Постанова

від 22.12.2016 по справі 912/176/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2016 Справа № 912/176/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів: Білецької Л.М., Коваль Л.А.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Віп-Трейдер на рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2016 по справі № 912/176/16 (головуючий суддя Тимошевська В.В., судді: Глушков М.С., Макаренко Т.В.)

за позовом: Приватного підприємства Майдан , смт. Побузьке, Голованівського району, Кіровоградської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Віп-Трейдер , м. Дніпро

про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2016 по даній справі позов задоволено повністю.

Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Віп-Трейдер на користь Приватного підприємства Майдан нежитлове приміщення загальною площею 171,34 кв.м, розташоване за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Вокзальна, 10, шляхом звільнення і передачі приміщення власнику - Приватному підприємству Майдан .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Віп-Трейдер на користь Приватного підприємства Майдан 7500,23 грн. судового збору та 25000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на ст. ст. 321, 328, 387, 395 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивоване незаконним (фактичним, за відсутності будь-яких доказів) заволодінням ТОВ Віп-Трейдер нежитловим приміщенням, яке розташоване за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Вокзальна, 10 та належить на праві приватної власності ПП Майдан , що є підставою для задоволення позову, звільнення і передачі приміщення власнику - ПП Майдан .

Не погоджуючись з рішенням відповідач звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просив рішення господарського суду Дніпропетровської області скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апелянт не погоджується з прийнятим місцевим господарським судом рішенням, оскільки вважає його упередженим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права з огляду на наступне.

Так, на думку апелянта, судом першої інстанції не надано належної оцінки тим фактам, що між сторонами досягнуто усної домовленості щодо придбання договору оренди, про що свідчить наявне в матеріалах справи листування між сторонами щодо продажу спірного майна відповідачу. Крім того, власник ПП Майдан ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 29.08.2008 продав ТОВ Віп-Трейдер 50 % корпоративних прав ПП Майдан , а тому ТОВ Віп-Трейдер є співвласником ПП Майдан .

В порушення ст. 43 ГПК України господарським судом проігноровано клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи з метою забезпечення участі у судовому засіданні керівника ТОВ Віп-Трейдер та подання витребуваних судом доказів, допущено розгляд справи в однобічному порядку, оскільки надано перевагу лише доказам позивача.

Також, на думку апелянта, позивачем допущено порушення порядку досудового врегулювання спору, який взагалі є відсутнім з огляду на досягнення між сторонами домовленості щодо викупу приміщення, співвласником якого є ПП Майдан , згідно договору купівлі-продажу від 29.08.2008.

14.12.2016 на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній посилається на наявність неправдивого змісту в апеляційній скарзі, відсутності в ній посилання на норми матеріального та процесуального права, порушення яких з боку суду могло б бути наслідком скасування рішення апеляційним господарським судом.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 апеляційну скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.12.2016.

15.12.2016 у судовому засіданні розгляд справи відкладався до 22.12.2016 у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін.

22.12.2016 належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи сторони, явку своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили, що не виключає можливості розглядати апеляційним господарським судом справи за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У відповідності до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, згідно свідоцтва про право власності від 29.07.2008 № 469-р, виданого на підставі розпорядження Голованівської райдержадміністрації, ПП Майдан є власником нежилого приміщення розташованого за адресою: смт. Побузьке Голованівського району Кіровоградської області по вул. Вокзальна, 10 (а.с. 22).

Право власності на вказаний об'єкт зареєстровано за ПП Майдан , що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого БТІ 18.02.2011 (а. с. 23).

Знаходження відповідного майна у власності ПП Майдан на час розгляду справи також підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а. с. 215-221).

Згідно витягу з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру Серії БББ № 181976, земельна ділянка з присвоєним їй кадастровим номером 3521455500:02:000:8005 для розміщення виробничої бази за адресою: смт. Побузьке Голованівського району по вул. Вокзальна, 10, знаходиться у власності ПП Майдан (а. с. 89).

