Ухвала
від 12.12.2016 по справі 2а-11944/12/2070
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2016 року м. Київ К/800/13426/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: ГоловуючогоНечитайла О.М. СуддівБухтіярової І.О. Олендера І.Я. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року

у справі №2а-11944/12/2070

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 28 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року, позовні вимоги задовольнив, скасував податкові повідомлення-рішення від 18 вересня 2012 року №0004931702 та №0004941702. Також стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 2 146,00 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Посадові особи відповідача провели документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства позивачем по взаємовідносинам з СТОВ Дружба за період з 01 версеня2011 року по 30 вересня 2011 року та ТОВ Право за період з 01 вересня 2011 року по 31 березня 2012 року, про що склали акт від 04 вересня 2012 року №3514/17-217/2973608799, яким встановили порушення позивачем вимог пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок з доходів фізичних осіб за 2011 рік у розмірі 1 831 806,11 грн. та пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.4, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України у результаті чого занижено податок на додану вартість за 2001 - 2012 роки у розмірі 2 157 470,00 грн.

За результатами проведеної перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2012 року №0004931702, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2 289 757,64 грн., з яких 1 831 806,11 грн. за основним платежем та 457 951,53 грн. штрафних (фінансових) санкцій та №0004941702, яким збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 696 837,00 грн., з яких 2 157 470,00 грн. за основним платежем та 539 367,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість слугували висновки відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та контрагентами СТОВ Дружба та ТОВ Право .

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності порушень у діях позивача вимог податкового законодавства в частині формування позивачем витрат та податкового кредиту перевіреного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач (покупець) та СТОВ Дружба (постачальник) 01 вересня 2011 року уклали договір поставки №24, згідно якого постачальник зобов'язався передати у встановлений Договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його. Згідно пункту 1.2 Договору товаром є сільськогосподарська продукція.

На виконання умов договору СТОВ Дружба були виписані позивачу видаткові та податкові накладні. Позивачем на підтвердження транспортування товару надані товарно-транспортні накладні.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ Право (постачальник) були укладені договори поставки від 01 вересня 2011 року №01092011-2, №01092011-3 та від 22 жовтня 2011 року №2210/1, №2210/2, №2210/3, №2210/4, за умовами яких постачальник зобов'язався передати у встановлений Договором термін товар (соняшник) у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

ТОВ Право були виписані позивачу за вказаними договорами поставки видаткові та податкові накладні. Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджено наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

З наданих до матеріалів справи документів вбачається, що за отримані товари позивач розраховувався шляхом перерахування безготівкових коштів на поточні рахунки постачальника, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що доставка товару відбувалась до місця їх подальшого зберігання, що зазначено у товарно-транспортних накладних, а фактичне зберігання товару підтверджується укладеними договорами зберігання на декількох елеваторах, складськими квитанціями на зерно, податковими накладними, оплатою за зберігання.

За змістом пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 177.2 вказаної статті, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу (пункт 177.4 статті 177 Податкового кодексу України).

У відповідності до приписів підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, достатніми підставами для виникнення у платника податку права на податковий кредит є наявність податкових накладних, виданих йому підприємством-контрагентом, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, встановлення судом реальності та товарності господарської операції.

Положеннями пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено, що позивачем витрати та податковий кредит сформовані у відповідності з зазначеними положеннями Податкового кодексу України, підтверджено відповідними первинними бухгалтерськими документами на підставі реально вчинених господарських операцій.

У той же час, відповідачем не наведено жодних доводів та не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту та витрат спірних сум податку по господарським операціям з СТОВ Дружба та ТОВ Право .

Крім того, не заслуговують на увагу доводи податкового органу про те, що порушення контрагентами позивача норм податкового законодавства при формуванні своїх податкових зобов'язань, свідчать про відсутність у останнього права на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та формування витрат, оскільки чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту та витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про протиправність прийнятих податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень та наявність правових підстав для їх скасування.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року у справі №2а-11944/12/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Бухтіярова І.О. Олендер І.Я.

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення12.12.2016
Оприлюднено03.01.2017
Номер документу63876118
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-11944/12/2070

Ухвала від 12.12.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Нечитайло О.М.

Ухвала від 01.12.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Нечитайло О.М.

Ухвала від 17.11.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Нечитайло О.М.

Ухвала від 18.03.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Пилипчук Н.Г.

Ухвала від 14.02.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Рєзнікова С.С.

Ухвала від 19.12.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Рєзнікова С.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні