Постанова

від 15.12.2016 по справі 812/192/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 грудня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/192/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шембелян В.С.,

при секретарі судового засідання Олійник О.А.,

за участі представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Дінреммонтаж Сервіс» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

- № НОМЕР_1 від 02.03.2016 за платежем податок на прибуток приватних підприємств;

- № НОМЕР_2 від 02.03.2016 за платежем податок на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог посилається на помилковість висновків документальної позапланової перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ Промхімія за період з 01.01.2014 по 31.01.2015, що проведена податковим органом на підставі постанови слідчого, за результатами якої складено акт № 939/12-14-22-05/36399469 від 03.11.2015.

Висновки акту про нереальність вказаних операцій позивач вважає необгрунтованими, оскільки вони базуються на припущенні податкового органу, що ТОВ Промхімія не має достатньої кількості власних працівників для здійснення господарської діяльності та виконання обов'язків за договорами з позивачем на виконання робіт та поставку товару. Чи залучалися ТОВ Промхімія для виконання робіт інші субпідрядники, податковий орган не встановив.

Позивач під розписку надавав ревізорам відповідача індивідуальне податкове роз'яснення ДПІ в м. Сєвєродонецьку від 25.08.2015 №1494/12-14-15-01/2, в якому зазначено, що операції ПП Дінреммонтаж Сервіс щодо виконаних робіт на території Російської Федерації, в якій замовником є ОАО НАК АЗОТ - нерезидент, не є базою оподаткування ПДВ. Однак, в акті наявність такої консультації не відображена, оцінка цьому факту не надана.

На підтвердження факту реальності цих взаємовідносин позивач надав письмові докази, в тому числі внутрішні документи, а також просив суд допитати свідків.

В судовому засіданні представники позивача надавали численні усні та письмові пояснення на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, надавши до суду завірені копії доказів, що містять матеріали кримінального провадження №32015130370000004 від 10.06.2015 щодо звинувачення керівника позивача ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, а також матеріали висновку почеркознавчої експертизи щодо підписів керівника ТОВ Промхімія , яка була проведена в межах кримінальної справи №32015130370000004 від 10.06.2015, а також інші докази на підтвердження правомірності прийнятих повідомлень-рішень.

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпункт 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 3 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» : метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 4 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Відповідно до статті 8 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до статті 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у постанові від 11.02.2015 в справі №К/800/1217/13, оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов'язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому, формальні помилки в первинних документах не мають бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. а ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, наявність податкових накладних та актів наданих послуг дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту та витрат, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит та витрати є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано такі показники податкової звітності.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктами 52.1. та 52.2. ст.52 Податкового кодексу України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом; податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Згідно з п.53.1. ст.53 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Судом встановлені такі обставини справи на підставі досліджених доказів.

Позивач - Приватне підприємство «Дінреммонтаж Сервіс» , ідентифікаційний код 36399469, зареєстрований Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 01.04.2009 року, місцезнаходження юридичної особи: 93400, АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №000217 (Т.1 а.с.12). Позивач перебуває на обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьк з 03.04.2009 за №54, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 03.04.2009 №54 (Т.1 а.с.14). Згідно зі свідоцтвом №100233544 про реєстрацію платника податку на додану вартість - є платником платник ПДВ з 02.07.2009 року (Т.1 а.с.15). Відповідно до довідки АБ №587894 з ЄДПОУ види діяльності за КВЕД-2010 встановлені: 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення та 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування. Індивідуальний сектор економіки за КІСЕ S.11002 Приватні нефінансові корпорації (Т.1 а.с.16).

ТОВ Промхімія - контрагент позивача, за операціями з яким було проведено перевірку позивача податковим органом, має ідентифікаційний код 37564053, зареєстрований Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 14.04.2011 року, місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, б.1. З 18.04.2011 перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку, має наступні види діяльності: 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранпортних засобів; 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 46.76 оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 74.90 інша професійна діяльність, наукова та технічна діяльність; 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.12.2016 (т. 7 а.с.102-107).

Підставами для проведення перевірки позивача податковим органом, як зазначено в акті перевірки, стали: постанова про призначення у кримінальному провадженні № 32015130370000004 документальної позапланової виїзної перевірки заступника начальника СУ ФР ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 06.07.2015, наказ ДПІ в м. Сєвєродонецьку №25-п від 16.10.2015 та направлення від 19.10.2015 №№ 33/12-14-03/16, 34/12-14-03/16, 35/12-14-03/16 (т.1 а.с.18, т.7 а.с.33, т.3 а.с.116-120).

Відповідно до вказаної постанови слідчого органу перевірку призначено, оскільки за результатами перевірки підприємства ТОВ Промхімія органами, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства було встановлено ознаки відсутності факту реального здійснення даним підприємством господарської діяльності, що виражається у відсутності на підприємстві трудових ресурсів, для здійснення даного роду операцій, в тому числі з ПП «Дінреммонтаж сервіс» . Згідно з картки особового рахунку в АІС «Податковий блок» , платник податків ТОВ «Промхімія» не знаходиться за адресою реєстрації та не має можливості підтвердити законність формування податкового кредиту, про що свідчить відповідний акт щодо неможливості звірки, складення органами податкової служби за місцем реєстрації підприємства. Також встановлено, що згідно даних ВРЕВ при УДАЇ та реєстраційної служби ТОВ «Промхімія» не має основних фондів (складських приміщень, транспорту) необхідних для здійснення господарської діяльності (т.7а.с.33).

План перевірки, що містить питання, стосовно яких проводилася перевірка, та є додатком №1 до вказаного наказу(т.3 а.с.119), відповідачем суду не надано, тому не має можливості надати оцінку діям та висновкам представників податкового органу під час перевірки стосовно того, чи діяли вони в межах наданих повноважень та відповідно до вказаного плану.

Позивачем не оскаржуються наявність підстав для проведення перевірки та дії відповідача щодо її проведення.

Податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання валютного та іншого законодавства, сплати єдиного внеску, військового збору, в тому числі взаємовідносин позивача з ТОВ Промхімія за період з 01.01.2014 по 31.01.2015, що проведена податковим органом на підставі постанови начальника СУ ФР ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 06.07.2015 та наказу ДПІ в м. Сєвєродонецьку, за результатами якої складено акт № 939/12-14-22-05/36399469 від 03.11.2015 (т.1 а.с.18-43).

За висновками акту відповідачем (з урахуванням його висновків про нереальність всіх господарських операцій позивача з ТОВ Промхімія в період з 01.01.2014 по 31.12.2014) встановлені такі порушення з боку ПП Дінреммонтаж Сервіс , а саме:

- порушення п.44.1 ст.44, п.135.1, п.135.2, ст.135, п.137.1, ст. 137, п.п.1381.1, п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 386 273 грн, у тому числі за 2014 рік у сумі 386 273 грн;

- порушення п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 547 809 грн, у тому числі: лютий 2014 року - 76028 грн, березень 2014 року - 67250 грн, квітень 2014 року - 40610 грн, вересень 2014 року - 108167 грн, листопад 2014 року - 26120 грн, грудень 2014 року - 145531грн, січень 2015 року - 84103 грн. (Т.1 а.с. 18-43).

За вказаним актом перевірки під час її проведення податковим органом виявлені такі підстави для зазначених вище висновків:

1) завищення задекларованих ПП Дінреммонтаж Сервіс показників у рядку 02 Декларацій з податку на прибуток Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів, послуг) показників за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 шляхом відображення в ньому обсягів нереальної поставки (продажу) послуг генпідряду 5% по взаємовідносинам з ТОВ Промхімія щодо виконання робіт на ПРАТ ЛИНІК при відсутності об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 45 546 грн (т.1 а.с.20 зворотній бік);

2) не відображення у рядку 03 ІД Декларацій Інші доходи за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 суми доходів, пов'язаних з взаємовідносинами з ТОВ Промхімія за договорами субпідряду (т.1 а.с.21);

3) завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ Промхімія за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 на суму 2 191 507 грн (т.1 а.с.21 зворотній бік);

4) ПП Дінреммонтаж Сервіс завищено задекларовані показники рядку 05.4 Декларацій з податку на прибуток підприємств Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, робіт, послуг внаслідок внесення вартості субпідрядних робіт та товарів по взаємовідносинам з ТОВ Промхімія на загальну суму 2 191 507 грн (т.1 а.с.22 зворотній бік);

5) відсутність в наданих до перевірки договорах підряду, укладених між ПП Дінреммонтаж Сервіс та ПрАТ ЛІННІК : №020202-0479 від 10.10.2013, №02021-0021 від 01.01.2014, № 020202-0132 від 28.01.2014 обов'язкових додатків:

- згідно з п.9.2 договорів відсутній планований до залучення за даним договором перелік субпідрядників з вказуванням в переліку субпідрядників ТОВ Промхімія ;

- додаткова угода до договорів про залучення до виконання робіт за даним договором субпідрядника ТОВ Промхімія ;

- згідно з пунктом 4.1.4 договорувідсутні документи щодо інформування Замовника Замоаника про укладення договорів з підрядними організаціями на протязі трьох робочих днів з моменту їх укладання з обов'язковим додаванням до договору ксерокопії договору з ТОВ Промхімія ;

- згідно з п. 4.2.2 договору відсутнє погодження з Замовником (ПАТ ЛІННІК ) на залучення для виконання робіт підрядну спеціалізовану будівельну організацію ТОВ Промхімія та відсутні дозвільні та інші документи на підтвердження необхідної кваліфікації та спеціалізації працівників ТОВ Промхімія на виконання спеціальних робіт (т.1 а.с.22 зворотній бік -23);

6) порушення вимог стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1: 2013 Правила визначення вартості будівництва , що затверджений наказом Мінрегіону від 05.07.2013 №293 та складання актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по взаємовідносинам між ПП Дінреммонтаж Сервіс та ТОВ Промхімія за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 на бланках за формою №КБ-2в та КБ-3, яка вже не була чинною з 01.01.2014 (т.1 а.с.26 зворотній бік);

7) нереальність виконання ТОВ Промхімія силами п'яти штатних працівників (згідно з відомостями звіту ЄСВ) ремонтних робіт для ПП Дінреммонтаж Сервіс з огляду на кількість людино-годин, що відображені в актах прийняття виконаних робіт за формою №КБ-2в за березень, квітень, вересень, листопад, грудень 2014 року (т.1 а.с.27);

8) неможливість здійснення транспортування придбаного товару за договором №140213 від 13.02.2014 з ТОВ Промхімія , оскільки останні не мають фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення цих дій, а ПП Дінреммонтаж Сервіс не надано до перевірки первинних документів на транспортування цих товарів (т.1 а.с.27 зворотній бік);

9) бухгалтерські документи, якими оформлені взаємовідносини між ПП Дінреммонтаж Сервіс та ТОВ Промхімія за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 не відповідають дійсності та суперечать вимогам ст.ст. 3, 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки не містять відповідної та неупередженої інформації про результати діяльності та рух коштів підприємств, а також лише формально дотримуються вимог до складання бухгалтерських документів за відсутності жодних обставин, які б підтверджували сутність, тобто реальність здійснення відображених операцій (т.1 а.с.28 зворотній бік).

Як вбачається з акту перевірки, зазначені порушення встановлені податковим органом на підставі висновків про нереальність всіх господарських операцій позивача із ТОВ Промхімія , що ґрунтуються на неможливості останніх власними силами виконати ремонтні роботи та забезпечити поставку товару на користь позивача у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних засобів виробництва, транспортних засобів, складських приміщень, тощо за податковою інформацією, що була в розпорядженні відповідача.

