Рішення

від 20.12.2016 по справі 910/20760/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2016Справа №910/20760/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Журавлиське

до товариства з обмеженою відповідальністю Адамс Агро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Європейська аграрна компанія

про стягнення заборгованості у розмірі 1 357 274,80 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Пєнязькова О.О. (договір від 02.12.2016 № б/н);

від відповідача: Огейчук Т. В. (довіреність № б/н від 01.12.2016);

від третьої особи: не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

17.11.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Журавлиське (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю Адамс Агро (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1 357 274,80 грн.

Позовні вимоги були обґрунтовані відмовою відповідача повернути позивачу сплачені останнім авансові платежі за договором купівлі-продажу № 040913 від 04.09.2013.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 52 172,00 дол. США, що еквівалентно 1 357 274,80 грн.

Провадження у справі № 910/20760/16 порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 та призначено її розгляд на 06.12.2016.

05.12.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав, що враховуючи п. 6.3 договору купівлі-продажу № 040913 від 04.09.2013 сплачені позивачем авансові платежі залишись у відповідача правомірно.

06.12.2016 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Європейська аграрна компанія (далі - третя особа), розгляд справи відкладено на 20.12.2016.

16.12.2016 від публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк надійшли документи, витребувані ухвалою суду від 06.12.2016.

20.12.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про долучення документів, витребуваних ухвалою суду, до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

Крім того, представник позивача подав письмові пояснення, в яких зазначив, що вважає договір купівлі-продажу № 040913 від 04.09.2013 недійсним, оскільки на момент його укладення відповідач не мав у власності товар, який зобов'язувався передати позивачу за вказаним договором.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 20.12.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

04.09.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю Журавлиське (далі - позивач або покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Адамс Агро (далі - відповідач або продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 040913 (далі договір), згідно з умовами якого відповідач зобов'язувався передати позивачу трактор New Holland Т8.390 (далі - товар), а позивач зобовязу4вався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.1 договору загальна сума грошових коштів, яка належить до сплати за даним договором покупцем на користь продавця (загальна вартість товару) складає 125 000,00 у.о. (сто двадцять п'ять тисяч доларів) в т.ч. ПДВ - 20%.

Сторони домовились про те, що середньозважений курс долару США на міжбанківському ринку України згідно умов цього договору визначатиметься за даними, що містяться на веб-сайті http://www.udinform.com/index.php?option=com_dealingquotation&task=forexukrarchive&Itemid=65 , як значення курсу долару США з колонки Мах за період (значення ASK) в день, що передує дню оплати.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що покупець до 30.12.2013 сплачує на розрахунковий рахунок продавця в гривні суму еквівалентну 125 000,00 у.о. (сто двадцять п'ять тисяч доларів) в т.ч. ПДВ - 20%. Оплата вартості техніки здійснюється в гривнях виходячи з середньозваженого курсу долару США на міжбанківському ринку України згідно умов цього договору визначатиметься за даними, що містяться на веб-сайті http://www.udinform.com/index.php?option=com_dealingquotation&task=forexukrarchive&Itemid=65, як значення курсу долару США з колонки Мах за період (значення ASK) в день, що передує дню оплати.

З рахунку-фактури № СФ-717/1 від 04.09.2013, копія якого долучена до матеріалів справи, вбачається, що вартість товару з ПДВ становить 1 010 000,00 грн

Позивач виконав своє грошове зобов'язання частково, а саме:

- 04.09.2013 сплатив на користь відповідача 400 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 226;

- 03.04.2014 сплатив на користь відповідача 35 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 76, а всього на суму 435 000,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що на момент здійснення вищевказаних оплат їх еквівалент, розрахований у відповідності до вимог п. 3.3 договору, становив 49 140,00 дол. США для оплати в розмірі 400 000,00 грн та 3 032,00 дол. США для оплати в розмірі 35 000,00 грн, а всього 52 172,00 дол. США.

15.07.2016 позивач звернувся до відповідача з листом № 87, у якому зазначив, що з моменту укладення сторонами договору та до настання строку виконання позивачем обов'язку оплатити вартість товару істотно змінились обставини, а саме значно здорожчав долар США, а товар на момент звернення не був поставлений покупцю. У зв'язку з цим, позивач просив розірвати договір за згодою сторін та повернути йому сплачені грошові кошти в розмірі 435 000,00 грн.

У відповідь на вищевказане звернення позивача, відповідач направив останньому лист № 280716 від 28.07.2016, у якому повідомив, що у зв'язку з невиконанням позивачем умов укладеного сторонами договору щодо своєчасної та повної оплати товару на підставі п. 6.3 договору він вважається розірваним, а авансові платежі поверненню не підлягають.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 52 172,00 дол. США, що еквівалентно 1 357 274,80 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач у відзиві на позовну заяву, зокрема, вказав, що позивачем порушено його обов'язок за договором щодо сплати повної вартості товару до 30.12.2013, у зв'язку з чим застосуванню підлягають положення пункту 6.3 договору, згідно з якими внаслідок порушення вказаного обов'язку авансові платежі, сплачені позивачем, не повертаються, а залишаються у відповідача як компенсація за понесені збитки.

