Ухвала
від 19.12.2016 по справі 412/10775/2012
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 412/10775/2012

Провадження №4с/201/116/2016р.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

при секретарі - Кірієнко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу Публічного акціонерного товариства БМ Банк (заінтересовані особи - Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, ОСОБА_2) на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця ,

В С Т А Н О В И В :

25.10.2016р. скаржник звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою (заінтересовані особи - Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, ОСОБА_2) на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця (а.с. № 2-4).

В обґрунтування скарги, представник скаржника ОСОБА_3 (діє на підставі довіреності від 17.06.2016р. - а.с. № 31) в самій скарзі посилався на те, що на примусовому виконанні перебував виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ БМ Банк грошових коштів. Постановою головного державного виконавця Русецької О.О. від 03.10.2016р. виконавчий лист було повернуто на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47, ст.50 Закону України Про виконавче провадження . Скаржник вважав такі дії державного виконавця неправомірними, оскільки Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті передбачає звернення стягнення на майно, яке виступає забезпеченням громадян України за споживчими кредитами. З огляду на те, що кредитний договір, на підставі якого було стягнуто кошти не є споживчим, а також зобов'язання за кредитним договором виникло не у громадянина України, а у юридичної особи, то у державного виконавця були відсутні підстави для повернення виконавчого документу з посиланням на даний Закон. Крім того, наказ МЮУ, на який посилався державний виконавець на момент винесення постанови, втратив чинність. Просив визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа стягувачу від 03.10.2016р. ВП № 49961135; виконавчий лист, виданий 08.01.2014р. на підставі рішення, ухваленого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська від 03.12.2012р. по справі № 412/10775/2012 провадження № 2/412/4625/2012 та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.12.2013р. по справі № 412/10775/2012, провадження № 22-ц/774/12971/13, яке набрало законної чинності 24.12.2013р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ БМ Банк сум штрафу у розмірі 382 629,00дол. США (що за курсом НБУ станом на 07.08.2012р. становить 3 058 353,50грн.) та 49 301,30грн. - повернути на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області; зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 звернути стягнення на домоволодіння за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро (раніше м. Дніпропетровськ), вул. Рабкорівська, буд. 69б, яке складається з житлового будинку реєстраційний номер 11175513 та земельної ділянки кадастровий номер № 1210100000:01:669:0049. Також представник скаржника просив поновити строк для подачі скарги, оскільки вважав, що він пропущений з поважних причин.

В наданій 19.12.2016р. заяві представник скаржника вимоги скарги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити та розглядати скаргу за його відсутності (а.с. № 44).

Заінтересована особа - Головний державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Русецька О.О. в судове засідання також надала заяву про розгляд справи за її відсутності, заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на те, що вона діяла в межах Закону України Про виконавче провадження , та за наявності заборони на звернення стягнення на нерухоме майно, не мала можливості звернути стягнення на домоволодіння разом із земельною ділянкою (а.с. № 44-49).

Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, проте до суду повернувся конверт з позначкою за закінченням терміну зберігання (а.с.№42).

За таких обставин, на підставі ст. 169, ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та без фіксування процесу технічним засобами на підставі наданих сторонами заяв.

Суд, ознайомившись із матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження , вважає за можливе скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

З огляду на те, що правовідносини між сторонами виникли до 05.10.2016р., то при вирішенні справи застосовуються норми Закону України Про виконавче провадження , який набрав чинності 01.01.2013р. з подальшими змінами.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, діями або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до норм ЦПК України, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Як вбачається з документів, наданих скаржником, 13.10.2016р. банк отримав постанову про повернення виконавчого листа № 412/10775/2012, виданого 08.01.2014р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська ( а.с. № 91).

З вихідної дати на скарзі вбачається, що вона складена та підписана представником банку 19.10.2016р. та цього ж дня подана на поштове відділення, що підтверджується інформацією з сайту відстеження пересилань поштових відправлень ( а.с. № 2,4, 91).

Таким чином, отримавши 13.10.2016р. копію постанови, заявник мав право протягом десяти днів з цього моменту подати скаргу та останнім днем для вчинення цієї дії було 24.10.2016р. включно ( враховуючи, що 23.10.2016р. є вихідним днем). З огляду на те, що в межах десятиденного строку з моменту отримання постанови про повернення виконавчого документу, банком подано скаргу на дії державного виконавця, то підстав для поновлення строку на її подачу не має, оскільки банком цей строк не пропущений.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП№49961135, копія якого долучена до матеріалів справи, а оригінал було оглянуто в судовому засіданні, 19.01.2016р. представник ПАТ БМ Банк ОСОБА_3 подав заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.12.2012р. по цивільній справі № 412/10775/2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ БМ Банк заборгованості в розмірі 382 629 дол. США, що за курсом НБУ станом на 07.08.2012р. становить 3 058 353,50грн. та 49301,30 грн. ( а.с. № 50).

Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області Соловей О.О. було відкрито виконавче провадження та боржнику надано строк до 04.02.2016р. самостійно виконати рішення суду (а.с. № 52-53).

Постановою від 28.01.2016р. державним виконавцем накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження (а.с. № 55-56), постановами від 11.03.2014р. та 13.05.2016р. оголошено розшук майна боржника та постановою від 13.05.2016р. накладено арешт на кошти боржника ( а.с. № 66-71).

13.10.2016р. головним державним виконавцем Русецькою О.О. було винесено постанову про повернення виконавчого документу. Підставою повернення виконавчого листа стало те, що проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію майна боржника є неможливим, оскільки процедура продажу арештованих держвиконавцем земельних ділянок є законодавчо неврегульованою з посиланням на Наказ Міністерства Юстиції України Про проведення експерименту запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів № 656/5 від 16.04.2014р. Крім того, повертаючи виконавчий лист, державний виконавець посилається також на положення Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті (а.с. № 89-90).

