Постанова

від 26.12.2016 по справі 44/249-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2016 р. Справа№ 44/249-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Остапенка О.М.

Яковлєва М.Л.

за участі представників:

ПАТ "Дельта Банк" - Пасацька В.В. на підставі довіреності б/н від 31.10.2016

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства

"Дельта Банк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2016

у справі №44/249-б (суддя Яковенко А.В.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Ланіт-IV СОМ"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2016 у справі №44/249-б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Ланіт-IV СОМ" затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ліквідовано банкрута - ТОВ "Ланіт-IV СОМ" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, припинено дію мораторію, провадження у справі припинено, інше.

Не погоджуючись, заставний кредитор - публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Дельта Банк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2016 у справі №44/249-б, справу направити до місцевого господарського суду для продовження процедури ліквідації.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Верховця А.А., суддів Остапенка О.М., Сотнікова С.В.) відхилено клопотання ПАТ "Дельта Банк" про поновлення строку на подання апеляційної скарги, повернено без розгляду скаргу ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2016 у справі №44/249-б.

Не погоджуючись, ПАТ "Дельта Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 у справі №44/249-б, поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 18.07.2016, справу направити до апеляційного суду для розгляду по суті.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 касаційну скаргу задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 у справі №44/249-б скасовано, справу передано до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2016 у справі №44/249-б було прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 26.12.2016 о 14:00 в судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (зал судових засідань №1).

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.12.2016, зміненому у зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) в складі колегії суддів, яку раніше визначено для розгляду справи, у відпустці, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію у складі головуючого Верховця А.А., суддів Остапенка О.М., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2016 у справі №44/249-б було прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів, розгляд якої ухвалою від 12.12.2016 було призначено на 26.12.2016.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, апелянтом вказано на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвели до прийняття неправильного рішення, неповне з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, наведені доводи і міркування в підтвердження викладених обставин тощо.

Наголошено, що ліквідатором боржника не вжито усіх заходів щодо пошуку майна банкрута, ненаправлені запити до Державного космічного агентства України щодо наявності ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва, випробування " .. ракет-носіїв, космічних апаратів та їх складових частин .. ".

Не направлено запитів до ДП Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України , Київської митниці ДФС, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ГУ статистики міста Києва щодо зареєстрованих майнових прав, господарських операції тощо.

Від арбітражного керуючого ліквідатора ТОВ "Ланіт-IV СОМ" Хоменка О.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено доводи на користь її необґрунтованості, зазначено про направлення відповідних запитів і отримання на них відповідей, згідно з якими зареєстрованих прав боржника не встановлено.

Зазначено, що ліквідатором здійснювались спроби виявлення майна, у т.ч. заставного майна (товарів в обороті), майнові права на які було передано в забезпечення виконання зобов'язань боржника, у т.ч. перед банком, якого не виявлено за місцем зберігання, і виявити його не вдалося, що кримінальної справи порушено так і не було.

В засіданні 26.12.2016 представниками учасників провадження у справі надані усні пояснення по суті спору, сторонам забезпечена можливість реалізації процесуальних прав. Додаткових доказів у справі, окрім вже наявних, подано не було, клопотань щодо їх витребування не заявлено, інших обставин не повідомлено.

З урахуванням наявних в матеріалах доказів завчасного повідомлення усіх сторін про час і місце розгляду справи, відсутності клопотань про відкладення, інших нерозглянутих клопотань чи то таких, які не могли бути заявлені через обмеженість строків розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги по суті.

За змістом ст. 99, 101 ГПК України в апеляційній інстанції з урахуванням особливостей справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у суді першої інстанції, переглядаючи рішення, апеляційний суд користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі.

Переглядаючи рішення, суд апеляційної інстанції обмежений у правах щодо вирішення спору, розгляду апеляційної скарги і справи по суті, межі яких визначені ст. 101, 103 ГПК України. Згідно з ст. 4, 4-1 ГПК України господарський суд вирішує спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень ст. 32, 33, 43 ГПК України суд оцінює у т.ч. пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з наявних матеріалів, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ланіт-IV СОМ" було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2011, постановою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 боржника визнано банкрутом, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Литвина І.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.04.2013 задоволено заяву Литвина І.О. про дострокове припинення повноважень ліквідатора, призначено ліквідатором ТОВ "Ланіт-ІV СОМ" арбітражного керуючого Хоменка О.А., який і здійснював повноваження до теперішнього часу. Строк ліквідаційної процедури у справі неодноразово продовжувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 затверджено звіт ліквідатора; ліквідаційний баланс банкрута, визнано погашеними вимоги кредиторів у зв'язку з недостатністю майнових активів боржника; ліквідовано банкрута. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2015, ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 було скасовано.

