих самих межах площа ділянки складає 0,1738 га, а не 0,144 га. Відтак, відповідач вказує, що з метою виправлення помилки в подальшому у всі документи щодо землеустрою було внесено пло щу 0,1738. Також відповідач зауважив, що відповідно до акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 10 жовтня 2014 року власники (користувачі) суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявляють. Акт підписано користувачем земельної ділянки директором ПМП Виробниче-комерційна фірма Прес тиж ОСОБА_6, Затоківським селищним головою ОСОБА_7 та затверджено печатками, а також підписано власниками та користувачами суміжних земельних ділянок. Таким чином, відповідач зазначає, що всі влас ники та користувачі суміжних ділянок претензій до її меж не мають. Крім того, відповідач посилається на те, що в.о. обов'язки керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури, заявляючи у позові вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015 р. № 3458 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПМП ВКФ Престиж для експлуатації та обслуговування бази відпочинку Престиж за адресою: вул. Приморська, 69а, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області та визнання недійсним укладеного 23.12.2015 р. між відповідачами, не надав суду доказів того, що вказаний договір оренди суперечить вимогам чинного законодавства. З огляду на вищевикладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

14.06.2000 року між Затоківською селищною радою (орендодавець) та Приватним малим підприємством „Виробничо-комерційна фірма „Престиж» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець із земель загального користування на підставі рішення ХVII сесії Затоківської селищної Ради від 24.04.2000 року під № 239- ХХШ надає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться у смт. Затока, м. Білгород-Дністровського, Центральнийрайон, база відпочинку „Престиж» .

Згідно п. 1.2 договору земельна ділянка виділена в натурі/на місцевості/ у встановленому законом порядку, згідно з доданим планом землекористування, що є невід'ємною часткою цього договору, для організації масового відпочинку населення.

Відповідно до п. 1.3 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,144 га, в тому числі під громадськими забудовами - 0,144 га.

Як встановлено п. 2.1.1 договору, земельна ділянка передається в оренду з метою організації масового відпочинку населення.

Відповідно до п. 2.2.1 договору останній укладено на термін 5 років.

Згідно п. 2.2.2 договору по закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяця до його закінчення.

Відповідно до п. 2.3.2 договору, грошова плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2,00 грн. за 1 кв.м.

Відповідно до п. 4.1 договору сторони домовились про те, що:

- зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін;

- договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання.

Цей договір був зареєстрований у міському відділі земельних ресурсів Держкомзему України, про що у книзі записів Державної реєстрації договорів орен ди землі вчинено запис під № 180 від 27 червня 2000 року. Крім цього, договір зареєстрова ний у Затоківській селищній раді, про що у книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис під № 22 від 03 липня 2000 року.

Додатковою угодою від 18.05.2005 р., укладеною між Затоківською селищною радою та ПМП „ВКФ „Престиж» , зареєстрованою у Білгород-Дністровському міському відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04.05.506.00096 від 19.05.2005 р., внесено зміни до договору оренди від 14.06.2000 р., згідно яких п. 1 договору викладено в наступній редакції: „Земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» , а п. 2.2.1 доповнено словами: „Продовжити на 5 років термін дії договору оренди земельної ділянки площею 0,144 га, яка використовується для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» у Центральному районі смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області.

При цьому за ствердженнями відповідача - ПМП „ВКФ „Престиж» у 2010 році додаткова угода між відповідачами не укладалась та з цього приводу ПМП ВКФ Престиж зверталось до суду.

Так, постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2012 року по справі № 2-а-3910/11, яка набрала законної чинності 19.12.2013 р., було частково задоволено позов ПМП „ВКФ „Престиж» , а саме: визнано протиправною бездіяльність Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області щодо неприйняття рішення про укладення додаткової угоди із Приватним малим підприємством Виробничо-комерційна фірма Престиж про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 0,144 га., яка розташована за адресою : Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Центральний район, вул.. Приморська, 69-а, яка використовується для експлуатації та обслуговування бази відпочинку Престиж , а також зобов'язано Затоківську селищну раду Білгород-Дністровської міської ради Одеської області укласти із Приватним малим підприємством Виробничо-комерційна фірма Престиж додаткову угоду щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 0,144 га, яка розташована за адресою : Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Центральний район, вул. Приморська, 69-а, яка використовується для експлуатації та обслуговування бази відпочинку Престиж терміном на п'ять років.