Відповідно до отриманої податкової інформації листом від 10.04.2015 №7937/7/04-67-22-04 від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ ГУ ДФС у Дніпропетровській області надійшла податкова інформація по підприємству ТОВ «Промхімія» (п.н. 37564053) по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за період серпень, вересень, листопад, грудень 2014р, січень 2015 р. для врахування в роботі при дослідженні формування ланцюга ПДВ. Згідно цієї інформації встановлено:

- підприємство не знаходиться за податкової адресою - 49035, Дніпропетровська область, Ленінський район, вул. Юдіна, буд. 2А, зазначеною у статутних документах, про що складено акт №306/04-67-22-04/37564053 від 06.04.2015 «Про неможливістьвручення листа ТОВ «Промхімія» (код ЄДРПОУ 37564053) у зв'язку з незнаходженням за місцем реєстрації» та разом із запитом на втановлення місцезнаходження платника податків №193 від 06.04.2015 направлено до оперативного управління ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська;

- згідно з фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва за 2014 рік, станом на 31.12.2014 на підприємстві основні фонди відсутні ;

- вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, що не мають реального товарного характеру;

- ТОВ «Промхімія» здійснювало безтоварні операції з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників, які в дійсності не придбавалися вказаними підприємствами, а лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів, з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів (т.1 а.с.36 зворотній бік, т.3 а.с.98-111).

Щодо висновків акту перевірки позивач надавав заперечення податковому органу від 09.11.2015 №110, посилаючись в тому числі і на не надання оцінки в акті перевірки індивідуальному податковому роз'ясненню ДПІ в м. Сєвєродонецьку від 25.08.2015 №1494/12-14-15-01/2 щодо неоподаткування ПДВ операцій з нерезидентами на території РФ (т.4 а.с.198-201).

Згідно з відповіддю на заперечення, податковий орган визнав їх необґрунтованими - лист від 13.11.2015 №4128/12-14-22-05/05 - оцінці доводам позивача щодо наявності індивідуального податкового роз'яснення - не надано (т.4 а.с.202-204).

На підставі акту перевірки податкові повідомлення-рішення протягом тривалого часу не приймалися податковим органом, і були прийняті в порядку примусового виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 09.12.2015 в справі №812/1605/15, якою було встановлено протиправну бездіяльність відповідача та зобов'язано податковий орган їх прийняти (т.4 а.с. 205-207, 163-169).

Податковим повідомленням-рішенням від 02 березня 2016 року № НОМЕР_1 Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 386 273,00 грн та за штрафними санкціями на суму 96 568,25 грн, відповідно до розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (т.1 а.с.58,59).

Податковим повідомленням-рішенням від 02 березня 2016 року № НОМЕР_2 Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 547 809,00 грн та за штрафними санкціями у сумі 136 952,25 грн, відповідно до розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (т.1 а.с.60,61).

У зв'язку з наданням обома сторонами численної кількості доказів у цій справі, суд вважає за необхідне встановити межі доказування. Оскільки спірним питанням цієї справи є саме правомірність висновків податкового органу щодо нереальності господарських операцій між ПП Дінреммонтаж Сервіс та ТОВ Промхімія протягом вказаного в акті періоду, отже це і є предметом доказування. Неналежними доказами в цій справі відповідно до вимог ч.1 ст.70 КАС України є ті, що не стосуються питання реальності вказаних операцій, їх оформлення та підтвердження первинними та бухгалтерськими документами, а також, що не пов'язані з прийняттям оскаржених рішень податковим органом.

Тому суд визнає неналежними доказами у справі показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які як працівники слідчого органу, що безпосередньо займалися проведенням слідчих дій в межах кримінального провадження №32015130370000004 від 10.06.2015 щодо звинувачення керівника позивача ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, оскільки вони не приймали участь в проведенні перевірки діяльності позивача, а також в здійсненні ним вказаних господарських операцій. Їх показання містять лише суб'єктивну оцінку матеріалів вказаного кримінального провадження.

Так само неналежними доказами у цій справі є висновки експертів, оскільки вони мають обумовлений характер.

Так, висновок економічної експертизи №20 від 18.05.2016 взагалі не стосується господарських операцій з поставки товару між позивачем та ТОВ Промхімія , а розмір завданої матеріальної шкоди визначено в ньому лише за умови безтоварності виконаних робіт ТОВ Промхімія (т. 4 а.с.129-143).

Висновок почеркознавчої експертизи №19/113/6-4/101е від 08.11.2016 лише вказує на те, що дві умовні групи документів, які містять підписи керівника ТОВ Промхімія ОСОБА_7, виконані різними особами. А які саме підписи належать ОСОБА_7 - експертом не встановлено (т.6 а.с.152-205).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердив факт своєї особистої участі в здійсненні господарської діяльності ТОВ Промхімія , в тому числі й проведенні та оформленні господарських операцій із позивачем. Доказів на спростування цих показань ОСОБА_7 суду не надано.

Так само неналежними доказами є всі документи, що стосуються діяльності контрагентів ТОВ Промхімія , а саме: ТОВ ДЕЛЬ-КАПО , ТОВ ЛЕОНГРІН та ПП ТРЕЙДНАФТОХІМ , оскільки висновки податкового органу про неможливість здійснення ремонтних робіт для ТОВ Промхімія його контрагентами базуються на показаннях ОСОБА_7 на досудовому слідстві, які він не підтвердив в судовому засіданні, пояснивши, що вказані контрагенти були зазначені ним лише як можливі, з якими він працював в той період часу.

На час розгляду цієї справи за даними Єдиного реєстру - судових рішень у кримінальних провадженнях: №32015130370000004 та №32016130370000020 - ще не прийнято, що визнають також обидві сторони (т.4 а.с.155-156).