При розгляді справи було встановлено, що з поданого ліквідатором звіту, а також наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що з метою виявлення майна чи інших активів банкрута ліквідатором були направлені запити до компетентних органів, зокрема до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Інспекції державного технічного нагляду Київської міської державної адміністрації, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної служби інтелектуальної власності, Інспекції головного державного реєстратора флоту, Державної митної служби України, Державної авіаційної служби України, Державної інспекції котлонагляду та підіймальних споруд, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, ДП "Інформаційно-ресурсний центр", Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, регіональні бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Одержані ліквідатором відповіді від зазначених органів свідчать про відсутність у банкрута майнових активів, які належать йому на праві власності або повного господарського відання та які можуть бути включенні до ліквідаційної маси. Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна в Державному реєстрі містились чотири записи про обтяження рухомого майна банкрута, проте, в ході ліквідаційної процедури ліквідатором було виявлено акт від 17.03.2008 про затоплення приміщень та псування майна, згідно якого обтяжене рухоме майно банкрута, майнові права на яке, зокрема, було передано в заставу, було зіпсоване.

В результаті проведення інвентаризації майна банкрута, ліквідатором було виявлено дебіторську заборгованість на загальну суму 3479728,31 грн. З метою стягнення виявленої дебіторської заборгованості ліквідатором були направлені претензії на адресу всіх дебіторів, проте відповіді на направлені претензії свідчать, що дебіторська заборгованість банкрута в розмірі 2694523,93 грн, є безнадійною у розумінні ст. 14.1.11 Податкового кодексу України та не може бути стягнута з дебіторів, оскільки по цій заборгованості спливла позовна давність. Дебіторська заборгованість, за якою не спливла позовна давніть, визнана дебіторами частково на суму 67574,28 грн., однак дебітори не могли її погасити у зв'язку із скрутним матеріальним положенням та відсутністю грошових коштів.

У звіті ліквідатора арбітражний керуючий вказував на те, що на спільній зустрічі кредиторів 15.08.2013 кредитори висловились на користь тієї позиції, що стягнення вищевказаної дебіторської заборгованості є недоцільним і банківські установи не будуть фінансувати стягнення цих боргів. З тим, твердження ліквідатора про недоцільність стягнення заборгованості, з чим погодились кредитори, не знайшло свого відображення ані у протоколі зборів кредиторів від 15.08.2013, ані у протоколі засідання комітету кредиторів ТОВ "Ланіт-ІV СОМ" від 15.08.2013.

Скасовуючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2014, апеляційним господарським судом зазначено про те, що місцевим господарським судом залишились поза увагою питання заставного майна ПАТ "Дельта Банк", не зазначено які дії вчинено ліквідатором з метою виявлення заставного майна, а у випадку його відсутності - докази встановлення підстав відчуження, докази вчинення відповідних дій. В ході ліквідаційної процедури ліквідатором було виявлено акт від 17.03.2008 про затоплення приміщень та псування майна, згідно якого обтяжене рухоме майно банкрута було зіпсоване.

Проте, ліквідатором у звіті не встановлено, а місцевим господарським судом не перевірено, яка ступінь зіпсованості зазначеного майна боржника, що перебуває у заставі, чи здійснювались заставодавцем дії, передбачені договором застави щодо передачі у десятиденний строк в заставу іншого рівноцінного майна, а у разі неможливості відновити зіпсоване майно або не надання іншого рівноцінного майна чи ставилось заставодержателем питання про дострокове виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 32 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Згідно з п. 6 ст. 40 Закону провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо судом затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство. Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 „Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Як вбачається зі звіту ліквідатора, поданих ним суду документів та наданих пояснень, відповідно до вимог ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатором, з метою розшуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, вжиття заходів щодо захисту майна боржника, здійснення нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника, забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів та формування ліквідаційної маси ліквідатором у т.ч. було вжито наступні заходи:

- отримано відповідь від Регіонального сервісного центру МВС в Київській області з відміткою про відсутність зареєстрованих транспортних засобів за підприємством - банкрутом;

- отримано довідку від Державної інспекції України з безпеки на транспорті про те, що у Судовій книзі України та в Державному судновому реєстрі України відсутні записи власником або судновласником яких є боржник;

- направлено запит до Державної інспекції сільського господарства в м. Києві щодо надання інформації про технічні засоби, які на праві власності належать банкруту. Держсільгоспінспекцією в м. Києві надано відповідь про те, що за банкрутом не має зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів.

- отримано довідку від Національної комісії з цінних паперів та фондову ринку про те що, банкрут серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів відсутнє;

- отримано довідку з Головного управління держпраці у Київській області з відомостями про відсутність зареєстрованих за боржником великотонажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування

- направлено запит до Державної авіаційної служби України департаменту льотної придатності. Згідно наданої відповіді встановлено, що за Боржником повітряні судна не зареєстровані.