Вказаною постановою суду встановлено, що ПМП ВКФ Престиж» на протязі 2010-2011 р. неодноразово (5 листів) зверталось до Затоківської селищної ради із заявою щодо поновлення договору оренди земельної ділянки на новий термін, однак відповіді на свої звернення отримано не було. Згідно припису від 11.04.2011 року № 03-01-15/485 відділу Держкомзему у Білгород - Дністровському районі Головного управління Держкомзему у Одеської області Державного комітету України із земельних ресурсів, відповідача - Затоківську селищну раду було повідомлено про те, що з метою усунення порушень законодавства, відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі договір оренди підлягає пролонгації з ПМП ВКФ Престиж на той самий строк. По результатах перевірки листом № 2-14-14/1952 від 20.04.2011 року відділом Держкомзему проінформовано ПМП ВКФ Престиж про направлення припису Затоківській селищній раді щодо усунення порушень законодавства України і необхідності пролонгації договору оренди із ПМП ВКФ Престиж . Однак, відповіді також не було надано. За весь період звернень що ПМП ВКФ Престиж» до Затоківської селищної ради з питань пролонгації договору оренди, це питання жодного разу не було включено до порядку денного засідання сесій Затоківської селищної ради. Відтак, суд дійшов до висновку, що бездіяльність відповідача впливає на права, свободи та інтереси позивача, оскільки безпідставне неукладення договору оренди земельної ділянки обмежує ПМП ВКФ Престиж у повноцінному здійсненні права власності належним йому майном.

Разом з тим доказів виконання вказаного судового рішення відповідачами до суду не надано.

Поряд з цим з матеріалів справи вбачається, що 22.09.2014 р. Затоківською селищною радою було прийнято рішення № 2097, яким надано дозвіл ПМП „ВКФ „Престиж» на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а, смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Надалі рішенням Затоківської селищної ради від 20.08.2015 р. № 3458 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПМП „ВКФ „Престиж» площею 0,1738 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а смт. Затока м. Білгород- Дністровський Одеської області.

Рішенням Затоківської селищної ради від 29.09.2015 р. № 3562 надано ПМП „ВКФ „Престиж» в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 5110300000:02:028:0198) площею 0,1738 га, терміном на 49 років для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а, Центральний район, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області; затверджено проект договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5110300000:02:028:0198) площею 0,1738 га, терміном на 49 років для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а, Центральний район, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області між Затоківською селищною радою та ПМП „ВКФ „Престиж» .

Надалі у жовтні 2015 р. сторонами було складено акт прийоми-передачі межових знаків на зберігання (а.с. 85) про те, що земельна ділянка за кадастровим № 5110300000:02:028:0198, яка знаходиться за адресою: Одеська область м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 69-а, площею 0,1738 га, надана власнику (користувачу) земельної ділянки ПМП Виробничо-комерційна фірма Престиж наданої в оренду терміном на 49 років для експлуатації та обслуговування бази відпочинку Престиж , в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразку не встановлювалися, так як межі земельної ділянки закріплені існуючою огорожею. Відповідно до п. 1 акту власник (користувач) земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. В п. 2 акту зазначено, що власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено.

На підставі зазначеного вищевказаного рішення селищної ради від 29.09.2015 р. № 3562 23 грудня 2015 р. між Затоківською селищною радою (орендодавець) та ПМП „ВКФ „Престиж» (орендар) укладено договір оренди, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування, в оренду терміном на 49 років земельну ділянку, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, яка використовується для експлуатації та обслуговування бази відпочинку Престиж , розташовану в смт Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області, Центральний район, вулиця Приморська, 69а, категорія зазначеної земельної ділянки - землі рекреаційного призначення, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:028:0198, дата державної реєстрації земельної ділянки: 28 вересня 2015 року. Індексний номер витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: 50611175 від 23 грудня 2015 року, номер запису про право власності: 12699131 від 23 грудня 2015 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: 815159751103.

Згідно п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею - 0,1738 га, у тому числі з них за земельними угіддями: під землями, які використовуються для відпочинку та оздоровлення - 0,1738 га.

Пунктом 3 договору встановлено, що на земельній ділянці розташовані будівлі та споруди бази відпочинку „Престиж» .

Відповідно п. 4 договору, вищезазначена земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» .

Згідно п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 762286,80 грн.

Пунктом 8 договору передбачено, що останній укладено на сорок дев'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі та розмірі 22868,60 грн. на підставі розрахунку орендної плати, розробленого згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15 жовтня 2015 року.

Згідно п. 10 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством України, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його

Пунктом 11 договору встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до п. 12 договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення ціп і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством України; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно п. 13 договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у встановленому законодавством України порядку.

Пунктом 17 договору передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Відповідно до п. 19 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у трьохденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її прийому-передачі.

Згідно п. 33 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін та нотаріального посвідчення.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Відповідно до п. 34 договору, дія останнього припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законодавством У країни.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 35 договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законодавством України.

Відповідно до п. 35 договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Згідно п. 36 договору, у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря, орендодавець має право на отримання орендної плати за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.

