Ухвала

від 28.12.2016 по справі 278/2990/16-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа 278/2990/16-ц

У Х В А Л А

28 грудня 2016 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Грубіян Є.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, яким просить визнати за нею право власності на частину спільної сумісної власності подружжя, а саме на:

1) ? частини житлового будинку № 14 по вул. Дубова в с. Вигода Житомирського району Житомирської області;

2) ? частини земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 1822086300:02:001:0072, що знаходиться за вищевказаною адресою;

3) ? частину земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 1822086300:02:001:0077, що знаходиться по вул. Дубова, 3 в с. Вигода Житомирського району Житомирської області;

4)визнати спільною сумісною власністю подружжя автомобіль марки "Citroen" модель "Berlingo", 2008 року випуску, реєстраційний номер "АМ 5363 ВК", стягнувши з відповідача ? частину його вартості, а саме 118 041,22 гривня;

5)визнати за відповідачем право власності на частину спільної сумісної власності подружжя, а саме на ? частини вищевказаного житлового будинку та земельної ділянки кадастровий номер 1822086300:02:001:0072 і на ? частину земельної ділянки кадастровий номер 1822086300:02:001:0077.

Дослідив дану заяву разом з долученими до неї додатками, суд дійшов висновку, що провадження у справі, на даний час, не може бути відкрите, а заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

По-перше. Позовна заява повинна містити ціну позову, щодо вимог майнового характеру (п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України).

Ціна позову у заявах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Як кореспондується у п. 16 ПП ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ст. 80, п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача. Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (ч. 2 ст. 80 ЦПК).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 року "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" оціночною вартістю для нерухомого майно та колісних транспортних засобів є їх ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

У свою чергу, заявником не надано суду документів щодо оцінки спірного у справі як нерухомого так і рухомого майна. Відтак, у зв'язку з відсутністю оціночної документації, реальну вартість спірного за даним позовом майна визначити неможливо, а отже неможливо дійти висновку про дійсну ціну позову і з огляду на це суму необхідного до сплати позивачем судового збору. Також, на думку суду, дійти висновку про те, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна у даному випадку не є можливим.

По-друге. За змістом ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, заявляючи вимоги про визнання права власності і за ОСОБА_2, позивач вийшла за межі своєї правоздатності, адже вирішує за відповідача його право мати суб'єктивні юридичні права.

По-третє. Як убачається зі змісту позову, на даний час власником спірного автомобіля є ОСОБА_3 Однак, дана особа стороною у позові не зазначена, а рішення у справі може вплинути на права і обов'язки останнього. Отже, позивачу слід урахувати дану обставину.

На теперішній час, вищевказані фактичні обставини унеможливлюють відкриття провадження у справі, а тому позов має бути залишений без руху з наданням його авторові часу для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 80, ст. 119, ст. 121 ЦПК України, ПП ВССУ № 10 від 17.10.2014 року, Постанови КМУ № 358 від 21.08.14 року, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання права власності - залишити без руху надавши строк у п'ять днів, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків зазначених в ній.

Роз'яснити заявнику, що у випадку не усунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається адресату.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Грубіян