Постанова

від 22.12.2016 по справі 906/917/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2016 р. Справа № 906/917/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Гудак А.В. ,

судді Гулова А.Г.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ПАТ "Українська залізниця" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 08.11.16 р. у справі № 906/917/16

за позовом : Державного підприємства "Городницьке лісове господарство" (смт.Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область)

до : 1) Житомирської торгово-промислової палати (м. Житомир)

2) Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ)

про зобов'язання видати сертифікат про форс-мажорні обставини, визнання відсутніми права на отримання оплати згідно Договору №2220/1310-2012 від 28.12.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 08.11.2016 р. у справі № 906/917/16 (суддя Кудряшова Ю.В.) частково задоволено клопотання Державного підприємства "Городницьке лісове господарство" про вжиття заходів забезпечення позову. Заборонено Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" здійснювати списання грошових коштів із визначених та відкритих ДП "Городницьке лісове господарство" в установах банків і розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання) згідно Договору № 2220/1310-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012 та/або у інший спосіб отримувати грошові кошти у виконання вказаного договору за послуги, пов'язані з перевезенням експортних, імпортних та транзитних вантажів (користування вагонами, зберігання вантажів, подача й збирання залізничних вагонів (напіввагонів)), в тому числі за простій (затримку) залізничних вагонів (напіввагонів) з товаром Державного підприємства "Городницьке лісове господарство" № 60021797, 60597606, 65741688, 60334950, 60544657, 65487985, 66713983, 66490376, 65399479, 68717610, 68746841, 68804558, згідно митих декларацій № № 101040000/2016/004203 від 13.05.2016, 101040000/2016/004257 від 14.05.2016, 101040000/2016/004258 від 14.05.2016, 101040000/2016/004274 від 16.05.2016, 101040000/2016/004394 від 18.05.2016, 101040000/2016/004417 від 19.05.2016, 101040000/2016/004396 від 18.05.2016, 101040000/2016/004418 від 19.05.2016, 101040000/2016/004457 від 20.05.2016, 101040000/2016/004529 від 23.05.2016, 101040000/2016/004530 від 23.05.2016, 101040000/2016/004571 від 23.05.2016, до розгляду господарським судом Житомирської області справи №906/917/16. В задоволенні решти клопотання відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач - ПАТ "Українська залізниця" подала апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування скарги зазначає, що виносячи ухвалу про забезпечення позову шляхом оголошення заборони ПАТ "Укрзалізниця" списувати плату за надані відповідно до умов укладеного договору послуги, суд фактично втручається у договірні відносини між сторонами та забезпечує отримання позивачем послуг на безоплатній основі, що суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам діючого між сторонами договору. Звертає увагу, що зазначена заборона фактично позбавляє ПАТ "Укрзалізниця" можливості отримувати плату за надані відповідно до умов договору послуги. При цьому, розгляд справи судом триває та спір по суті не вирішено. Отже, враховуючи зміст ухвали, судом застосовано такі заходи забезпечення позову, які є тотожними задоволенню заявлених ДП "Городницбке лісове господарство" позовних вимог чим фактично вирішено справу до прийняття рішення по суті. Також відзначає, що позивачем при поданні відповідного клопотання не подано жодних доказів, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В судове засідання представник апелянта не з'явився.

Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав. В судове засідання представник позивача не з'явився, однак надіслав клопотання про розгляд скарги без його участі.

Відповідач - Житомирська торгово-промислова палата явку представника в судове засідання не забезпечила, письмового відзиву на апеляційну скаргу не подала.

В процесі розгляду скарги позивачем було подано до суду клопотання про зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили ухвалою господарського суду Житомирської області у справі № 906/971/16 за наслідками розгляду клопотання ПАТ "Українська залізниця" про роз'яснення змісту оскаржуваної ухвали суду від 08.11.2016 р. Позивач вважає, що розгляд клопотання про роз'яснення змісту оскаржуваної ухвали може вплинути на предмет та підстави розгляду апеляційної скарги, а відтак просить зупинити апеляційне провадження.