Пунктом 38 договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до п. 39 договору, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Згідно п. 40 договору, сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Пунктом 41 договору встановлено, що останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вказаний договір було посвідчено та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 від 23.12.2015 р. № 27415225.

23.12.2015 р. сторонами договору було складено акт прийому-передачі земельної ділянки про те, що згідно з договором оренди земельної ділянки, що був посвідчений, ОСОБА_4 приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області, 23 грудня 2015 року за реєстровим № 1-375, на підставі рішення LVI-ої сесії VI скликання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради від 29 вересня 2015 року № 3562, орендодавець фактично передає, а орендар приймає в оренду терміном на сорок дев'ять років земельну ділянку, цільове призначення якої будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, яка використовується для експлуатації та обслуговування бази відпочинку Престиж , розташовану в смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області, Центральний район, вул. Приморська, 69а, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:028:0198, загальною площею - 0,1738 га. Також у вищевказаному акті прийому-передачі земельної ділянки зазначено, що земельна ділянка, що передається орендодавцем орендарю, перебуває в належному стані та у визначених договором оренди землі межах.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Крім того, за приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Так, прокурор вважає, що рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015 р. № 3458, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПМП „ВКФ „Престиж» площею 0,1738 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки ПМП „ВКФ „Престиж» виготовлено, а Затоківською селищною радою затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно земельної ділянки площею 0,1738 га, що на 0,0298 га більше, ніж земельна ділянка, яка перебувала у користуванні ПМП „ВКФ „Престиж» та щодо якої розроблений проект відведення земельної ділянки. У зв'язку з цим прокурор зазначає, що у даному випадку має місце формування нової земельної ділянки (з іншими межами, конфігурацією та площею), що в свою чергу вимагає виготовлення такого виду документації із землеустрою як проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Натомість відповідач - ПМП „ВКФ „Престиж» , заперечуючи проти доводів прокурора, вказує, що помилка в підрахунку площі була допущена під час першого укладання договору оренди та не була виправлена і під час укладання дода ткової угоди у 2005 році, але під час встановлення меж земельної ділянки в на турі у 2014 році було з'ясовано, що в тих самих межах площа ділянки складає 0,1738 га, а не 0,144 га. Відтак, відповідач вказує, що з метою виправлення помилки в подальшому у всі документи щодо землеустрою було внесено пло щу 0,1738.

Вказані заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки доказів на підтвердження зазначеного щодо наявності помилки у зазначенні площі ділянки при первинному укладанні договору оренди (2000 р.), так і в подальшому при внесенні змін до вказаного договору, відповідачем до суду не було надано. Наразі слід зазначити, що помилковими є посилання відповідача на те, що спірний договір від 23.12.2015 р. є наслідком виконання вказаного постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2012 року по справі № 2-а-3910/11 про зобов'язання селищної ради укласти з ПМП „ВКФ „Престиж» додаткову угоду саме до договору оренди від 14.06.2000 р. Посилання відповідача на те, що відповідно до акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 10 жовтня 2014 року власники (користувачі) суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявляють, суд вважає безпідставними, оскільки не спростовують той факт, що конфігурація орендованої на теперішній час земельної ділянки змінена у порівнянні з тією, що перебувала в оренді ПМП „Виробниче-комерційна фірма Прес тиж за договором оренди від 2000 року. Зазначене підвереджується наданими Відділом Держгеокадастру у м. Білгород-Дністровському районі Одеської області на запит суду відомостями Державного земельного кадастру (а.с.192) та експлікацією і ситуаційною схемою, які складені до договору у 2000 році.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин суд погоджується з доводами прокурора про те, що у даному випадку має місце формування нової земельної ділянки (з іншими межами, конфігурацією та площею), що в свою чергу вимагає виготовлення такого виду документації із землеустрою як проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Наразі слід зазначити, що такий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки щодо відведення ПМП „ВКФ „Престиж» в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 5110300000:02:028:0198) площею 0,1738 га, терміном на 49 років для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а, Центральний район, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області, при укладенні відповідачами спірного договору оренди від 23.12.2015 р. не виготовлявся. Цей факт не оспорюється відповідачем.

Крім того, на вимогу суду відповідачами до суду не була надана технічна документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування бази відпочинку Престиж за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 69а, оскільки вказана особа є розробником технічної документації із землеустрою, яка затверджена оспорюваним рішенням селищної ради № 3458 від 20.08.2015 р. Така технічна документація відсутня й у Відділі Держгеодакадастру у м. Білгород-Дністровському Одеської області, про що зазначено в листі у відповідь за вимогу суду про витребування доказів. Також не була надана на вимогу суду вказана документація з боку ФОП ОСОБА_5 (сертифікат інженера-землевпорядника від 30.01.2013 р. № 002173), яким документація виготовлялась, про що вказано в листі Відділі Держгеодакадастру у м. Білгород-Дністровському Одеської області від 29.11.2016 р. № 10-1529.013-2590/2-16.