Також суд враховує положення ч.3 ст.72 КАС України, а саме: обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

На підтвердження факту наявності господарських операцій між позивачем ПП Дінреммонтаж Сервіс та ТОВ Промхімія суду надані первинні документи, які фактично можливо розділити на три умовні групи, що стосуються наступних правовідносин:

- виконання ремонтних робіт обладнання на території ПРАТ ЛИНІК на підставі договорів генерального підряду між ними та ПП Дінреммонтаж Сервіс із залученням ТОВ Промхімія як субпідрядної організації;

- поставки товарів постачальником ТОВ Промхімія замовнику ПП Дінреммонтаж Сервіс ;

- виконання ремонтних робіт обладнання на території Російської Федерації (на підприємствах ВАТ Невинномиський Азот та ВАТ НАК Азот ) на підставі договорів між ними та ТОВ ТРІЗ із залученням Дінреммонтаж Сервіс як субпідрядної організації та ТОВ Промхімія як субсубпідрядної організації.

Перевіряючи обгрунтованість висновків податкового органу щодо нереальності першої групи господарських операцій, а саме: виконання ремонтних робіт обладнання на території ПРАТ ЛИНІК лише силами ПП Дінреммонтаж Сервіс без залучення ТОВ Промхімія , на що посилалися представники відповідача в судовому засіданні, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові; для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Згідно з ч. 1-2 ст.838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи; у цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник; генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

За первинними документами, що надані позивачем, ТОВ Дінреммонтаж Сервіс відповідно до договорів підряду та генерального підряду з ПРАТ ЛИНІК : № 020202-0479 від 10.10.2013; №020201-0021 від 09.01.2014; №020202-0132 від 28.01.2014 мало виконати певні ремонтні роботи технічного обладнання на території ПРАТ ЛИНІК . Загальний перелік робіт зазначено в Додатку №2 до цих договорів (п.1.1.) (Т.1 а.с.73-115).

Всі зазначені договори містять чіткі вимоги, визначені:

- п. 4.1.4, як обов'язок Підрядника інформувати Замовника про укладення договорів з підрядними організаціями на протязі трьох робочих днів з моменту їх укладання; до письмової інформації повинна додаватися ксерокопія договору з Підрядниками;

- п. 4.2.2 договорів, як право Підрядника залучати до виконання робіт підрядні спеціалізовані будівельні та інші організації за погодженням з Замовником;

- п. 9.2 - виконання робіт за даним договором буде здійснюватися з залученням підрядних організацій шляхом укладання договорів підряду, що узгоджені з Замовником. До укладання договорів підряду з субпідрядними організаціями Підрядник письмово узгоджує перелік субпідрядників, що планується залучити за даним договором. Узгодженість сторін щодо залучення підрядних організацій оформлюється шляхом підписання Додаткової угоди до цього договору.

Враховуючи зміст ч.1 ст. 838 ЦК України, яка надає пріоритет положенням договору над приписами цієї норми, а також вказані вище вимоги пунктів 4.1.4, 4.2.2 та 9.2 договорів підряду та генерального підряду з ПРАТ ЛИНІК : № 020202-0479 від 10.10.2013; №020201-0021 від 09.01.2014; №020202-0132 від 28.01.2014, наявним є висновок про те, що позивач не мав права укладати договір та залучати до виконання робіт - ТОВ Промхімія без погодження з ПРАТ ЛИНІК , а також без повідомлення останнього про укладення такого договору.

Відповідач зазначив в акті перевірки, а позивач визнав той факт, що він не виконав ці умови та не узгодив з ПРАТ ЛИНІК свій намір укладання договорів із ТОВ Промхімія , не уклав щодо цього додаткової угоди з ПРАТ ЛИНІК , не повідомив їх про укладені договори, отже не мав права укладати вказані договори субпідряду та залучати ТОВ Промхімія до виконання робіт на ПРАТ ЛИНІК .

Тому, суд визнає той факт, що договори субпідряду між ТОВ Дінреммонтаж Сервіс та ТОВ Промхімія на виконання певних робіт на ПрАТ «ЛІННІК» , а саме: № 020202-0132/С від 28.01.2014, № 020202-0479/С від 28.03.2014 та № 020201-0021/С від 28.03.2014 укладені позивачем всупереч положенням пунктів 4.1.4, 4.2.2 та 9.2 договорів підряду та генерального підряду позивача з ПРАТ ЛИНІК , а саме: № 020202-0479 від 10.10.2013; №020201-0021 від 09.01.2014; №020202-0132 від 28.01.2014, чим порушено вимоги ч.1 ст.838 ЦК України (Т.1 а.с. 111-127).

Однак, статтею 204 Цивільного кодексу України, встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Цивільним кодексом України прямо не визначена недійсність правочину субпідряду, що укладений всупереч договору підряду, а доказів визнання вказаних договорів субпідряду недійсними на підставі рішення суду, що набрало законної сили, суду податковим органом не надано, отже відповідач не довів обґрунтованості своїх висновків, тому ці правочини є дійсними.

Надаючи оцінку вказаним договорам субпідряду як доказам в справі, суд звертає увагу, на те, що вони (на відміну від договорів підряду та генерального підряду з ПРАТ ЛИНІК ) не містять об'єму та переліку робіт, які має виконати за цими договорами ТОВ Промхімія протягом встановленого в них строку (п.1.2). Отже предмет цих договорів сторонами не визначений, тому перевірити факт виконання (в тому числі своєчасність), субпідрядником своїх обов'язків за вказаним договором фактично не можливо. В договорах субпідряду також немає посилання на окремі документи (специфікації, переліки, додатки), які б визначали об'єм та перелік вказаних робіт, про наявність таких документів позивач суд не повідомляв. Однак, всі договори субпідряду містять чітко визначену вартість всіх робіт за вказаними договорами (п.2.1 договорів).

Тому, акти виконаних робіт, акти заліку зустрічних однорідних вимог, платіжні та інші первинні документи, що стосуються вказаних господарських операцій за договорами субпідряду між позивачем та ТОВ Промхімія стосовно ПРАТ ЛИНІК , не є належними доказами факту виконання ТОВ Промхімія своїх обов'язків за вказаними договорами, оскільки на підставі цих договорів (№ 020202-0132/С від 28.01.2014, № 020202-0479/С від 28.03.2014 та № 020201-0021/С від 28.03.2014) за відсутності в них визначення об'єму та переліку певних робіт як предмету договору, не можливо встановити, що певні роботи, зазначені в актах виконаних робіт, здійснювалися саме в межах та на виконання вказаних договорів субпідряду.

Свідок ОСОБА_8, який обіймає посаду виконуючого обов'язки директора з ремонтів та обслуговування ПРАТ «ЛИНІК» , підтвердив той факт, що дійсно Дінреммонтаж Сервіс самостійно виконати роботи за вказаними договорами в передбачені строки не мав можливості, про що повідомляли ПРАТ ЛИНІК . Тому на прохання директора позивача ОСОБА_1 свідок проводив технічний аудит додаткових працівників, які мали бути залучені до виконання вказаних робіт позивачем.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12 підтвердили факт виконання робіт на ПрАТ «ЛІННІК» із залученням інших працівників. Завдання на виконання певних робіт їм надавалися прямо під час виконання ремонтних робіт на об'єкті, якість роботи перевірялася на місці, факт виконання ними робіт оформлювався актами виконаних робіт, в складанні та підписанні яких свідки не приймали участь.

Також факт виконання вказаних робіт із залученням інших працівників підтверджено нарядами-допусками на виконання робіт на ПРАТ ЛИНІК (т.3 а.с.246-251, т.4 а.с. 1-2), де, крім штатних працівників відповідно до звіту позивача по ЄСВ та 1-ДФ на той період (Т.5 а.с.17-78), також зазначені і прізвища інших працівників. Дійсність цих нарядів-допусків підтвердив свідок ОСОБА_8, якому вони надавалися судом для огляду в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_7- директор ТОВ Промхімія в судовому засіданні зазначив, що для виконання робіт на ПРАТ «ЛИНІК» та на території Російської Федерації ним залучалися працівники субпідрядних організацій, яких саме - він вже не пам'ятає, документи щодо діяльності його підприємства частково вилученні слідчим органом.

Відповідно до актів виконаних робіт: №№ 55-02 за лютий 2014 року, 56-02 за лютий 2014 року, 58-02 за лютий 2014 року, 45-03 за березень 2014 року, 48-03 за березень 2014 року, 49-03 за березень 2014 року, 1-04 за квітень 2014 року, 2-04 за квітень 2014 року, 3-04 за квітень 2014 року, 4-04 за квітень 2014 року, 5-04 за квітень 2014 року, 6-04 за квітень 2014 року, 7-04 за квітень 2014 року, 8-04 за квітень 2014 року, 9-04 за квітень 2014 року, 10-04 за квітень 2014 року, 11-04 за квітень 2014 року, 12-04 за квітень 2014 року, 13-04 за квітень 2014 року, 14-04 за квітень 2014 року, 15-04 за квітень 2014 року, 16-04 за квітень 2014 року, 17-04 за квітень 2014 року, 18-04 за квітень 2014 року, 28-04 за квітень 2014 року, 26-04 за квітень 2014 року, 29-04 за квітень 2014 року, 21-04 за квітень 2014 року, 60-04 за квітень 2014 року, 54-04 за квітень 2014 року, 55-04 за квітень 2014 року, 56-04 за квітень 2014 року, 58-04 за квітень 2014 року між ПРАТ «ЛИНІК» та ТОВ Дінреммонтаж Сервіс роботи за вказаними договорами виконані в повному обсязі, що також підтвердив свідок ОСОБА_8 (Т.1 а.с.132-216).

Надаючи оцінку інформації податкового органу, щодо джерел отримання доходів іншими працівниками, що були залучені до виконання робіт ПРАТ «ЛИНІК» за вказаними нарядами-допусками (т.6 а.с. 119-136), суд вважає їх неналежними доказами для доведення факту нереальності вказаних господарських операцій між позивачем та ТОВ Промхімія , оскільки зазначені вище наряди-допуски містять прізвища та ініціали працівників російською мовою (база даних відповідача українською), також в нарядах не вказано індивідуальних податкових номерів зазначених в них осіб, тому не можливо встановити відповідність наданої податковим органом інформації відомостям, що містять зазначені наряди-допуски.

Отже, на підставі вказаних доказів судом встановлено факт виконання ТОВ Дінреммонтаж Сервіс своїх обов'язків перед ПРАТ «ЛИНІК» за вказаними договорами підряду та генерального підряду із залученням інших крім власних працівників, що підтверджено нарядами-допусками до вказаних робіт. Ці докази надавалися позивачем під час перевірки, однак їм не була надана належна оцінка податковим органом.

Зазначений факт спростовує висновок податкового органу про виконання цих робіт позивачем власними силами та нереальність цих операцій.

Встановлені судом факти свідчить лише про невідповідність первинних документів за вказаними господарськими операціями вимогам ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки вони не містять відповідної та неупередженої інформації про результати діяльності та рух коштів підприємств.

Таким чином, за встановлених судом обставин фактичного виконання позивачем своїх обов'язків перед ПРАТ ЛИНІК не лише власними силами, а із залученням інших працівників, однак, неналежного оформлення бухгалтерських документів щодо виконання субпідрядних робіт ТОВ Промхімія на користь позивача, висновок податкового органу про нереальність вказаних операцій є необґрунтованим та передчасним. Однак, станом на момент перевірки відповідно до наданих податківцям документів, позивач дійсно не мав підстав для відображення цих операцій в своїй податковій звітності та права на складання податкових накладних і використання їх як підстав для формування податкового кредиту.

Тому, податковий орган правомірно прийшов до висновку про позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями з ТОВ Промхімія щодо виконання ремонтних робіт обладнання на території ПРАТ ЛИНІК .