Колегією суддів вказане клопотання залишено без задоволення з огляду на те, що підставами для зупинення провадження у справі відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України є неможливість розгляду однієї справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи. Дана неможливість полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно. Оскільки роз'яснення ухвали суду полягає лише у викладенні змісту в більш ясній і зрозумілій формі, а не встановленні певних обставин, підстави для зупинення апеляційного провадження відсутні.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 08.11.2016 р. у справі № 906/917/16 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Городницьке лісове господарство" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Житомирської торгово-промислової палати (далі - перший відповідач), Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - другий відповідач) про зобов'язання видати сертифікат про форс-мажорні обставини, визнання відсутніми права на отримання оплати згідно Договору №2220/1310-2012 від 28.12.2012.

03.11.2016 на адресу господарського суду Житомирської області від Державного підприємства "Городницьке лісове господарство" (смт.Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область) надійшло клопотання від 03.11.2016 про вжиття заходів забезпечення позову.

Обгрунтовуючи подане клопотання позивач вказує, що предмет даного позову є зобов'язання Житомирської торгово-промислової палати (м.Житомир) видати сертифікат про форс-мажорні обставини у підтвердження настання та існування форс-мажорних обставин при виконанні зобов'язань щодо оплати за Договором № 2220/1310-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012 і пов'язаним та укладеним у рамках виконання за ним зобов'язанням (далі - Договір) та визнання відсутнім у ПАТ "Українська залізниця" права на отримання оплати по такому договірному зобов'язанні.

Згідно пп. 3.6 п. З додатку № 1 "Перелік додаткових послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів до Договору" до Договору, передбачається оплата позивачем послуг ПАТ "Укрзалізниця", пов'язаних з перевезенням експортних, імпортних та транзитних вантажів (користування вагонами, зберігання вантажів, подача й забирання вагонів, тощо). А так само такі положення договірних відносин передбачають право другого відповідача на плату за вказаним Договором і пов'язаними та укладеними у рамках виконання зобов'язання за ним, зокрема, у відповідності до п.п. 2.2.14 Договору - Договором про подачу та забирання вагонів і далі згідно останнього - Договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезені та надані залізницею послуги.

Відповідно до п. 5.1 укладеного позивачем з другим відповідачем Договором, до обставин непереборної сили віднесено, зокрема, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади заборона (обмеження) в тому числі експорту.

Водночас, як вбачається із позову як його підстава вказується, що Закарпатською обласною державною адміністрацією було прийняте розпорядження від 13.05.2016 за № 236 "Про митне оформлення експорту деревини паливної (код УКТ ЗЕД 4401) у Закарпатської області" (далі - Розпорядження Закарпатської ОДА).

В свою чергу, на підставі вказаного Розпорядження Закарпатської ОДА було здійснено Закарпатською митницею ДФС затримка рухомого складу залізниці з експортною деревиною (дрова) вагонів позивача.

У зв'язку з тим, що затримка Закарпатською митницею ДФС вагонів з товаром позивача, що перевозився (транспортувався) на експорт згідно Договору, відбулася на підставі рішення (акту) органу державної влади - Розпорядження ОДА та дій Закарпатської митниці ДФС, то із покладених в основу підстав позову вбачається об'єктивне існування та очевидність настання по факту (практично) форс-мажорних обставин при виконанні зокрема зі сторони Позивача своїх зобов'язань по оплаті послуг за вищевказаним Договором і пов'язаним та укладеним у рамках виконання за ним зобов'язаннями.

При цьому, на ряду із п.п. 2.2.14 Договору, де визначено також і здійснення розрахунків між сторонами за Договором про подачу та забирання вагонів, а далі згідно останнього і за Договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезені та надані залізницею послуги, також і підпунктом 2.2.5 Договору передбачено здійснення попередньої оплати за відповідні послуги залізниці на поточний рахунок виконавця зі спеціальним режимом використання і забезпечувати позивачеві своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок, звідки як вбачається із змісту підпункту 2.4.4. 2.4.6. 2.4.11. 2.5.2 розділу 2 та розділу 3 Договору за нездійснення оплати за час коли така повинна бути здійснена та/або не погодження певних документів, перераховуються (списуються) залізницею в автоматичному режимі на свою користь, виходячи з вартості послуг по користуванню (простою, затримці, тощо) залізничних вагонів та понесені при цьому всі пов'язані витрати залізниці.