Як пояснив прокурор під час судового засідання, він звертався до ФОП ОСОБА_5 стосовно надання інформації по технічній документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування бази відпочинку Престиж за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 69а, яка в подальшому була затверджена оспорюваним рішенням Затоківської селищної ради № 3458 від 20.08.2015 р. Проте, станом на 19.12.2016 р. ФОП ОСОБА_5 інформації не надав.

Відтак, відсутність вказаної технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПМП „ВКФ „Престиж» площею 0,1738 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, яка була затверджена Затоківською селищною радою оспорюваним рішенням від 20.08.2015 р. № 3458, свідчить про неправомірність прийняття такого рішення селищною радою, а також здійснення на підставі такого рішення процедури з передачі в оренду ПМП „ВКФ „Престиж» земельної ділянки площею 0,1738 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, а також укладання самого договору оренди від 23.12.2015 р.

За таких обставин суд доходить до висновку про порушення відповідачами норм чинного законодавства при укладенні спірного договору оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Однак, відповідачами при укладенні спірного договору оренди не було дотримано вимог статті 50 Закону України "Про землеустрій", статей 20, 184, 186, 186-1 ЗК України, адже проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки не виготовлявся.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За приписами ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку із прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.10.2000р. №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів " (з подальшими змінами)).

Щодо обраного прокурором способу захисту порушеного права суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

ЗК України є, зокрема, тим актом цивільного законодавства, який передбачає підставою виникнення цивільних прав та обов'язків акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

За статтею 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі статтями 83, 84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Статтею 80 ЗК України установлено, що самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

З урахуванням такого висновку Конституційного Суду України та з огляду на положення статті 11 ЦК України, статей 78, 116, 122 ЗК України, в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

За таких обставин рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Така правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 16.12.2015 р. при розгляді справи N 6-2510цс15, предметом якої був спір про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та витребування цієї земельної ділянки з чужого незаконного володіння .

Враховуючи ті обставини, що при передачі Затоківською селищною радою в оренду ПМП ВКФ Престиж нової земельної ділянки (з іншими межами, конфігурацією та площею) без складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказана селищна рада порушили вимоги діючого законодавства, суд вважає правомірними вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015 р. № 3458 „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПМП „ВКФ „Престиж» для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області» . Також суд вважає цілком обґрунтованими вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди від 23.12.2105 р., укладеного між відповідачами з порушенням вищенаведених вимог земельного законодавства.

Так, частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених ч. ч. 1 - 6 ст. 203 цього Кодексу. Зокрема, однією з вимог є вимога про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також щодо наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги прокурора відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Також з огляду на те, що чинним законодавством України не визначено суб'єкта контролю за законністю прийняття органом місцевого самоврядування рішень щодо відведення земельних ділянок та укладанням договорів оренди з відповідними повноваженнями на звернення до суду з позовами, суд вважає самостійне представництво прокурором інтересів держави цілком правомірним та належним чином обґрунтованим. Адже підставою для набуття територіальною громадою в особі Затоківської селищної ради права комунальної власності на землі є безоплатна передача їй землі державою. Оскільки право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів, кожне порушення закону щодо безпідставного заволодіння комунальною власністю є порушенням державних інтересів. В свою чергу регулювання земельних відносин з порушенням законодавства України спричиняє державі і територіальній громаді економічні збитки, перешкоджає здійсненню передбаченого Конституцією України права власності на землю, тягне нераціональне використання земель.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось на користь прокурора, який виступає позивачем, в інтересах держави якого прокурором пред'явлено позов, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені прокуратурою при подачі позову, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Позов виконувача обов'язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради та Приватного малого підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Престиж» про визнання незаконним і скасування рішення селищної ради про затвердження технічної документації із землеустрою та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015 р. № 3458 „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПМП „ВКФ „Престиж» для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Престиж» за адресою: вул. Приморська, 69а, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області» .

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладеного 23.12.2015 р. між Затоківською селищною радою та Приватним малим підприємством „Виробничо-комерційна фірма „Престиж» щодо ділянки загальною площею 0,1738 га, розташованої в смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області, вул. Приморська, 69а, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:028:0198), строком на 49 років, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса ОСОБА_4, від 23.12.2015 р. № 27415225.

4. СТЯГНУТИ з Приватного малого підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Престиж» (65026, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 36042705) на користь Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552, рахунок отримувача № 35213085000564; банк отримувача в ДКСУ м. Київ, МФО 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір в сумі 2756/дві тисячі сімсот п'ятдесят шість/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 26 грудня 2016 р.

Головуючий суддя В.С. Петров

Суддя С.П. Желєзна

Суддя Ю.С. Бездоля