З матеріалів справи слідує, що між ПП Майдан та ТОВ Віп-Трейдер велось листування щодо продажу спірного майна відповідачу (а. с. 24-27). При цьому, згідно листа від 18.08.2014 № 27 позивач просив відповідача або придбати майно, або звільнити відповідне приміщення до 27.08.2014.

Докази укладення між сторонами будь-якого договору купівлі-продажу спірного майна в матеріалах справи відсутні.

07.09.2015 позивач звернувся до Голованівського РВ УМВС із заявою щодо незаконного захвату майна, яке належить ПП Майдан на праві приватної власності, зокрема, будівлі за адресою вул. Вокзальна, 10 в смт. Побузьке (а. с. 36).

30.11.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією про звільнення та передачу приміщення, що розташовано по вул. Вокзальна, 10 в смт. Побузьке, яка отримана останнім 07.12.2015 (а. с. 29, 30).

На підставі викладеного та у зв'язку з тим, що ТОВ Віп-Трейдер без правових підстав зайняв належне ПП Майдан приміщення та не повернув його, ПП Майдан звернулось до господарського суду з позовом, в якому просило витребувати відповідне майно.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як слідує з листування між сторонами з приводу укладення договору купівлі-продажу, спірне майно на час здійснення такого листування вже перебувало у володінні ТОВ Віп-Трейдер . Позивач звертався 30.11.2015 до відповідача з претензією про звільнення приміщення, однак докази виконання такої претензії в матеріалах справи відсутні.

Також, позивач звертався до правоохоронних органів із заявою з приводу незаконного захвату ТОВ Віп-Трейдер2" майна (а. с. 36).

Згідно листа Новоукраїнської місцевої прокуратури від 11.07.2016 № 70-364-16, направленому директору ПП Майдан , повідомлено, що в провадженні СВ Голованівського ВП ГУПП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120130000361, за фактом незаконного зайняття та використання керівництвом ТОВ Віп-Трейдер приміщення та земельної ділянки (а. с. 168).

Окрім того, листом Голованівського відділу поліції від 30.06.2016, копія якого долучена до матеріалів справи, повідомлено, що Голованівським відділом поліції було проведено перевірку по заяві ОСОБА_2, яка надійшла з прокуратури Голованівського району по факту захоплення приміщень та обладнання ПП Майдан з боку ТОВ Віп-Трейдер . В листі зазначено, що викладені у заяві факти підтвердились, але оскільки керівництво ТОВ Віп-Трейдер відсутнє, вияснити усі спірні питання по даному факту неможливо (а. с. 167).

В матеріалах справи також наявний Акт огляду об'єкта, який складений директором ПП Майдан в присутності правоохоронних органів, свідків та за змістом якого зафіксовано, що приміщення по вул. Вокзальна, 10 в смт. Побузьке повністю зайнято промисловим обладнанням ТОВ Віп-Трейдер та вся площа приміщення експлуатується ТОВ Віп-Трейдер (а. с. 170).

Таким чином, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження обставин фактичного заволодіння ТОВ Віт-Трейдер приміщенням, яке розташовано в смт. Побузьке вул. Вокзальна, 10 та яке належить на праві приватної власності ПП Майдан .

Згідно зі ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є, зокрема право володіння, право користування (сервітут). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом (ст. 398 ЦК України). Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ст. 402 ЦКУкраїни).

Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наявності у ТОВ Віп-Трейдер правових підстав володіння нежитловим приміщенням, що належить ПП Майдан .

Натомість відповідач, зазначаючи у відзиві на позов, що позивач не надав доказів заволодіння спірним майном без правових підстав, жодних доказів на підтвердження наявності у ТОВ Віп-Трейдер таких правових підстав не подав, обставини фактичного зайняття спірного приміщення не спростував. Договір купівлі-продажу корпоративних прав, на який посилається відповідач у відзиві на позов , не наділяє ТОВ Віп-Трейдер правом на спірне приміщення.

Так, як слідує з матеріалів справи, 29.08.2008 між громадянином ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ Віп-Трейдер (покупець) укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав ПП Майдан , за умовами якого продавець продав, а покупець придбав 50% корпоративних прав на ПП Майдан (а. с. 122). Згідно вказаного договору під корпоративними правами розуміється право на управління та отримання відповідної частки прибутку, а також активів у разі ліквідації, у томі числі право управляння справами підприємства, отримувати інформацію про діяльність підприємства, право формувати статутний (складений) капітал, розподіляти прибуток, право на отримання коштів та майна, які залишились після розрахунків з усіма кредиторами при ліквідації підприємства, право розпоряджатися усіма правами, які передбачені діючим законодавством та статутом підприємства.

Між тим, в силу положень Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зміни, пов'язані із зміною складу учасників юридичної особи підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 5 ст. 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

В матеріалах справи відсутні докази державної реєстрації змін щодо учасників ПП Майдан та відсутні належні докази того, що ТОВ Віп-Трейдер набув статусу учасника ПП Майдан .

Вказане також не було доведено ТОВ Віп-Трейдер під час розгляду справи № 912/445/16 за позовом останнього про визнання права власності на частку в розмірі 50 % статутного капіталу та корпоративних прав ПП Майдан (рішення від 25.04.2016, а. с. 132-135).

На підставі викладеного та в межах наданих до справи доказів, господарський суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи права власності ПП Майдан на витребуване майно - нежитлове приміщення загальною площею 171,34 кв.м., розташованого за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Вокзальна, 10, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача та відсутність у відповідача правових підстав для володіння спірним майном, у зв'язку з цим, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Доводи апелянта про те, що господарським судом проігноровано клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи з метою забезпечення участі у судовому засіданні керівника ТОВ Віп-Трейдер та подання витребуваних судом доказів, допущено розгляд справи в однобічному порядку, оскільки надано перевагу лише доказам позивача, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Так, підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність представника сторони, а саме неможливість вирішити спір у судовому засіданні, тобто відкладення справи є правом, а не обов'язком суду. Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Доводи апелянта про порушення позивачем порядку досудового врегулювання спору, колегією суддів відхиляються, оскільки згідно ч. 1 ст. 5 ГПК України, сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Таким чином, претензійний порядок вирішення спору є правом суб'єктів господарювання, а не обов'язком і не виключає права звернення кредитора безпосередньо до суду без дотримання претензійного порядку.

Заявляючи позов, ПП Майдан2 також просило стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору та витрати на допомогу адвоката, розмір якої становить 25000,00 грн.

На підтвердження надання позивачу адвокатських послуг на загальну суму 25000,00 грн., до суду першої інстанції адвокатом позивача надано договір про надання адвокатських послуг від 23.12.2015, акт виконання робіт, розрахункову квитанцію на суму 25000,00 грн. від 29.12.2015, розрахунок витрат, звіт про використання коштів, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а. с. 74-75, 80, 81, 91, 202-203, 205).

Приписами ст. 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються зокрема з сум понесених сторонами на оплату послуг адвоката.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру .

Згідно ст. 12 Закону України Про адвокатуру оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Згідно п. 6.3 Постанови пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат місцевим господарським судом враховано надані докази на підтвердження здійснених позивачем фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, предмет позову та складність справи, підготовлені адвокатом документи та неодноразова участь адвоката в судових засіданнях, визнано наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на оплату послуг адвоката у сумі 25000,00 грн.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2016 року відповідає діючому законодавству, судом повністю досліджено всі обставини справи, підстави для скасування рішення суду відсутні.

З урахуванням вищезазначеного доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Віп-Трейдер залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2016 по справі № 912/176/16 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 27.12.2016.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

ОСОБА_3