Ухвала

від 28.12.2016 по справі 805/61/16-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            28 грудня 2016 року                                             м. Київ                                                         К/800/28165/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є., перевіривши відповідність вимогам статті 213 КАС України матеріали касаційної скарги Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від                  14 березня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від                 21 вересня 2016 року у справі №805/61/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вугільна компанія «Продакс» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа: Головне управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та нечинним рішення, скасування рішення,-   встановив :                      ТОВ «Вугільна компанія «Продакс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та нечинним рішення Маріупольської ОДПІ від 08 вересня 2015 року №913 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача на підставі пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, а також скасувати вказане рішення. Підставою для прийняття оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації                    ТОВ «Вугільна компанія «Продакс» як платника податку на додану вартість стало, за доводами контролюючого органу, неподання ним протягом 12 послідовних календарних місяців Маріупольській ОДПІ податкових декларацій з податку на додану вартість за період із серпня 2014 року по липень 2015 року. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня                2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, позовні вимоги задоволено.           Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем протягом останніх 12 місяців, які передували даті прийняття оспорюваного рішення, до податкового органу засобами електронного зв'язку в електронній формі  подавались податкові декларації з податку на додану вартість та уточнюючі розрахунки до відповідних податкових декларацій, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи квитанції №2, які свідчать про отримання відповідачем вказаних податкових документів.           Маріупольською ОДПІ, в свою чергу, не надсилались на адресу ТОВ «Вугільна компанія «Продакс» письмові повідомлення про відмову в прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за період із серпня 2014 року по липень 2015 року в порядку п. 49.11, п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України.           Таким чином, податкові декларації з податку на додану вартість, подані позивачем за останні 12 місяців, які передували даті прийняття рішення від 08 вересня 2015 року №913, вважаються прийнятими відповідно до вимог пп. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України.           Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій,  Маріупольська ОДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. З наведених законодавчих приписів випливає, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішення справи та/або порушення судами норм матеріального права із зазначенням того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення спору. Однак зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається допущеного судами невірного правозастосування, а доводи касаційної скарги не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Висновки судів, покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень, ґрунтуються на правильному тлумаченні та застосуванні правових норм. Отже, враховуючи те, що зміст оскаржуваних судових рішень не дає підстави для висновку про те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права, обґрунтування касаційної скарги, її зміст й доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки застосування судами норм права відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України, тому слід відмовити у відкриті касаційного провадження.    Згідно з частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції. Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - ухвалив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від                  14 березня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від                 21 вересня 2016 року у справі №805/61/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вугільна компанія «Продакс» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа: Головне управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та нечинним рішення, скасування рішення. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених                          статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                                             Н.Є. Маринчак