Ухвала

від 23.11.2016 по справі 755/3956/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/3956/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2016 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність процесуального слідчого, -

В С Т А Н О В И В:

19.10.2016 року до Дніпровського районного суду м.Києва надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність процесуального слідчого.

До початку розгляду клопотання по суті, представник скаржника подала заяву про залишення без розгляду скарги, тож слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність осіб, що не з`явилися та вивчивши скаргу та долучені до нього матеріали, приходить до наступного.

У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Тобто, системний аналіз положень КПК України свідчить, що подана скарга у конкретному кримінальному провадженні є його правом, а не обов`язком через, що реалізується ним на власний розсуд.

Таким чином, право подачі заяви про залишення її скарги без розгляду також являється її конституційним правом, оскільки полягає у вільній реалізації свого права у спосіб передбачений КПК України та саме в такій спосіб на думку особи їй буде надано ефективний спосіб захисту в національному органі.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, беручи до уваги перелік судових рішень які у праві постановити згідно ст.ст.172, 173 КПК України та враховуючи ч.2 ст.8, ч.5 і ч.6 ст.9 КПК України, клопотання про арешт майна залишити без розгляду безпосередньо за клопотанням особи, яка її подала.

Керуючись ст.ст.2, 9, 22, 214, 303-306, 307, 309, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність процесуального слідчого залишити без розгляду.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м.Києва ОСОБА_1