- направлено запит до Державної служби інтелектуальної власності України. Листом ліквідатору було повідомлено про відсутність підстав для пошуку відомостей про об'єкти права інтелектуальної власності. Крім того, зазначено, що Державною службою через мережу Інтернет відкритий безоплатний доступ до 9 баз даних та 11 інформаційно-довідкових систем щодо об'єктів промислової власності, з якими можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної служби.

В зв'язку з цим ліквідатором самостійно здійснено інформаційний пошук відомостей про об'єкти промислової власності та знаків для товарів і послуг, зареєстрованих за боржником, на підставі баз даних, що містяться на офіційному веб-порталі Державної служби інтелектуальної власності. Зокрема, ліквідатором здійснено пошук за назвою банкрута в інформаційно-довідкових системах:- база даних "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг"; " Промислові зразки, зареєстровані в Україні"; "Винаходи (корисні моделі) в Україні)";"Відомості про патенти України на промислові зразки, які визнані недійсними та патенти, які втратили чинність"; "відомості про патенти України на винаходи (корисні моделі), які визнані недійсними, та патенти, які втратили чинність";"Відомості про свідоцтва України на знаки для товарів і послуг, дія яких припинена або які визнано недійсними". Згідно з відомостями, розміщеними у вказаних інформаційно-довідкових системах, інформація про реєстрацію за боржником, права власності на об'єкти промислової та інтелектуальної власності відсутня.

За даними ліквідаційного балансу підприємства загальна сума кредиторської заборгованості ТОВ "Ланіт-IV СОМ" становить 26336024,60 грн. Якого-небудь майна / майнових або немайнових прав боржника, за рахунок реалізації яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів не виявлено, встановлена ще у 2013 дебіторська заборгованість в сумі 67574,28 грн визнана безнадійною і не стягнута, затоплене і пошкоджене майно, про яке вказане вище взагалі втрачено, як і інше заставне майно (товарів в обороті), майнові права на які було передано в забезпечення виконання зобов'язань боржника, у т.ч. перед банком, якого не виявлено за визначеним умовами відповідних договорів застави місцем його зберігання, укладених ще у 2012 році договорів, що і кримінальної справи за фактом порушено так і не було, оскільки ознак вчинення злочину не встановлено.

Матеріалами справи підтверджується правомірність складеного ліквідатором звіту та відомості ліквідаційного балансу, згідно з якими у ТОВ "Ланіт-IV СОМ " відсутні грошові кошти та майнові активи, за рахунок яких можливо було б провести задоволення вимог кредиторів. Судом встановлено, що у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках банкрута та відсутністю у боржника будь-якого майна, тобто відсутністю ліквідаційної маси, визнана підприємством кредиторська заборгованість ліквідатором не погашалась і не може бути погашена в майбутньому.

Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону про банкрутство вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. Згідно з ч. 5 ст. 32 Закону про банкрутство якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність майна у банкрута.

У ч. 2 ст. 32 вказаного Закону передбачено, що якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, як це передбачено в п. 6 ст. 40 Закону про банкрутство, у разі затвердження звіту ліквідатора в порядку ст. 32 Закону.

Розглянувши матеріали справи, звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, а також дослідивши додані до звіту документи та заслухавши пояснення ліквідатора, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що для виявлення майнових активів боржника з метою задоволення вимог кредиторів ліквідатором виконані можливі дії та покладені на нього обов'язки у зв'язку з чим вбачається можливим затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Ланіт-IV СОМ ".

Враховуючи наведені в апеляційні скарзі доводи і формальні підстави з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, вмотивовані зокрема висновками щодо не направлення ліквідатором запитів Державного космічного агентства України, ДП Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України , Київської митниці ДФС тощо, суд відзначає, що ліквідатором вчинений певний комплекс дій, направлений на виявлення майна боржника, при цьому, окрім загальних припущень апелянта, обґрунтованих підстав вважати, що за боржником могли б бути зареєстровані майнові права на "ракети-носії, космічні апарати та їх складові частини", залізничні вагони і потяги, інші заводи, газети, пароплави суду не наведено і такі доводи не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

З урахуванням викладеного, розглянувши доводи апеляційної скарги, обставини справи в їх сукупності, перевіривши матеріали і дослідивши наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, перевірки законності та обґрунтованості, колегія суддів не вбачає доводи, наведені в скарзі спроможними і такими які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, які є підставою скасування (зміни) оскарженої ухвали як такої, що в цілому відповідає вимогами законності та обґрунтованості.

Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2016 у справі №44/249-б залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст складено 27.12.2016

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді О.М. Остапенко

М.Л. Яковлєв