Як вбачається з матеріалів цивільної справи 412/10775/2012 між ТОВ БМ Банк та ТОВ Альянс ДМ 25.07.2007р. було укладено договір № 2007-75/DC відновлюваної кредитної лінії ( а.с. № 8-15 справи 412/10775/2012) та в забезпечення цього договору, 25.07.2007р. між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки (а.с. № 28-30 справи 412/10775/2012.

Згідно Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , протягом його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобоввЂ�язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті , та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є обвЂ�єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (обвЂ�єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

З огляду на те, що ОСОБА_2 є майновим поручителем за зобов'язаннями ТОВ Альянс ДМ , то суд вважає, що положення Закону України Про мораторій на стягнення майна … не можуть застосовуватися для вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить йому на праві власності та є предметом іпотеки, оскільки договір відновлюваної кредитної лінії не є договором про надання споживчого кредиту в розумінні ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів та укладений на виконання зобов'язань ТОВ Альянс ДМ , а не як забезпечення зобов'язання ОСОБА_2

Крім того, суд вважає, що головним державним виконавцем також було неправомірно повернуто виконавчий лист з посиланням на Наказ Міністерства Юстиції України Про проведення експерименту запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів № 656/5 від 16.04.2014р., оскільки на момент винесення 03.10.2016р. постанови про повернення, даний наказ на підставі Наказу Міністерства Юстиції України № 2710/5 від 22.12.2015р. втратив чинність.

З огляду на це, суд вважає за можливе визнати незаконною постанову головного державного виконавця ВПРВР УДВ ГТУЮ у Дніпропетровській області Русецької О.О. від 03.10.2016р. про повернення виконавчого документу № 412/10775/2013 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ БМ Банк заборгованості.

Що стосується вимог про скасування постанови від 03.10.2016р., то відповідно до положень ст. 387 ЦПК України у суду відсутні такі повноваження, адже за результатами розгляду скарги, суд може у разі її обґрунтованості лише визнати оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії.

Що стосується вимог скарги про повернення виконавчого документу до відділу для подальшого виконання, то ці вимоги є передчасними виходячи з наступного.

З огляду на те, що правовідносини з відновлення виконавчого провадження виникнуть на підставі даної ухвали, яка винесена після 05.10.2016р. (тобто після набрання законної сили змін до Закону України Про виконавче провадження , то порядок відновлення виконавчого провадження визначений ст. 41 цього закону та передбачає, що у разі визнання постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Після цього, стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

З огляду на те, що на день винесення даної ухвали вона не набрала законної сили та державним виконавцем не винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, то відсутні підстави для задоволення скарги в частині повернення виконавчого листа на виконання.

Так само, суд вважає передчасними вимоги скарги про зобов'язання державного виконавця звернути стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2, оскільки на сьогоднішній день набрали чинності зміни до Закону України Про виконавче провадження та видано новий Наказ Міністерством Юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5 Про затвердження порядку реалізації арештованого майна , які набрали чинності 05.10.2016р., на підставі яких буде проведено виконавче провадження. З огляду на те, що державним виконавцем не було відмовлено у реалізації майна за цим Законом та Наказом, то суд вважає передчасними вимоги про зобов'язання державного виконавця звернути стягнення на нерухоме майно.

Заперечення головного державного виконавця Русецької О.О. суд оцінює критично, оскільки суд дійшов висновку про відсутність у державного виконавця достатніх підстав для винесення 03.10.2016р. постанови про повернення виконавчого документу.

Таким чином, підводячи підсумок викладеному, суд вважає за можливе скаргу ПАТ БМ Банк (заінтересовані особи - Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, ОСОБА_2) на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця задовольнити частково. Визнати незаконною постанову головного державного виконавця ВПРВР УДВ ГТУЮ у Дніпропетровській області Русецької О.О. від 03.10.2016р. про повернення виконавчого документу № 412/10775/2013 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ БМ Банк заборгованості. В задоволені іншої частини скарги слід відмовити.

З огляду на те, що сторони під час розгляду не заявили про понесені витрати, пов'язані з розглядом даної справи, то відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст. 388 ЦПК України. Також, приймаючи до уваги, що Законом України Про судовий збір не передбачена сплата судового збору за скаргами на дії державного виконавця, то підстав для розподілу цих витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Закону України Про виконавче провадження , який набрав чинності 05.10.2016р., Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , ст. 169, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 210, 293, 383-385 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства БМ Банк (заінтересовані особи - Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, ОСОБА_2) на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця - задовольнити частково.

Визнати незаконною постанову головного державного виконавця Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у Дніпропетровській області ОСОБА_1 від 03.10.2016р. про повернення виконавчого документу № 412/10775/2013 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ БМ Банк заборгованості.

В задоволені іншої частини вимог скарги Публічного акціонерного товариства БМ Банк (заінтересовані особи - Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, ОСОБА_2) на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: Н.В.Ткаченко

СудЖовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення19.12.2016
Оприлюднено05.01.2017
Номер документу63842582
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —412/10775/2012

Ухвала від 31.01.2025

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Максюта Ж. І.

Ухвала від 24.01.2025

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Максюта Ж. І.

Ухвала від 08.01.2025

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 08.01.2025

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 13.12.2024

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 13.01.2020

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Федоріщев С. С.

Ухвала від 26.06.2017

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Антонюк О. А.

Ухвала від 11.01.2017

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 19.12.2016

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Ткаченко Н. В.

Ухвала від 19.12.2016

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Ткаченко Н. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні