Постанова

від 21.03.2017 по справі 910/20760/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2017 р. Справа№ 910/20760/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Огейчук Т.В. (довіреність б/н від 01.12.2016 р.)

від третьої особи- не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Журавлиське

на рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2016 р.

у справі №910/20760/16 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Журавлиське

до Товариства з обмеженою відповідальністю Адамс Агро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Європейська аграрна компанія

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Журавлиське звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Адамс Агро про стягнення 52172 долара США в еквіваленті 1357274,80 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2016 р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Європейська аграрна компанія .

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.12.2016 р. у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю Журавлиське було подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу №040913 від 04.09.2013 р., укладений між ТОВ Журавлиське та ТОВ Адамс Агро і стягнути з відповідача 52172 долара США в еквіваленті 1357274,80 грн.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято на підставі неповністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників позивача та третьої особи.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами від 06.02.2017 р., 20.02.2017 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представників позивача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

04.09.2013 р. між ТОВ Журавлиське (покупець) та ТОВ Адамс Агро (продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 040913 (далі договір), згідно з умовами якого відповідач зобов'язувався передати позивачу трактор New Holland Т8.390 (далі - товар), а позивач зобов'язувався вказаний товар прийняти, оплатити вчасно та в повному обсязі.

Згідно п. 2.1 договору, загальна сума грошових коштів, яка належить до сплати за даним договором покупцем на користь продавця (загальна вартість товару) складає 125000,00 у.о. (сто двадцять п'ять тисяч доларів) в т.ч. ПДВ - 20%.

Сторони домовились про те, що середньозважений курс долару США на міжбанківському ринку України згідно умов цього договору визначатиметься за даними, що містяться на веб-сайті http://www.udinform.com/index.php?option=com_dealingquotation&task=forexukrarchive&Itemid=65, як значення курсу долару США з колонки Мах за період (значення ASK) в день, що передує дню оплати.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що покупець до 30.12.2013 р. сплачує на розрахунковий рахунок продавця в гривні суму еквівалентну 125000,00 у.о. в т.ч. ПДВ - 20%. Оплата вартості техніки здійснюється в гривнях виходячи з середньозваженого курсу долару США на міжбанківському ринку України згідно умов цього договору визначатиметься за даними, що містяться на веб-сайті http://www.udinform.com/index.php?option=com_dealingquotation&task=forexukrarchive&Itemid=65, як значення курсу долару США з колонки Мах за період (значення ASK) в день, що передує дню оплати.

З рахунку-фактури № СФ-717/1 від 04.09.2013 р., копія якого долучена до матеріалів справи, вбачається, що вартість товару з ПДВ становить 1010000,00 грн.

Позивач виконав своє грошове зобов'язання частково, а саме: 04.09.2013 р. сплатив на користь відповідача 400000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 226; 03.04.2014 р. сплатив на користь відповідача 35000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 76, а всього на суму 435000,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що на момент здійснення вищевказаних оплат їх еквівалент, розрахований у відповідності до вимог п. 3.3 договору, становив 49140,00 дол. США для оплати в розмірі 400000,00 грн. та 3032,00 дол. США для оплати в розмірі 35000,00 грн., а всього 52172,00 дол. США.

15.07.2016 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 87, у якому зазначив, що з часу укладення сторонами договору та до моменту настання обов'язку з повної оплати вартості товару, істотно змінились обставини, а саме значно здорожчав долар США, а товар на момент звернення не був поставлений покупцю. У зв'язку з цим, позивач просив розірвати договір за згодою сторін та повернути йому сплачені грошові кошти в розмірі 435000,00 грн.

У відповідь на вищевказане звернення позивача, відповідач направив лист № 280716 від 28.07.2016 р., в якому повідомив, що у зв'язку з невиконанням позивачем умов укладеного сторонами договору щодо своєчасної та повної оплати товару на підставі п. 6.3 договору він вважається розірваним, а авансові платежі поверненню не підлягають.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 52172,00 дол. США, що еквівалентно 1357274,80 грн.

Аналіз обставин справи та правовідносин сторін свідчить, що за своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки, який також містить елементи й договору купівлі-продажу, правова регламентація якого має здійснюватись за приписами норм ст. 712 ЦК України та ст.ст. 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Статтею 265 ГК України встановлено, що господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Залежно від ринку (внутрішнього чи зовнішнього), в межах якого здійснюється товарний обіг, господарсько-торговельна діяльність виступає як внутрішня торгівля або зовнішня торгівля.

Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.

Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.

Згідно ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Статтею 659 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання обов'язку, відмовитись від виконання частково або в повному обсязі.

В матеріалах справи міститься лист позивача до відповідача від 07.04.2014 р., в якому позивач просив відповідача надати для ознайомлення технічну документацію на трактор, свідоцтво про його державну реєстрацію або інші правовстановлюючі документи, а також надати можливість представнику позивача оглянути даний трактор.

З матеріалів справи вбачається, що даний лист був залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

В ході розгляду даної справи в суді першої інстанції було встановлено, що 16.09.2013 р., з метою виконання свого обов'язку перед позивачем передати товар, між відповідачем та ТОВ Європейська аграрна компанія був укладений договір купівлі-продажу, на підставі якого відповідачем був придбаний трактор New Holland Т7060, що також підтверджується видатковою накладною № 39 від 20.09.2013 р., копія якої долучена до матеріалів справи.

28.01.2014 р. та 05.09.2014 р. відповідачем були здійснені оплати вищевказаного товару в розмірі 270000,00 грн. та 50000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, долученими до матеріалів справи.

17.02.2015 р. у зв'язку з невиконанням позивачем його грошового зобов'язання перед відповідачем, трактор New Holland Т7060 був повернутий відповідачем ТОВ Європейська аграрна компанія , що підтверджується накладною на повернення постачальнику № 1 від 17.02.2015 р., копія якої долучена до матеріалів справи.

01.08.2016 р. між відповідачем та ТОВ Європейська аграрна компанія була укладена додаткова угода № 1 до договору купівлі-продажу від 16.09.2013 р., згідно з умовами якої сторони домовились, що внаслідок порушення відповідачем умов вказаного договору у власності ТОВ Європейська аграрна компанія в якості штрафу залишаються сплачені відповідачем грошові кошти в розмірі 120000,00 грн.

Слід зазначити, що за умовами договору, укладеного між позивачем та відповідачем, відповідач зобов'язався поставити у власність позивача трактор New Holland Т8.390, а не New Holland Т7060, за який позивач вносив авансові платежі на користь ТОВ Європейська аграрна компанія . Отже, вказані обставини не можуть свідчити про те, що зазначені дії відповідача були направлені саме на виконання укладеного з позивачем договору.

Повідомивши вищенаведені обставини, відповідач тим самим визнав, що товар, який він зобов'язався передати у власність позивачу за договором купівлі-продажу, не перебуває у його власності, що суперечить умовам укладеного між сторонами договору.

Враховуючи вищенаведені обставини та приписи ст.ст. 658, 659, 693 ЦК України, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивачем правомірно заявлено вимогу про повернення суми сплачених за договором купівлі-продажу коштів, оскільки відповідач зобов'язаний був попередити позивача про всі права третіх осіб на товар, що продається. У разі невиконання цієї вимоги, відповідно до ст. 659 ЦК України, покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

Крім того, правомірність таких вимог підтверджується приписами ст. 538 ЦК України, якими встановлено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання обов'язку, відмовитись від виконання частково або в повному обсязі.

Залишивши без відповіді та задоволення лист позивача щодо огляду трактора та правовстановлюючих документів на нього, відповідач тим самим дав позивачу підставу вважати, що не виконає свого обов'язку у зобов'язанні належним чином.

Водночас, необхідно також враховувати наявний у матеріалах справи лист № 87, у якому позивач зазначив, що з моменту укладення сторонами договору та до настання строку виконання позивачем обов'язку оплатити вартість товару, істотно змінились обставини, а саме, - значно здорожчав долар США, а товар на момент звернення не був поставлений покупцю. У зв'язку з цим, позивач просив розірвати договір за згодою сторін та повернути йому сплачені грошові кошти.

Разом із тим, колегія зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України Про захист прав покупців сільськогосподарських машин , продавець - юридична або фізична особа (підприємство, організація, установа, громадянин-підприємець), яка реалізує машини оптом чи вроздріб. Покупець - юридична або фізична особа, яка використовує, придбаває, замовляє або має намір придбати чи замовити машину, роботу, послугу.

Згідно п.п. 4, 5, 6 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 р. №1200, облік суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами вітчизняного та іноземного виробництва та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, ведеться Держсільгоспінспекцією у порядку, встановленому Мінагрополітики. Держсільгоспінспекція створює та веде електронний реєстр таких суб'єктів господарювання.

Торговельна діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, регулюється Господарським і Цивільним кодексами України, Законами України Про захист прав споживачів , Про патентування деяких видів підприємницької діяльності , Про дорожній рух , Про захист прав покупців сільськогосподарських машин , Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України та іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Суб'єкти господарювання забезпечують реалізацію прав споживачів і покупців, визначених Законами України Про захист прав споживачів і Про захист прав покупців сільськогосподарських машин , зобов'язані виконувати цей Порядок та вимоги інших нормативно-правових актів з питань провадження торговельної діяльності.

З урахуванням вищенаведених приписів спеціального законодавства, що регламентує порядок продажу сільгосптехніки, колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано на вимогу ухвали суду доказів того, що він згідно із законодавством України наділений повноваженнями щодо продажу сільгосптехніки. На запитання суду щодо наявності у відповідача відповідних доказів його перебування у реєстрі Держсільгоспінспекції як суб'єкта господарювання, який здійснює торгівлю сільгосптехнікою, представник відповідача повідомив, що такі відомості у нього відсутні.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що відповідач здійснював свою діяльність щодо продажу сільгосптехніки без належних правових підстав.

Що стосується розрахунків за договором колегія зазначає, що за розрахунком позивача станом на день його звернення з позовом до суду гривневий еквівалент сплачених ним коштів на користь відповідача у розмірі 52172,00 доларів США складає 1357274,80 грн.

Слід зазначити, що станом на момент подання позовної заяви до суду першої інстанції (14.11.2016 р.) відповідно до даних, що розміщено на веб-сайті http://www.udinform.com/index.php?option=com_dealingquotation&task=forexukrarchive&Itemid=65, як значення курсу долару США з колонки Мах за період (значення ASK), курс долара США становив 25,8700 грн. Отже, гривневий еквівалент коштів сплачених позивачем на користь відповідача, а саме 52172,00 доларів США, становить 1349689,64 грн. (52172,00 * 25,8700).

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача коштів підлягають частковому задоволенню у розмірі 1349689,64 грн.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в частині відсутності у нього обов'язку розглядати заяву позивача про визнання договору купівлі-продажу недійсним (а.с. 162) у якості заяви про уточнення позовних вимог, як такої, що не оформлена належним чином відповідно до вимог процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2016 р. у справі №910/20760/16 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Журавлиське задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 20.12.2016 р. у справі № 910/20760/16 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Адамс Агро (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, 10, код ЄДРПОУ 38825560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Журавлиське (09432, Київська область, Ставищенський район, с. Журавлиха, вул. 40-річчя Жовтня, 9, код ЄДРПОУ 30831011) кошти у розмірі 1349689 (один мільйон триста сорок дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 64 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Адамс Агро (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, 10, код ЄДРПОУ 38825560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Журавлиське (09432, Київська область, Ставищенський район, с. Журавлиха, вул. 40-річчя Жовтня, 9, код ЄДРПОУ 30831011) 20712 (двадцять тисяч сімсот дванадцять) грн. 70 коп. судового збору за подання позовної заяви та 22783 (двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 97 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Справу №910/20760/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк