Ухвала

від 29.12.2016 по справі 906/1076/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"29" грудня 2016 р. Справа №906/1076/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Грязнов В.В.

          розглянувши апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" на рішення господарського суду Житомирської області від 05.12.2016 р. у справі № 906/1076/16

за позовом приватного підприємства "Феррі"

до публічного акціонерного товариства "Норинський Щебзавод"

про стягнення 304457,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 05.12.2016 р. у справі №906/1076/16 позов приватного підприємства "Феррі" до публічного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" про стягнення 304457,12 грн. задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" на користь приватного підприємства "Феррі" 102100,00 грн. боргу, 8320,58 3% річних, 91485,05 грн. інфляційних. У позові в частині вимог стягнення 102146,54 грн. пені, 404,95 грн. інфляційних відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство "Норинський щебзавод" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Вивчивши зміст апеляційної скарги, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.97 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

          Згідно з ч.2 ст.44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

          Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.

          Підпунктом 1 п.2 ч.2 ст.4 вказаного Закону, судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

За приписами п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду становить 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, при подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянту належало сплатити 5023,55 грн. (110% від 304457,12 грн. х 1,5%).

Як вбачається з матеріалів поданої апеляційної скарги, всупереч наведеним вище вимогам чинного законодавства, скаржником при зверненні до суду апеляційної інстанції не було долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Натомість разом з апеляційною скаргою, апелянтом подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що матеріальний стан ПАТ "Норинський щебзавод" є незадовільним і перешкоджає сплаті судового збору, в підтвердження чого надав звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому слід зазначити, що за приписами норм вказаної статті звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

При вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору публічного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" при зверненні до суду за захистом свого права потрібно з'ясувати, чи призводить вимога сплати судового збору за конкретних обставин справи до обмеження заявника на доступ до суду.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У Справі "Креуз проти Польщі" (п.53, "Case of Kreuz v. Poland", рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р., надалі - Рішення) суд постановив, що "Право на суд", закріплене п.1 ст.6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому, що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зокрема, такими обмеженнями є сплата судового збору при зверненні особи до суду.

Рішення Європейського суду з прав людини (п.60) постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст.42 та абз. 5 ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

З огляду на викладене, якщо доводи скаржника про обмеження чи неможливість захисту прав та інтересів при зверненні до суду пов'язані лише з відсутністю коштів, суд приймає до уваги те, що наведені апелянтом обставини щодо скрутного фінансового становища є наслідком господарської діяльності публічного акціонерного товариства "Норинський щебзавод", його власного комерційного розрахунку та ризику, а не виникли в силу об'єктивних, незалежних від апелянта обставин.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" не приймається до розгляду та підлягає поверненню.

Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК, апелянт має право повторно подати апеляційну скаргу у загальному порядку. У разі пропуску строку оскарження апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотанням про його відновлення.

Керуючись п. 3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити публічному акціонерному товариству "Норинський щебзавод" в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" на рішення господарського суду Житомирської області від 05.12.2016 р. у справі №906/1076/16 - повернути заявнику.

3. Справу №906/1076/16 повернути господарському суду Житомирської області.

          Додаток: заявнику - матеріали скарги на 2 арк. з додатками до неї на 6 арк., поштовий конверт.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Грязнов В.В.