Постанова

від 23.12.2016 по справі 820/4375/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 грудня 2016 р. № 820/4375/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Артпроект" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Артпроект" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.03.2016 № НОМЕР_1, прийняте Східною ОДПІ міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення ґрунтується на помилковому судженні суб'єкта владних повноважень, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач, Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, проти позову заперечував, зазначив, що підприємством безпідставно перевищено ліміт каси та не повідомлено податковий орган про такі зміни належним чином, а відтак спірне податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим, а позов не підлягає задоволенню.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої правові позиції в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.03.2016 року по 02.03.2016 року на ТОВ АРТПРОЕКТ проходила фактична перевірка щодо дотримання норм законодавств з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в результаті чого складено акт фактичної перевірки від 02.03.2016 року (номер бланку 001483).

За результатами вказаної передвіки податковим органом зафіксовано наступні порушення:

- перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства за 11.11.2015 у сумі 7526,00 грн. (за даними X-звіту за 11.11.2015 сума продажу склала 9403,00грн., сума готівкових коштів, яка оприбуткована в касу за 11.11.2015 року склала 1653, 00 грн., а ліміт залишку готівки в касі підприємства встановлено згідно із наказом від 01.06.2015 року складає 1 500,00 грн).

Вказані обставини, на думку відповідача, вказують на порушення позивачем вимог п.2.8 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті України , затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637.

На підставі вищевказаного акту перевірки Східною ОДНІ ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.02.2013 року № НОМЕР_1.

Не погодившись із вказаним рішення суб'єкта владних повноважень, ТОВ АРТПРОЕКТ подано 24.03.2016 скаргу за вих. 24/03-1.

За результатами розгляду скарги ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення про результати розгляду скарги за № 2940/10/20-40-10-01-14 від 18.05.2016. про залишення скарги підприємства без задоволення, а податкового повідомлення - рішення Східної ОДПІ м. Харкова ҐУ ДФС у Харківській області від 16.02.2013 року № НОМЕР_1 - без змін.

В подальшому, ТОВ АРТПРОЕКТ подано скаргу до Державної фіскальної служби України на рішення № 1940/10/20-40-10-01-14 від 18.05.2016, за результатами розгляду якої рішенням за вих. № 15997/6/99-99-11-05-01-25 від 25.07.2016 року податкове повідомлення-рішення Східної ОДПІ міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 16.03.2016 № НОМЕР_1 та рішення прийняте за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Суд зазначає, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та особливості ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій визначається Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон України № 265/95-ВР), Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. № 417 (надалі - Порядок № 417) та Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) № 637.

Згідно з підпунктом 2.6 глави 2 Положення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Мін'юсті України 13 січня 2005 року № 40/10320 (із змінами та доповненнями), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній мірі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення №637 оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Абзацом третім статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки № 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Таким чином, у разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами пункту 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР та абзацу третього частини першої статті 1 Указу № 436/95 відповідно.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 13.03.2014 (справа № 21-5а14) та від 01.04.2014 року у справі №21-54а14.

Таким чином, для вирішення питання щодо дотримання порядку оприбуткування готівки слід з'ясовувати, яким чином здійснена фіксація повної суми фактичних надходжень готівки (прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки), а також чи відображено в подальшому такі касові документи у відповідній книзі обліку.

При цьому, Верховний Суд України зазначив, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Відповідно до пункту 1.2 Положення №637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону України № 265/95-ВР).

Постановою Кабінету міністрів України Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування від 18 лютого 2002 року №199 (далі Постанова №199) затверджено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, відповідно до яких реєстратор розрахункових операцій повинен забезпечувати формування та друкування таких денних звітів як Х-звіт та Z-звіт.

Так, за змістом пункту 2 Постанови №199, зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Відповідно до пункту 7 Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Таким чином суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Відтак, суд зазначає, що оприбуткуванням готівкових коштів, відповідно до проаналізованих вище нормативних актів, вважається фіксація повної суми готівкових коштів у фіскальних звітних чеках в день їх фактичного надходження та відображення такої суми в КОРО. Таким чином, несвоєчасним оприбуткуванням готівки, на переконання суду, може вважатись несвоєчасне роздрукування фіскального звітного чеку, в результаті чого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій за конкретний день роботи не заноситься до фіскальної пам'яті РРО.

Як було встановлено під час розгляду справи, 11.11.2015 року директором ТОВ АРТПРОЕКТ ОСОБА_3, було проведено розрахункові операції за фактом продажу алкогольних напоїв Горілка Фінляндія 0.5 л. в кількості 8 пляшок по 0,5л (фіскальний чек № НОМЕР_2 від 11.11.2015 об 18:38:24) та Віскі ОСОБА_4 0,5 л. 40% в кількості 7 пляшок по 0,5л (фіскальний чек № НОМЕР_3 від 11.11.2015 об 18:36:20). Сума грошових коштів, проведених через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) склала 7 750. 00 грн.

Поряд з цим, згідно оборотно-сальдової відомості підприємства по рахунку № 2821 станом на 11.11.2015 року залишку вказаного товару у вищезазначеній кількості на балансі ТОВ АРТПРОЕКТ не рахувалось, зауважень до чого у контролюючого органу не виникло.

Таким чином, директором ТОВ АРТПРОЕКТ ОСОБА_3 було помилково проведено через РРО операцію продажу алкогольних напоїв, яких на той момент фактично не було в наявності на підприємстві, на суму 7750, 00грн., в результаті чого вказана готівкова сума була помилково зафіксована і в прибутковому касовому ордері № 136 від 11.11.2016 року.

Факт помилково проведених операцій через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) було виявлено ОСОБА_3 вже після складання денного Z-звіту № 0230 від 11.11.2015 року об 21:10:28.

Виявивши на наступний день (12.11.2016року) помилково проведену операцію, ОСОБА_3 було сформовано прибутковий касовий ордер № 139 та проведено за власний рахунок погашення недостачі коштів в касі РРО на суму 7750, 00грн., як результат притягнення вказаної особи до матеріальної відповідальності, доказів на спростування чого контролюючим органом до суду не надано.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що податковим органом як під час проведення перевірки, так і в ході судових засідань не виникло зауважень щодо порядку оприбуткування ТОВ "Артпроет" готівкових коштів в період з 11.11.2015 року по 12.11.2015 року.

Суд зазначає, що Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. № 417 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), визначаються форми: книги обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій; книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю; заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки; заяви про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій; рішення про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій; реєстраційної сторінки розрахункової книжки.

Приписами п. 6 Порядку № 417 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо, таким чином графи для внесення помилкових операцій не передбачено.

При здійсненні помилкової операції не відбувається оплата грошових коштів за товар, тобто не відбувається розрахункової операції, однак формується розрахунковий чек, який визнається помилковим та анулюється.

Порядком № 417 встановлено спосіб оформлення здійснених помилок, при цьому законодавцем передбачено, що для підтвердження такої помилки необхідно скласти акт про скасування помилково проведеної суми через РРО.

Також пунктом 8 Порядку № 417 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунки передаються до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги ОРО.

Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що при формуванні помилкової операції продажу, оформлення рекомпенсації відбувається шляхом ануляції помилкової операції та оформлення акту, де зафіксовано факт здійснення такої помилкової операції.

Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 417 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків:

дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача".

Окрім цього, пунктом 4.8 Порядку вказано на необхідність складання акту про відміну помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа, акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Виправлення записів у КОРО можуть бути зроблені тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов'язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємця (п.13 Порядку № 417)

Також згідно п. 5 Інструкції щодо заповнення Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № 3ВР-1 Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), якщо протягом звітного місяця через РРО були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4 - 7. За бажанням СПД до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.

Таким чином, помилково проведена сума через РРО оформлена актом про скасування помилково проведеної суми та не підлягає до включення у книгу ОРО, а так як не було факту надходження грошових коштів, то і помилково проведені кошти не підлягають до включення.

Суд звертає увагу, що факт помилково проведеної операції через РРО було виявлено ОСОБА_3 (директором ТОВ Артроект ) після складання денного Z-звіту № 0230 від 11.11.2015 року об 21:10:28, а скасування помилкової суми вбачалось за можливе лише на наступний робочий день, тобто 12.11.2015 року, що свідчить про визнання помилки відразу після помилково проведеної операції.

Водночас, судом встановлено, що на виконання вищезазначених норм права, за фактом проведеної помилкової суми 12.11.2016 року у особи, що фактично здійснювала розрахунки та виконувала обов'язки бармена, було відібрано пояснення та складено акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку та передано до бухгалтерії ТОВ АРТПРОЕКТ від 12.11.2015 року за підписами директора ОСОБА_3, головного бухгалтера ОСОБА_5, юриста Кінаш Ю.О., що не ставилось під сумнів контролюючим органом.

За вказаним фактом 16.11.2015 року ТОВ АРТПРОЕКТ повідомило Основ'янську ОДПІ міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області листом від 12.11.2015 року № 12/11-1, до якого були також додані копії відповідних чеків.

Таким чином, суб'єкт господарювання, самостійно виявивши та встановивши факт помилкового проведення по РРО суми готівкових коштів та задля дотримання вимог діючого законодавства, належним чином повідомив податковий орган про такий факт.

Одночасно, ТОВ АРТПРОЕКТ було дотримано алгоритм дій щодо фіксації помилково проведеної суми готівкових коштів через РРО, зокрема проведено рекомпенсацію матеріальних коштів відповідальною особою за власний рахунок, складено відповідний акт, відібрано пояснення, повідомлено податковий орган про вказані обставини та надано всі необхідні докази.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що контролюючим органом під час перевірки не виявлено та не зафіксовано порушень позивачем приписів п. 7 розділу ІІІ Порядку № 417, зокрема щодо недотримання процедури реєстрації видачі коштів у разі скасування помилкової суми, а лише вказано на перевищення ліміту каси, що передбачено п. 2.8 Порядку № 637.

Додатково суд звертає увагу, що законодавець не надає контролюючому органу права самостійного визначати касову політику підприємства, тоді як п. 5.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні навпаки визначає, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою).

Таким чином, законодавцем закріплено на суб`єктом господарювання право на самостійне встановлення ліміту каси у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду, яка викладена в постанові від 15.09.2014 р. по справі N К/9991/53976/12.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом № 8 від 01.06.2015року, ТОВ Артпроект затверджено ліміт каси у розмірі 1500грн.

Окрім того, в подальшому, наказом № 10 від 10.10.2015 року, на підприємстві встановлено ліміт каси у розмірі 10000грн. на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки у касі у відповідності до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Суд звертає увагу, що податковий орган, обґрунтовуючи свою правову позицію по справі, під час подання письмових заперечень не надав жодних доказів на підтвердження незаконності чи необґрунтованості вищезазначеного наказу № 10 від 10.10.2015 року чи взагалі процедури зміни підприємством ліміту каси.

Між тим, суд вважає за потрібне зазначити, що ТОВ "Артпроект" повідомлено податковий орган про факт існування наказу № 10 від 10.10.2015 року про збільшення ліміту касидо суми у розмірі 10000грн. під час подання скарги від 24.03.2016 року.

Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, зважаючи на те, що ТОВ Артпроект було помилково зафіксовано та проведено через РРО продаж алкогольних напоїв, яких на той момент не було оприбутковано не підприємстві, та беручи до уваги, що позивачем було дотримано алгоритму дії щодо скасування помилкової суми з одночасним повідомленням податкового органу, як того вимагають приписи діючого законодавства, то суд приходить до висновку про дотримання платником податків вимог чинного законодавства, а відтак відповідачем безпідставно та неправомірно застосовано до ТОВ Артпроект штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення №0000791402 від 16.03.2016 р.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Артпроект" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 16.03.2016 № НОМЕР_1.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Артпроект" (61081, м. Харків, Мереф`янське шосе, буд. 21, код ЄДРПОУ 32677583) сплачений судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, б. 17, код ЄДРПОУ 39858581).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 28 грудня 2016 року.

Суддя Р.В. Мельников