Зазначені обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, вказують на правомірність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в цій частині та відсутність підстав для їх скасування на вказані вище суми донарахованих податкових зобов'язань та застосуваних у зв'язку з цим штрафних санкцій.

Перевіряючи обгрунтованість висновків податкового органу щодо не реальності третьої групи господарських операцій, а саме: виконання ремонтних робіт обладнання на території Російської Федерації (на підприємствах ВАТ Невинномиський Азот та ВАТ НАК Азот ) на підставі договорів, що укладені між ТРІЗ ЛТД та Дінреммонтаж Сервіс як підрядної організації та ТОВ Промхімія як субпідрядної організації, суд встановив такі факти.

Відповідно до договорів № 58-14/У від 20.06.2014, №91-14/У від 25.08.2014, №32-14/У від 24.03.2014, №84-14/У від 04.08.2014, що укладено між ТРІЗ ЛТД як Замовником та Дінреммонтаж Сервіс як підрядником, чітко визначено перелік робіт, які має виконати позивач, що передбачено відповідними Додатками, які є невід'ємними частинами договорів (Т.2 а.с.80-126).

Згідно з договорами субпідряду № 58-14/С від 20.06.2014, №91-14/С від 25.08.2014, №32-14/С від 24.03.2014, №84-14/С від 04.08.2014, що були укладені позивачем як замовником та ТОВ Промхімія як підрядником, також чітко визначено перелік робіт, які має виконати ТОВ Промхімія , що передбачено відповідними Додатками, які є невід'ємними частинами цих договорів. (Т.2 а.с. 127-160).

При цьому співставлення вказаних Додатків до договорів чітко визначає об'єм та перелік робіт, які має виконати для ТРІЗ ЛТД - Дінреммонтаж Сервіс як підрядник, а які ТОВ Промхімія як субпідрядник.

Зазначені договори не містять обмежень права підрядника щодо залучення субпідрядних організацій на виконання цих робіт, тому відповідно до вимог ч.1 ст.838 ЦК України, підрядники мають на це право.

Факт реальності виконання Дінреммонтаж Сервіс своїх обов'язків за вказаними договорами з ТРІЗ ЛТД підтверджено актами здачі-приймання виконаних робіт (т.2 а.с. 167-172), їх оплати, оплати послуг за перевезення працівників - банківськими виписками (т.2 а.с. 62, 65, 68-77) наказами на відрядження, посвідченнями про відрядження, проїзними документами, міграційними картками на ім'я його працівників, а також технічними звітами щодо виконання робіт у відрядженні (т.3 а.с.198-245).

Свідок ОСОБА_13 як заступник директора з технічного сервісу ТРІЗ ЛТД в судовому засіданні підтвердив той факт, що власними силами позивач не зміг би виконати на той час та у встановлені строки зазначених робіт, тому ТРІЗ ЛТД не заперечував проти залучення субпідрядних організацій. Всі субпідрядні організації для замовників цих робіт - суб'єктів РФ здійснюють роботи від імені ТРІЗ ЛТД, в тому числі і позивач. Технічний аудит працівників, інструктаж з безпеки праці, допуски до робіт, якість їх виконання перевіряються та оформлюються на місці виконання робіт представниками іноземного замовника.

Факт виконання вказаних робіт на об'єктах Російської Федерації на підприємствах ВАТ Невинномиський Азот та ВАТ НАК Азот з залученням до робіт працівників інших організацій, за виконання яких ніс відповідальність позивач, підтвердили працівники позивача, свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_14, ОСОБА_9 Отже висновок податкового органу, що вказані роботи виконані позивачем власними силами та щодо нереальності вказаних операцій не знайшов обґрунтованого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно з актами приймання виконаних робіт (наявність яких визнається сторонами), що підписані позивачем та ТОВ Промхімія , а саме: №58-14С від 11.09.2014; №84-14С від 28.11.2014; №91-14С/1 та №91-14С/2 від 23.12.2014 та №91-14С/3 від 19.01.2015; № 32-14С від 11.12.2014 - ТОВ Промхімія виконали свої обов'язки за вказаними договорами субпідряду ( т.1 а.с.26, т.2 а.с.173-198, т.7а.с.97).

Відповідно до актів виконаних робіт, підписаних позивачем та ТРІЗ ЛТД: акту від 11.09.2014 (за договором № 58-14у від 20.06.20124); №1 від 11.12.2014 (за договором № 32-14У від 24.03.2014), № 1 та №2 від 23.12.2014, №3 від 19.01.2015 (за договором 91-14У від 25.08.2014), розрахунку-коригування до акту № 1 від 23.12.2014; акту №1від 25.12.2014 та №2 від 29.12.2014 ( до договору 84-14У від 04.08.2014); позивач виконав свої обов'язки перед замовником (т.2а.с.161-172).

До зазначених договорів субпідряду позивачу виписані такі податкові накладні ТОВ «Промхімія» :

- № 27 від 11.09.2014 на суму - 316515,00 грн, сума ПДВ - 63303,00 грн (за договором № 58-14/С від 20.06.2014 щодо виконання робіт на ВАТ НАК Азот м. Новомосковськ);

- № 43 від 11.12.2014 на суму - 120680,00 грн, сума ПДВ - 24136,00 грн (за договором № 32-14/С від 24.03.2014 щодо виконання робіт на ВАТ Невиномиський Азот );

- № 127 від 28.11.2014 на суму - 130600,00 грн, сума ПДВ - 26120,00 грн (за договором № 84-14/С від 04.08.2014 щодо виконання робіт на ВАТ Невиномиський Азот );

- № 59 від 23.12.2014 на суму - 606975,00 грн, сума ПДВ - 191395,00 грн (за договором № 91-14/С від 25.08.2014 щодо виконання робіт на ВАТ Невиномиський Азот ) (т.2 а.с. 198-201);

- №23 від 19.01.2015 на суму - 420514,00 грн, сума ПДВ - 84102,00 грн (за договором № 91-14/С від 25.08.2014 щодо виконання робіт на ВАТ Невиномиський Азот ) (т.3 а.с.163 ).