Так, з підстав дії розпорядження та вчинюваних дій та бездіяльності Житомирської ТПП має місце простій (затримка) залізничних вагонів, необхідність зберігання вантажу (деревини паливної) позивача у таких вагонах, здійснення їх подачі та забирання, що обумовлює обов'язок позивача здійснювати оплату за встановленим тарифом власнику рухомого складу залізничних вагонів згідно умов укладеного з ПАТ "Укрзалізниця" Договору, а то й навіть як вказувалося вище здійснення списання на користь залізниці з рахунку з спеціальним режимом використання (розподільчого рахунку) грошових коштів Позивача. Оскільки таке перерахування (списання) залізницею грошових коштів буде здійснюватиметься фактично з тих підстав, що передбачені для перевезення та обслуговування вантажів позивача по іншим залізничним вагонам, ані ж ті, що затримані, то таким чином будуть списані кошти для перевезення інших вантажів, а це унеможливить (заблокує) та зупинить подальше обслуговування і переміщення (перевезення) вантажів у таких інших залізничних вагонах (що не відносяться до предмету спору у даній судовій справі).

Власне, таке блокування та затримка і зупинка руху інших вагонів залізничних з товаром позивача (що не відносяться до предмету спору у даній судовій справі) завдадуть значних затрат позивачеві, фактичному списанню з рахунку грошових коштів, що становлять основу і забезпечують в частині перевезень вантажів суть зовнішньоекономічної господарської діяльності позивача.

Отже позивач вважає, що є необхідність у заходах забезпечення позову, без вжиття яких за очевидно існуючої небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній справі.

З огляду на зазначене, позивач просить суд:

1) Заборонити Житомирській торгово-промисловій палаті (10002, м. Житомир, вул. Гагаріна, 24, ідентифікаційний код: 02944685) вчиняти будь-які дії по не підтвердженню та не видачі сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) при виконанні ДП "Городницьке лісове господарство" зобов'язань щодо оплати за Договором № 2220/1310-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012 і пов'язаним та укладеним у рамках виконання за ним зобов'язанням.

2) Заборонити Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" здійснювати списання грошових коштів із визначених та відкритих ДП "Городницьке лісове господарство" установах банків і розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання) згідно Договору № 2220/1310-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012 та відповідно Договору про подачу та забирання вагонів і Договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезені та надані залізницею послуги та/або у інший спосіб отримувати грошові кошти у виконання вказаних договорів за послуги, пов'язані з перевезенням експортних, імпортних та транзитних вантажів (користування вагонами, зберігання вантажів, подача й забирання залізничних вагонів (напіввагонів)), в тому числі за простій (затримку) залізничних вагонів (напіввагонів) з товаром Державного підприємств; "Городницьке лісове господарство" № 60021797, 60597606, 65741688, 60334950, 60544657 65487985, 66713983, 66490376, 65399479, 68717610, 68746841, 68804558, згідно митих декларацій №№101040000/2016/004203 від 13.05.2016, 101040000/2016/004257 від 14.05.2016, 101040000/2016/004258 від 14.05.2016, 101040000/2016/004274 від 16.05.2016, 101040000/2016/004394 від 18.05.2016, 101040000/2016/004417 від 19.05.2016, 101040000/2016/004396 від 18.05.2016, 101040000/2016/004418 від 19.05.2016, 101040000/2016/004457 від 20.05.2016, 101040000/2016/004529 від 23.05.2016, 101040000/2016/004530 від 23.05.2016, 101040000/2016/004571 від 23.05.2016;

3) Заборонити установам банку та органам державної казначейської службі приймати до виконання та/або здійснювати виконання платіжних документів (платіжних вимог), поданих Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) щодо списання та/або іншого отримання грошових коштів із визначених та відкритих в установах банків розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання) згідно Договору № 2220/1310-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012 та відповідно Договору про подачу та забирання вагонів Договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезені та надані залізницею послуги та/або послуги, пов'язані з перевезенням експортних імпортних та транзитних вантажів (користування вагонами, зберігання вантажів, подачі й забирання залізничних вагонів (напіввагонів)), в тому числі за простій (затримку) залізничних вагонів (напіввагонів) з товаром Державного підприємства "Городницькі лісове господарство" № 60021797, 60597606, 65741688, 60334950, 60544657, 65487985 66713983, 66490376, 65399479, 68717610,68746841, 68804558.

За результатами розгляду вищевказаного клопотання, місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність його задоволення частково.

Колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції з врахуванням наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Як зазначено в п. 3 зазначеної постанови, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 47 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

В частині вимог позивача про заборону Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" здійснювати списання грошових коштів із визначених та відкритих ДП "Городницьке лісове господарство" в установах банків і розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання) згідно Договору № 2220/1310-2012 (п.2 клопотання), судом першої інстанції враховано, що предметом позову у даній справі є:

- зобов'язати Житомирську торгово-промислову палату видати сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) при виконанні Державним підприємством "Городницьке лісове господарство" (смт.Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область) зобов'язань щодо оплати за Договором № 2220/1310-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012;

- визнати відсутнім, у зв'язку із форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), у Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" права на отримання оплати згідно договору №2220/1310-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах.

Тобто, питання оплати позивачем згідно договору №2220/1310-2012 пов'язане з розглядом питання про видачу сертифікату про форс-мажорні обставини при виконанні Державним підприємством "Городницьке лісове господарство" (смт.Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область) зобов'язань за Договором № 2220/1310-2012.

Видача сертифікату про форс-мажорні обставини при виконанні Державним підприємством "Городницьке лісове господарство" (смт.Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область) зобов'язань щодо оплати за Договором № 2220/1310-2012, тягне за собою відсутність обов'язку виконання (сплати) даного зобов'язання.

Таким чином, позивачем доведено умову застосування заходів забезпечення позову - достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які у нього є можуть бути списані з рахунків.

Відтак, суд першої інстанції правомірно відзначив, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони другому відповідачу здійснювати списання коштів з рахунків позивача, за вказаним договором, є пов'язаним з предметом спору у справі № 906/917/16.

Вжиття заходів забезпечення позову, в частині заборони Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" здійснювати списання грошових коштів із визначених та відкритих ДП "Городницьке лісове господарство" в установах банків і розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання) згідно Договору № 2220/1310-2012, сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду без негативних наслідків для позивача.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, місцевий господарський суд дійшов підставного висновку, що застосування вищевказаних заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів, третіх осіб у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Обраний захід до забезпечення позову не буде наслідком повного припинення господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та вказане забезпечення не впливає на право другого відповідача скористатися своїм правом після скасування забезпечення та не примушує його порушувати законодавство.

Отже, заявлені позивачем в цій частині заходи до забезпечення позову є належним (адекватним, розумним, співмірним, достатнім, збалансованим) забезпеченням вимог за цим позовом, а тому суд першої інстанції обгрунтовано задоволив клопотання в цій частині.

Оскільки вжиття даного заходу забезпечення вимог стосується лише певних, оспорюваних позивачем господарських операцій за договором № 2220/1310-2012, посилання апелянта на те, що вказаною забороною фактично позбавлено ПАТ "Українська залізниця" отримувати плату за договором, суд вважає необгрунтованим. На списання грошових коштів за договірними операціями іншого періоду заборона не поширюється.

Стосовно клопотання позивача в частинах заборони Житомирській торгово-промисловій палаті вчиняти будь-які дії по не підтвердженню та не видачі сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також заборони установам банку та органам державної казначейської служби приймати до виконання та/або здійснювати виконання платіжних документів (платіжних вимог), поданих Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" щодо списання та/або іншого отримання грошових коштів із визначених та відкритих в установах банків розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання), судом першої інстанції вірно відмічено, що клопотання не містить обґрунтування з посиланням на докази в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Місцевий господарський суд підставно відмітив, що дані вимоги є похідними від вимоги по забезпеченню позову, яка підлягає задоволенню, а саме: заборони Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" здійснювати списання грошових коштів із визначених та відкритих ДП "Городницьке лісове господарство" в установах банків і розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання) по Договору № 2220/1310-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012.

За наведених обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні клопотання у вищевказаних частинах.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Житомирської області від 08.11.2016 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 08.11.2016 р. у справі № 906/917/16 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Гулова А.Г.