Так, згідно з п. 6.3 договору у випадку порушення покупцем строків оплати, передбаченого вимогами пункту 3.3 даного договору, більше ніж на 10 (десять) календарних днів, цей договір вважається розірваним, а авансові платежі, сплачені покупцем, не повертаються покупцеві, в якості компенсації понесених матеріальних збитків продавцем.

Таким чином, обов'язковою умовою, що дозволяє відповідачу, як продавцю, не повернути суму сплачених позивачем авансових платежів є порушення останнім, як покупцем, строку сплати повної вартості товару, визначеного умовами договору, більше ніж на 10 календарних днів.

Положеннями п. 3.3 договору визначений строк оплати повної вартості товару - до 30.12.2013.

Судом встановлено, що перший авансовий платіж у розмірі 400 000,00 грн здійснений позивачем у день укладення сторонами договору - 04.09.2013, тобто своєчасно, другий авансовий платіж у розмірі 35 000,00 грн сплачений відповідачем 03.04.2014, тобто з порушенням строку виконання грошового зобов'язання, встановленого п. 3.3 договору на 125 днів, а повна вартість товару на момент розгляду даного спору позивачем не сплачена взагалі.

Отже, позивач допустив порушення строку сплати повної вартості товару більше ніж на 10 календарних днів.

Згідно з відомостями, розміщеними на офіційному веб-сайті Національного банку України ( https://bank.gov.ua) офіційний курс гривні до іноземної валюти - долар США, станом на день укладення сторонами договору - 04.09.2013, та станом на останній день строку виконання позивачем обов'язку повністю оплатити товар - 30.12.2013, становив 7,993 грн за один долар США.

Тобто, протягом періоду, коли позивач повинен був виконати своє грошове зобов'язання, курс валют істотно не змінювався, а тому лист позивача № 87 від 15.07.2016 розцінюються судом як ухилення позивачем від виконання умов договору та відмову від здійснення покупки товару.

До того ж, суд зазначає, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 44 Господарського кодексу України підприємницька діяльність здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Відтак, коливання курсу валют не є істотною зміною обставин, якими сторони договору керувалися при його укладенні, оскільки такі коливання стосуються обох сторін договору, а відповідні посилання позивача судом до уваги не приймаються.

Крім того, судом встановлено, що 16.09.2013, з метою виконання свого обов'язку перед позивачем передати товар, між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю Європейська аграрна компанія був укладений договір купівлі-продажу, на підставі якого відповідачем був придбаний трактор New Holland Т7060, що також підтверджується видатковою накладною № 39 від 20.09.2013, копія якої долучена до матеріалів справи.

28.01.2014 та 05.09.2014 відповідачем були здійснені оплати вищевказаного товару в розмірі 270 000,00 грн та 50 000,00 грн, відповідно, що підтверджується банківськими виписками, долученими до матеріалів справи.

17.02.2015 у зв'язку з невиконанням позивачем його грошового зобов'язання перед відповідачем, трактор New Holland Т7060 був повернутий відповідачем товариству з обмеженою відповідальністю Європейська аграрна компанія , що підтверджується накладною на повернення постачальнику № 1 від 17.02.2015, копія якої долучена до матеріалів справи.

01.08.2016 між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю Європейська аграрна компанія була укладена додаткова угода № 1 до договору купівлі-продажу від 16.09.2013, згідно з умовами якої сторони домовились, що внаслідок порушення відповідачем умов вказаного договору у власності товариства з обмеженою відповідальністю Європейська аграрна компанія в якості штрафу залишаються сплачені відповідачем грошові кошти в розмірі 120 000,00 грн.

Таким чином, порушення позивачем його зобов'язань за договором, укладеним з відповідачем, призвело до настання певних негативних наслідків матеріального характеру для відповідача. Положеннями ж п. 6.3 договору передбачено, що авансові платежі залишаються у відповідача, як продавця, саме в якості компенсації понесених ним матеріальних збитків.

Враховуючи зміст п. 6.3 договору, а також вищевикладені фактичні обставини справи, встановлені судом, суд дійшов висновку про те, що на момент розгляду даного спору договір купівлі-продажу № 040913 від 04.09.2013 є розірваним у зв'язку з невиконанням позивачем його грошового зобов'язання в обсязі та у строки, визначені умовами договору.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведені норми Закону, зважаючи на те, що позивачем допущено порушення виконання його грошового зобов'язання більше ніж на 10 днів, що мало негативні наслідки матеріального характеру для відповідача, а також беручи до уваги те, що договір купівлі-продажу № 040913 від 04.09.2013 розірваний у зв'язку з невиконанням позивачем його обов'язку, суд зазначає, що підстави для повернення авансових платежів позивачу відсутні, натомість наявні підстави для застосування положень п. 6.3 укладеного сторонами договору.

Відповідно, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 52 172,00 дол. США, що еквівалентно 1 357 274,80 грн, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Щодо тверджень позивача про недійсність договору купівлі-продажу № 040913 від 04.09.2013 з огляду на те, що відповідач не мав у власності товар, який зобов'язувався передати позивачу за вказаним договором на момент його укладення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Враховуючи наведені положення Закону, суд зазначає, що відсутність у власності продавця предмету договору купівлі-продажу на момент його укладення не суперечить законодавству та не має наслідком недійсність такого договору.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог судом відмовлено, судовий збір покладається на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягає.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

У позові товариства з обмеженою відповідальністю Журавлиське відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28 грудня 2016 року.

Суддя Я.А. Карабань