Факт оплати вартості вказаного товару не заперечується податковим органом, що досліджував це питання в ході перевірки (т.1 а.с.36), а також підтверджено в тому числі копіями банківських виписок: від 03.12.2014 на суму 145000,00 грн, 08.12.2014 на суму 145000,00 грн; від 10.12.2014 на суму 89818,00 грн, від 15.12.2014 на суму 156720,00 грн, від 28.01.2015 на суму 144816,00 грн, від 16.03.2015 на суму 79616.80 грн, від 24.02.2015 на суму 145000,00 грн, від 16.03.2015 на суму 79616,80 грн, від 31.03.2015 на суму 100000,00 грн, від 06.04.2015 на суму 100000,00 грн, від 20.04.2015 на суму 80000,00 грн (т.2 а.с.69 -79).

Сторони також визнають той факт, що зазначені операції відображені в звітній податковій декларації позивача з податку на прибуток за 2014 рік та в звітних податкових деклараціях позивача з податку на додану вартість за період 01.01.2014 - 31.01.2015 (т.1 а.с.15, 30).

За встановлених обставин суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати іншими особами податку до бюджету, від перебування чи неперебування інших платників податків за податковою адресою, а також від господарських та виробничих можливостей платників податків. Правомірність віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та певних сум до складу витрат з податку на прибуток поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання іншими платниками податків своїх податкових зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками чи іншими платниками податків правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом чи іншими платниками податків податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення контролюючим органом наявності схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника чи третіх осіб для одержання платником податків незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Частиною 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Водночас, акт перевірки податкового органу не може свідчити безпосередньо про порушення законодавства без підтвердження жодними доказами, а лише на підставі припущень.

Однак, як вбачається з акту перевірки та відповіді на заперечення позивача щодо висновків акту перевірки, податковим органом не надано оцінки в акті перевірки та вказані відповіді індивідуальному податковому роз'ясненню ДПІ в м. Сєвєродонецьку від 25.08.2015 №1494/12-14-15-01/2 щодо неоподаткування ПДВ операцій з нерезидентами щодо виконання робіт на території РФ, що також вказує на необгрунтованість висновків акту перевірки та прийнятих на їх підставі повідомлень-рішень (т.5а.с.98-105).

Отже висновок податкового органу про реальність господарських операцій за договорами субпідряду № 58-14/С від 20.06.2014, №91-14/С від 25.08.2014, №32-14/С від 24.03.2014, №84-14/С від 04.08.2014 між позивачем та ТОВ Промхімія , а також заниження позивачем податку на прибуток на та заниження зобов'язань з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями з ТОВ Промхімія щодо виконання ремонтних робіт обладнання на території Російської Федерації є необгрунтованим, податкові повідомлення-рішення, що прийняті на підставі цього висновку є протиправні в цій частині та підлягають скасуванню.

Перевіряючи обгрунтованість висновків податкового органу щодо не реальності другої групи господарських операцій, а саме: поставки товарів постачальником ТОВ Промхімія замовнику Дінреммонтаж Сервіс , суд керується такими вимогами чинного законодавства.

За загальними правилами, що передбачені ч.ч.1-2 ст. 712 Цивільно кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що за договором від 13.02.2004 №140213 позивач є замовником, а ТОВ Промхімія є постачальником ТМЦ в асортименті та кількості, що визначені накладними, які на рівні з додатковими угодами та іншими двосторонніми документами до Договору, які підписані уповноваженими представниками сторін, є невід'ємними частинами договору (п.6.1). Транспортування товару відповідно до п.1.4 здійснюється за домовленістю сторін (т.2 а.с.202).

Поставка товару, а саме: малоцінного інвентарю, основних засобів, інструментів, спецодягу та ганчір'я від постачальника ТОВ Промхімія відбувалася чотирма партіями на підставі видаткових накладних:

- № 18/02-2 від 18.02.2014 року на суму 32167,17 грн., сума ПДВ - 6433,43 грн, від постачальника підписано директором ТОВ Промхімія ОСОБА_7, а від замовника не вказана особа за довіреністю №22 від 18.02.2014 (т.2 а.с.203);

- № 19/02-2 від 19.02.2014 на суму 21900,00 грн., сума ПДВ - 4380,00 грн, від постачальника підписано директором ТОВ Промхімія ОСОБА_7, а від замовника не вказана особа за довіреністю №22 від 18.02.2014 (т.2 а.с.204);

- № 05/09-5 від 05.09.2014 на суму 34020,00 грн., сума ПДВ - 6804,00 грн, від постачальника підписано директором ТОВ Промхімія ОСОБА_7, а від замовника ОСОБА_15 за довіреністю №53 від 05.09.2014 (т.2 а.с.205);

- № 26/09 від 26.09.2014 на суму 190300,50 грн., сума ПДВ - 38060,10 грн, від постачальника підписано директором ТОВ Промхімія ОСОБА_7, а від замовника ОСОБА_15 за довіреністю №54 від 26.09.2014 (т.2 а.с.206).

До зазначеного договору поставки товару позивачу виписані податкові накладні ТОВ «Промхімія» :

№ 12 від 18.02.2014 на суму 32167,17 грн., сума ПДВ - 6433,43 грн;

№ 13 від 19.02.2014 на суму 21900,00 грн., сума ПДВ - 4380,00 грн;

№93 від 05.09.2014 на суму 34020,00 грн., сума ПДВ - 6804,00 грн;

№75 від 26.09.2014 на суму 190300,50 грн., сума ПДВ - 38060,10 грн (т.1 а.с.35, т.2 а.с.185-188).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, 19.02.2014 він з ОСОБА_11, що керував транспортним засобом, який належить ПП Дінреммонтаж Сервіс забрали товар, зазначений у видаткових накладних № 18/02-2 та № 19/02-2 на складі ТОВ Промхімія , що підтверджено подорожнім листом №0027 від 19.02.2014 (т.7 а.с.108). Товар видавав ОСОБА_7, отримав ОСОБА_1 за довіреністю № від (т.6 а.с.63). Довіреність внесена в реєстр довіреностей на підприємстві позивача (т.6 а.с.62). Товар за видатковими накладними № 05/09-5 від 05.09.2014 та № 26/09 від 26.09.2014 поставлявся ОСОБА_7 до офісу ПП Дінреммонтаж Сервіс , отримувала ОСОБА_15 за довіреностями № 53 від 05.09.2014 та №54 від 26.09.2014, що також внесені до реєстру довіреностей позивача (т.6 а.с.62, 64,65).

Наявність власного транспортного засобу в позивача підтверджена (т.7 а.с.90).

Вказані факти підтвердили свідок ОСОБА_11, що приймав безпосередню участь в отриманні, завантаженні, вивантаженні та перевезенні товару 19.02.2014, а також свідок ОСОБА_16, що на той час працювала бухгалтером позивача та була присутня під час доставки товару на офіс ПП Дінреммонтаж Сервіс ОСОБА_7.

Факт оплати вартості вказаного товару не заперечується податковим органом, що досліджував це питання в ході перевірки (т.1 а.с.36), а також підтверджено в тому числі копіями банківських виписок: від 10.12.2014 на суму 40824,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 6804,00 грн від 11.12.2014 на суму 128360,60 грн, в тому числі ПДВ на суму - 21393,43 грн (т.2 а.с.70-71).

Позивачем надані численні докази на підтвердження подальшого використання отриманого товару для здійснення своєї господарської діяльності, а саме копії: наказу №6-П/1 від 20.02.2014 року з додатками, актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 20.02.2014 року, відомостей видачі ЗІЗ на місцях використання за вересень 2014 року, актів приймання-передачі(внутрішнього переміщення) основних засобів від 26.09.2014 року, актів приймання-передачі(внутрішнього переміщення) основних засобів від 25.06.2014 року, відомостей видачі ЗІЗ на місцях використання за червень 2014 року, актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 26.09.2014 року (т.2 а.с.207-250), (т.3 а.с.1-22).

Сторони також визнають той факт, що зазначені операції відображені в звітній податковій декларації позивача з податку на прибуток за 2014 рік та в звітних податкових деклараціях позивача з податку на додану вартість за період 01.01.2014 - 31.01.2015 (т.1 а.с.15).

Тому, з урахуванням вищенаведеної позиції суду, що акт перевірки грунтується лише на припущеннях податкового органу про неспроможність ТОВ Промхімія виконати свої зобов'язання перед позивачем, висновок податкового органу про нереальність вказаних господарських операцій, а також заниження позивачем зобов'язань податку на прибуток та заниження зобов'язань з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями з ТОВ Промхімія щодо поставки ТМЦ є необґрунтованим, податкові повідомлення-рішення, що прийняті на підставі цього висновку є протиправні в частині, що стосується цих операцій та підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З наведеної податковим органом інформації в формі таблиці як розрахунок-обгрунтування прийнятих повідомлень-рішень з виділенням сум за окремими господарськими операціями (т.7 а.с.35-37) вбачається, що на підставі первинних документів в податковій звітності позивача за операціями з ТОВ Промхімія виконання робіт на території РФ як об'єкт опадаткування податком на прибуток відображено суму - 1174770 грн, сума податку на прибуток - 211459 грн, штрафна санкція - 52865 грн; а за операціями поставки позивачу ТОВ Промхімія ТМЦ як об'єкт опадаткування податком на прибуток вказана сума - 105 817 грн, сума податку на прибуток - 19047 грн, штрафна санкція - 4761,77 грн.

Отже, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.03.2016 за платежем податок на прибуток приватних підприємств підлягає скасуванню в частині донарахування позивачу зобов'язань на суму: 230506 = (211459 + 19047) грн; та в частині донарахування позивачу штрафної санкції на суму: 57626,77 = (52865 + 4761,77) грн.

Також з наведеної податковим органом інформації в формі таблиці як розрахунок-обгрунтування прийнятих повідомлень-рішень з виділенням сум за окремими господарськими операціями (т.7 а.с.35-37) вбачається, що на підставі первинних документів в податковій звітності позивача за операціями з ТОВ Промхімія виконання робіт на території РФ як об'єкт опадаткування ПДВ відображено суму - 1595284 грн, сума ПДВ - 319057 грн, штрафна санкція - 79764,25 грн; а за операціями поставки позивачу ТОВ Промхімія ТМЦ як об'єкт опадаткування ПДВ вказана сума - 278388 грн, сума ПДВ - 55677 грн, штрафна санкція - 13919,25 грн.

Тому, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 02.03.2016 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) підлягає скасуванню в частині донарахування позивачу зобов'язань на суму: 374734 = (319057 + 55677) грн; та в частині донарахування позивачу штрафної санкції на суму: 93683,50 = (52865 + 4761,77) грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за платіжним дорученням №1 від 09.03.2016 сплачено судовий збір в цій справі в сумі 17514,05 грн (т.1 а.с.2). Оскільки позовні вимоги судом задоволено частково, то з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 8757,03 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Дінреммонтаж Сервіс» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області від 02.03.2016 № НОМЕР_2 в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 374734,00 грн. та в частині нарахування штрафних санкцій на суму 93683,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області від 02.03.2016 № НОМЕР_1 в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств на суму 230506,00 грн. та в частині нарахування штрафних санкцій на суму 57626,77 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на користь Приватного підприємства «Дінреммонтаж Сервіс» (код ЄДРПОУ 36399469) судовий збір в сумі 8757,03 грн. (вісім тисяч сімсот п'ятдесят сім гривень 03 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 16 грудня 2016 року.

Суддя ОСОБА_17